Постанова

від 08.12.2020 по справі 759/4864/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/4864/20

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/14666/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

при секретарі Коліснику В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Гаражного кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Перемога на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 7 вересня 2020 року (суддя Ул`яновська О.В.) у цивільній справі за позовом Гаражного кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Перемога до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

у лютому 2019р. позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача звільнити гаражний бокс № НОМЕР_1 , що знаходиться на території гаражного кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Перемога (далі ГК Перемога ) по АДРЕСА_1 , з передачею ключів від гаража голові правління кооперативу.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що гаражний кооператив є організацією громадян, які добровільно об`єдналися для задоволення своїх потреб в гаражних боксах для зберігання та обслуговування транспортних засобів шляхом експлуатації за власні кошти. Після того, як відповідач була прийнята до складу членів кооперативу і їй надано у користування гаражний бокс № НОМЕР_1 , між сторонами склалися відносини, які регулюються Законом України Про кооперацію та статутом гаражного кооперативу.

Позивач зазначав, що 15 травня 2010 року вищим органом управління АГК Перемога було прийняте рішення, оформлене протоколом № 49, про визнання злісними неплатниками членів кооперативу, які мають заборгованість по внескам за користування гаражними боксами більше 2 кварталів, та можливість виключення такого члена кооперативу у разі непогашення боргових зобов`язань. Станом на 29 серпня 2014р. заборгованість відповідача за користування гаражним боксом складала 300грн, про що її було повідомлено та запропоновано погасити заборгованість, однак остання не сплачувала внески, тому 19 травня 2015р. їй у черговий раз було направлено попередження про можливі негативні наслідки, також вимогу про сплату заборгованості було розміщено на гаражному боксі № НОМЕР_1 та дошці оголошень.

31 березня 2016р. на загальних зборах членів ГК Перемога було прийнято рішення, оформлене протоколом №11, що у разі несплати заборгованості по оплаті

членських внесків, внеску на господарські потреби, за спожиту електроенергію та інших боргів до 1 травня 2016р. відповідно до пп. 21-23 Статуту ОСОБА_1 буде виключена зі складу членів гаражного кооперативу та позбавлена права користуватись гаражним боксом.

Позивач стверджував, що відповідач рішення загальних зборів не виконує, заборгованість не сплачує, тому рішенням загальних зборів ГК Перемога від 1 березня 2018р., оформлене протоколом №24, відповідача виключено зі складу членів ГК Перемога та зобов`язано оплатити заборгованість до 1 квітня 2018р., а в разі відмови, звільнити гаражний бокс від свого майна, не чинити перешкод у користуванні та передати ключі від гаражного боксу голові правління.

14 лютого 2019р. відповідачу був направлений лист з вимогою звільнити гаражний бокс № НОМЕР_1 , який вона отримала 19 лютого 2019р., однак відповідач продовжує користуватись гаражним боксом та у добровільному порядку відмовляється повертати майно позивачу.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 7 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ГК Перемога , в особі голови правління ОСОБА_2., просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Позивач посилається на обставини, викладені у позовній заяві, а також неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невірну оцінку наданих доказів, оскільки Київською міською радою для організації та будівництва ГК Перемога була відведена відповідна земельна ділянка для будівництва та обслуговування гаражних боксів членів кооперативу. Оскільки гаражний бокс № НОМЕР_1 не зареєстрований як об`єкт нерухомого майна ні за позивачем, ні за відповідачем, побудований на виділеній ГК Перемога земельній ділянці, тому ним можуть користуватися лише члени кооперативу.

Також позивач зазначає, що відповідач не сплатила пайовий внесок на будівництво гаражного боксу, не є його власником, рішенням загальних зборів була виключена з членів кооперативу, тому не має права продовжувати ним користуватися.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, вважаючи доводи позивача безпідставними, оскільки вона не була належним чином повідомлена про проведення загальних зборів 1 березня 2018р. та прийняте рішення про виключення її з членів кооперативу, тому була позбавлена можливості оскаржити його у судовому порядку. Також відповідач зазначає, що твердження позивача про несплату нею пайового внеску спростовуються довідкою ГК Перемога від 16 березня 2009р., в якій зазначено, що сума пайового внеску в розмірі 530грн сплачена 24 листопада 2001р.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ГБК Перемога - адвоката Коломійця А.П., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Нікушиної В.С., яка просила залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що загальними зборами членів ГБК Перемога від 5 травня 1970 року, протокол № 4, був затверджений Статут гаражного кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Перемога .

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 821 від 4 травня 1970 року відведено Жовтневому райвиконкому депутатів трудящих земельну ділянку, площею біля 0,15 га під будівництво боксових гаражів автокооператива Перемога в селищі Перемога у Жовтневому районі міста.

Рішенням Київської міської ради депутатів трудящих № 346 від 6 березня 1972 року

відведено додатково виконкому Жовтневої райради депутатів трудящих земельну ділянку, площею біля 0,15 га, під будівництво боксових гаражів авто кооперативу Перемога в селищі перемога в Жовтневому районі.

4 червня 2001 року ОСОБА_1 звернулася до ГК Перемога із заявою про надання у користування гаражного боксу № НОМЕР_1 , який перебував у користуванні її чоловіка.

Протоколом № 28 від 26 червня 2001 року ОСОБА_1 прийнята у члени гаражного кооперативу Перемога .

Вказані обставини не заперечувалися сторонами під час розгляду даного спору.

15 травня 2010 року загальними зборами (зборами уповноважених) АГК Перемога було прийняте рішення, оформлене протоколом № 49, про визнання злісними неплатниками членів кооперативу, які мають заборгованість по внескам за користування гаражними боксами більше 2 кварталів, та можливість виключення такого члена кооперативу у разі непогашення боргових зобов`язань (с.с.25).

31 березня 2016р. на загальних зборах членів ГК Перемога було прийнято рішення, оформлене протоколом №11, що у разі несплати заборгованості по оплаті членських внесків, внеску на господарські потреби, за спожиту електроенергію та інших боргів до 1 травня 2016р. відповідно до пп. 21-23 Статуту, ОСОБА_1 буде виключена зі складу членів гаражного кооперативу та позбавлена права користуватись гаражним боксом (с.с.29).

Рішенням загальних зборів ГК Перемога від 1 березня 2018р., оформлене протоколом №24, ОСОБА_1 виключено зі складу членів ГК Перемога та її зобов`язано оплатити заборгованість до 1 квітня 2018р., а в разі відмови, звільнити гаражний бокс від свого майна, не чинити перешкод у користуванні та передати ключі від гаражного боксу голові правління (с.с.30).

14 лютого 2019р. ОСОБА_1 був направлений лист з вимогою звільнити гаражний бокс № НОМЕР_1 відповідно до рішення загальних зборів ГК Перемога від 1 березня 2018р., який остання отримала 19 лютого 2019р. (с.с.31, 32).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено того, що він є власником спірного гаражного боксу та має право вирішувати питання щодо порядку його користування.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів прийняття нового члена кооперативу та повернення відповідачу коштів за пайовий внесок.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про кооперацію кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до статті 8 Закону України Про кооперацію статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Частинами третьою, четвертою статті 19 Закону України Про кооперацію встановлено, що кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої, передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, що не заборонені законом; володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, що визначена статутом кооперативу.

Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Згідно ст. 19 1 Закону України Про кооперацію член житлово-будівельного, дачно-

будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Пунктом 11 статуту ГК Перемога визначено, що кооператив здійснює будівництво гаража (стоянки) підрядним або господарських способом по типових і індивідуальних проектах, затверджених у встановленому порядку, після отримання дозволу на будівництво.

Кооператив здійснює експлуатацію гаражів на основі самоокупаємості (пункт 13 статуту).

Згідно п. 17 статуту ГК Перемога після закінчення будівництва кооперативного гаража кожному члену кооперативу надається в постійне користування гаражний бокс (місце стоянки) для зберігання приналежного йому транспортного засобу.

Виділений члену кооперативу гаражний бокс (місце стоянки) належить йому на праві особистої власності згідно з внесеним пайовим внеском (п. 18 статуту).

Під час розгляду справи сторони підтвердили, що спірний гаражний бокс був побудований гаражним кооперативом за кошти кооперативу на виділеній Київською міською радою депутатів трудящих земельній ділянці.

Відомостей про те, що спірний гаражний бокс належить відповідачу на праві власності, матеріали справи не містять, а представник відповідача під час апеляційного розгляду підтвердила, що відповідач права власності на гаражний бокс не має.

Відповідно до п.20.1, 20.3. статуту ГК Перемога член кооперативу зобов`язаний дотримуватися статуту кооперативу, виконувати рішення загальних зборів та правління кооперативу; своєчасно сплачувати внески та податки у розмірах, встановлених рішенням загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) та державою.

Пунктом 21 статуту ГК Перемога встановлено, що член кооперативу може бути виключений з кооперативу загальними зборами членів кооперативу у випадках: систематичного порушення статуту кооперативу; систематичного невиконання обов`язків прийнятих загальними зборами членів кооперативу.

Згідно п.22. статуту ГК Перемога член кооперативу, виключений з кооперативу, позбавляється права користування гаражем (місцем стоянки).

Рішенням загальних зборів ГК Перемога від 1 березня 2018р., оформлене протоколом №24, ОСОБА_1 виключено з членів кооперативу.

Дане рішення є чинним та відповідачем у встановленому порядку оскаржено не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції пришов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що правовою підставою позовних вимог позивач зазначив не положення ст. 391 ЦК України, а норми Закону України Про кооперацію , а відтак висновок суду про недоведеність позивачем свого права власності на гаражний бокс, суперечить обставинам справи та змісту позовної заяви.

Не надання позивачем доказів прийняття нового члена кооперативу та повернення відповідачу коштів за пайовий внесок не може бути підставою для відмови у позові, оскільки це не передбачено ні положеннями Закону України Про кооперацію , ні статутом

ГК Перемога .

Відповідно до п. 23 статуту ГК Перемога члену кооперативу, який вибув з кооперативу, повертається пай, з урахуванням зношення основних фондів, а звільнений гаражний бокс передається особі, прийнятій в члени кооперативу. Розмір паю нового члена кооперативу не може бути меншим, ніж балансова вартість гаража на цей час.

Згідно ст. 21 Закону України Про кооперацію у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Під час розгляду справи позивач заперечував сплату відповідачем пайового внеску, відповідачем суду першої інстанції доказів оплати пайового внеску надано не було і не заявлялося про оплату пайового внеску.

До відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 надана копія довідки ГК Перемога від 16 вересня 2009р., зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 24 листопада 2001р. сплатила суму пайового внеску за гаражний бокс у розмірі 530грн.

Згідно ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідачем не зазначено, з яких причин зазначений доказ нею не був наданий суду першої інстанції, а відтак апеляційний суд не має правових підстав для його прийняття.

Крім того, питання повернення пайового внеску члену кооперативу не є перешкодою для зобов`язання виключеної з членів кооперативу особи повернути гаражний бокс кооперативу.

ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до ГК Перемога для отримання пайового внеску за умови пред`явлення нею документів, що підтверджують оплату.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до непогодження відповідача з рішенням загальних зборів членів кооперативу про її виключення з членів кооперативу, порядку проведення загальних зборів та розміру заборгованості.

Однак, відповідач не звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, предметом якої було оскарження рішення загальних зборів про її виключення з членів кооперативу, а відтак колегія суддів не має правових підстав вважати рішення загальних зборів незаконними.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані фактичні обставини справи, не надана оцінка наявним у матеріалах справи доказам, неправильно застосовані норми матеріального права, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно

змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 102грн та за подання апеляційної скарги у сумі 3 153грн, а всього 5 255грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу Гаражного кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Перемога задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 7 вересня 2020 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити гаражний бокс № НОМЕР_1 , що знаходиться на території гаражного кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Перемога по вул. Сім`ї Стешенків, 3 у м. Києві, з передачею ключів від гаража голові правління кооперативу.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка проживає у АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , на користь Гаражного кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Перемога , яке знаходиться у м. Києві, вул. Сім`ї Стешенків, 3, код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21636435, судові витрати у сумі 5 255грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 грудня 2020 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.А. Семенюк