Рішення

від 24.12.2020 по справі 640/16782/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Київ № 640/16782/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Київське будівельне управління теплових мереж" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Відкрите акціонерне товариство Київське будівельне управління теплових мереж (далі - позивач та/або ВАТ Київське будівельне управління теплових мереж ) з позовом до Головного управлінням Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві та/або відповідач, контролюючий орган) та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 року №0386071209, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що розрахунок орендної плати за землю з 2017 року до 2019 року здійснюється ним на підставі Витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2017 року у сумі 41 474 705, 01 грн., з коефіцієнтом Кф:2. Натомість, контролюючим органом визначено податкові зобов`язання з орендної плати за землю використано дані АС ДЗК від 11.02.2019 року зі збільшенням нормативної грошової оцінки з 41 474 705, 01 грн. до 62 212 057, 51 грн. по земельній ділянці Відкритого акціонерного товариства Київське будівельне управління теплових мереж без прийняття рішення Київської міської ради про перегляд нормативної грошової оцінки у місті Києві, що є помилковим та має своїм наслідком безпідставне збільшення позивачу грошового зобов`язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, зокрема посилаючись на інформацію з АК ДЗК.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній наводить спростування доводами контролюючого органу та стверджує, що інформація з АК ДЗК не є належним доказом розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розумінні Закону №1378-VI.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік приватного акціонерного товариства Київське будівельне управління теплових мереж , за наслідком якої складено акт від 18.03.2019 року №73/26-15-12-09-19/00120158 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки зазначено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб (КБК 18010600) визначена за результатами подання податкової декларації з плати за землю за 2019 рік №9025617131 від 19.02.2019 року Приватним акціонерним товариством Київське будівельне управління теплових мереж є нижча, ніж визначена за результатами камеральної перевірки на загальну суму 51843, 53 грн.

Заниження податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб за 2019 рік відбулося внаслідок не врахування в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 9025617131 від 19.02.2019 року за 2019 рік Витягу про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки від 11.02.2019 року (кадастровий номер 800000000:90:116:0062), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає - 62212057,51 грн.

Тут і надалі висновки акту перевірки.

На підставі наведених висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 року №0386071209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плати з юридичних осіб за податковими зобов`язаннями у розмірі 51843,53 грн. та за штрафними (фінансовими)санкціями (штрафами) у розмірі 12960,88 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин та виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування земельним податковим, в контексті приписів статті 271 ПК України, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Між тим, у відповідності до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

В той же час, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 ПК України).

Згідно із статтею 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 286.4 статті 286 ПК України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Згідно із пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Положеннями пункту 289.3 статті 289 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно із положеннями пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що базою оподаткування земельним податком є нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, а підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Судом встановлено, що ВАТ Київське будівельне управління теплових мереж подано контролюючому органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 90256171131 від 19.02.2019 року за 2019 рік щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:116:0062 за адресою: м. Київ, вул. Промислова, б. 4/7, що належить позивачу на підставі договору оренди від 06.04.2011 року №90-6-00018.

У вказаній податковій декларації позивачем проведено розрахунок суми річної орендної плати на рівні 1 244 239, 34 грн.

Як вже було вказано судом вище ВАТ Київське будівельне управління теплових мереж стверджує, що розрахунок орендної плати за землю з 2017 року до 2019 року здійснюється ним на підставі Витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2017 року у сумі 41 474 705, 01 грн., з коефіцієнтом Кф:2.

При цьому, на думку позивача, контролюючим органом визначено податкові зобов`язання з орендної плати за землю на підставі даних АС ДЗК від 11.02.2019 року зі збільшенням нормативної грошової оцінки з 41 474 705, 01 грн. до 62 212 057, 51 грн. без прийняття рішення Київської міської ради про перегляд нормативної грошової оцінки у місті Києві, що, в свою чергу, є помилковим.

Суд критично ставиться до наведених доводів ВАТ Київське будівельне управління теплових мереж мотивуючи це наступним.

З метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи ухвалою суду від 23.11.2020 року витребувано від Головного управління Держгеокадастру у місті Києві належним чином засвідчену копію Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:116:0062).

На виконання вимог ухвали суду від 23.11.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві, серед іншого, надано до суду Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:116:0062) від 10.01.2019 року №75/86-19, у відповідності до якого нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 62 212 057, 51 грн.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що контролюючим органом при визначенні податкових зобов`язань позивачу за платежем орендна плати з юридичних осіб правомірно використано нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:116:0062) у розмірі 62 212 057, 51 грн.

Враховуючи вище викладене, доводи ВАТ Київське будівельне управління теплових мереж в цій частині є безпідставними та такими, що відхиляються судом.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу, зумовлює відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства Київське будівельне управління теплових мереж (01013, м. Київ, вул. Промислова, б. 4/7, код ЄДРПОУ 00120158) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева