Справа № 752/9780/14-ц
Провадження № 2-др/752/5/20
У Х В А Л А
23 жовтня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Плахотнюк К.Г., за участю секретаря судового засідання Рожок В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у приміщенні суду заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю УКІО БАНК ЛІЗИНГ - Василюка Ігора Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю УКІО БАНК ЛІЗИНГ до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю КАМЕНЯР , товариства з обмеженою відповідальністю АГРОС-НАФТА про стягнення заборгованості -
встановив:
у провадженні суду знаходилася справа за позовом ТОВ УКІО БАНК ЛІЗИНГ до ОСОБА_1 , ТОВ КАМЕНЯР , ТОВ АГРОС-НАФТА про стягнення заборгованості.
11.01.2019 року надійшла заява від представника позивача ТОВ УКІО БАНК ЛІЗИНГ - Василюка І.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 752/9780/14-ц.
В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що при затвердженні мирової угоди у вказаній справі не було вирішено питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, просить стягнути з відповідачів судові витрати на користь позивача.
Учасники справи в судовому засіданні відсутні, їх явка не є обов'язковою.
Судом встановлено, що за результатами розгляду позовної заяви ТОВ УКІО БАНК ЛІЗИНГ до ОСОБА_1 , ТОВ КАМЕНЯР , ТОВ АГРОС-НАФТА про стягнення заборгованості, 07.07.2015 року ухвалою Голосіївського районного суду затверджено мирову угоду, укладену 07 липня 2015 року між ТОВ УКІО БАНК ЛІЗИНГ та ОСОБА_1 , ТОВ КАМЕНЯР , ТОВ АГРОС-НАФТА та закрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ УКІО БАНК ЛІЗИНГ до ОСОБА_1 , ТОВ КАМЕНЯР , ТОВ АГРОС-НАФТА про стягнення заборгованості.
На час постановлення ухвали суду від 07.07.2015 року у зазначеній справі суд керувався положеннями чинного на той час ЦПК України в редакції Закону України № 1618-ІV від 18.03.2004 року.
Відповідно до правил ч. ч. 1, 2 ст. 220 ЦПК України (в редакції Закону України № 1618-ІV від 18.03.2004 року) суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішен питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Так правилами ч.ч. 1, 4 ст. 142 ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року) у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову .
Проте, відповідно до п. 9 розлілу ХІІІ перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Отже, правила чинного ЦПК України не можуть бути застосовані судом при вирішенні заяви ТОВ УКІО БАНК ЛІЗИНГ про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі за позовом ТОВ УКІО БАНК ЛІЗИНГ до ОСОБА_1 , ТОВ КАМЕНЯР , ТОВ АГРОС-НАФТА про стягнення заборгованості, а правилами ЦПК України в редакції Закону України (в редакції Закону України № 1618-ІV від 18.03.2004 року), не передбачено ухвалення додаткового рішення у справі, що була вирішена постановленням ухвали про визнання мирової угоди сторін.
З огляду на викладене, вимоги заявника про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 142, 270, 259 ЦПК України
ухвалив:
заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю УКІО БАНК ЛІЗИНГ - Василюка Ігоря Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю УКІО БАНК ЛІЗИНГ до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю КАМЕНЯР , товариства з обмеженою відповідальністю АГРОС-НАФТА про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або отримання. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя К.Г.Плахотнюк
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2020 |
Оприлюднено | 28.12.2020 |
Номер документу | 93830270 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Плахотнюк К. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні