Ухвала

від 23.12.2020 по справі 2-686/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-686/12

Провадження №6/369/300/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, -

ВСТАНОВИВ :

20 липня 2020 року заявник Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус звернулося до суду із вказаною заявою, мотивуючи тим, що 31.01.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення по справі №2-4994/2011 про стягнення заборгованості за кредитним договором №398/П/05/2008-980 від 05.09.2008 року на користь Публічного акціонерного товариства КБ Надра .

15.05.2020 року між ПАТ КБ Надра , код ЄДРПОУ 20025456 та Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус код ЄДРПОУ 41661563, укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL2N79276ПВ272, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №398/П/05/2008-980 від 05.09.2008 року, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус .

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус зазначає - наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус у своїй заяві просило суд замінити стягувача ПАТ КБ НАДРА на його правонаступника ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ ХАУС , у справі №2-4994/2011, видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з Боржника та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

В судове засідання сторони не з`явились, що не перешкоджає розгляду питання по суті.

За змістом ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, вивчивши матеріали даної справи встановив.

Зокрема, щодо заміни сторони (стягувача) виконавчого провадження суд приходить до наступного висновку:

За змістом ч.1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Як вбачається з матеріалів справи, Києво-Святошинським районним судом Київської області від 31.01.2012 року по справі №2-4994/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Надра до ОСОБА_1 ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором №398/П/05/2008-980 від 05.09.2008 року на користь Публічного акціонерного товариства КБ Надра .

Заявник звертаючись з даною заявою до суду зазначає наступне, що 15.05.2020 року між ПАТ КБ Надра , код ЄДРПОУ 20025456 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус код ЄДРПОУ 41661563, укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL2N79276ПВ272, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №398/П/05/2008-980 від 05.09.2008 року, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус .

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження (в редакції Закону від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України Про виконавче провадження заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13).

Однак, як вбачається з матеріалів справи ТОВ Фінансова компанія Інвест Хаус не було надано суду підтверджуючих належним чином доказів того, що за умовами договору про відступлення прав вимоги №GL2N79276ПВ272від 15.05.2020 року, до ТОВ Фінансова компанія Інвест Хаус перейшло право вимоги за договором №398/П/05/2008-980 від 05.09.2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством КБ Надра та боржником ОСОБА_1 , який був предметом розгляду у цивільній справі №2-4994/2011 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Натомість у вищевказаних документах наявна інформація лише про перехід права грошової вимоги за кредитним договором №398/П/05/2008-980 від 05.09.2008 року , який було укладено між Публічним акціонерним товариством КБ Надра та боржником ОСОБА_1 .

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК).

Однак, ТОВ Фінансова компанія Інвест Хаус не долучено належні документи, акт прийому-передачі документів від первісного кредитора до нового кредитора з копіями всіх документів, які передано новому кредитору відносно конкретного боржника, а саме: кредитний договір, додаткові угоди до нього, копії постанови про відкриття виконавчого провадження, копію виконавчого листа інше, що мали підтвердити підстави виникнення у боржника зобов`язань цивільно-правового характеру перед новим кредитором.

Згідно ст. 79 Цивільно-процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 Цивільно-процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 5 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ст. 80 ЦПК).

В статті 89 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За умовами ч. 1, 2 Цивільно-процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2-4994/11за позовом Публічного акціонерного товариства КБ Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Щодо видачі дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до вимог п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України , у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Згідност.433 ЦПК України , у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Оскільки строк звернення до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого документа законом не визначено, доцільність такого звернення зберігається лише в межах строків, встановлених для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки після їх спливу виконавче провадження не може бути відкрите.

Отже, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред`явлення останнього до виконання, у разі пропуску такого строку чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.

На переконання суду, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів, щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу у з`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий лист може бути пред`явлений до примусового виконання органу державної виконавчої служби протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання, а про стягнення періодичних платежів протягом усього періоду,на який присуджені платежі(ст.21Закону).

Стягувач, який пропустив строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, може звернутися із заявою до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання про поновлення пропущеного строку. Така заява розглядається судом у десятиденний строк (ст. 23 Закону Про виконавче провадження ) і за наслідками розгляду постановляється відповідна ухвала. У разі пропуску строку давності пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин він може бути поновлений, якщо інше не встановлено законодавством. Поважними причинами визнаються такі обставини суб`єктивного і об`єктивного характеру, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії по пред`явленню виконавчого документа до виконання.

Так приймаючи до уваги, те що протягом тривалого періоду з моменту винесення рішення, 31 січня 2012 року, стягувач не сприяв виконанню судового документу, дійсно не контролював його виконання, не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду, тому суд вважає, що підстав вважати причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання поважними відсутні, а тому в поновленні строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачі дублікату виконавчого листа відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260 , 261 , 433 , 442 , 512, 514 п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України , ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2-4994/11, видачу дубліката виконавчого документа у справі №2-4994/11та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.В. Дубас