Постанова

від 21.12.2020 по справі 760/17849/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 760/17849/20

провадження №22-ц/824/15212/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г. за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В., учасників справи: представник позивача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника акціонерного товариства Асвіо Банк - Дуброва Дмитра Геннадійовича на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року про забезпечення позову /суддя Жовноватюк В.С./

у справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства Автомобіліст , відкритого акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13062 , Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, акціонерного товариства Асвіо Банк про скасування реєстрації права власності на групи приміщень, -

В С Т А Н О В И В:

З поданням позовної заяви, позивач просив суд накласти арешт на майно ДП Автомобіліст ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13062 та заборонити будь-які дії щодо його відчуження, а саме на:

- групу житлових приміщень №4 (реєстраційний номер - 999300480000);

- групу нежитлових приміщень №3 (реєстраційний номер - 999294380000);

- групу нежитлових приміщень №2 (реєстраційний номер - 999282280000);

- групу нежитлових приміщень №1 (реєстраційний номер - 999273880000).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року заяву задоволено. З урахуванням ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 16.09.2020 р. про виправлення описки, накладено арешт на майно Дочірнього підприємства Автомобіліст Відкритого акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13062 (код ЄДРПОУ 30931778, МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ : 03067, М. Київ, вул. Виборзька, буд. 75/79) із забороною його відчуження , а саме на:

- групу житлових приміщень №4 (реєстраційний номер - 999300480000);

- групу нежитлових приміщень №3 (реєстраційний номер - 999294380000);

- групу нежитлових приміщень №2 (реєстраційний номер - 999282280000);

- групу нежитлових приміщень №1 (реєстраційний номер - 999273880000). /а.с. 163-165, 172-173 виділених матеріалів/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що таке забезпечення перешкоджає Банку як пріоритетному обтяжувачу реалізовувати своє визначене статтею 36 ЗУ "Про іпотеку" право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Вказував, що на виконання вимог Договору про надання відзивної кредитної лінії №20-201/15К від 03 серпня 2015 року, в рахунок забезпечення виконання зобов`язань ТОВ АРСЕНАЛБУДІНВЕСТ перед АТ АСВІО БАНК за Договором про надання відзивної кредитної лінії №20-201/15К, 28 лютого 2017 року між АТ АСВІО БАНК та ТОВ МІЖНАРОДНИЙ ОФІСНО-ГОТЕЛЬНИЙ ЦЕНТР був укладений іпотечний договір на групу нежитлових приміщень №1 загальною площею 1549,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; групу нежитлових приміщень №3 загальною площею 813,2 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту наведених приписів ЗУ Про іпотеку випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. Також при задоволені заяви про забезпечення позову, суд мав з`ясувати наявність речових прав на це майно у інших суб`єктів та відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, застосувавши зустрічне забезпечення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, яка з`явилась у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Постановляючи оскаржену ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 3 ст. 149 ЦПК України про те, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; правовим висновком, сформульованим у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, в якому Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Встановивши, що на даний час між сторонами виник спір щодо поділу гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , на 4 групи нежитлових приміщень, позивач проживає та є зареєстрованим у гуртожитку за вищевказаною адресою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що між сторонами дійсно виник спір, а захід забезпечення позову, який просить вжити позивач, а саме арешт вищезазначених груп об`єктів нерухомості, які на праві власності належать відповідачу, є на даному етапі обґрунтованим, співмірним із заявленими позивачем вимогами та узгоджується з предметом позову, та не призведе до порушення прав відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення прав іпотекодержателя та неможливість звернення стягнення, колегією суддів не приймаються з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивач проживає та зареєстрований у кімнаті АДРЕСА_1 .

Разом з тим предметом спору є правомірність реєстрації поділу гуртожитку на 4 групи приміщень, оскільки переведення приміщень у нежитлові відбулось, на думку позивача, з порушенням вимог законодавства, подальше їх відчуження ускладнить виконання рішення у справі, тому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства Асвіо Банк - Дуброва Дмитра Геннадійовича на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року про забезпечення позову - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: