Ухвала

від 21.12.2020 по справі 910/17533/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

21.12.2020Справа № 910/17533/19 Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання Жалобі С.Р.

розглянувши матеріали

скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на дії та бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С.

у справі №910/17533/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 198 317 612,64 грн

за участю представників: згідно протоколу судового засідання;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 198 317 612,64 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" 108 539 308 грн. 27 коп. - суму збитків та 367 947 грн. 42 коп. - витрати по сплаті судового збору, в задоволенні іншої частини позову відмовлено.

16.07.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020, яке набрало законної сили 08.07.2020, видано наказ.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця, у якій заявник просить суд:

визнати неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С. по прийняттю на примусове виконання виконавчого документа - наказу Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/17533/19;

визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2020 ВП№62621744;

визнати неправомірними подальші дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С. вчинені після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2020 в межах виконавчого провадження №62621744 а саме:

- визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника від 21.07.2020 ВП№62621744;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця по списанню коштів з арештованих рахунків боржника;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця по розподілу, списаних з арештованих рахунків Акціонерного товариства "Укртрансгаз", коштів;

визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С. по залишенню без розгляду заяви Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зняття арешту з коштів заробітної плати №1001ВИХ-20-3658 від 23.07.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.08.2020, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Шкурдової Л.М., справу №910/17533/19 передано судді Приходько І.В. для розгляду скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз".

Однак, згідно із відомостей комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", 31.07.2020 матеріали справи №910/17533/19 були скеровані до Північного апеляційного господарського суду у зв`язку з надходженням касаційної скарги до Північного апеляційного господарського суду на постанову від 08.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 відкладено вирішення питання про розгляд скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на дії та бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С. в межах виконавчого провадження ВП№62621744 до повернення матеріалів справи №910/17533/19 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі № 910/17533/19 залишено без змін.

Станом на 26.11.2020 матеріали справи №910/17533/19 повернулись до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 розгляд скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на дії та бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С. в межах виконавчого провадження ВП№62621744 призначено на 21.12.2020, зобов`язано приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С. надати суду: - матеріали виконавчого провадження ВП№62621744 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/17533/19; - письмові пояснення по суті скарги. Явку представників учасників справи визнано обов`язковою.

08.12.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного виконавця Крайчинського С.С. надійшли письмові пояснення та матеріали виконавчого провадження.

18.12.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" надійшли пояснення.

В судовому засіданні 21.12.2020 представник скаржника надав пояснення, підтримав подану скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі.

Позивач та приватний виконавець в судовому засіданні 21.12.2020 заперечували проти скарги, надали пояснення щодо своїх заперечень, просили суд відмовити у її задоволенні повністю.

Розглянувши у судовому засіданні 21.12.2020 скаргу Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на дії та бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С., суд прийшов висновку про відмову у задоволенні скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, в силу приписів частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно із матеріалами виконавчого провадження, 20.07.2020 Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/17533/19 про стягнення 108 539 308 грн. 27 коп. - суми збитків та 367 947 грн. 42 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Постановою від 21.07.2020 приватним виконавцем міста Києва Крайчинським Сергієм Станіславовичем відкрито виконавче провадження ВП№62621744 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/17533/19.

Постановою Приватного виконавця від 21.07.2020 стягнуто з АТ Укртрансгаз основну винагороду в розмірі 10 890 725,60 грн.

Постановою Приватного виконавця від 21.07.2020 накладено арешт на кошти АТ Укртрансгаз , які знаходяться на рахунках в банківських установах.

24.07.2020 Приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№62621744.

АТ Укртрансгаз вважає, що дії Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С., по прийняттю на примусове виконання виконавчого документа, та подальше здійснення виконавчого провадження є такими, що суперечать вимогам Закону України Про виконавче провадження , протиправними та незаконними виходячи з наступного.

Так, скаржник стверджує, що при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження ВП№62621744 представнику Боржника стало відомо, що виконавчий документ було пред`явлено на примусове виконання представником Стягувана - адвокатом Джоболдою Анатолієм Володимировичем, повноваження якого (на думку Приватного виконавця) були посвідчені довіреністю від 01.06.2020.

Скаржник зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження ВП№62621744 відсутній ордер або договір про надання правової допомоги в межах виконавчого провадження, витяг з договору, в якому зазначається повноваження адвоката як представника або обмеження його права на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження.

З огляду на вищенаведене, боржник вважає, що заяву про відкриття виконавчого провадження подано особою повноваження якої у виконавчому провадженні не були посвідчені документами, які визначені в спеціальні нормі (абз. 2 ч. 4 ст. 16 Закону), що в свою чергу підтверджує незаконність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, скаржник запевняє, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№62621744 є такою, що прийнята з порушенням вимог ст. ст. 4, 16, 26 Закону та підлягає скасуванню, а дії Приватного виконавця по прийняттю виконавчого документа на примусове виконання від неналежного представника стягувача, з подальшим здійсненням виконавчого провадження, є протиправними.

З приводу вищенаведеного суд зазначає, що згідно із частиною четвертою статті 16 Закону України Про виконавче провадження представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

У пункті 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5 зазначено, що до заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

Пунктом 10 розділу II Інструкції № 512/5 визначено, що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо).

Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Так, з матеріалів виконавчого провадження ВП№62621744 вбачається, що заяву про відкриття виконавчого провадження (на підставі якої було відкрито вказане провадження) приватним виконавцем, було підписано представником стягувача Джоболда А.В. . Разом з цим, на підтвердження повноважень до заяви було додано належним чином засвідчену копію довіреності б/н від 01.06.2020.

Отже, законодавець в вищевказаних нормативно-правових актах, встановив, що представництво від імені юридичної особи, у тому числі у виконавчому провадженні може здійснюватися, зокрема на підставі довіреності, яка оформлена повноважним органом такої юридичної особи.

Так, Головою Правління ПрАТ ВК УКРНАФТОБУРІННЯ (Бакуненко М.) та Заступником Голови Правління - Комерційним директором ПрАТ ВК УКРНАФТОБУРІННЯ (Кацнельсон М.), у межах повноважень, видано довіреність б/н від 01.06.2020 уповноваженому представнику - Джоболді А.В. із визначення даних для його ідентифікації, а саме - паспортних даних.

При цьому, вказаний представник визначений у довіреності як повірений.

Тобто, вказана особа Джоболда А.В. є повноважним представником ПрАТ ВК УКРНАФТОБУРІННЯ саме на підставі довіреності і має статус повіреного, що узгоджується із положеннями представництва юридичної особи за довіреністю як відповідно до положень ЦК України, так відповідно і до норм спеціального Закону України Про виконавче провадження (абз.1 ч.4 ст.16 Закону).

Зі змісту довіреності б/н від 01.06.2020 вбачається, що Джоболда А.В., як представник наділений наступними правами: представляти інтереси Товариства перед будь-якими підприємствами, органами, установами та організаціями незалежно від форм власності, в тому числі, але не виключно у органах прокуратури, органах міністерства внутрішніх справ України, служби безпеки України, загальних (місцевих), господарських, адміністративних судах, в судах апеляційної та касаційної інстанцій (усіх юрисдикцій) та Верховному суді України, в Антимонопольному комітеті України (в тому числі територіальних відділеннях), а також в органах Міністерства юстиції України та в органах Державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями.

Серед іншого, в довіреності чітко зазначено, що даний представник наділений усіма правами, зокрема, стягувача відповідно до законодавства України. Тобто, в даному випадку - Джоболда А.В. діє саме як повноважна особа Стягувача юридичної особи (ПрАТ ВК УКРНАФТОБУРІННЯ ).

Крім того, довіреністю б/н від 01.06.2020 надано право Джоболді А.В. бути представником Товариства, в тому числі, з усіма правами, що надані законодавством позивачу, відповідачу, потерпілому, третій особі, стягувану та боржнику, заявнику, скаржнику, кредитору тощо, зокрема: підписувати та подавати документи, в тому числі виконавчі заяви, пояснення, вимоги, клопотання, засвідчувати вірність копій та отримувати будь-які документи щодо виконавчого провадження у відповідних органах та у приватних виконавців, ознайомлюватись з матеріалами виконавчих проваджень.

Таким чином, при поданні від імені ПрАТ ВК УКРНАФТОБУРІННЯ (Стягувача) заяви від 20.07.2020 про відкриття виконавчого провадження - Джоболда А.В., діяв як повноважний представник стягувача - юридичної особи, а саме уповноважений на підставі довіреності.

В матеріалах виконавчого провадження наявна засвідчена копія наказу від 19.09.2017 щодо призначення Джоболди А.В. начальником юридичного відділу у ПрАТ ВК УКРНАФТОБУРІННЯ та засвідчена копія паспорту громадянина України.

З огляду на вищенаведене, в суду є всі підстави вважати, що Джоболда А.В. діяв в інтересах стягувача на підставі довіреності, а не як адвокат в розумінні абзацу 2 частини 4 статті 16 Закону України Про виконавче провадження .

Так, судом не приймаються доводи боржника, що заяву про відкриття виконавчого провадження подано особою повноваження якої у виконавчому провадженні не були посвідчені документами.

Пунктом першим частини першої статті 26 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконанні рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зі заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Стаття 4 Закону України Про виконавче провадження містить вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Пре виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

З огляду на вищевикладене, в приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С. були відсутні правові підстави повернути виконавчий документ, поданий Джоболдою А.В. без прийняття, виконання.

Таким чином, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Крайчинським Сергієм Станіславовичем правомірно відкрито виконавче провадження ВП№62621744 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/17533/19.

Крім того, скарга обґрунтована тим, що приватним виконавцем Крайчинським С.С. неправомірно винесено постанову про арешт коштів боржника від 21.07.2020 в межах виконавчого провадження ВП№62621744, якою накладено арешт на рахунки Боржника, в тому числі на кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 у відкритому в АБ Укргазбанк . Так, боржник зазначає, що вищезазначений рахунок використовується в тому числі для виплати заробітної плати працівникам АТ Укртрансгаз , що підтверджується платіжним дорученням № 4432 від 20.07.2020.

Враховуючи викладене, скаржник стверджує, що внаслідок неправомірних дій Приватного виконавця по (Відкриттю виконавчого провадження з подальшим арештом коштів Боржника, склалась ситуація за якої АТ Укртрансгаз не мало змоги виплатити кошти заробітної плати своїм працівникам, в зв`язку з накладенням арешту саме на рахунок № НОМЕР_1 , відкритому в АБ Укргазбанк , МФО:320478, інших джерел надходження коштів для виплати заробітної плати в АТ Укртрансгаз не було.

Скаржник зазначає, що 23.07.2020 на адресу Приватного виконавця було направлено заяву про зняття арешту з коштів заробітної плати №1001ВИХ-20-3658 від 23.07.2020. В свою чергу, Приватний виконавець не надав відповіді на заяву АТ Укртрансгаз про зняття арешту з коштів заробітної плати боржника.

Так, відповідно до п. 1 постанови про арешт коштів боржника ВП№62621744 від 21.07.2020 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АБ Укргазбанк м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22 та на всі інші відкриті рахунки, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4, 6, 10 ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно з ч. 2 ст. 48 ЗУ Про виконавче провадження , стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження , виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

У відповідності до ч.3 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Крім того, згідно з пунктом 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, наведеними законодавчими положеннями обмежено право виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, звернення стягнення, на які заборонено законом.

Водночас, ч.3 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов`язок банку повернути постанову, якщо рахунок має спеціальний режим використання або є таким, звернення стягнення на який заборонено законом.

Однак, судом встановлено, що постановою від 21.07.2020 приватним виконавцем на підставі ст.26, 56 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах):№ НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК" та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунка, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

З аналізу змісту оспорюваної боржником постанови вбачається, що державний виконавець вказаною постановою визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень, а саме: визначив, що не підлягають арешту кошти, що містяться на рахунках боржника стягнення на які заборонено Законом.

Приймаючи рішення про накладення арешту на грошові кошти боржника (скаржника), крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено боржника, державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, жодним чином не порушив прав та законних інтересів скаржника.

Водночас, наведеними вище нормами норми Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що інформацію про рахунки державний виконавець встановлює на підставі документів, які надходять з банку.

Згідно із п.9.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця / приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Банк приймає до виконання документ про арешт коштів, який доставлено до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.

Нормами Інструкції регламентовані дії банку у разі накладення арешту коштів, а вищезгаданими положеннями ч.3 Закону України "Про виконавче провадження" - визначено порядок дій банку у разі отримання постанови виконавця про накладення арешту у разі, якщо такі кошти не підлягають арешту.

Згідно із наявним у матеріалах виконавчого провадження листом АБ "УКРГАЗБАНК" №БТ-6469 від 22.07.2020, постанова про арешт коштів боржника прийнята банківською установою до виконання та банком надано інформацію щодо залишку заблокованих коштів на відповідних рахунках.

Одночасно банком повідомлено про наявність у боржника рахунку № НОМЕР_2 з спеціальним режимом використання, та повідомлено про неможливість блокування коштів на даному рахунку.

Відомостей, що рахунок боржника № НОМЕР_1 також має спеціальний режим використання, банком не надано.

Крім того, листом АБ "УКРГАЗБАНК" №БТ-6601 від 27.07.2020 повідомлено про наявність у боржника рахунку № НОМЕР_3 з спеціальним режимом використання, та повідомлено про неможливість блокування коштів на даному рахунку.

Так само відомостей, що рахунок боржника № НОМЕР_1 також має спеціальний режим використання, банком не надано.

З урахуванням зазначеного, банком не було виявлено обставин, які б забороняли (перешкоджали) здійснити накладення арешту, а тому зазначений рахунок не має спеціального режиму використання.

Надані скаржником у матеріалах скарги платіжні доручення №4432, 4433, 4434 від 20.07.2020 згідно із якими з банківського рахунку AБ "Укргазбанк" № НОМЕР_1 здійснювалися виплати заробітної плати та податків і обов`язкових зборів до бюджету не є достатнім доказом того, що зазначений рахунок боржника має спеціальний режим використання.

За наведеного, вбачається, що дії приватного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку № НОМЕР_1 боржника є правомірними, оскільки цей рахунок є поточним рахунком, а не рахунком зі спеціальним режимом використання.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що постановою про арешт коштів боржника ВП№62621744 від 21.07.2020 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АБ Укргазбанк м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22 та на всі інші відкриті рахунки, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, скаржником не доведено того факту, що рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ПАТ АБ Укргазбанк із спеціальним режимом використання, тому скарга Акціонерного товариства "Укртрангаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на фактичне виконання судового рішення, що перебувало на примусовому виконанні в Приватного виконавця, 24.07.2020 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Вказаною постановою припинено арешт майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, знято арешт з усіх грошових коштів на рахунках у банківських установах та всього майна боржника.

Копію постанови від 24.07.2020 направлено сторонам виконавчого провадження.

Разом з тим, в заяві Акціонерного товариства Укртрансгаз №1001ВИХ-20-3658 від 23.07.2020 було порушено питання про зняття арешту з рахунку боржника.

Водночас, матеріалами виконавчого провадження підтверджено, що станом на дату отримання вказаної заяви, Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Крайчинським С.С. в межах виконавчого провадження ВП№62621744 було знято всі арешти з рахунків та майна боржника.

Таким чином, скаржником не надано доказів стосовно того, які саме права останнього порушені, у зв`язку з залишенням заяви боржника про зняття арешту з коштів заробітної плати від №1001ВИХ-20-3658 від 23.07.2020, без розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Належних та допустимих доказів в обґрунтування наявності порушень приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. в межах виконавчого провадження ВП№62621744, скаржник суду не надав.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів скаржника та відсутності підстав для задоволення скарги Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. 233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Акціонерному товариству "УКРТРАНСГАЗ" в задоволенні скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С.

2. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Приходько