Ухвала

від 15.12.2020 по справі 185/2941/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 185/2941/19

провадження № 61-18428ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровські енергетичні послуги , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нова, 28 , про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до приватного акціонерного товариства Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровські енергетичні послуги , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нова, 28 , про захист прав споживачів, у якому просила зобов`язати відповідача відновити електроживлення до квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2019 року , залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

07 грудня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про захист прав споживачів, зобов`язання відновити електроживлення. Тобто справа № 185/2941/19 є малозначною у силу вимог закону.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, однак питання щодо надання послуг споживачу без укладення договору на постачання електроенергії, при тому, що споживач сплатив за фактичне споживання електроенергією та питання постачання електроенергії з підстав відсутності договору на її постачання має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача як споживача електроенергії. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і в чому проявляється виняткове значення для неї цієї справи та чому справа становить значний суспільний інтерес.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для ОСОБА_1 .

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року про можливість її оскарження відповідно до чинного законодавства не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі .

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA , № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровські енергетичні послуги , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нова, 28 , про захист прав споживачів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук