Ухвала

від 24.12.2020 по справі 200/6692/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2020 року

Київ

справа №200/6692/19-а

адміністративне провадження №К/9901/34036/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі № 200/6692/19-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краск до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

установив:

ТОВ Краск звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому, з урахуванням уточнень, просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 0003411413 форми Р від 02.05.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 201 033, 75 грн, в тому числі 960 827 грн та 240 206,75 грн;

- № 0003421413 форми Р від 02.05.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додатну вартість у розмірі 1 460 515 грн, в тому числі 1 183 612 грн за податковими зобов`язаннями та 591 806 грн штрафної санкції;

- № 0003441405 форми С від 02.05.2019 про застосування суми штрафної (фінансової) санкції в сумі 417 980 грн.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 26.09.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019, позов задовольнив.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням Головне управління ДПС у Донецькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Згідно з частиною другою вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України.

У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що вперше касаційна скарга була подана в строки, проте, за відсутності коштів на рахунках по сплаті судового збору, до неї не було додано доказів сплати судового збору, тому ухвалою Верховного Суду від 30.01.2020 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області було повернуто.

Після надходження коштів на відповідні рахунки судовий збір було сплачено, і контролюючий орган повторно подав касаційну скаргу.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом установлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі відповідачем подано в межах строків. Ухвалою від 30.01.2020 Верховний Суд касаційну скаргу повернув скаргу особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України у зв`язку з тим, що вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Разом з тим, обґрунтовуючи причини пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на обмежене фінансування контролюючого органу для сплати судового збору.

Проте, як убачається з платіжного доручення №1274, відповідач сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі 01.06.2020, тоді як, із цією касаційної скаргою звернувся лише 08.12.2020.

Щодо посилань відповідача на обмежене фінансування для сплати судового збору як на підставу пропуску строку касаційного оскарження колегія суддів зазначає таке.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.

Маючи намір добросовісної реалізації права на касаційний перегляд справи, особа повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту касаційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинна вчиняти усі належні дії й використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якими, крім іншого, визначено, що кошториси бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, Головного управління ДПС у Донецькій області не було позбавлене можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 328, 330-332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі № 200/6692/19-а - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко