Ухвала

від 24.12.2020 по справі 201/6993/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/6993/17

провадження 6/201/528/2020

УХВАЛА

24 грудня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря - Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Управління соціального захисту населення Соборної районної у м. Дніпрі ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум щомісячної адресної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Соборної районної у м. Дніпрі ради 16 травня 2017 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум виплат щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися.

Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради 16 грудня 2020 року звернулося до суду з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. На підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає можливим розглядати питання про заміну сторони виконавчого провадження за їх відсутності.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст.18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, а також допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою, суд вважає можливим замінити сторону (стягувача) виконавчого провадження по цивільній справі № 201/6993/17 за позовом Управління соціального захисту населення Соборної районної у м. Дніпрі ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум щомісячної адресної допомоги , оскільки в судовому засіданні було встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2019 року позовну заяву - задоволено, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Соборної районної у м. Дніпрі ради надміру нараховані бюджетні та виплачені кошти за період з 27 листопада 2015 року по 29 лютого 2016 року та з 01 квітня 2016 року по 31 жовтня 2016 року в сумі 8957 грн. 87 коп.. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Соборної районної у м. Дніпрі ради судовий збір в сумі 1600 грн ..

Зазначене рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили та за заявою стягувача судом було видано виконавчі листи по справі.

Оцінивши представлені і добуті докази, суд вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження обґрунтована та підлягає задоволенню, а тому слід замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) за рішенням суду по справі № 201/6993/17 за позовом Управління соціального захисту населення Соборної районної у м. Дніпрі ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум щомісячної адресної допомоги, з Управління соціального захисту населення Соборної районної у м. Дніпрі ради на його правонаступника Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, оскільки згідно рішень Дніпровської міської ради від 23.01.2019 № 40/40 Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів та Соборної районної у місті Дніпрі ради від 15.02.2019 № 206 Про припинення юридичної особи - управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради припиняє свою діяльність як юридична особа шляхом приєднання з 24.04.2019 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради ЄДРПОУ 42788347.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

До єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис від 09.04.2020 № 12241120014021920 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради.

Таким чином, процедуру припинення юридичної особи завершено та з 09.04.2020 Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради є правонаступником управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник та кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва. Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (п. 5 ст. 442 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Частиною 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі вибуття однієї з сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже за змістом статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження вона замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пункту 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається заміна сторони іншою особою.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Саме до такого правового висновку прийшов Верховний суд України у своїй постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122цс13.

Часиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вище викладене та зазначене, а також надані докази та встановлені обставини під час розгляду заяви суд приходить до висновку про можливість заміни сторону (стягувача) виконавчого провадження з Соборної районної у м. Дніпрі ради на Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, крім того не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення заінтересованих осіб по справі, в зв`язку з тим, що вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені, а тому з урахуванням зазначено та вище викладеного суд приходить до висновку, що заява в цій частині обґрунтована, підтверджена, ґрунтується на вимогах закону та така, що підлягає задоволенню.

Таким чином відбулася зміна кредитора у зобов`язанні та Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради набуло статусу нового кредитора, тобто у зобов`язанні змінився кредитор, крім того не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення заінтересованих осіб по справі щодо вище наведеного, оскільки вони спростовуються зазначеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені, а тому з урахуванням зазначено та вище викладеного суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження обґрунтована, підтверджена, ґрунтується на вимогах закону та така, що підлягає задоволенню, в зв`язку з чим стягувача Шевченківську районну у м. Дніпрі раду слід замінити на його правонаступника Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 258, 259, 260, 261, 353, 442 ЦПК України, ч. 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження , суд

УХВАЛИВ:

Заяву Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження стягувача, по цивільній справі № 201/6993/17 за позовом Управління соціального захисту населення Соборної районної у м. Дніпрі ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум щомісячної адресної допомоги, з Управління соціального захисту населення Соборної районної у м. Дніпрі ради ЄДРПОУ 03192454 на його правонаступника Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради ЄДРПОУ 42788347.

Ухвала набрала законної сили 24 грудня 2020 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя - О.А Антонюк