Рішення

від 24.12.2020 по справі 640/3406/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Київ № 640/3406/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу, за заявою про скасування заходів реагування вжитих

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" до Головне управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.11.2019р № 0007940504 та № 0007970504 ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю НІК- ЕЛЕКТРОНІКА (далі - позивач та/або ТОВ НІК- ЕЛЕКТРОНІКА ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач та/або ГУ ДФС у м. Києві/контролюючий орган) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007940504 та № 0007970504 від 06.11.2019 року на загальну суму 48 945 081 грн. (сорок вісім мільйонів дев`ятсот сорок п`ять тисяч вісімдесят одна гривня 00 коп.), в тому числі основний платіж - 39 156 065, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 9 789 016, 00 грн, штрафні санкції 510,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а господарській операції по взаємовідносинам ТОВ НІК- ЕЛЕКТРОНІКА з контрагентами були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків. Товар, що поставлявся відповідно до укладених договорів був отриманий позивачем, оплачений та в подальшому реалізований, що свідчить про реальність господарських операцій та вказує на хибність висновків контролюючого органу в цій частині.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на правомірності прийнятих ним рішень та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому ТОВ НІК- ЕЛЕКТРОНІКА наводить спростування тверджень контролюючого органу.

При цьому, судом в ході розгляду справи оглянуто оригінали первинних документів, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09 жовтня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю НІК-ЕЛЕКТРОНІКА (надалі ТОВ Н1К-ЕЛЕК ГРОНІКА та/або Позивач та/або Товариство) отримано акт перевірки Головного управління ДПС у м. Києві від 09.09.2019р. №11/26-15-05-04-04/3340]202 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ГОВ ПІК-ЕЛЕКТРОНІКА (код ЄДРПОУ 33401202).

Перевірка була проведена: на підставі направлення від 28.05.2019 №957/26-15-14-04-04, виданого Головням управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві вул. Шолуденка. 33/19. м. Київ, 04116, тел.:

Перевірка проводилась головням державним ревізором-інспектором відділу контролю за ризиковими платниками управління спеціального аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, радником податкової та митної справи III рангу, на підставі направлення від 30.08.2019 №22/26-15-05-04-04, виданого Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, головням державним ревізором-інспектором відділу контролю за ризиковими платникам управління спеціальних перевірок Департаменту податкових перевірок трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у м. Києві, інспектором податкової та митної справи IV рангу на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами, (далі по тексту Кодекс) на підставі наказів Головного управління ДФС у м. Києві від 24.05.2019 № 6806 та від 30.08.2019 № 82 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю НІК-ЕЛЕКТРОНІКА (код 33401202) (далі ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА ), з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ ТЕЙМЕЛ (код 41850691), ТОВ БАЛУ СТАЙЛ (код 41895512), ТОВ КЕРЛІН ПРОФІ (код 41540604), ТОВ СПЕКТ СЕРВІС (код 41824132) за липень 2018 року, ТОВ ТРЕЙД СТІЛ (код 40505532), ТОВ БАРХАТ ПЛЮС (код 42122945) за серпень 2018 року, ТОВ АГРО ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД (код 40135580), ТОВ БАСТІОН КОМПОНЕНТ (код 41969505), ТОВ ФОКЛЕНД ПРАЙМ (код 41915072) за вересень 2018 року, ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ ГРЕК ЕКСПО (код 42275852), ТОВ РОЛЬВІС ТРЕЙД (код 42194213) за жовтень 2018 року, ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ АБСТРАК СЕРВІС (код 42128140) за листопад 2018 року.

Як зазначено в Акті ГУ ДФС у м. Києві відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20. п. 73.3 ст. 73 ПК України направлено на ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА (код 33401202) письмові запити від 16.11.2018 № 104328/10/26-15-14-04-04-12, від 20.12.2018 № 127234/10/26-15-14-04-04-12, від 19.03.2019 № 50865/10/26-15-14-04-04-14, від 27.02.2019 № 37039/10/26-15-14-04-04-14, від 22.02.2019 № 33238/10/26-15-14-04-04-14 про надання пояснень та їх документальних підтверджень, платником не надано пояснення та документальні підтвердження, що спростували б факт порушення податкового законодавства.

В ході проведення позапланової виїзної перевірки, відповідно до п. 85.2 ст. 85 Кодексу 28.05.2019 складено запит про надання документів з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ ТЕЙМЕЛ (код 41850691), ТОВ БАЛУ СТАЙЛ (код 41895512), ТОВ КЕРЛІН ПРОФІ (код 41540604), ТОВ СПЕКТР СЕРВІС (код 41824132) за липень 2018 року, ТОВ ТРЕЙД СПЛ (код 40505532), ТОВ БАРХАТ ПЛЮС (код 42122945) за серпень 2018 року, ТОВ АГРО ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД (код 40135580), ТОВ БАСТІОН КОМПОНЕНТ (код 41969505), ТОВ ФОКЛЕНД ПРАЙМ (код 41915072) за вересень 2018 року, ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ ГРЕК ЕКСПО (код 42275852), ТОВ РОЛЬВІС ТРЕЙД (код 42194213) за жовтень 2018 року, ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ АБСТРАК СЕРВІС (код 42128140) за листопад 2018 року, який вкручено під підпис 28.05.2019 уповноваженій особі ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА (код 33401202).

На письмовий запит ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА (код 33401202) надано лист від 31.05.2019 № 091/1 про те, що надати документи до перевірки з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з вищезазначеними контрагентами не має можливості, у зв`язку з їх викраденням. По вказаній події було відповідне звернення до Вишгородського відділу поліції ГУНП в Київський області.

Відповідно до абз.2 п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами) посадові особи ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА зобов`язані були відновити втрачені документи протягом 90 днів до 29.08.2019 року.

30.08.2019 повторно вручено запит про надання документів. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацам першим цього пункту.

Згідно п. 44.3. ст.44 Кодексу, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п. 44.4. ст. 44 Кодексу, якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Згідно п. 44.6. ст. 44 Кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питанням про прийняття рішення.

ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА 25 липня 2019 року до ДПІ у Оболонському районі м. Києва та до Головного управління ДФС у м. Києві надано листи (№ 112/2 та 112/1 від 25.07.2019 року, відповідно), якими повідомлено про втрату (пошкодження, внаслідок затоплення приміщення) значного масиву документів щодо фінансово-господарської діяльності Товариства. У переліку документів, що були пошкоджені опинились і документи, що були відновлені, раніше втрачені, внаслідок викрадення. Про ці ж обставини було додатково повідомлено ГУ ДПС у м. Києві листом № 128/4 від 04.09.2019 року

Перевірку було поновлено, та завершено, за результатами вищезгаданої перевірки Підприємства було складено Акт перевірки № 11/26-15-05-04-04/33401202 від 09.09.2019 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НІК-ЕЛЕКТРОНІКА (код 33401202) згідно висновків якого встановлено порушення наступних норм діючого законодавства України:

- п. 198. 1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 39 156 064.00 грн., у тому числі:

- за липень 2018 року на суму -6 699 892,00 гривень.

- за серпень 2018 року на суму -8 538 784 гривень.

- за вересень 2018 року на суму -12 899 03 1 гривень.

- за жовтень 2018 року на суму -7 425 554 гривень.

- за листопад 2018 року на суму -3 592 804 гривень.

23 жовтня 2019 року ТОВ НІЕ-ЕЛЕКТРОНІКА подало до ГУ ДФС у м. Києві заперечення на Акт перевірки від 09.09.2019 року №11/26-15-05-04-04/33401202. 05 листопада 2019 року була отримана відповідь на Заперечення згідно якої висновки акта залишено без змін, а заперечення без - задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007940504 та № 0007970504 від 06.11.2019 року.

Податкові повідомлення-рішення № 0007940504 та № 0007970504 від 06.11.2019 року винесених на підставі Акту перевірки № 11/26-15-05-04-04/33401202 від 09.09.2019 року.

23 жовтня 2019 року нашим Товариством було направлено заперечення на податкові повідомлення-рішення № 0007940504 та № 0007970504 від 06.11.2019 року винесених на підставі Акту перевірки № 11/26-15-05-04-04/33401202 від 09.09.2019 року та 29 січня 2020 року отримано Рішення № 2940/6/99-00-08-05-02-06 від 23.01.2020 року про результати розгляду скарги (надалі - Рішення). Згідно Рішення залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0007940504 та № 0007970504 від 06.11.2019 року, а скаргу ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА - без задоволення.

Із вищенаведеними висновками акту перевірки та донарахованими податками на додану вартість у сумі 48 945 081 грн., в тому числі основний платіж - 39 156 065, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 9 789 016, 00 грн, штрафні санкції 510,00 грн. ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА погоджується з таких підстав.

В основу вказаного Акту покладені висновки про те, що ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА до перевірки безпідставно не надані оригінали первинних документів, бухгалтерський облік та інші документі щодо формування витратної частини та податкового кредиту. ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА є українським виробником, предметом діяльності якого є виробництво високотехнологічної продукції: лічильників електричної енергії та іншого електротехнічного обладнання.

Штатна чисельність ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА у 3 кварталі 2018 року становила 314 працівників, в тому числі в м. Вишгород - 175, в м. Дніпро - 139 (з форм 1ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2018 року по ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА , що були направлені до податкової); офісно-виробничо-складські приміщення в м. Вишгород та м. Дніпро загальною площею понад 6181,6 кв.м.; виробничих станків, стендів та установок - понад 70 одиниць.

Внаслідок господарської діяльності з ТОВ ТЕЙМЕЛ (код 41924574), ТОВ БАЛУ СТАЙЛ (код 41895512), ТОВ КЕРЛІН ПРОФІ (код 41540604), ТОВ СПЕКТР СЕРВІС (код 41824132) за липень 2018 року, ТОВ ТРЕЙД СТІЛ (код 40505532), ТОВ БАРХАТ ПЛЮС (код 42122945) за серпень 2018 року, ТОВ АГРО ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД (код 40135580), ТОВ БАСТІОН КОМПОНЕНТ (код 41969505), ТОВ ФОКЛЕНД ПРАЙМ (код 41915072), ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ ГРЕК ЕКСПО (код 42275852), ТОВ РОЛЬВІС ТРЕЙД (код 42194213), ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ АБСТРАКТ СЕРВІС (код 42128140) ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА у 3 кварталі 2018 році виготовило 170 529 одиниць лічильників та іншої електротехнічної продукції та реалізувати 172 584 одиницю лічильників та іншої електротехнічної продукції.

Згідно інформації з Акту ГУ ДФС у м. Києві направлено на ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА (код 33401202) письмові запити від 16.11.2018 № 104328/10/26-15-14-04-04-12, від 20.12.2018 № 127234/10/26-15-14-04-04-12, від 19.03.2019 № 50865/10/26-15-14-04-04-14, від 27.02.2019 № 37039/10/26-15-14-04-04-14, від 22.02.2019 № 33238/10/26-15-14-04-04-14 про надання пояснень та їх документальних підтверджень ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА для спростування факту порушення податкового законодавства.

Пунктом 73.3 Податкового кодексу України передбачено: контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків. У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Якзазначає позивач, усі вищезазначені запити від ГУ ДФС у м. Києві були складені з порушенням вимог, визначених абзацом першим-п`ятим пп. 73.5. ст. 73 Податкового Кодексу України при цьому ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА на усі запити надало відповіді листами № 167/1 від 17.12.2018 року, 003/1 від 09.01.2019 року, 041/1 від 20.03.2019 року, 046/1 від 27.03.2019 року, 057/1 від 23.04.2019 року.

Згідно ст. 44.5 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами) у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

31.05.2019 року ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА надало лист від 31.05.2019 року № 091/1 до ГУ ДФС у м. Києві, про те, що документи по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами-постачальниками були викрадені.

12.06.2019 року ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА отримало лист від 03.06.2019 року №104003/10/26-15-14-04-04-14 згідно якого наше Товариство зобов`язано відновити втрачені документи протягом 90 днів до 28.08.2019 року та Наказ № 7485 від 31.05.2019 року про перенесення перевірки з 31.05.2019 року до дати відновлення та надання документів у межах термінів, визначених п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

У липні 2019 року ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА відновило вкрадені документи.

25.07.2019 року, до ДНІ у Оболонському районі м. Києва та до Головного управління ДФС у м. Києві надано листи (№ 112/2 та 112/1 від 25.07.2019 року, відповідно), якими, відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА повідомило про затоплення документів в результаті розриву системи внутрішнього протипожежного водопроводу над приміщеннями бухгалтерії і частини коридору ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА на третьому поверсі, які орендуються у ТОВ ЕЛЕКТРОННІ ІННОВАЦІЇ за адресою м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19.

При затопленні також були пошкодженні і відновлені перед цим документи по взаємовідносинах із ТОВ ТЕЙМЕЛ (код 41924574), ТОВ БАЛУ СТАЙЛ (код 41895512), ТОВ КЕРЛІН ПРОФІ (код 41540604), ТОВ СПЕКТР СЕРВІС (код 41824132) за липень 2018 року, ТОВ ТРЕЙД СТІЛ (код 40505532), ТОВ БАРХАТ ПЛЮС (код 42122945) за серпень 2018 року, ТОВ АГРО ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД (код 40135580), ТОВ БАСТІОН КОМПОНЕНТ (код 41969505), ТОВ ФОКЛЕНД ПРАЙМ (код 41915072) за вересень 2018 року, ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ ГРЕК ЕКСПО (код 42275852), ТОВ РОЛЬВІС ТРЕЙД (код 42194213) за жовтень 2018 року, ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ АБСТРАКТ СЕРВІС (код 42128140) за листопад 2018 року (копія повідомлення з вхідним номером Головне управління ДФС у м. Києві додається).

Вищезазначена інформація також була повідомлена і перевіряючим та повторно продубльовано листом № 128/4 від 04.09.2019 року. Це ж зазначено і в Акті перевірки від 09.09.2019 року № 11/26-15-05-04-04/33401202 (сторінка 4 Акту).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацам першим цього пункту.

Згідно п. 44.3. ст.44 Кодексу, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п. 44.4. ст. 44 Кодексу, якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Згідно п. 44.6. ст. 44 Кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питанням про прийняття рішення.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

Згідно зі ст. 1 Закону №996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.З Закону №996).

Згідно із ч.І ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі Положення № 88) передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

При цьому, слід враховувати вимоги ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Контрагенти ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ, що не спростовується контролюючим органом.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо вироку або іншого рішення суду по кримінальній справі відносно посадових осіб ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА або контрагентів Товариства, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необгрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб.

Всі господарські операції ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА з ТОВ ТЕЙМЕЛ (код 41924574), ТОВ БАЛУ СТАЙЛ (код 41895512), ТОВ КЕРЛІН ПРОФІ (код 41540604), ТОВ СПЕКТР СЕРВІС (код 41824132) за липень 2018 року, ТОВ ТРЕЙД СТІЛ (код 40505532), ТОВ БАРХАТ ПЛЮС (код 42122945) за серпень 2018 року, ТОВ АГРО ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД (код 40135580), ТОВ БАСТІОН КОМПОНЕНТ (код 41969505), ТОВ ФОКЛЕНД ПРАЙМ (код 41915072), ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ ГРЕК ЕКСПО (код 42275852), ТОВ РОЛЬВІС ТРЕЙД (код 42194213), ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ АБСТРАКТ СЕРВІС (код 42128140) за листопад 2018 року оподатковані та оприбутковані в порядку передбаченому вимогами чинного законодавства, в тому числі Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та інше. Всі податкові накладні отримані ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА від ТОВ ТЕЙМЕЛ (код 41924574), ТОВ БАЛУ СТАЙЛ (код 41895512), ТОВ КЕРЛІН ПРОФІ (код 41540604), ТОВ СПЕКТР СЕРВІС (код 41824132) за липень 2018 року, ТОВ ТРЕЙД СТІЛ (код 40505532), ТОВ БАРХАТ ПЛЮС (код 42122945) за серпень 2018 року, ТОВ АГРО ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД (код 40135580), ТОВ БАСТІОН КОМПОНЕНТ (код 41969505), ТОВ ФОКЛЕНД ПРАЙМ (код 41915072), ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ ГРЕК ЕКСПО (код 42275852), ТОВ РОЛЬВІС ТРЕЙД (код 42194213), ТОВ ВЕЛ ТРЕЙД (код 41628332), ТОВ АБСТРАКТ СЕРВІС (код 42128140) за листопад 2018 року зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

В даному випадку документи, надані ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА в підтвердження виконання угод з вказаними контрагентами не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Здійснення платником податків навмисних збиткових фінансово-господарських операцій не підтверджується а в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Підсумовуючи вищенаведене можна зробити висновок, що дані, сформовані платником, є вірними, а господарська операція носить реальний характер.

Отже, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (робіт, послуг). Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Доводи в акті перевірки від 09.09.2019 року №11/26-15-05-04-04/33401202 на які посилається податковий орган відносяться не безпосередньо до самого платника, а до його контрагентів, тобто третіх осіб. Доказів недобросовісності самого платника, а також того, що відомості, які містяться у поданих ним документах, неповні, недостовірні - відсутні.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно до п. 44.5 ст. 44 Головне управління ДПС у м. Києві зобов`язане було надати ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, для відновлення документів, що були залиті в результаті розриву системи внутрішнього протипожежного водопроводу над приміщеннями бухгалтерії і частини коридору ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА на третьому поверсі. Тобто, можливо зробити висновок, що строк для відновлення та надання документів ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА до перевірки спливав тільки 23 жовтня 2019 року.

Не зважаючи на вимоги п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, ГУ ДПС не відреагувало на вищезгадані звернення.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). .

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

В контексті приписів пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов`язань в розрізі приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В свою чергу, у відповідності до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 1968 ПК України).

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Між тим, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як встановлено статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною третьою статті 6 Закону № 996-ХІV передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до положень частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №813/1766/17 вказано, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №805/649/15-а.

Підсумовуючи наведене в сукупності суд вважає, що позивачем надано до суду належно оформленні первинні документи по його взаємовідносинам з усіма контрагентами, що свідчать про реальність їх здійснення та використання позивачем в подальшому придбаного ним товару у власній господарській діяльності.

Так, в силу частини 1 статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 КК України.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частиною 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України).

У частині 1 статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина 2 цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі №822/551/18, від 24.01.2019 року у справі №804/15563/15.

Крім цього, суд наголошує, що доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не було надано, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №826/6280/13-а.

Також, суд не враховує доводи ГУ ДФС у м. Києві наведені у відзиві на позовну заяву щодо відсутності товарно-транспортних накладних та документів, що підтверджують якість товару з огляду на наступне.

Так, відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі № 804/4787/16.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що господарські операції здійснені позивачем із контрагентами були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, придбаний товар у зазначених контрагентів використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації іншим суб`єктам господарської діяльності, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Таким чином, висновком ГУ ДФС у м. Києві про порушення позивачем положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, з огляду на що позивачем занижено податок на прибуток підприємств є хибними та такими, що спростовані матеріалами адміністративної справи, з огляду на що спірні рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то судові витрати слід присудити на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 72, 73-74, 77-78, 139, 143, 243-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НІК- ЕЛЕКТРОНІКА (код ЄДРПОУ 33401202) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.11.2019 року № 0007940504 та № 0007970504 на загальну суму 48 945 081 грн. (сорок вісім мільйонів дев`ятсот сорок п`ять тисяч вісімдесят одна гривня 00 коп.), в тому числі основний платіж - 39 156 065, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 9 789 016, 00 грн, штрафні санкції 510,00 грн, прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НІК- ЕЛЕКТРОНІКА сплачений ним судовий збір у розмірі 21 020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.І. Добрянська