Ухвала

від 01.02.2021 по справі 200/6692/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 200/6692/19-а

адміністративне провадження № К/9901/34036/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 200/6692/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краск до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 200/6692/19-а.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, в саме, навести інші поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником надіслано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого останній посилається на ті підстави, яким вже надавалась оцінка в ухвалі Верховного Суду від 24 грудня 2020 року, та які були визнані неповажними. Зокрема, скаржник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто. Скаржник зауважує, що на момент звернення з первинною касаційною скаргою у Головного управління ДПС у Донецькій області існували істотні труднощі щодо виконання свого процесуального обов`язку в частині сплати судового збору.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Установлено, що первісно подана касаційна скарга була повернута ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року.

Повторно касаційну скаргу відповідачем подано лише 08 грудня 2020 року, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з касаційною каргою.

При цьому, обґрунтовуючи причини пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на обмежене фінансування контролюючого органу для сплати судового збору.

Однак, як убачається з платіжного доручення № 1274, відповідач сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі 01 червня 2020 року.

Водночас, поважних причин, які б перешкоджали скаржнику звернутися до касаційного суду з касаційною скаргою в період з 01 червня 2020 роду по 08 грудня 2020 року, не зазначено.

Наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об`єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Отже, станом на 01 лютого 2021 року недоліки касаційної скарги не усунуто, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 200/6692/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краск до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко