Касаційний цивільний суд верховного суду
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяПостанова
Іменем України
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 278/1412/19
провадження № 61-14793св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи - Глибочицька сільська рада Житомирського району Житомирської області, Управління державної міграційної служби України
в Житомирській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: про те, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією і тією ж особою, яка зображена на фотографії у довідці Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11 травня 2019 року № 1190 та проживає
за адресою:
АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що встановлення такого факту необхідно для відновлення документів, оскільки в середині 90-х років ОСОБА_1 загубила свій паспорт, виданий в Російській Федерації (далі - РФ). Також зазначено,
що після смерті цивільного чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 виникла необхідність оформлення спадщини на будинок
АДРЕСА_1 для чого необхідні документи.
ОСОБА_1 не може отримати з РФ відомості про видачу їй паспорта та копій документів, на підставі яких він видавався.
Заявниця також не може отримати в Україні посвідку на тимчасове проживання, оскільки її особа не підтверджується відповідними документами з фотокарткою.
Відомості про ОСОБА_1 не містяться у жодних актуальних базах даних
та Реєстрах держави, що не дає можливості на підставі Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Порядок № 302) встановити її особу.
Глибочицька сільська рада підтверджує особу ОСОБА_1 та визнає,
що зображена на фотокартці у довідці від 11 травня 2019 року особа дійсно
є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В заяві зазначено, що в інший спосіб, аніж в судовому порядку встановити особу ОСОБА_1 немає можливості.
Просить встановити, що ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , є однією і тією ж особою, яка зображена на фотографії
у довідці Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11 травня 2019 року № 1190 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 15 червня 2020 року заяву задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки РФ серії НОМЕР_1 , виданий 31 травня 1982 року відділом внутрішніх справ Лихославського райвиконкому Калінінської області, є однією і тією ж особою, яка зображена на фотографії у довідці Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11 травня 2019 року № 1190, проживає у будинку АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до письмових доказів
у цій цивільній справі, з метою захисту прав та інтересів конкретної людини (заявника у справі), яка на даний час не може вирішити питання оформлення
та отримання документів і, як наслідок, не може в повному обсязі здійснювати реалізацію своїх прав та свобод, а також законних інтересів, з огляду
на сукупність конкретних досліджених обставин справи у їх взаємозв`язку
та сукупності, а також виходячи із принципу верховенства права, одним
із елементів якого є справедливість, а також враховуючи практику ЄСПЛ щодо захисту реальних прав конкретної особи та застосування ефективного засобу юридичного захисту, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 15 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ставиться питання про те, що заявник ОСОБА_1 є однією і тією ж особою, яка зображена
на фотографії у довідці Глибочицької сільської ради від 11 травня 2019 року № 1190, зазначена довідка вказує на реєстрацію ОСОБА_1 в с. Гадзинка Житомирського району як такої, що прибула з Російської Федерації. Проте законом не передбачено наявність фотографії особи на таких документах, а тому така довідка не є належним та допустимим доказом в контексті положень статей 77, 78 ЦПК України як підстава для задоволення вимог заявника.
У зв`язку з втратою паспорта, виданого на території РФ, ОСОБА_1 упродовж більше 20 років не зверталась до компетентних органів по питанню відновлення втраченого документа.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 278/1412/19 та витребувано її з Житомирського районного суду Житомирської області.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду,
у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом не встановлюється тотожність особи за умови, що існує законодавчо врегульований порядок її встановлення відповідним органом державної влади. Заявниця звернулась до суду саме
у зв`язку з відсутністю такого порядку встановлення тотожності особи.
До 17 квітня 2018 року в Україні діяв Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України , затверджений наказом МВС України від 13 квітня
2012 року № 320, який втратив чинність з 17 квітня 2018 на підставі наказу МВС України від 01 березня 2018 року №161. Відомості про ОСОБА_1
не містяться у жодних актуальних базах даних та Реєстрах держави, що не дає можливості встановити її особу. ОСОБА_1 не може отримати документ, який посвідчує її особу без встановлення її особи у інший спосіб, крім
як в судовому порядку. Саме з цієї підстави суд першої інстанції правомірно задовольнив її заяву. ОСОБА_4 не може звернутись до посольства або консульства РФ із заявою про повторну видачу їй паспорта цієї держави, оскільки її особа жодним документом не посвідчується.
Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми прав у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ново-Воскресенське Торжокського району Калінінської області у РФ,
що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2
від 31 серпня 1963 року, у якому зазначено дівоче прізвище останньої ОСОБА_1 .
У свідоцтві про народження сина заявника, ОСОБА_6 , виданого 01 квітня 1988 року Сосновською сільською радою Хвойнинського району Новгородської області № НОМЕР_3 , прізвище заявника зазначено російською мовою ОСОБА_1 .
11 травня 2019 року виконавчий комітет Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області видав довідку про те, що ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ново-Воскресенське Лихославльського району Калінінської області, паспорт НОМЕР_4 , виданий Лихославльським РВВС Калінінської області, прибула 31 жовтня 1992 року
та була прописана за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає по даний час. Під текстом довідки міститься фотографія заявниці.
Ухвалою Житомирського районного суду від 19 червня 2019 року надано судове доручення суду РФ для отримання доказів, необхідних для вирішення справи.
У документах, які надійшли на виконання судового доручення міститься копія акта про укладення шлюбу № 01 від 27 лютого 1982 року, зареєстрованого Сосновицькою сільською радою Лихославльського району Калінінської області, між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ). Зазначено паспорт ОСОБА_1. НОМЕР_5 , виданий Лихославльським РВВС Калінінської області від 12 березня 1980 року.
З листа відділу Міністерства внутрішніх справ РФ по Лихославльському району вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документувалась паспортом НОМЕР_1 від 31 травня 1982 року. До листа додано копію форми І П.
Заявниця народилась та проживала в РФ, у 1992 році прибула в Україну, документи, що посвідчують особу, за словами заявниці, втрачені в середині 90-х років.
Матеріалами справи підтверджено, що заявник у 2019 році зверталась
до Житомирського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області щодо документування її паспортом громадянина України. Однак отримання паспорта громадянина України передбачає необхідність наявності громадянства України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині першій статті 293 ЦПК Українивизначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК Українисуд розглядає
в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються
з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи
в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом
не визначено іншого порядку їх встановлення.
Звертаючи до суду, ОСОБА_1 просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме: про те, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією і тією ж особою, яка зображена на фотографії у довідці Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області
від 11 травня 2019 року № 1190 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Правова мета встановлення факту, що має юридичне значення полягає у тому, щоб у судовому порядку встановити певні життєві обставини (фактичні події), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб. Заявляючи такі вимоги, заявник просила встановити тотожність особи, що зображена на фотографії, що міститься у довідці з особою,
що пред`явила таку довідку. Колегія суддів зазначає, що судами не може бути встановлена тотожність особи, що зображена на фотографії, оскільки з такої обставини не виникають, не змінюються, не припиняються особисті або майнові права фізичної особи.
З огляду на викладене, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні заяви, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному спрямовані
на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.
Щодо судових витрат
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК Українипередбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку
з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 141, 400 , 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2020 |
Оприлюднено | 28.12.2020 |
Номер документу | 93794708 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Бурлаков Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні