Ухвала

від 24.12.2020 по справі 420/3310/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 420/3310/19

адміністративне провадження № К/9901/33714/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі №420/3310/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства Віадук до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

установив:

ПП Віадук звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.02.2019:

- №0006191410, яким ПП Віадук збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість товарів ввезених на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 534281,50 грн;

- №0006201410, яким ПП Віадук збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 197882,04 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020, позовні вимоги задовольнив.

Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду касаційну скаргу.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом..

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Так, у касаційній скарзі зазначено обставини справи, процитовано норми Податкового та Митного кодексів України, зроблено посилання на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування та вказівки на конкретні норми права, із загальним посиланням на ухвалення судами рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не узгоджується з положеннями частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України, разом з тим, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний конкретний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі не викладено, який висновок суду апеляційної інстанції не відповідає висновку викладеному у постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 05.06.2018 у справі № 803/1420/17. Крім того, зі змісту касаційної скарги вбачається про незгоду з оцінкою судом доказів.

Отже, наведені скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Ураховуючи те, що касаційна скарга не містить обов`язкових підстав касаційного оскарження та їх обґрунтувань, то відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі №420/3310/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства Віадук до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов