Рішення

від 24.12.2020 по справі 815/2956/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2956/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Солексім до Одеської митниці ДФС про скасування рішення щодо визначення коду товару від 03.03.2018р. №КТ-UA500010-004-2018, картки відмови у прийняття митної декларації від 05.02.2018р. №UA500010/2018/000827, зобов`язання здійснити митне оформлення товару за кодом УКТ ЗЕД №2517410000 відповідно митної декларації №UA500010/2018/000827 від 05.02.2018р.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Солексім звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило суд скасувати рішення щодо визначення коду товару від 03.03.2018р. №КТ-UA500010-004-2018, картку відмови у прийнятті митної декларації від 05.02.2018р. №UA500010/2018/000827 та зобов`язати Одеську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару за кодом УКТ ЗЕД №2517410000 відповідно митної декларації №UA500010/2018/000827 від 05.02.2018р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірним рішенням про визначення коду товару від 03.03.2018р. відповідачем протиправно змінено код товару, визначеного за митною декларацією із зазначеним кодом у відповідності до УКТ ЗЕД 2517410000 на код 2509000000. Вказує, що класифікатор коду товару у відповідності до УКТ ЗЕД за № 2517410000 в повній мірі визначає, що ввезений позивачем товар відноситься до групи товарів, які визначені за вказаним кодом. Тоді як визначений митним органом класифікатор коду 2509000000за УКТ ЗЕД ніяким чином не ідентифікує такий товар. Покликаючись на норми Митного кодексу України, вказує, що у разі якщо нормами законів України чи інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари через митний кордон України, або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення митниці про визначення коду товару від 3 березня 2018 року № КТ-UA500010-0004-2018, визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митниці від 5 лютого 2018 року № UA500010/2018/000827, зобов`язано митницю здійснити митне оформлення товару за кодом в УКТ ЗЕД № 2517410000 відповідно митної декларації Товариства № UA500010/2018/000827 від 5 лютого 2018 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що митниця під час прийняття рішення про визначення коду товару від 3 березня 2018 року № КТ-ПА500010-0004-2018, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № ПА500010/2018/00030 від 17 березня 2018 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, що помилково не встановлено судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі №815/2956/18 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Солексім задоволено, Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2018р., та Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019р. у справі №815/2956/18, скасовано, а справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвалою суду від 01.07.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі № 420/2956/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Солексім до Одеської митниці ДФС про скасування рішення щодо визначення коду товару від 03.03.2018р. №КТ-UA500010-004-2018, картки відмови у прийняття митної декларації від 05.02.2018р. №UA500010/2018/000827, зобов`язання здійснити митне оформлення товару за кодом УКТ ЗЕД №2517410000 відповідно митної декларації №UA500010/2018/000827 від 05.02.2018 р.

Відповідач- Одеська митниця ДФС з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (вхід.№26964/19 від 26.07.2019р.), наголошуючи, що за результатами опрацювання електронної вантажної митної декларації № UA500010/2018/000827 від 05 лютого 2018 року поданої позивачем на товар IOKALIT 10C, IOKALIT 15C та IOKALIT №63 в якій код товару згідно УКТ ЗЕД задекларований за № 2517410000 Одеська митниця ДФС скерувала запит до Одеського управління з питань експертизи та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 07 лютого 2018 року №41 про проведення дослідження з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. За результатами лабораторних досліджень Одеське управління з питань експертизи та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 26 лютого 2018 року склало експертний висновок, на підставі якого 03 березня 2018 року Одеська митниця ДФС прийняла рішення № КТ-UA500010-0004-2018 про визначення коду товару, а саме змінено код товару - природний тонко дисперсний неорганічний продукт - IOKAL, який являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), не підданий іншим видам обробки, заявленого по митній декларації № UA500010/2018/000827 від 05 лютого 2018 року, з коду 2517410000 на 2509000000. В подальшому, у зв`язку з прийняттям митницею рішення про визначення коду товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2018/00030 від 17 березня 2018 року. Окремо, представником відповідача наголошено на тому, що під час здійснення контролю правильності класифікації товарів Одеською митницею ДФС виявлено, що Херсонською митницею ДФС прийнято рішення про визначення коду товару від 03.10.2017 № KT-UA508120-0001-2017, яким заявлений, код УКТЗЕД 25117410000 (Природний тонко дисперсний неорганічний продукт - IOKAL, являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений порошок), не підданий іншим обробкам змінений на код УКТЗЕД 2509000000 (Крейда природная помелена у вигляді порошку білого кольору, без запаху, без гідрофобізуючої обробки (покриття, основа-карбонат кальцію). Відтак, представник відповідача, просить відмовити в позові, зазначаючи, що спірні рішення є правомірними, з урахуванням характеристик задекларованого товару.

09.08.2019 року (вхід. № 28629/19) від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про не спростування доводів позивача викладених у позові та необгрунтованість відзиву відповідача.

15.08.2019 року (вхід. № 29219/19) від представника відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив, в яких вказано про безпідставність тверджень позивача та обґрунтованість відзиву поданого митним органом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2019р. відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року, керуючись приписами п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, судом задоволено клопотання повноваженого представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Солексім - Макарчука В.П. (від 03.10.2019 р. вхід. № ЕП/7367/19) щодо зупинення провадження по справі та зупинено провадження по справі № 815/2956/18.

У судовому засіданні 13.11.2019 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, провадження по справі 815/2956/18 поновлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року занесеною до протоколу судового засідання розпочато розгляд справи спочатку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року задоволено клопотання повноважного представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» (вхід.№ЕП/7366/19 від 03.10.2019р.) щодо призначення судової товарознавчої експертизи по справі №815/2956/18 та призначено у справі №815/2956/18 судову товарознавчу експертизу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду суду від 29.09.2020 року призначено судове засідання на 16.10.2020 року для розгляду та вирішення питання щодо можливості, та наявності законодавчо передбачених підстав для поновлення провадження у справі №815/2956/18.

У судове засідання 16 жовтня 2020 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, та своєчасно.

27.11.2019р. (вхід. № 44544/19) від Одеської Митниці ДФС до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

09.10.2020р. (вхід.№ЕП/16710/20) до Одеського окружного адміністративного суду від повноважного представника позивача - ТОВ «Солексім» надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року поновлено провадження у справі, у зв`язку з усуненням обставин, котрі слугували підставою для зупинення провадження, а саме отримання результатів судової товарознавчої експертизи.

Таким чином, враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне .

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 11 липня 2011 року між Товариством та П.С.Т. КЄМИКАЛС ЛТД (Англія) укладено міжнародний контракт на поставку товарів мінерального походження № 5SP. 22 лютого 2018 року між Товариством та П.С.Т. КЄМИКАЛС ЛТД (Англія) укладено додаткову угоду у формі специфікації № 52018 до означеного міжнародного контракту на поставку товарів № 5SP. Згідно зі специфікацією № 52018 від 22 січня 2018 року П.С.Т. КЄМИКАЛС ЛТД (Англія) взяло на себе зобов`язання поставити природний карбонат кальцію, а саме: товар IOKALIT 10C, IOKALIT 15C та IOKALIT № 63 на загальну вартість 3638,25 доларів США.

Судом з`ясовано, що після отримання вказаної продукції згідно специфікації № 52018 від 22 січня 2018 року, ТОВ «Солексім» подано до митниці для митного оформлення електронну вантажну митну декларацію № UA500010/2018/000827 від 5 лютого 2018 року на товар IOKALIT 10C, IOKALIT 15C та IOKALIT № 63 (природний тонко дисперсний неорганічний продукт IOKAL, який являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), не підданий іншим видам обробки. Хім. формула: СаСО3 99%, МgCO3 0,15%, SiO2 0,05%, Fe2O3 0,01%. ІОКАL 63 5400 кг; не для медичного використання. Використовується в якості добавки при виробництві в ЛФП у якості наповнювача для фарб), який згідно УКТ ЗЕД задекларований за кодом товару № 2517410000.

Також, судом встановлено, що у зв`язку з наявністю спірних питань щодо класифікації вищезазначеного товару, митницею був скерований запит до Одеського управління з питань експертизи та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 7 лютого 2018 року № 41 щодо проведення дослідження з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. За результатами лабораторних досліджень Одеським управлінням з питань експертизи та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС 26 лютого 2018 року складено висновок № 142008700-0161.

03 березня 2018 року відповідачем прийнято рішення № КТ-UA500010-0004-2018 про визначення коду товару, а саме змінено код товару - природний тонко дисперсний неорганічний продукт IOKAL, який являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), не підданий іншим видам обробки, заявленого по митній декларації № UA500010/2018/000827 від 5 лютого 2018, з коду 2517410000 на 2509000000.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про визначення коду товару, позивачу відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2018/00030 від 17 березня 2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солексім» , не погоджуючись із прийнятими митним органом рішеннями щодо визначення коду товару від 03.03.2018р. №КТ-UA500010-004-2018, картки відмови у прийнятті митної декларації від 05.02.2018р. №UA500010/2018/000827, звернулось до суду щодо визнання їх протиправними та скасування, а також зобов`язання здійснити митне оформлення товару за кодом УКТ ЗЕД №2517410000 відповідно до митної декларації №UA500010/2018/000827 від 05.02.2018р.

Так, на думку суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Солексім до Одеської митниці ДФС про скасування рішення щодо визначення коду товару від 03.03.2018р. №КТ-UA500010-004-2018, картки відмови у прийняття митної декларації від 05.02.2018р. №UA500010/2018/000827, зобов`язання здійснити митне оформлення товару за кодом УКТ ЗЕД №2517410000 відповідно митної декларації №UA500010/2018/000827 від 05.02.2018р., є такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 543 Митного кодексу України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Митного кодексу України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

У відповідності до норм частин 1-5 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Як складний випадок класифікації товару розуміють випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому, термін класифікація товару міститься в пункті 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397 (далі - Порядок №650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України Про митний тариф України (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Також, у пункті 3 розділу І Порядку №650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІІ зазначеного Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до ст. 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Пунктом 4 розділу ІІІ цього Порядку №650 встановлено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності:

- відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;

- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому, така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.

У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару (пункт 5 розділу ІІІ Порядку №650).

У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення (пункт 6 розділу ІІІ Порядку №650).

Згідно зі ст.. 67 Митного кодексу України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорїї (десять знаків). Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до Порядку ведення УКТ ЗЕД та Гармонізованої системи опису та кодування товарів, Держмитслужба приймає рішення про деталізацію товарів в УКТ ЗЕД понад шестизначний цифровий код, зазначений у Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовуються сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Згідно з пунктом "а" ст. 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, що є частиною національного законодавства, Договірна країна зобов`язується стосовно своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також усі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати обсяг розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи.

Для забезпечення практичної реалізації Гармонізованої системи опису і кодування товарів 14 червня 1983 року прийнята Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів. Статтею 1 Конвенції визначено, що під "Гармонізованою системою опису та кодування товарів" слід розуміти номенклатуру, що включає в себе товарні позиції, субпозиції та цифрові коди, що належать до них, примітки до розділів, груп та субпозицій, а також основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, що дані у додатку до Конвенції. З метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного права відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.

Крім того, з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, що затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.

Відповідно до пунктів 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України Про Митний тариф України`класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Так, варто зауважити, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог ст. 68 МК України.

Також, суд акцентує, що рішення № КТ-UA500010-0004-2018 від 03.03.2018 про визначення коду товару прийнято Одеською митницею ДФС на підставі експертного висновку Одеського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС №142008700-0161 від 26.02.2018.

Зокрема, судом встановлено, що лабораторне дослідження проводилось Одеським управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС у зв`язку із спірними питаннями класифікації товару природний тонко дисперсний неорганічний продукт - IOKAL, який являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), не підданий іншим видам обробки. Хім. формула: СаСО3 - 99%, МgCO3 - 0,15%, SiO2 - 0,05%, Fe2O3 - 0,01%. ІОКАL 63 - 5400 кг; не для медичного використання. Використовується в якості добавки при виробництві в ЛФП у якості наповнювача для фарб , який підлягав митному оформленню 05.02.2018 згідно електронної вантажної митної декларації № UA500010/2018/000827.

Так, згідно експертного висновку Одеським управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС №142008700-0161 від 26.02.2018 завданням для дослідження було встановлення визначальних показників та характеристик для ідентифікації; перевірки відповідності опису товару фізичним характеристикам для класифікації та встановлення інформації про хімічний склад товару, матеріал виготовлення.

Суд вказує на те, що в експертному висновку Одеським управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС №142008700-0161 від 26.02.2018 зазначено, що проба відповідає карбонату кальцію у вигляді порошку білого кольору. Проба не має гідрофобізуючої обробки (покриття). Забарвлення органічними барвниками та неорганічними пігментами проба не проходила. Застосованими методами для проби ознак таких видів остаточної обробки як: кальцинування, випалювання та сплавлення, відповідно до примітки 1 групи 25 УКТ ЗЕД - не виявлено. Досліджена проба не відноситься до гідравлічних цементів, шпаклівок для малярних робіт, вогнетривких сумішей для підготовки поверхонь фасадів, внутрішніх стін будівель, підлоги, стелі.

Крім того, згідно означеного висновку, у зв`язку з відсутністю нормативних методик не уявляється можливим визначення первісного матеріалу проби - природний карбонат кальцію/кальцит (крейда,вапняк,мармур) або хімічно отриманий карбонат кальцію; фактичної сфери застосування товару; відповідності проби даним текстового опису гр.. 31 МД ІМ 40 АА від 05.02.2018 № UA500010/2018/000827, як природного карбонату кальцію (вапняк).

Суд зазначає, що під час розгляду справи було призначено судову товарознавчу експертизу, та на вирішення експерту поставлено питання, яким характеристикам відповідає товар IOKAL №63, згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності?

23.09.2020 року (вхід. № 38593/20) Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано до суду висновок експертів від 11.09.2020 року № 229/20-53/644/20-34 за результатами проведення комплексної грунтознавчої та товарознавчої експертизи у справі № 815/2956/18.

Так, згідно висновку експертів від 11.09.2020 року № 229/20-53/644/20-34 порошкоподібна речовина білого кольору, що надана на дослідження під назвою IOKAL №63 , є продуктом мінерального походження відноситься до кальциту - карбонату кальцію. Експертами встановлено, що у наданому на дослідженні пилоподібному аморфному порошку відсутні мінеральні зерна, порушена структура мінералу, тому встановити первинну структуру речовини, а також походження кальциту (мармур чи вапняк), не надається за можливим. Дослідження характеристик наданого на дослідження об`єкту під назвою IOKAL № 63 у відповідності до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, визначались зовнішнім оглядом, за результатами грунтознавчої експертизи та інформації отриманої з мережі Інтернет.

Відповідно до результатів грунтознавчої експертизи, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено: Порошкоподібна речовина білого кольору, що надана на дослідження під назвою IOKAL №63 відноситься до кальциту - карбонату кальцію . Встановлено, що у наданому на дослідженні пилоподібному аморфному порошку (об`єкт 1) відсутні мінеральні зерна, порушена структура мінералу, тому встановити первинну структуру речовини, а також походження кальциту (мармур чи вапняк) не надається за можливим. Враховуючи, призначення, сферу застосування, матеріал виготовлення, можна дійти висновку, що відповідно до вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, наданий на дослідження об`єкт під назвою IOKAL №63 (об`єкт 1), відповідає визначальним товарним характеристикам, що розглядаються у: Розділі V: Мінеральні продукти ; Групі 25: Сіль; сірка; землі та каміння; штукатурні матеріали, вапно та цемент . Однак, на думку експертів, визначити визначальні класифікаційні характеристики наданого на дослідження об`єкту під назвою IOKAL №63 (об`єкт 1) у повному обсязі, відповідно до вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у Групі 25 не видається за можливе оскільки згідно результатів грунтознавчої експертизи у наданому на дослідження об`єкті під назвою IOKAL №63 порушена структура мінералу, тому встановити первинну структуру речовини, а також походження кальциту (мармур чи вапняк) не можливо. Тобто не відомо з яких мінералів був перетворений у порошок наданий на дослідження об`єкт під назвою IOKAL №63 , з різновиду карбонату кальцію, який складається переважно з черепашок дрібних водяних організмів або з мармуру.

Відтак, за висновками експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - визначити усі визначальні класифікаційні характеристики наданого на дослідження об`єкту під назвою IOKAL №63 , відповідно до вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у Групі 25, не є можливим.

Водночас, як встановлено судом, та зазначено вище, за результатами дослідження Одеським управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС №142008700-0161 від 26.02.2018, проба відповідає карбонату кальцію. Водночас, суд вказує на те, що у висновку Одеського управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС відсутня інформація, яка б спростовувала чи підтверджувала твердження відповідача, що заявлений позивачем у декларації код товару 251741000, не відповідає заявленим характеристикам, та на підставі чого Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про зміну коду товару, оскільки у вказаному висновку, як вбачається з матеріалів справи, проба відповідає карбонату кальцію, що й заявлено у митній декларації позивача.

Натомість, товар заявлений на розмитнення позивачем є карбонатом кальцію, що не заперечується сторонами, разом з тим спір між сторонами виник, у зв`язку із визначенням коду товару за УКТЗЕД-2509000000-крейда, як стверджує відповідач чи НОМЕР_1 - чи вапняк, як зазначає позивач.

Враховуючи відсутність встановлення у висновку Одеського управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС коду товару за УКТЗЕД-2509000000-крейда, суд доходить висновку щодо необгрунтованості прийняття митним органом рішення про визначення коду товару за УКТЗЕД та зміну коду товару з 2517410000 на 2509000000 саме на підставі висновку Одеського управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

При цьому, судом з`ясовано, що висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо неможливості визначення всх визначальних класифікаційних характеристик товару IOKAL №63 , відповідно до вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, також не надають змоги визначити код товару.

Разом з тим, судом враховано, що згідно основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, класифікація товарів в УКТ ЗЕД у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Відтак, враховуючи наведене, суд доходить висновку, що межах спірних правовідносин застосуванню підлягає правило інтерпретації УКТ ЗЕД щодо класифікації товару в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються, а саме 2517410000.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача, що під час здійснення контролю правильності класифікації товарів Одеською митницею ДФС, виявлено, що Херсонською митницею ДФС прийнято рішення про визначення коду товару від 03.10.2017 № KT-UA508120-0001-2017, яким заявлений, код УКТЗЕД 25117410000 (Природний тонко дисперсний неорганічний продукт - IOKAL, являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений порошок), не підданий іншим обробкам змінений на код УКТЗЕД 2509000000 (Крейда природная помелена у вигляді порошку білого кольору, без запаху, без гідрофобізуючої обробки (покриття, основа-карбонат кальцію), оскільки згідно Єдиного державного реєстру судових рішень Окружним адміністративним судом міста Києва 28 вересня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Тек до Херсонської митниці ДФС про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, прийнято рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення Херсонської митниці ДФС про визначення коду товару від 03.10.2017р. № КТ-UА508120-0001-2017 (Рішення Окружним адміністративним судом міста Києва 28 вересня 2018 року набрало законної сили 15.01.2019 року).

Судом також враховано, що Окружним адміністративним судом міста Києва, серед іншого, встановлено, що позивачем правомірно визначено код товару УКТЗЕД - 2517410000 на товар - Природний тонко дисперсний неорганічний продукт IOKAL.

Між тим, як з`ясовано судом, жодного належного, достатнього доказу на підтвердження правомірності визначення митним органом коду товару за УКТЗЕД 2509000000, відповідачем суду не надано.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та зважаючи, що відповідачем жодним належним, достатнім доказом не доведено правомірність прийняття рішення про визначення коду товару 2509000000, суд доходить висновку щодо обгрунтованості позовних вимог ТOB «Солексім» , та відповідно наявності підстав для їх задоволення, шляхом визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару від 03.03.2018 року № КТ-UA500010-0004-2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № UA500010/2018/000827від 05.02.2018 року.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Щодо позовних вимог ТОВ «Солексім» про зобов`язання Одеської митниці ДФС здійснити митне оформлення товару за кодом в УКТ ЗЕД № 2517410000 відповідно митної декларації ТОВ СОЛЕКСІМ № UA500010/2018/000827 від 05.02.2018 року, суд не вбачає підстав для їх задоволенні, оскільки означені дії є виключною компетенцією митного органу.

Так, У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно наукового висновку Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким; дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним; при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог; критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

У свою чергу, суд наголошує, що він не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Водночас, з врахуванням позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 18.07.18 у справі №826/3520/15, зважаючи на природу та підстави даного спору та враховуючи Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією, суд вважає за доцільне зазначити, що орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом.

Таким чином, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо здійснення митного оформлення товару за кодом в УКТ ЗЕД № 2517410000 відповідно митної декларації ТОВ Солексім № UA500010/2018/000827 від 05.02.2018 року віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його здійснювати митне оформлення поза межами процедури.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» , з вищеокрелених підстав.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, з урахуванням положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2349 грн. 33 коп.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Солексім до Одеської митниці ДФС про скасування рішення щодо визначення коду товару від 03.03.2018р. №КТ-UA500010-004-2018, картки відмови у прийняття митної декларації від 05.02.2018р. №UA500010/2018/000827, зобов`язання здійснити митне оформлення товару за кодом УКТ ЗЕД №2517410000 відповідно митної декларації №UA500010/2018/000827 від 05.02.2018р, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару від 03.03.2018 року № КТ-UA500010-0004-2018.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № UA500010/2018/000827від 05.02.2018 року.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, адреса: вул.Гайдара, 21-а, м.Одеса, 65078) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь ТОВ СОЛЕКСІМ (код ЄДРПОУ 37034407, адреса: пр-т Валерія Лобановського, 119, м. Київ, 03039) судовий збір у розмірі 2349 грн. (дві тисячі триста сорок дев`ять) грн.33 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Солексім до Одеської митниці ДФС про скасування рішення щодо визначення коду товару від 03.03.2018р. №КТ-UA500010-004-2018, картки відмови у прийняття митної декларації від 05.02.2018р. №UA500010/2018/000827, зобов`язання здійснити митне оформлення товару за кодом УКТ ЗЕД №2517410000 відповідно митної декларації №UA500010/2018/000827 від 05.02.2018р, задовольнити частково

24.12.2020р.