Рішення

від 22.12.2020 по справі 756/4956/17

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22.12.2020 Справа № 756/4956/17

Унікальний № 756/4956/17

Провадження № 2-др/756/40/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року

Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Дрончак Д.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Терехової А.О.

представника третьої особи Бреус Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК - адвоката Терехової Анни Олександрівни та заяву третьої особи ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК , треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_3 до ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК , треті особи: ОСОБА_2 , ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Стягнуто з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5 000 гривен та грошові кошти понесені за проведення авто-технічної експертизи в сумі 4992 гривні. В задоволенні решти вимог - відмовлено. Стягнуто з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 640 грн.

Засобами поштового зв`язку 30 листопада 2020 року від представника відповідача ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК адвоката Терехової А.О., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК судові витрати пропорційно розміру позовних вимог, у яких ОСОБА_3 відмовлено.

В мотивування поданої зави представник відповідача зазначила, що ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК понесло витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн. за надані адвокатським об`єднанням Ліберал Лоєр на виконання укладеного 21 січня 2020 року договору №01/20. Згідно додатків №1,2 за представництво інтересів в суді, гонорар становить по 1500 грн. Згідно додатку №3 винагорода адвокатського об`єднання становить 3000 грн., яка складається з 1500 грн. за підготовку та подачу клопотання про призначення судової експертизи, а також в сумі 1500 грн. за представництво інтересів в суді. Крім того, ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК`за подання заяви про забезпечення доказів сплачено судовий збір в сумі 1051 грн. та за проведення експертизи 4903,20 грн., які просить суд розподілити між сторонами.

Також, 30 листопада 2020 року засобами поштового зв`язку від ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в якій просить суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь судові витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги в сумі 14500 грн. та сплачений судовий збір в сумі 384,20 грн. за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення.

Від представника позивача ОСОБА_1 09 грудня 2020 року надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. В мотивування поданого клопотання зазначає, що в порушення вимог ч.8 ст.141 ЦПК України ні представником відповідача, ні третьою особою не заявлялось клопотання про стягнення судових витрат, що відповідно до правового Висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц є підставою для відмови в задоволенні заяв представника відповідача та третьої особи про ухвалення додаткового рішення.

В судовому засіданні представник ТОВ АМЕТИСТ ПАРК та представник ОСОБА_2 підтримали подані заяви та просили задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просила залишити заяви без розгляду. Також зазначала, якщо суд прийде до висновку про відсутність підстав для залишення заяв без розгляду, просила суд відмовити в задоволенні заяв.

Дослідивши заяви представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та докази подані в її обґрунтування, клопотання представника позивача, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Судом видно, що згідно досліджених судом наданих представником відповідача - адвокатом Тереховою А.О. документів встановлено, що договором №01/20 про надання правової допомоги від 21 січня 2020 року укладеного ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК із Адвокатським бюро Ліберал Лоєр , додатку №1 до цього договору від 29 січня 2020 року, додатку до договору №2 від 13 липня 2020 року, додатку №3 до договору від 25 листопада 2020 року, актом наданих послуг від 29 січня 2020 року та платіжним дорученням №30 від 30 січня 2020 року на суму 1500 грн., актом надання послуг №12 від 13 липня 2020 року, платіжне доручення №108 від 31 липня 2020 року згідно якого ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК здійснив оплату за надання правової допомоги в сумі 1500 грн., актом надання послуг №21 від 25 листопада 2020 року, платіжне доручення №158 від 26 листопада 2020 року згідно якого ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК здійснив оплату за надання правової допомоги в сумі 3000 грн., за платіжним дорученням №59 від 20 березня 2020 року ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК здійснив оплату в сумі 4903.20 грн. за експертизу. Отже, обсяг понесених відповідачем ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК судових витрат на правничу допомогу складає 6000 грн. (а.с.181-197 том 2).

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК 27 грудня 2019 року заявлено клопотання, що у разі відмови позивачу в задоволенні позовних вимог стягнути понесені судові витрати (а.с.1-12 том 2). Його підписав ОСОБА_2 , як директор.

Згідно наданих ОСОБА_2 документів : договору №01/19 про надання правової допомоги від 15 січня 2019 року укладеного із Адвокатським бюро Якимчук і партнери , додатку до цього договору, акту надання послуг №1 від 18 січня 2019 року та квитанцією від 30 січня 2019 року ОСОБА_2 здійснив оплату послуг за надані послуги в сумі 5000 грн. також на підставі договору №24/19 від 03 жовтня 2019 року. додатку до нього, акту надання послуги №1 від 08 січня 2020 року та квитанції до прибуткового касового ордера №01 від 08 січня 2020 року за якою ОСОБА_2 сплатив адвокату Бреусу Є.В. за надані послуги 9500 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз змісту наведеної частини статті дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи.

Даний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, який згідно положення ч.4 ст.263 ЦПК України має враховувати суд при застосуванні відповідних вимог законодавства.

При цьому, ст. 141 ЦПК України не передбачає можливості поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат, оскільки визначає такий строк подією, яка неминуче має настати (закінчення судових дебатів).

З матеріалів справи вбачається, що останнє судове засідання, в якому було ухвалено судове рішення по справі, було проведене за участю представника третьої особи. При цьому, доказів понесення судових витрат третя особа ОСОБА_2 не подавав, а подав такі докази з пропуском строку, визначеного ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вказаної статті мають імперативний характер та зобов`язують суд залишити без розгляду заяву про розподіл судових витрат по справі, подану після визначеного ч.8 ст. 141 ЦПК України граничного строку для її подання, тобто після закінчення судових дебатів та після ухвалення рішення по справі.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи заяви ОСОБА_2 поданої, відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України на відповідній стадії розгляду , про намір подати докази на підтвердження судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду направлених 30 листопада 2020 року ОСОБА_2 документів, тому подану ним заяву слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судові витрати відповідача ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК підтверджуються наявними в матеріалах справи договорами про надання правової допомоги, квитанціями про сплату відповідних коштів адвокатському об`єднанню та актами виконаних робіт на суму 6000 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що понесені відповідачем витрати на правову допомогу, враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК на загальну суму 9992 грн., та ураховуючи відмову ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в сумі 67819,78 грн., з урахуванням клопотання представника позивача про зменшення розміру понесених відповідачем витрат на правову допомогу виходячи з обсягу фактично наданих послуг та тривалості розгляду справи за участю представника відповідача в судових засіданнях, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з позивача витрати за надання правової допомоги на користь ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК в сумі 4500 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та задоволених вимог.

Суд дійшов висновку що в задоволені решти вимог ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК про розподіл судових витрат в частині стягнення витрат зі сплати судового збору в сумі 1051 грн. за звернення до суду із клопотанням про забезпечення доказів з призначення судової експертизи за проведення якої ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК сплачено 4903,20 грн., слід відмовити. За клопотанням представника відповідача ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК висновки проведеної судової експертизи не взято судом до уваги при ухваленні судового рішення, тому дані витрати не підлягають компенсації.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву третьої особи ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - залишити без розгляду.

Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК , адвоката Терехової Анни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК (код ЄДРПОУ - 39446343, м.Київ, вул. Івана Кудрі, 18/2, пов. 1 витрати за надання правничої допомоги в сумі 4500 грн.

В задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 22 грудня 2020 року.

Суддя Н.О. Яценко