Постанова

від 16.03.2021 по справі 756/4956/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/4956/17 Головуючий у 1 інстанції: Яценко Н.О.

Провадження № 22-ц/824/3974/2021 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Гуля В.В., Мельника Я.С,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційні скарги адвоката Лободи Ірини Василівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , та Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року та апеляційну скаргу адвоката Лободи Ірини Василівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК , треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ВУСО , про стягнення майнової та моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в:

В червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди.

Зазначила, що 05 вересня 2015 року близько 13 год. 45 хв. відповідач ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Шкода , д.н.з. НОМЕР_1 , на 24 км автодороги Київ-Чоп, при перестроюванні з другорядної дороги на головну не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Ауді , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП. Згідно звіту ТОВ ЕАК ФАВОРИТ про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, станом на 10.09.2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді , д.н.з. НОМЕР_2 складає 71 337,58 грн. За виготовлення звіту вона сплатила 1200 грн. Згідно акту виконаних робіт №15091541 від 25.09.2015 року ТОВ Ауді-Центр Київ вартість відновлюваного ремонту виконаних робіт та використаних запасних частин складає 67 819,78 грн. Крім того, в рамках адміністративної справи про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 за клопотанням її представника постановою Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року призначено автотехнічну експертизу і вона здійснила її оплату в сумі 4 992 грн. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Шкода , д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ СК ВУСО . Вона звернулася до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування 15 грудня 2016 року, але 26 січня 2017 року ПрАТ СК ВУСО відмовила у виплаті страхового відшкодування через пропуск річного строку звернення. Внаслідок ДТП їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 5000 грн.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 67819,78 грн., 1200 грн. витрат за оцінку збитку, 4992 грн. витрат за проведення експертизи, 556 грн. витрат за транспортні послуги, 5000 грн. моральної шкоди, та витрати зі сплати судового збору в сумі 866 грн.

У січні 2019 року представник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування заочного рішення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року заочне рішення скасоване справу призначено до розгляду в загальному порядку.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до суду уточнену заяву, в якій просила замінити відповідача на належного - ТОВ Аметист-Парк . Просила стягнути з ТОВ Аметист-Парк на її користь майнову шкоду в сумі 86011,78 грн. та моральну шкоду 5000 грн.

Рішенням рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. та грошові кошти понесені за проведення автотехнічної експертизи в сумі 4992,00 грн.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 грн.

30 листопада 2020 року від представника ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК судових витрат пропорційно до розміру позовних вимог, у яких ОСОБА_1 відмовлено. Зазначило, що ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК понесло витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн. за надані адвокатським об`єднанням Ліберал Лоєр на виконання укладеного 21 січня 2020 року договору №01/20. Згідно додатків №1,2 за представництво інтересів в суді, гонорар становить по 1500 грн. Згідно додатку №3 винагорода адвокатського об`єднання становить 3000 грн., яка складається з 1500 грн. за підготовку та подачу клопотання про призначення судової експертизи, а також в сумі 1500 грн. за представництво інтересів в суді. Також ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК за подання заяви про забезпечення доказів сплатило судовий збір в сумі 1051 грн. та за проведення експертизи 4903,20 грн., які просить суд розподілити між сторонами.

Із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся ОСОБА_3 . Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь судові витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги в сумі 14500 грн. та сплачений судовий збір в сумі 384,20 грн. за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення суду.

Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року заяву третьої особи ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

Заяву представника ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК витрати за надання правничої допомоги в сумі 4500 грн.

В задоволенні решти заяви ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року, представник ОСОБА_1 та ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року в частині часткової відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення; стягнути з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК на користь ОСОБА_1 майнову шкоду - вартість виконаних робіт по відновленню автомобіля та використаних запасних частин - 67 819,78 грн., виготовлення звіту про визначення вартості матеріального збитку - 1200 грн., транспортні послуги - 556,00 грн., а всього 69 575,78 грн., в іншій частині рішення суду залишити без змін. Вважає, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права. Суд дійшов помилкового висновку, що майнова шкода, пов`язана із відновленням автомобіля, виготовлення звіту про визначення вартості матеріального збитку, транспортні послуги евакуатора, має стягуватися саме з ПрАТ СК ВУСО . Зазначає, що ОСОБА_1 зверталася до ПрАТ СК ВУСО із заявою про виплату страхового відшкодування, проте ПрАТ СК ВУСО відмовило у задоволенні її аяви у зв`язку зі спливом граничного строку для звернення. Відтак, відшкодування шкоди має бути покладено на ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК .

ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК в апеляційній скарзі просило скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року в частині стягнення з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000 грн. та грошових коштів понесених за проведення автотехнічної експертизи в сумі 4992,00 грн. Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 . Посилалося на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що позивачка не довела обсяг моральних і фізичних страждань та інші негативні наслідки. ОСОБА_1 жодного разу не з`явилася в судове засідання, не надала звіту експерта-психолога чи висновку лікаря. Зазначає, що проведення судових експертиз у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а тому стягнення їх з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК є безпідставним. ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК подало заяву про застосування позовної давності до вимог ОСОБА_1 , але суд її проігнорував.

Представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року. Просив скасувати додаткове рішення суду в частині часткового задоволенні заяви ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК про стягнення з позивачки витрат на надання правничої допомоги в сумі 4500 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК про стягнення судових витрат. Зазначає, що договір №01/20 про надання правової допомоги від 20 січня 2020 року, укладений між АО Ліберал Лоєр та ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК , та додані до нього акти носять загальний характер та не містять даних, які саме послуги надавав адвокат та в якій саме справі. В додатку №2 та №3 до договору двічі значиться послуга - представництво в судовому засіданні 13 липня 2020 року, вартістю 1500 грн. кожна.

В апеляційній інстанції представники ОСОБА_1 і ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК підтримали апеляційні скарги та просять їх задовольнити.

В судове засідання третя особа ОСОБА_2 і представник ПрАТ СК ВУСО не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги представника ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Ауді А6 , д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 29 т. 1).

05 вересня 2015 року близько 13 год. 45 хв. відповідач ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Шкода , д.н.з. НОМЕР_1 , на 24 км автодороги Київ-Чоп, при перестроюванні з другорядної дороги на головну не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Ауді , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП (а.с. 9-11 т. 1).

Згідно договору оренди транспортного засобу №1/14-от від 27 листопада 2014 року ТОВ Аметист-Парк прийняв в тимчасове платне користування від ТОВ Автотранспортне підприємство Автотехпром транспортний засіб Шкода Октавия , д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.130-132 т. 1).

Наказом №9-т від 04 вересня 2015 року призначено відповідальну особу директора ОСОБА_3 за експлуатацію прийнятого згідно договору оренди №1/14-от від 27 листопада 2014 року транспортного засобу Шкода Октавия , д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.129 т. 1).

Згідно подорожнього листа 09/2015 з 01 по 07 вересня 2015 року водій ОСОБА_3 за розпорядженням ТОВ Аметист-Парк керував транспортним засобом Шкода Октавия , д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи поїздки по Києву та Київської області (а.с.137 том 1).

На момент ДТП згідно полісу №АІ/3688297 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальність власника автомобіля Шкода Октавия , д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ СК ВУСО (а.с.34 том 2).

ОСОБА_3 05 вересня 2015 року звернувся до ПрАТ СК ВУСО з повідомленням про настання страхового випадку, дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 05 вересня 2015 року та повідомив про обставини ДТП. Надав копію протоколу та письмові пояснення (а.с.35-37 т 2).

Згідно звіту TOB ЕАК ФАВОРИТ про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного запиту, станом на 10.09.2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді складає 71 337,58 грн. (а.с.17-23 том 1).

Відповідно до наявної в матеріалах справи накладної №2071 від 18 вересня 2015 року у ФОП ОСОБА_4 придбані запасні частини на загальну суму 55 372,00 грн. (а.с.39 т.1).

Згідно акту виконаних робіт №15091541 від 25.09.2015 року ТОВ Ауді Центр Київ вартість виконаних робіт та використаних запасних частин, які були сплачені позивачем складає з ПДВ - 12447, 78 грн. (а.с.41-43 т. 1).

Листом від 26.01.2017 року №740 ПрАТ СК ВУСО відмовила ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на положення ст.ст. 33, 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - порушення строку подання заяви про страхове відшкодування (а.с.44 т. 1).

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнув з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. та грошові кошти понесені за проведення автотехнічної експертизи в сумі 4992,00 грн. В задоволенні іншої частини вимог суд відмовив.

Колегія суддів не може погодитися в повному обсязі з рішенням суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ст.1167 ЦК України.

Частною1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК на користь ОСОБА_1 грошових коштів за проведення автотехнічної експертизи в сумі 4992,00 грн., оскільки такі витрати були направлені на відновлення ОСОБА_1 своїх прав, а отже є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з пп. 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Як зазначає ОСОБА_1 , у зв`язку з ДТП та пошкодженням автомобіля, вона перенесла емоційний стрес, зазнала значних переживань, була змушена витрачати свій час з метою захисту прав та відновлення автомобіля.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК на користь ОСОБА_1 моральної шкоди. При цьому колегія суддів погоджується з визначеним судом розміром такого відшкодування.

Колегія суддів відхиляє посилання представника ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК , що позивачкою не доведений обсяг моральних і фізичних страждань а також не надано звіту експерта-психолога чи висновку лікаря на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 пов`язувала свої вимоги з моральними стражданнями спричиненими ДТП та пошкодженням її автомобіля, що доведено наявними в матеріалах справи документами. Закон не покладає на позивача обов`язку надання суду на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди висновку експерта-психолога, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання представника ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК на пропуск ОСОБА_1 строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП, з якою ОСОБА_1 пов`язує завдання їй шкоди мала місце 05 вересня 2015 року. З позовом до суду ОСОБА_1 звернулася в квітні 2017 року, тобто в межах трирічного строку.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК майнової шкоди в розмірі 69 575,78 грн., з яких: вартість виконаних робіт по відновленню автомобіля та використаних запасних частин - 67 819,78 грн., виготовлення звіту про визначення вартості матеріального збитку - 1200 грн., транспортні послуги - 556,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні вказаних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ СК ВУСО безпідставно відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування згідно ст.ст. 33, 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пропуском строку подання заяви про страхове відшкодування. Оскільки завдані внаслідок пошкодження автомобіля збитки не перевищують ліміту відповідальності страховика ПрАТ СК ВУСО , суд не убачав за підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК .

Висновки суду не відповідають положенням ст. ст. 1166, 1172, 1194 ЦК України.

За загальним правилом, визначеним ст. ст. 1166, 1172 ЦК України відповідальність за завдану шкоду покладається на особу, винну у завданні такої шкоди, а якщо така особа завдала шкоду під час виконання нею своїх трудових (службових) обов`язків, відповідальність за завдану шкоду покладається на юридичну або фізичну особу роботодавця.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом вказаної норми сума страхового відшкодування підлягає врахуванню під час визначення розміру відшкодування, яке підлягає стягненню із винної особи у разі, якщо страховиком виплачено таке страхове відшкодування. Якщо позивачем заявлено вимоги до винної особи про відшкодування шкоди до прийняття страховиком рішення щодо виплати страхового відшкодування, розмір відшкодування визначається з урахуванням ліміту відповідальності страховика.

Проте, у разі відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, на особу, винну у завданні шкоди має бути покладено повну відповідальність за завдану шкоду.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з тих підстав, що збитки, внаслідок пошкодження автомобіля не перевищують ліміту відповідальності страховика ПрАТ СК ВУСО . Поза увагою суду залишилися положення ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які передбачають, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (п.п.37.1.4). ОСОБА_1 звернулася з заявою до ПрАТ СК ВУСО після набрання чинності постанови Оболонського районного суду м.Києва від 06 листопада 2015 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м.Києва від 14 листопада 2016 року, про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, порушення Правил дорожнього руху 05 вересня 2015 року, які призвели до пошкодження транспортних засобів. Річний строк звернення до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування є присічним і поновленню не підлягає. Відтак, ОСОБА_1 має право на відшкодування завданої внаслідок шкоди за правилами ст.ст.1166,1172 ЦК України.

Як було встановлено судом, ОСОБА_3 , який працював у ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК і постановою суду його визнано винним у вчиненні ДТП.

ОСОБА_1 відновила пошкоджений автомобіль, вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 67 819,78 грн., з яких: 55 372,00 грн. - вартість придбаних запчастин, 12447, 78 грн. - вартість ремонтних робіт.

Відтак, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК вартості виконаних робіт по відновленню автомобіля та використаних запасних частин в розмірі 67 819,78 грн., вартості виготовлення звіту про визначення вартості матеріального збитку в розмірі 1200 грн., та транспортних послуг в розмірі 556,00 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , про стягнення із ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК вартості відновлювального ремонту автомобіля в сумі 67 819,78 грн., вартості виготовлення звіту про визначення вартості матеріального збитку в сумі 1200,00 грн. та вартості послуг евакуатора в сумі 556,00 грн., з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року підлягає залишенню без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, а тому додаткове рішення Оболонського районного суду м.Києва від 22 грудня 2020 року в частині вирішення вимог заяви ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК про стягнення із ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу також підлягає скасуванню. Оскільки судом задоволено позов ОСОБА_1 , у задоволенні заяви ТОВ АМЕТИСТ-ПАРК про ухвалення додаткового рішення про стягнення із ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги адвоката Лободи Ірини Василівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року та додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року задовольнити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року залишити без задоволення.

Скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК вартості відновлювального ремонту автомобіля в сумі 67 819,78 грн., вартості виготовлення звіту про визначення вартості матеріального збитку в сумі 1200,00 грн. та вартості послуг евакуатора в сумі 556,00 грн., та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК на користь ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля в сумі 67 819,78 грн., вартість виготовлення звіту про визначення вартості матеріального збитку в сумі 1200,00 грн. та вартість послуг евакуатора в сумі 556,00 грн., а всього 69 575,78 грн.

В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року залишити без змін.

Скасувати додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року в частині вирішення вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК про ухвалення додаткового рішення про стягнення із ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК про ухвалення додаткового рішення про стягнення із ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

В іншій частині додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року залишити без змін.

Дані учасників справи:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю АМЕТИСТ-ПАРК , 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, нежитлове приміщення 43 ,

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ВУСО , 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 березня 2021 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Гуль В.В.

Мельник Я.С.