Постанова

від 23.12.2020 по справі 802/25/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа №802/25/18-а

адміністративне провадження №К/9901/36719/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства Гніванське Хлібоприймальне підприємство до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (правонаступник Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 (головуючий суддя Боровицький О.А., судді: Шидловський В.Б., Матохнюк Д.Б.),

У С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року Приватне акціонерне товариство Гніванське Хлібоприймальне підприємство (далі - ПрАТ Гніванське ХПП , Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.09.2017 №0044231312 та №0044281312.

Обґрунтовуючи позов, ПрАТ Гніванське ХПП посилалося на те, що висновки контролюючого органу, викладені в акті від 04.09.2017 № 1539/1312/00953318 за результатами проведеної планової виїзної перевірки, є безпідставними, оскільки підприємство сплатило суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб з виплачених (нарахованих) в червні - грудні 2016 року, в травні 2017 року сум доходу в установлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК) строк, а допущені у платіжних дорученнях помилки щодо коду платника податку не призвели до ненадходження коштів до відповідного бюджету, що виключає підстави для донарахування сум податкових зобов`язань, притягнення підприємства до відповідальності, встановленої пунктом 127.1 статті 127 ПК, та для нарахування пені на суму сплачених податкових зобов`язань.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 15.07.2019 у задоволенні позову ПрАТ Гніванське ХПП відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання обов`язку зі сплати податків (зборів) у встановлені ПК строки, позивач мав би пересвідчитись у зарахуванні належних до сплати коштів на відповідні рахунки саме від свого імені та в подальшому вжити усі можливі заходи для усунення наслідків своєї помилки при заповненні платіжного доручення банку на перерахування сум податків (зборів). Позивач не надав достатніх та переконливих доказів щодо самостійного виявлення помилкового перерахування коштів та своєчасного самостійного вжиття відповідних заходів для виправлення помилки до проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень від 27.09.2017 № 0044231312 та № 0044281312. Оскільки через допущені помилки при оформленні реквізитів платіжних доручень ініційовані до сплати позивачем кошти було зараховано як кошти, сплачені іншим платником податків - ПП Корнер , та, частково, на іншій бюджетний рахунок, суд визнав обґрунтованими доводи контролюючого органу про несплату позивачем податкових зобов`язань у визначений нормами ПК строк, а податкові повідомлення-рішення правомірними.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.11.2019 скасував рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2019 та прийняв нове, яким задовольнив позов.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного суду України від 16.06.2015 у справі №21-377а15, вказав, що помилка платника податків в платіжному дорученні банку, яка призвела до зарахування сум податку на інший бюджетний рахунок, при перерахуванні узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. У свою чергу такі дії не можуть бути передумовою для застосування до платника негативних наслідків, передбачених ПК, за несплату (не сплату в установлений законом строк) сум грошових зобов`язань. Суд апеляційної інстанції встановив факт сплати позивачем своєчасно та повно утриманого податку з доходів фізичних осіб та під час виплати заробітної плати найманим працівникам, а також факт надходження сум податку на бюджетні рахунки.

ГУ ДПС у Вінницькій області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2019.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач вказує на те, що, хоча ініційовані позивачем до сплати суми податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб й зараховуються на єдиний казначейський рахунок, однак, визначення ПрАТ Гніванське ХПП у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання коду ЄДРПОУ іншого платника податків - ПП Корнер та іншого коду платежу спричинило зарахування сплачених коштів, як сум податкових зобов`язань ПП Корнер , що є достатньою підставою для висновку про несплату ПрАТ Гніванське ХПП належної суми податкових зобов`язань у визначений податковим законодавством строк і, як наслідок, для донарахування йому сум податкових зобов`язань з виплачених доходів, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач у відзиві просив залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану та безпідставну.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ГУ ДФС у Вінницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ Гніванське ХПП з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2014 по 30.06.2017 та військового збору за період з 03.08.2014 по 30.06.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 04.09.2017 № 1539/1312/00953318.

Заходами перевірки встановлено порушення позивачем: пункту 176.2 б статті 176 ПК, що полягало у поданні податкових розрахунків сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, а також сум утриманих з них податків (форма 1-ДФ) за ІІІ, IV квартали 2016 року та I квартал 2017 року з недостовірними відомостями та з помилками, що призвело до заниження податкових зобов`язань на 146 545,64 грн;

пункту 54.2 статті 54, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 а статті 176 ПК, що полягало у несвоєчасному перерахуванні до бюджету позивачем, як податковим агентом, податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 у загальній сумі 473 591,54 грн, в тому числі: 337 508,01 грн за 2016 рік та 136 083,53 грн за 2017 рік;

пункту 54.2 статті 54, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 а статті 176 ПК, що полягало у неперерахуванні (несплаті) податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 у загальній сумі 146 545,64 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.09.2017: № 0044231312 про застосування штрафних санкцій, встановлених пунктом 119.2 статті 119 ПК, у розмірі 510, 00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб за подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку; № 0044281312 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб на 606 960,99 грн, в тому числі: 146545,60 грн - за податковим зобов`язанням, 459026,38 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, встановленими пунктом 127.1 статті 127 ПК, 1389,01 грн - пеня.

Висновок контролюючого органу про заниження ПрАТ Гніванське ХПП податкових зобов`язань на зазначену суму вмотивований тим, що Товариство ініціювало сплату податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб із сум заробітної плати найманим працівникам шляхом перерахування зі своїх розрахункових рахунків № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ ВТБ Банк , МФО 321767, та № НОМЕР_2 , відкритого у філії Вінницького обласного управління AT Ощадбанк , МФО 302076, коштів платіжними дорученнями: №2 від 07.07.2016 на суму 24 525,50 грн; №6 від 07.07.2016 на суму 387,50 грн, №31 від 15.07.2016 на суму 545,22 грн, №84 від 08.08.2016 на суму 442,55 грн, №101 від 17.08.2016 на суму 838,72 грн, №12384 від 19.08.2016 на суму 527,95 грн, №12389 від 19.08.2016 на суму 22 550,00 грн, №34122 від 26.08.2016 на суму 336,65 грн, №34126 від 30.08.2016 на суму 180 грн, №34139 від 02.09.2016 на суму 202,00 грн, №34146 від 05.09.2016 на суму 21 600,00 грн, №34152 від 07.09.2016 на суму 844,25 грн, №34160 від 08.09.2016 на суму 304,57 грн, №34195 від 20.09.2016 на суму 24 600,00 грн, №41156 від 28.09.2016 на суму 1 112,99 грн, №41168 від 30.09.2016 на суму 1 157,89 грн, №41171 від 04.10.2016 на суму 253,56 грн, №41174 від 07.10.2016 на суму 24 700,00 грн, №41194 від 13.10.2016 на суму 247,45 грн, №69480 від 20.10.2016 на суму 28 000 грн, №69490 від 25.10.2016 на суму 233,11 грн, №69532 від 08.12.2016 на суму 663,38 грн, №124658471 від 05.05.2017 на суму 23 700 грн, №125172661 від 19.05.2017 на суму 822,05 грн.

При цьому при заповненні вказаних платіжних доручень позивач у графі Призначення платежу вказав код ЄДРПОУ 31909570, який відповідає коду ПП Корнер , а у платіжному дорученні №41135 від 21.09.2016 на перерахування прибуткового податку із заробітної плати за вересень 2016 року, крім того, також неправильно зазначив код бюджетної класифікації: вказав казначейський рахунок УК у Тиврівському районі, призначений для сплати військовою збору (р/р 31114063700595).

Вказані помилки зумовили перерахування банківською установою коштів на казначейський рахунок сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору місцевого бюджету від імені іншого платника податку - ПП Корнер .

Згідно з висновком контролюючого органу, позивач не виконав покладеного на нього нормою пункту 171.1 статті 171 ПК, як на податкового агента, обов`язку сплатити податок на доходи фізичних осіб під час виплати заробітної плати найманим працівникам за період з червня 2016 року по травень 2017 року, а в податкових розрахунках (форма 1-ДФ) за ІІІ, ІV квартали 2016 року та І квартал 2017 року безпідставно відобразив неперераховані до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб з нарахованої та виплаченої заробітної плати.

Згідно з підпунктом 14.1 180 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку (пункт 51.1 статті 51 ПК).

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК).

Згідно з пунктом 171.1 статті 171 ПК особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

ГУ ДПС не заперечує, що позивач нарахував та утримав із сум виплаченої в червні - грудні 2016 року, травні 2017 року заробітної плати найманим працівникам суми податку за ставкою встановленою статтею 167 ПК, та подав банківським установам платіжні доручення на перерахування з його рахунків сум податку у відповідності з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК. Так само ГУ ДПС визнає факт зарахування сум податку на казначейський рахунок, призначений для сплати цього податку, а суми податку, зазначеної у платіжному дорученні №41135 від 21.09.2016 (призначення платежу: податок із заробітної плати за вересень 2016 року) - на казначейський рахунок, призначений для сплати військового збору, у зв`язку із зазначенням в платіжному дорученні рахунку № НОМЕР_3 , замість рахунку № НОМЕР_4 .

Пунктом 38.1 статті 38 ПК встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до абзацу першого пункту 8.1 статті 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 № 2346-ІІІ банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Застосувавши норми пункту 38.1 статті 38 ПК та статті 30 Закону № 2346-ІІІ, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.07.2020 у справі № 804/4602/16 за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії зробила висновок, що належним виконанням податкового зобов`язання шляхом ініціювання платником переказу є надходження коштів від платника на відповідний казначейський рахунок.

Згідно з положеннями пункту 2 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану .вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за N 974/27419) в полі Призначення платежу платіжного доручення на сплату суми грошового зобов`язання зазначаються, зокрема код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску) та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату.

Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що у разі заповнення поля "Призначення платежу" з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов`язання (код виду сплати 101).

Відповідно до підпункту 1 пункту розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 N 422 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за N 751/28881) (далі - Порядок № 422) з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтеграційні картки платника (ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно з положеннями підпункту 2 пункту 2 розділу ІІІ Порядку №422 платежі відображаються в ІКП відповідними обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля "Призначення платежу" документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року N 666.

Суд першої інстанції встановив, що сплачені ПрАТ Гніванське ХПП суми податку були зараховані в ІКП ПП Корнер .

Пунктом 87.7 статті 87 ПК встановлено заборону будь-якої уступки грошового зобов`язання або податкового боргу платника податків третім особам, за винятком випадків, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов`язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено цим Кодексом. В цій нормі закріплено персональну ознаку податкового обов`язку, відповідно до якої податковий обов`язок платника податків не може бути виконаний іншою особою, якщо це не передбачено Податковим кодексом України.

Зарахування в ІКП ПП Корнер сплачених позивачем сум податку не відповідає нормі пункту 87.7 статті 87 ПК. Відтак, правових підстав вважати, що сплачені ПрАТ Гніванське ХПП суми податку надійшли до бюджету як суми податкових зобов`язань ПП Корнер , немає.

Відповідно до підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 ПК податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (пункт 9.3 статті 9 ПК).

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Єдиний казначейський рахунок (ЄКР) - це рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (пункт 23 1 статті 2 Бюджетного кодексу України).

Ведення єдиного казначейського рахунку здійснюється відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 № 594/6882) (далі - Положення).

Відповідно до пункту 2.1 Положення ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Ініційовані позивачем до сплати суми податкових зобов`язань згідно з перерахованими вище платіжними дорученнями були зараховані на єдиний казначейський рахунок до відповідного бюджету, але по платнику податків - ПП Корнер (код ЄДРПОУ 31909570), що підтверджується даними інтегрованих карток платників податків з податку доходи фізичних осіб та військового збору за 2016 та 2017 роки, а також листом фінансового управління Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області від 25.06.2019 за №04/16/111.

Та обставина, що контролюючий орган в акті перевірки фактично визнав помилкове зазначення ПрАТ Гніванське ХПП в платіжних дорученнях коду ЄДРПОУ та відображення внаслідок цього сплачених позивачем сум податку в ІКП ПП Корнер , свідчить про те, що при зарахуванні цих сум на єдиний казначейський рахунок така помилка також була очевидна.

До матеріалів справи приєднано світлокопію пояснень головного бухгалтера ПрАТ Гніванське ХПП Гульчак М.І. від 18.08.2017 № 104 начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб щодо причини, з якої в платіжних дорученнях були допущенні помилки (недоліки в роботі програмного забезпечення ЕРПІ, з якої відбувається вивантаження в програму Клієнт-Банк ), а також доведено до відому про звернення Товариства 19.05.2017 та 18.08.2017 із заявами про приведення обліку сплачених сум податку у відповідність із призначенням платежів (а.с. 98-99, т. 1-й). У справі також є заява ПП Корнер від 10.11.2017 № 153, в якій підприємство підтверджує, що не сплачувало податок на доходи фізичних осіб згідно з вище зазначеними платіжними дорученнями (а.с. 100-101, т.1-й).

Відповідно до пункту 110.1 статті 110 ПК платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому необхідно враховувати, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК передбачено відповідальність у вигляді штрафу за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Беручи до уваги обставини у цій справі, суд апеляційної інстанції правильно вказав, що підтвердженням не сплати позивачем податку могла слугувати та обставина, що позивач не вчинив дій, спрямованих на перерахування сум податку до бюджету.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем вчинено дії, спрямовані на виконання свого податкового обов`язку вчасно та у повному обсязі, а допущені помилки щодо заповнення платіжних доручень не призвели до ненадходження податку до бюджету та дозволили ідентифікувати дійсні наміри позивача щодо виконання податкового обов`язку.

Оцінка судом апеляційної інстанції доказів у справі відповідає вимогам статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а постанова цього суду про задоволення позову - вимогам частин першої - третьої статті 242 КАС щодо законності і обґрунтованості судового рішення.

За правилом частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ (08.02.2020), відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак