Ухвала

від 14.12.2020 по справі 576/157/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

14 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 576/157/20

провадження № 61-17430ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Велетень на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 квітня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Велетень , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом та просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Велетень (далі - ТОВ Велетень ) матеріальну шкоду у розмірі 335 534 грн 27 коп., з яких: послуги евакуатора у розмірі 12 тис. грн; послуги суб`єкта оціночної діяльності у розмірі 2 800 грн; фактичні витрати на ремонт автомобіля у розмірі 278 220 грн 56 коп.; вартість колісного диску та покришки з роботою по їх встановленню у розмірі 20 304 грн; втрата товарної вартості автомобіля у розмірі 22 209 грн 71 коп.; моральну шкоду у розмірі 150 тис. грн. та судові витрати.

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Велетень на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 332 734 грн 27 коп. та моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) позивачу було завдано майнової шкоди, а саме: витрати на відновлювальний ремонт автомобіля у розмірі 278 220 грн 56 коп.; на послуги евакуатора у розмірі 12 тис. грн; втрата товарної вартості автомобіля у розмірі 22 209 грн 71 коп.; вартість колісного диску з покришкою у розмірі 20 304 грн. Крім того, суди вважали, що неправомірними діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, пов`язаних з пошкодженням майна останнього, тому частково задовольнили вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 тис. грн.

20 листопада 2020 року ТОВ Велетень засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 24 листопада 2020 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково й стягнути з ТОВ Велетень на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 110 911 грн 09 коп. та моральну шкоду у розмірі 3 333 грн 33 коп., що пропорційно 1/3 частині завданих збитків.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, стабілізувати цивільні правовідносини.

Так відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім зазначених вище випадків.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 485 534 грн 27 коп.

Отже ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2020 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн*250=525 500 грн).

Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Проте, наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у справі не дають підстав для висновків про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наведені мотиви самі по собі не можуть бути підставою, що підпадає під дію підпункту а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, інших мотивувань касаційна скарга не містить.

Наведене свідчить про те, що посилання заявника на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, є необґрунтованими.

Вказані заявником доводи касаційної скарги по суті висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України поширюються й на касаційне провадження.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам

вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ( Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

ТОВ Велетень реалізувало своє право на апеляційний перегляд цієї справи.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження відповідають Конституції України.

З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ Велетень подало касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню; заявником реалізовано право на апеляційний перегляд справи; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору; зазначивши, при цьому, обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які визнані судом необґрунтованими, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Велетень на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 квітня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Велетень , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара