Ухвала

від 24.12.2020 по справі 766/9544/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/1974/20

Єдиний унікальний номер справи: 766/9544/17

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

24 грудня 2020 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Орловської Н.В., розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс - Інвест на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 серпня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс-Інвест" до Приватної виробничо-комерційної фірми "Агролісінвест", Виконавчого комітету Херсонської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" про визнання недійсними рішення, свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання іпотеки припиненою та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області ухвалив у зазначеній справі рішення, на яке Товариство з обмеженою відповідальністю Базіс - Інвест 15.12.2020 р. подало апеляційну скаргу.

Одночасно з апеляційною скаргою ТОВ Базіс - Інвест подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано апелянтом 14 вересня 2020 року, жодних судових рішень від Херсонського апеляційного суду скаржник не отримував, а лише 14 грудня 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався про наявність ухвали апеляційного суду від 21.10.2020 р., якою апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням її недоліків. З огляду на викладене вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим просить його поновити.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.17 ЦПК України держава гарантує учасникам справи, а також особам, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси і обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляці йна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, на ухвалу - протягом п`ятнадцяти днів.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу. (ч. 3 ст. 354 ЦПК України)

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 04 серпня 2020 року судом проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, повний текст якого вручено представнику ТОВ Базіс - Інвест 14 серпня 2020 року (т.7, а.с.224).

Вперше з апеляційною скаргою на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04.08.2020 р. ТОВ Базіс - Інвест звернулося 14.09.2020 р., тобто у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Проте, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 01.10.2020 р. апеляційну скаргу ТОВ Базіс - Інвест було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору в сумі 115 363,68 грн. (а.с.272-275, т.7), а ухвалою від 23.10.2020 р. апеляційну скаргу ТОВ Базіс - Інвест визнано неподаною та повернуто скаржнику внаслідок не усунення ним зазначених вище недоліків. (а.с.278-280, т.7)

Судом встановлено, що ухвала Херсонського апеляційного суду від 23.10.2020 р. про повернення апеляційної скарги скаржником не оскаржувалася.

Натомість 15.12.2020 р. ТОВ Базіс - Інвест подано до апеляційного суду тотожну апеляційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04.08.2020 р. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що був необізнаний про залишення первинної апеляційної скарги без руху, а про її повернення дізнався лише з Єдиного державного реєстру судових рішень 14.12.2020 р.

Суд вважає вказані доводи заявника необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Європейський Суд з прав людини (далі- ЄСПЛ) у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) зазначив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 ЄСПЛ у пункті 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана, з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали Херсонського апеляційного суду від 01.10.2020 р. надіслана 02.10.2020 р. на адресу ТОВ Базіс - Інвест , зазначену ним у апеляційній скарзі. (м. Херсон, вул. Театральна, 8.) (т.7, а.с. 276)

Проте, поштовий конверт з вказаним судовим рішенням повернувся на адресу Херсонського апеляційного суду з відміткою про причини невручення з адреси вибули . (т.7, а.с. 277)

Враховуючи, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, повідомленою цією особою суду, тому ухвала Херсонського апеляційного суду від 01.10.2020 р. вважається врученою заявнику 09.10.2020 р., тобто у день проставлення на конверті відмітки про відсутність ТОВ Базіс - Інвест за повідомленою ним адресою.

Наведені обставини свідчать про те, що скаржник ТОВ Базіс - Інвест був обізнаний або повинен був бути обізнаний про залишення без руху поданої ним апеляційної скарги на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04.08.2020 р., проте протягом тривалого часу не вживав заходів щодо їх усунення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу було повернуто.

Згідно ч.2 ст.357, ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою до її повернення.

Разом з тим суд наголошує, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою реалізується в межах відповідних процесуальних строків. При цьому, сам лише факт повернення апеляційної скарги через недоліки в її оформленні не є поважною причиною пропуску цього строку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 р. у справі № 460/2864/18.

За наведених обставин, не можна погодитися з доводами заявника щодо визнання поважними зазначених ним причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Крім того, суд зазначає, що з метою дотримання вимог процесуального закону щодо строку на апеляційне оскарження заявник ТОВ Базіс - Інвест не був позбавлений права оскаржити ухвалу Херсонського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року про повернення апеляційної скарги. Проте заявник таким правом не скористався.

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Отже, апеляційну скаргу ТОВ Базіс - Інвест слід залишити без руху, і надати строк у десять днів з дня вручення ухвали суду для звернення із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду, вказавши інші поважні підстави для його поновлення.

Крім того, за правилами ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При визначенні розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Позовні вимоги у цій справі можна звести у три групи:

1. визнання недійсними рішення виконавчого комітету міської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно;

2. визнання припиненою іпотеку, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про іпотеку, скасування запису про обтяження;

3. витребування у відповідачів нерухомого майна та визнання за позивачем права власності на будівлі та споруди, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Перші дві групи - це вимоги немайнового характеру, а третя - майнового характеру.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Тобто, мова йде про 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті саме при поданні позовної заяви.

Позовна заява у цій справі подана 06.06.2017 року.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 вказаного Закону в редакції, чинній на час подання позовної заяви, встановлена така ставка судового збору:

-за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1);

-за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана, зокрема, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2).

Відповідно до частини 3 статті 6 вказаного Закону в редакції, чинній на час подання позовної заяви, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, що стосується позовних вимог немайнового характеру (їх двох груп), то за їх подання до суду першої інстанції судовий збір підлягав сплаті в розмірі 1600,00грн за кожну (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року), відповідно за подання апеляційної скарги в цій частині судовий збір підлягає сплаті у розмірі 4800,00грн (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто (1600,00грн + 1600,00грн) х 150%).

Що ж стосується вимог майнового характеру, то слід зазначити наступне.

За частиною 1 статті 80 ЦПК України в редакції, чинній на час подання позовної заяви, ціна позову визначається, зокрема:

-у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2);

-у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості (пункт 9);

-у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог (пункт 10).

Під вартістю майна в такому випадку мається на увазі дійсна вартість спірного майна. Про що також зазначено і в п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах".

У цій справі за дійсну вартість спірного майна (будівлі та споруди цеху №7, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ), а відповідно і ціну позову, можна прийняти його вартість, встановлену у договорі про внесення змін до Договору іпотеки, укладеному 22.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Акордбанк" та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Агролісінвест". А саме вартість в 4913941,83грн (а.с.64-65 т.1). При цьому враховується те, що вказаний договір за датою (22.11.2016 року), яка наближена до дати подання позову, відображає справжню дійсну вартість спірного майна на час подання позову (червень 2017 року), а, крім того, в зазначеному договорі мова йде навіть не про все спірне майно, а лише про його більшу частину.

Апеляційний суд не може прийняти в якості належного доказу, що підтверджує дійсну вартість спірного нерухомого майна, бухгалтерську довідку (а.с.98 т.3) від 25.12.2002 року за підписом головного бухгалтера ТОВ "Базіс-Інвест", відповідно до якої залишкова вартість об`єкта лізингу по адресу АДРЕСА_1 на 01.01.2003 року по даним бухгалтерського обліку лізингодателя ТОВ "Базіс-Інвест" становить 1286892,16грн, у тому числі по групах: 1гр - 1200250,62грн, 2гр - 13878,47грн, 3гр - 72762,63грн. При цьому враховується те, що вказана довідка за датою видачі (грудень 2002 року) не може відобразити справжню дійсну вартість спірного майна на час подання позову (червень 2017 року), а, крім того, в ній мова йде про залишкову вартість спірного майна, тоді як вартість повинна бути дійсною (відносно нерухомого майна, що належить фізичним особам на праві приватної власності) або не нижче його балансової вартості (відносно нерухомого майна, що належить юридичним особам), як це вказується в ч.1 ст.80 ЦПК України в редакції, чинній на час подання позовної заяви. У цій же справі позовні вимоги майнового характеру (витребування у відповідачів нерухомого майна та визнання за позивачем права власності на будівлі та споруди, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 ) пред`явлено як до фізичних осіб, так і до юридичної особи.

Отже, що стосується позовних вимог майнового характеру (одна група), то за їх подання до суду першої інстанції судовий збір підлягав сплаті в розмірі 73709,12грн (1,5 відсотка ціни позову, тобто 1,5% х 4913941,83грн), відповідно за подання апеляційної скарги в цій частині судовий збір підлягає сплаті у розмірі 110563,68грн (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 150% х 73709,12грн).

Таким чином, загалом за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду першої інстанції за вимогами немайнового і майнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 115363,68грн (4800,00грн + 110563,68грн).

Однак, скаржником сплачено судовий збір у меншому розмірі, а саме в сумі 2000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1941915487.1 від 15.12.2020 р., а тому вважається, як зазначено вище, що апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України.

При цьому, апеляційний суд не може брати до уваги розмір судового збору, сплачений при поданні позову (19971,68грн), як про це зазначено в апеляційній скарзі, оскільки за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Щодо цього слід зазначити, що відповідно до п.24 вказаної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 - з урахуванням підпунктів 8 і 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, якщо розмір судового збору зменшено судом, то судовий збір з апеляційної чи касаційної скарги сплачується, виходячи зі ставки судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, тобто без урахування здійсненого судом зменшення його розміру.

Таким чином, скаржнику слід доплатити судовий збір в сумі 113 363,68грн (115363,68грн - 2000,00 грн.) (отримувач коштів: УК у м.Херсоні /м.Херсон/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959779; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313101206080021002 код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;).

Вказані обставини згідно ст.ст.357 та 185 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс - Інвест на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 серпня 2020 рокузалишити без руху.

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю Базіс - Інвест строк для сплати суми судового збору у розмірі 113 363,68грн, а також надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду з зазначенням інших поважних підстав для його поновлення протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог в частині сплати судового збору у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.

У разі невиконання вимог в частині зазначенні інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Квитанцію про сплату судового збору, інші документи, слід подати до Херсонського апеляційного суду за адресою: м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, №1-а, з посиланням на номер провадження 22-ц/819/1974/20 (номер справи 766/9544/17).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Херсонського

апеляційного суду Н.В. Орловська