Постанова

від 23.12.2020 по справі 804/1814/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа №804/1814/16

адміністративне провадження №К/9901/19871/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Краусберг Україна

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (головуючий суддя Дурасова Ю.В., судді Баранник Н.П., Щербак А.А.)

у справі №804/1814/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краусберг Україна

до Верхньодніпровської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Краусберг Україна (далі - ТОВ Краусберг Україна , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Верхньодніпровської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Верхньодніпровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2015 року №0001512201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 67 080,00 грн, з них 44 720,00 грн за основним платежем та 22 360,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року задоволено позов ТОВ Краусберг Україна , визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2015 року №0001512201.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року задоволено апеляційну скаргу Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року та залишити в силі Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки факту порушення Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області строків винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, передбачених пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України. Скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції помилково взято до уваги посилання податкового органу на матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32014100100000099 від 09 липня 2014 року, а саме на протоколи допиту свідків, в той час як матеріали справи не містять інформації про обвинувальний вирок, що набрав законної сили. Відтак висновок суду, що акти виконаних робіт по відносинам з ТОВ Екстрабренд складені з порушенням статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є незаконним та таким, що суперечить матеріалам справи. Судом не враховано, що акт перевірки не містить доказів на підтвердження того, що ТОВ Краусберг Україна було відомо про можливі порушення його контрагента, що ТОВ Екстрабренд проводило фіктивну діяльність.

Відповідач надав пояснення, у яких, не погоджуючись з доводами касаційної скарги, просив залишити касаційну скаргу ТОВ Краусберг Україна без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року - без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 лютого 2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Краусберг Україна по взаємовідносинам з ТОВ Екстрабренд (код ЄДРПОУ 39328359) за період з 01 квітня 2012 року по 30 квітня 2015 року на підставі наказу Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції від 19 травня 2015 року №316 згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до постанови старшого слідчого першого відділу КР СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Лебедєва І.О. від 29 січня 2015 року про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства.

Перевірка проводилась з 19 травня 2015 року по 25 травня 2015 року. За результатами перевірки складено акт від 02 червня 2015 року №562/04-16-22-01/37221281, у висновках якого встановлено нереальність господарських операцій в частині придбання ТОВ Краусберг Україна (код ЄДРПОУ 37221281) послуг у ТОВ Екстрабренд (код ЄДРПОУ 39328359) у жовтні-листопаді 2014 року; порушення п.198.1, п.198.2., п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму 44 720,00 грн., в результаті чого донараховано податку на додану вартість 44 720,00 грн. за жовтень 2014 року; ТОВ Краусберг Україна не має право на віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 45 867,50 грн. до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Екстрабренд за листопад 2014 року.

В ході адміністративного оскарження висновки акту перевірки податковим органом були залишені без змін.

20 жовтня 2015 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001512201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 44 720,00 грн за основним платежем та 22 360,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено і матеріалами справи підтверджується, що у перевіряємому періоді господарські відносини між ТОВ Краусберг Україна та ТОВ Екстрабренд відбувались на підставі укладених договорів про надання послуг від 30 вересня 2014 року №20, №21, №22, №23, №24, 25, №26, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35. За умовами вищезазначених договорів замовник (позивач) доручає виконавцю (ТОВ Екстрабренд ), а виконавець бере на себе зобов`язання власними або залученими силами, способами на власний ризик виконувати роботи по прибиранню приміщень та прилеглої території. Замовник зобов`язаний своєчасно оплатити роботи, виконані у відповідності з умовами договорів. Замовник передає виконавцю безпосередньо або транспортною компанією необхідні матеріали, миючі засоби та інвентар згідно актів приймання-передачі. Замовник зобов`язаний забезпечити виконавця водою та електроенергією. Виконавець зобов`язується забезпечити виконання умов договорів шляхом підбору кваліфікаційного, ввічливого персоналу; забезпечити персонал необхідним обладнанням в робочому стані, якісними миючими засобами, які сертифіковані в Україні, іншим, допоміжним інвентарем та матеріалами, виконавець бере на себе всі витрати по техобслуговуванню та ремонту свого обладнання.

Згідно актів-прийому-передач ТОВ Краусберг Україна передало ТОВ Екстрабренд ТМЦ, що підтверджується актами прийому-передачі (актами списання) та актами про витрати давальницьких матеріалів, які містяться в матеріалах справи. Виконання договорів про надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт та виписаними податковими накладними. Розрахунки за отримані послуги відбувались у безготівковій формі згідно платіжних доручень. Всі документи, які стосуються взаємовідносин між позивачем та ТОВ Екстрабренд , підписані директором підприємства-контрагента ОСОБА_1 .

Разом з тим, на адресу Верхньодніпровської ОДПІ надійшла постанова від 29 січня 2015 року старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції Лебедєва І.О. про призначення по кримінальному провадженню №32014100100000099 від 09 липня 2014 року документальної позапланової перевірки ТОВ Краусберг Україна з питань правильності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Екстрабренд .

У зв`язку з обставинами, які виникли у ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 32014100100000099 від 09 липня 2014 року встановлено перелік підприємств, що мають ознаки фіктивності, та які при використанні банківських рахунків відкритих у відділеннях ПАТ Радабанк , ПАТ Інтеркредитбанк , ПАТ Банк Аксіома , шляхом документального оформлення купівлі-продажу товарів, надання послуг, сприяють в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки міст Києва, Одеси, Дніпропетровська. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що до тієї ж транзитно-конвертаційної групи належить і контрагент позивача - ТОВ Екстрабренд .

Матеріали справи містять копію протоколу допиту свідка від 26 грудня 2014 року, в якому зазначено, що громадянка ОСОБА_1 , яка є керівником ТОВ Екстрабренд , була допитана 26 грудня 2014 року та пояснила, що не мала на меті здійснювати фінансово-господарську діяльність, а ТОВ Екстрабренд зареєструвала на своє ім`я за грошову винагороду. Особисто вона ніяких функцій в якості директора ТОВ Екстрабренд не виконувала та нікому не доручала, жодного разу не підписала первинну, бухгалтерську, документацію. Угод, контрактів, договорів з підприємствами-контрагентами не укладала та жодних дій направлених на виконання таких угод не проводила.

При прийнятті судових рішень у справі суди керувалися наступним.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія країни; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області порушено порядок прийняття податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2015 року №0001512201, оскільки 01 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 17 липня 2015 pоку 655-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків , яким підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 36 такого змісту: у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Щодо перевірок, які проводяться (проводились) у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом України від 17.07.2015 pоку 655-VIII, то у цьому випадку податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок, розпочатих та закінчених до 1 вересня 2015 року, розпочатих до, але закінчених після 1 вересня 2015 року, а також розпочатих та закінчених після 1 вересня 2015 року, приймаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що матеріали перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Матеріали справи також не містять інформації про обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань, або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у постанові від 07 липня 2016 року дійшов висновку, що надані позивачем документи первинного обліку відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , оскільки містять всі необхідні реквізити, зокрема, назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також підписи та відбитки печаток кожної з юридичних осіб.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції на час проведення перевірки) було передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Дія даної статті розповсюджується на юридичну особу, щодо якої відкрите кримінальне провадження. Відповідно до постанови слідчого провадження відкрите стосовно юридичних осіб, в числі яких є контрагент позивача ТОВ Екстрабренд . Таким чином дія пункту 86.9 не розповсюджується на податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2015 року №0001512201, отже, контролюючим органом дотримано вимоги законодавства щодо пункту 86.9 статті 86 ПКУ .

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в оскаржуваній постанові від 15 листопада 2016 року дійшов висновку, що акти виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи, мають недоліки, зокрема складені з порушенням статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, в актах виконаних робіт має бути конкретизовано, які саме роботи було виконано (зміст та обсяг господарської діяльності) із зазначенням їхньої вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської діяльності). Однак в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначено лише загальне найменування робіт та їхньої вартості без конкретизування, які саме роботи було виконано, їх види та опис, конкретні обсяги та напрями, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їхньої вартості. Це робить неможливим встановлення змісту й обсягу господарської операції та факту використання її результатів у господарській діяльності платника. Крім того, із наданих платником документів не вбачається, які критерії використовувалися для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність і доцільність використання їх у господарської діяльності платника і правомірність формування податкового кредиту.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції ТОВ Краусберг Україна не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв`язку між придбаними послугами й отриманням економічної вигоди. Всі зазначені обставини в сукупності надають можливість дійти висновку, що ТОВ Краусберг Україна не мало права на віднесення до складу податкового кредиту за жовтень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ Екстрабренд суми ПДВ 44720 грн. та не має право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ 45867,50 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Екстрабренд у листопаді 2014 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 5 статті 4 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262 Про доступ до судових рішень судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року у справі №754/1073/16-к було встановлено, що у вересні 2014 року суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ Екстрабренд було придбано певними особами з метою прикриття незаконної діяльності інших суб`єктів підприємницької діяльності.

Вказаним вироком встановлено винуватість осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Вказаний вирок набрав законної сили 01.03.2016, тобто існував на час прийняття рішень судами попередніх інстанцій.

Верховним Судом у постанові від 30 травня 2019 року у справі № 804/7585/17 зроблено висновок, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для його скасування.

Суд касаційної інстанції в силу положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ Краусберг Україна залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі №804/1814/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко