Рішення

від 17.12.2020 по справі 915/2023/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Справа № 915/2023/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни, АДРЕСА_1 (код ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача Фізичної особи-підприємця Бовнегри Лариси Іванівни, АДРЕСА_2 (код ІПН НОМЕР_2 )

про стягнення коштів в сумі 26 230, 00 грн.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулась Фізична особа-підприємець Семера Вікторія Анатоліївна з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Бовнегри Лариси Іванівни суму заборгованості по оплаті вартості товару за договором поставки № 04/05/18-6 від 04.05.2018 року у розмірі 26 230, 00 грн.

09.12.2019 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (вх. № 18791/19) про доповнення позову вимогою про стягнення відсотків за користування чужими коштами (зміна предмету позову), в якій позивач просить суд подальшу підготовку та розгляд справи по суті вести з урахуванням доповнень первісних позовних вимог вимогою про стягнення з відповідача 5 127, 97 грн. відсотків за користування чужими коштами.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.10.2020 року суд, керуючись ст. 46 ГПК України, прийняв заяву позивача про зміну предмету позову вх. № 18791/19 від 09.12.2019 року до розгляду.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 24.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.10.2019 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі (підготовчого провадження). Замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.10.2019 року відкладено підготовче засідання по справі на 19.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 26.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.11.2019 року призначено у даній справі № 915/2023/19 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Зупинено провадження у даній справі до проведення Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судової експертизи.

15.04.2020 року до господарського суду Миколаївської області від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист № 07-19/19-1351/1352 від 14.04.2020 року із доданими матеріалами справи № 915/2023/19 про повернення без виконання судової експертизи, у зв`язку з не проведенням оплати за експертизу.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.04.2020 року поновлено провадження у справі № 915/2023/19. Розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання та призначено підготовче засідання без зазначення дати підготовчого засідання (у зв`язку з карантином).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання по справі на 20.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.10.2020 року відкладено підготовче засідання на 19.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.11.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 915/2023/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 17.12.2020 року.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 17.12.2020 року не забезпечили.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2, арк. 17).

20.09.2019 на адресу господарського суду від позивача надходила заява (вх. № 14840/19) про розгляд справи за відсутності позивача (том 1, арк. 29).

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 24.10.2019, від 19.11.2019, від 26.11.2019, від 30.09.2020, від 20.10.2020, від 19.11.2020, надіслані на адресу відповідача Фізичної особи-підприємця Бовнегри Лариси Іванівни, АДРЕСА_2 повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою (том 1, арк. 155-159, арк. 213-216, арк. 229-234, арк. 249-252; том 2, арк. 6-8, 18-20).

Про розгляд справи відповідач обізнаний, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 35, 244).

Крім того, відповідач Бовнегра Л.І. була присутня в судовому засіданні 19.11.2019 року, 26.11.2019, що підтверджується протоколами судового засідання від 19.11.2019, від 26.11.2019 (том 1, арк. 167-168, 205-206).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Ухвали направлялись на адресу відповідача Фізичної особи-підприємця Бовнегри Лариси Іванівни, АДРЕСА_2 , вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом апеляційної інстанції за адресою, зазначеною самим скаржником в апеляційній скарзі, та, в подальшому, посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції не повідомив його про дату, час та місце судового засідання і це є порушенням норм процесуального права, може бути розцінено Судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи (постанова КГС ВС від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача / представника відповідача.

В судовому засіданні 17.12.2020 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України та ч. 4, 7 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки товару № 04/05/18-6 від 04.05.2018 року, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 536, 610, 625, 626, 655, 691, 692, 694 ЦК України, ст. 193, 265 ГК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

07.10.2019 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15638/19), в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування заперечення відповідачем зазначено наступне:

- відповідач вказує, що не укладала та не підписувала ані договір, ані накладну;

- відповідач має сумнів щодо підписання договору ФОП Семерою В. А.;

- відповідач зазначає, що надана позивачем накладна не відповідає Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки: у графі покупець зазначено ФОП Бовнегра Л.И. та вказано невідомий відповідачу номер телефону; у графі договір вказано лише ГРН , що не дає змоги ідентифікувати, що видаткова накладна відноситься саме до договору поставки № 04/05/18-6; назва документу та інші реквізити зазначені іноземною мовою;

- відповідач зазначає, що виробником крапельної стрічки AQUA PLUS 8-10-1000 є ТзОВ АГРООПТИМА , який повідомив, що ФОП Семера В.А. намагається стягнути з своїх боржників грошові кошти за поставлений об`єм товару, проте така кількість товару ніколи не була виготовлена.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними і не підлягають задоволенню, оскільки, видаткова накладна не відповідає нормам чинного законодавства, а сумарна кількість проданої крапельної стрічки позивачем перевищує кількість виготовленої крапельної стрічки цього ж виду взагалі.

В обґрунтування заперечень відповідач посилається на приписи ст. 58-1, 180, 181 ГК України, с. 712 ЦК України, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

У відповіді на відзив на позовну заяву (вх. № 16041/20) позивач зазначає наступне:

- позивач зазначає, що під час досудового врегулювання спору відповідач ні договору, ні факту отримання за ним товару не заперечувала;

- позивач, посилаючись на ст. 505 ЦК України, зазначає, що обставини придбання товару та цінові папери є комерційною таємницею;

- позивач вказує, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні ст. 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар;

- щодо доводів відповідача з посиланням на господарську діяльність ТзОВ АГРООПТИМА та інформацію, яка отримана від цієї юридичної особи, то позивач зазначає, що особисто працювала виконуючим обов`язки директора та добре обізнана з роботою ТзОВ АГРООПТИМА (підтверджено копією трудової книжки) та стверджує, що дане підприємство не є єдиним продавцем крапельної стрічки AQUA PLUS 8-10-1000.

Позивач просить суд критично віднестись до наданої ТзОА "Агрооптима" інформації, оскільки у ФОП Семери В. А. з ТзОВ "Агрооптима" існує судова справа № 916/224/19, й, як наслідок, останнім подається недостовірна інформація.

В запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 16396/20) відповідач просить суд у позові ФОП Семери В.А. відмовити у повному обсязі.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

04.05.2018 року між ФОП Семерою В.А. (постачальник) та ФОП Бовнегрою Л.І. (покупець) укладено договір поставки товару № 04/05-18-6 (том 1, арк. 15-16, арк. 161-164), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується у строки, передбачені договором, поставити та передати у власність покупцю товар, визначений у п. 1.2 Договору (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість, з урахуванням індексації вартості товару та інших умов, передбачених договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 9.1 Договору договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє протягом 2 (двох) років з моменту його укладення, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов`язань за цим Договором.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 Договору товар, що поставляється за цим договором: Крапельна стрічка AQUA PLUS 8-10-1000 (1000 м) у кількості 25 бухт за ціною 1 049, 20 грн. на загальну суму 26 230, 00 грн.

Загальна вартість товару (сума договору) в гривнях на дату підписання договору (цифрами та прописом): 26 230 грн. (двадцять шість тисяч двісті тридцять грн. 00 коп.), без ПДВ.

Примітка: ціна та вартість товару у гривнях визначена на день підписання договору. Індексація (коригування) ціни/вартості товару здійснюється у порядку; передбаченому п. 3.1 Договору).

Грошовий еквівалент вартості товару в іноземній валюті (у доларах СІЛА): 1 000 доларів США при узгодженому сторонами курсі співвідношення гривні до іноземної валюти на день підписання договору - 26, 23 грн. за 1 доларів США.

Вартість товару визначено в гривнях без нарахування ПДВ (Прим.: Постачальник - не платник ПДВ).

Оплата вартості товару (виконання зобов`язання) підлягає у гривні згідно розділу 3 цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю виміру, строк поставки (передачі) товару, вартість товару (сума договору) в гривнях на дату підписання договору та грошовий еквівалент вартості товару в іноземній валюті, а також узгоджений сторонами курс співвідношення гривні до іноземної валюти на момент підписання договору, за яким грошовий еквівалент вартості товару в іноземній валюті визначено у гривні, - зазначені у п. 1.2 договору. У випадках, передбачених п. 3.1 Договору, пропорційно зміні курсу гривні по відношенню до іноземної валюти відбувається індексація (коригування) ціни та вартості товару.

Відповідно до п. 3.3 Договору умови оплати вартості товару: оплата вартості товару, проіндексованої у відповідних випадках згідно п. 3.1 Договору, здійснюється покупцем на умовах кредиту (відстрочення платежу). Строк оплати: не пізніше 30 вересня 2018 року.

Відповідно до п. 3.4 Договору у разі прострочення оплати вартості товару (в т.ч. з урахуванням зміни його вартості згідно п. 3.1 Договору), покупець зобов`язаний за період прострочення сплатити проценти в розмірі, який визначається у відповідності з п. 6.1 Договору.

Відповідно до п. 3.6 Договору виконання покупцем своїх фінансових зобов`язань, передбачених договором, провадиться незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п. 4.1 Договору право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару та підписання відповідної накладної на товар. При підписанні товарної накладної представник покупця повинен обов`язково мати при собі документ (довіреність тощо), який відповідно до законодавства підтверджує повноваження представника на отримання матеріальних цінностей: цей документ він повинен передати постачальнику до підписання накладної.

Відповідно до п. 4.2 Договору строк поставки товару: не пізніше 07 травня 2018 року. Поставка (передача) товару в межах цього строку за згодою сторін, що підтверджуватиметься відповідними товарними накладними, може відбуватися частинами.

Відповідно до п. 4.3 Договору базисом поставки та умовами поставки товару є FCA - склад постачальника згідно Міжнародним правилам тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. Місце (пункт) поставки (місце передачі Товару) повідомляється постачальником покупцю заздалегідь в робочому порядку.

Відповідно до п. 4.4 Договору приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника чи його представника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості.

Відповідно до п. 5.3 Договору покупець зобов`язаний провести оплату за товар та сплатити проценти у разі прострочення оплати товару, як це передбачено договором.

Відповідно до п. 5.5 Договору покупець зобов`язаний отримати товар в строк, вказаний у п. 4.2 Договору з урахуванням повідомлення постачальника про дату та місце передачі товару.

04.05.2018 року позивачем ФОП Семерою В.А. поставлено відповідачу ФОП Бовнегрі Л.І. товар (крапельну стрічку AQUA PLUS 8-10-1000 (1000 м) в кількості 26 бух. на загальну суму 26 230, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 186 від 04.05.2018 року (том 1, арк. 17, 165).

Судом встановлено, що договір та видаткова накладна підписані сторонами та скріплені печаткою відповідача ФОП Бовнегри Л.І.

Відповідач ФОП Бовнегра Л.І. заперечила проти підписання договору та видаткової накладної.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З метою встановлення, чи виконано підпис від імені ФОП Бовнегри Л.І. на договорі № 04/05-18-6 від 04.05.2018 року та в накладній № 186 від 04.05.2018 року Бовнегрою Л.І. ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.11.2019 року призначено у даній справі № 915/2023/19 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Зупинено провадження у даній справі до проведення Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судової експертизи.

Зобов`язано відповідача ФОП Бовнегру Л.І. забезпечити оплату за проведення експертизи, докази чого подати суду.

15.04.2020 року до господарського суду Миколаївської області від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист № 07-19/19-1351/1352 від 14.04.2020 року із доданими матеріалами справи № 915/2023/19 про повернення без виконання судової експертизи, у зв`язку з не проведенням оплати за експертизу.

Рахунок на оплату надсилався судом відповідачу згідно листа від 24.01.2020 (том 1, арк. 239).

В ухвалі від 27.04.2020 року про поновлення провадження у справі судом зазначено про повернення без виконання судової експертизи, у зв`язку з не проведенням оплати за експертизу. Вказану ухвалу суду відповідачем ФОП Бовнегрою Л. І. отримано 04.05.2020 (том 1, арк. 244).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на те, що відповідачем не доведено факту не підписання договору № 04/05-18-6 від 04.05.2018 року та видаткової накладної № 186 від 04.05.2018 року, суд дійшов висновку про визнання підписаним зі сторони відповідача ФОП Бовнегри Л. І. (покупця) договору № 04/05-18-6 від 04.05.2018 року та видаткової накладної № 186 від 04.05.2018 року.

Судом також встановлено наступне.

24.10.2018 року позивачем направлено на адресу відповідача лист, в якому позивачем зазначено, що 30.09.2018 року закінчився строк встановлений для оплати фінансового зобов`язання згідно умов договору поставки № 04/05/18-6 від 04.05.2018 року. Позивач у листі повідомив, що згідно умов договору у разі прострочення оплати зобов`язання на суму неоплаченого зобов`язання нараховуються відсотки за товарний кредит (том 1, арк. 22). Факт направлення листа від 24.10.2018 року підтверджується списком згрупованих відправлень № 2102 та фіскальними чеками (том 1, арк. 23).

30.10.2018 року позивачем направлено на адресу відповідача лист, в якому позивачем проінформовано, що ФОП Семера В.А. не співпрацює та не планує співпрацю з ТОВ Агрооптима , ТОВ Ірріленд або з будь-якими їх представниками (том 1, арк. 24). До листа додано копію договору поставки та видаткової накладної. Факт направлення листа від 30.10.2018 року підтверджується списком згрупованих відправлень (том 1, арк. 25).

19.11.2018 року позивачем ФОП Семерою В.А. направлено на адресу відповідача ФОП Бовнегри Л.І. лист щодо шляхів врегулювання питання про погашення заборгованості, в якому позивач зазначила про наявність заборгованості та запропонувала два шляхи вирішення питання щодо погашення заборгованості (том 1, арк. 20). Факт направлення листа від 19.11.2018 року підтверджується фіскальним чеком (том 1, арк. 21).

Доказів надання відповідачем відповіді на вищезазначені листи суду не подано.

Доказів проведення оплати за товар суду не подано.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина друга статті 638 ЦК України).

За своєю правовою природою договір № 0/05/18-6 від 04.05.2018 є договором поставки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції станом на 01.01.2018, чинній на час, коли оформлювалась видаткова накладна) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах , що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції , за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (в редакції від 26.05.2017):

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення;

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до п. 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідно до п. 2.15 Положення первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 58-1 ГК України (в редакції станом на 07.03.2018, чинній на час, коли оформлювалась видаткова накладна) суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними (постанова ВС від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17).

Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин (правова позиція викладена в постанові ВС від 23.07.2019 року по справі № 918/780/18).

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар (постанова КГС ВС від 27.05.2020 № 914/2236/18).

Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Видаткова накладна № 186 від 04.05.2018 року, яка є первинним документом та фіксує факт здійснення господарської операції, містить такі обов`язкові реквізити, як: назву документа ( Расходная накладная ); дату його складання (04.05.2018 року); назву суб`єкта господарювання, від імені якого складено документи (ФОП Семера В.А.) і якому поставлено товар, тобто покупця (ФОП Бовнегра Л.И.).

У видатковій накладній вказано зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (Товар: Крапельна стрічка AQUA PLUS 8-10-1000 (1000 м) в кількості 26 бухт (з вказівкою ціни за одиницю товару 1 049, 20 грн.) на загальну суму 26 230, 00 грн.). Саме вказаний товар та його вартість були обумовлені в підписаному сторонами договорі (п. 1.2).

Видаткова накладна містить особисті підписи в графі "від постачальника та від отримувача . Крім того, в графі від отримувача міститься відтиск печатки ФОП Бовегри Л.І.

Відповідач ФОП Бовегра Л.І. не надав доказів на підтвердження втрати, викрадення печатки, або, що печатка іншим незаконним шляхом вибула з володіння ФОП Бовегри Л.І.

Щодо доводів відповідача про те, що виробником товару є Товариство з обмеженою відповідальністю АГРООПТИМА , якій належить свідоцтво на знак для товарів та послуг № 188377 на зображення знака ІНФОРМАЦІЯ_1 та патент на промисловий зразок № 27068 "Стрічка для системи краплинного зрошення "Аква Плюс", а відтак, сумарна кількість проданої крапельної стрічки позивачем перевищує кількість виготовленої крапельної стрічки цього ж виду взагалі, то суд зазначає наступне.

В силу положень ст. 1 Закону України "Про знаки для товарів і послуг" торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи ТзОВ АГРООПТИМА видано Свідоцтво на знак для товарів та послуг № 188377 зображення знака ІНФОРМАЦІЯ_1 для позначення товарів класу 17 "Поливальні шланги; стрічки краплинного зрошення; труби гнучкі неметалеві; шланги з текстильних матеріалів".

Статтею 16 Закону України "Про знаки для товарів і послуг" передбачено права та обов`язки власника свідоцтва, зокрема, право використовувати торговельну марку, право надавати дозвіл та забороняти використання торговельної марки. Натомість, поняття "власник торгової марки" та "виробник товару" не є тотожними.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" власник промислового зразка - власник прав інтелектуальної власності на зареєстрований промисловий зразок та/або незареєстрований промисловий зразок.

Аналогічно поняття "власник промислового зразка" та "виробник товару" не є тотожними.

Відповідачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами у справі наступних обставин: всіх виробників даного виду товару на території України, хто є виробником конкретно придбаного відповідачем товару, яке маркування містилось на придбаному саме відповідачем товарі тощо. Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідачем не подано суду доказів оплати за товар, строк оплати якого настав в силу умов п. 3.3 договору, як і не спростовано позовних вимог в цій частині. Позовна вимога в частині стягнення 26 230, 00 грн. - заборгованості за отриманий товар є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

2. Щодо вимоги про стягнення відсотків за користування чужими коштами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти річних, про які йдеться у ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених ст. 536 названого Кодексу. Так, стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у ст. 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (ст. 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, ст. 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Положення ж ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (ст. 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

Законом, зокрема ч. 5 ст. 694 ЦК України, яка є спеціальною нормою, прямо передбачено обов`язок покупця сплачувати проценти, починаючи від дня передання товару, а також проценти за прострочку оплати за товар від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку порушення термінів оплати товару, обумовлених у п. 3.3 договору, покупець сплачує постачальнику проценти у розмірі 21,00 % річних (з розрахунку 365 днів в році), або 0,0575 % в день від суми простроченої заборгованості, яка на момент розрахунку процентів визначається з урахуванням її індексації згідно п. 3.1 Договору за весь період прострочення оплати, включаючи день погашення заборгованості по оплаті товару.

05.09.2019 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про сплату процентів за товарний кредит за договором поставки в розмірі 5 127, 97 грн. (том 2, арк. 223-224).

Позивачем нараховано відповідачу 5 127, 97 грн. процентів за користування чужими коштами за період з 30.09.2018 по 05.09.2019. Перевіривши нарахування процентів за користування чужими коштами, судом встановлено, що позивачем при розрахунку процентів допущено арифметичні помилки.

Судом здійснено перерахунок розміру відсотків за період з 30.09.2018 по 05.09.2019 (визначений позивачем) та встановлено, що 21 % за користування чужими коштами, нараховані за вказаний позивачем період, становлять 5 131, 02 грн. Детальний розрахунок відсотків, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (том 2, арк. 21). Розрахунок розміру відсотків здійснено судом за допомогою Бази "Законодавство", виходячи з суми простроченого платежу.

Проте, суд, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення відсотків за користування чужими коштами у заявленій до стягнення позивачем сумі 5 127, 97 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 1 921, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Бовнегри Лариси Іванівни, АДРЕСА_2 (код ІПН НОМЕР_2 ) на користь позивача Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни, АДРЕСА_1 (код ІПН НОМЕР_1 ):

- 26 230, 00 грн. (двадцять шість тисячі двісті тридцять грн. 00 коп.) - суми заборгованості по оплаті вартості товару за договором поставки № 04/05/18-6 від 04.05.2018 року;

- 5 127, 97 грн. (п`ять тисяч сто двадцять сім грн. 97 коп.) - відсотків за користування чужими коштами;

- 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.12.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш