Рішення

від 11.11.2020 по справі 545/660/19

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/660/19

Провадження № 2/545/33/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого - судді Гальченко О.О.,

при секретарі Лисенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу Злагода про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, розірвання договору оренди землі та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 18.03.2019 року звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, розірвання договору оренди землі та скасування державної реєстрації, мотивуючи тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю І1І-ПЛ № 022439, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1769, вын - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,2326 га., кадастровий номер 5324081400:00:016:0091, на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Між ним, власником земельної ділянки ( паю ) та виробничим сільськогосподарським кооперативом Злагода 01 липня 2013 року було укладено договір оренди землі ( договір ) строком на 5 років ( п. 8 договору оренди землі ), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 березня 2013 року номер запису про інше речове право : 8951152, про що йому стало відомо лише після формування інформаційної довідки 10.01.2019 року.

Враховуючи норми ч.1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Отже, дія договору, укладеного із гр. ОСОБА_1 , якщо рахувати з моменту державної реєстрації, мала б припинитися 05 березня 2020 року з умов закінчення строку, на який його було укладено.

Він, не знаючи про несвоєчасну, пізню реєстрацію договору, був переконаний, що строк дії договору оренди закінчується 01 липня 2018 року, а якщо розраховувати, що землекористувач має право зібрати урожай, який був ним засіяний ( так званий сільськогосподарський рік ), то договір закінчується у кінці 2018 року після збору урожаю.

Отже, в грудні 2018 року, відповідно до пункту 11 договору, ВСК Злагода запросили його для отримання орендної плати за 2018 рік. Під час підписання документів щодо розрахунків за орендну плату йому від працівника ВСК Злагода стало відомо про існування додаткової угоди, якою термін оренди продовжено до 23.03.2027 року з умовами якої він навіть не був ні попереджений, ні ознайомлений.

При цьому, умовами договору, а саме : п. 8, у разі наміру продовжити строк дії договору орендар повинен письмово повідомити орендодавця про такий намір.

А на його адресу жодного повідомлення, про збільшення терміну оренди, розміру орендної плати чи зміни будь-яких інших умов договору не надходило, окрім того, у наданій йому копії додаткової угоди не вірно вказано його адресу місця проживання, що виключає як отримання ним поштової кореспонденції, так і підписання додаткової угоди.

До того ж, він мав розмову з головою ВСК Злагода - ОСОБА_2 про те, що має бажання після закінчення договору, починаючи з 2019 року самостійно господарювати на власній земельній ділянці, та не буде продовжувати договір оренди з ВСК Злагода . На що останній не заперечував та надав свою згоду.

І, хоча, самим договором оренди землі від 01.07.2013 року не передбачено попередження орендодавцем орендаря про небажання пролонговувати оренду земельної ділянки, ним все ж таки було написано 12.12.2018 року та зареєстровано за вхідним № 161 від 20.12.2018 року повідомлення з попередженням про непроведения польових робіт на його земельній ділянці, оскільки строк дії договору закінчується ( копія заяви додається ). На вказану заяву йому й було надано копію додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24 березня 2017 року, начебто підписану ним. Він відразу виразив своє невдоволення щодо підпису у додатковій угоді, який йому не належить.

Обурений таким розвитком подій та відношенням до себе, появою документів, з якими не був ознайомлений та які не підписував, він вирішив викласти свої заперечення у Претензії щодо неправомірного укладення додаткової угоди від 24 березня 2017 року до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2013 року , яка була ним направлена поштовою кореспонденцією 14.01.2019 року та отримана ВСК Злагода 22.01.2019 року ( трек-номер поштового відправлення 3600206831926 від 14.01.2019р. ). У своїй Претензії запропонував урегулювати спір у досудовому порядку, шляхом припинення речового права похідного від права власності, вилучити реєстрацію додаткової угоди від 24 березня 2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Додатково ним було направлено і запит про надання оригіналу неправомірної додаткової угоди, так як у її змісті зазначено, що один оригінальний примірник має бути у орендодавця. Але отримав безглузді відписки.

В одному з листів він отримав пропозицію зустрічі з метою врегулювання спору в досудовому порядку. Його представник - Кумечко Марина Сергіївна зателефонувала до директора ВСК Злагод " ОСОБА_2 ( тел. НОМЕР_1 ) для проведення переговорів і врегулювання спору, з розмови, яка відбулася 14.03.2019 року позиція ОСОБА_2 , що позивач, начебто, просто забув, що підписував угоду.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі ч.3 ст. 203 ЦК України.

Згідно ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ).

Таким чином, додаткова угода до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером - 5324081400:00:016:0091 від 24 березня 2017 року - є недійсною, так як підписана не ним, а іншою особою.

Крім того, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером - 5324081400:00:016:91 укладений між ОСОБА_1 та виробничим сільськогосподарським кооперативом Злагода підлягають розірванню внаслідок порушення умов даних договорів та невиконання обовязків, покладених даними договором, з боку відповідача - ВСК Злагода , а саме щодо зміни умов вказаного договору в односторонньому порядку, замість передбаченого договором внесення змін до нього за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ст.627.

Ст. 312 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні Особа може бути позбавлена права власності або обмежені у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Правом власності є право особи на річ ( майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ч.1 ст.316 ЦК України.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину мас бути вільним і відповідати його внутрішній волі Правочин мас вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на решите настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст, 216 ПК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. За статтею 13 цього ж закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ).

П. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. У момент державної реєстрації набирає чинності договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору ( постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 лютого 2014 р. у справі № 6-162цс13 ).

Відповідно до п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та які будуть понесені під час розгляду справи додано.

Прохав:

1. Визнати недійсною додаткову угоду від 24 березня 2017 року до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2013 року , кадастровий номер 5324081400:00:016:0091, сторонами якої є Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода ( ЄДРПОУ 03769706 ) та ОСОБА_1 .

2. Скасувати реєстрацію змін до іншого речового права від 20.06.2017 року,

індексний номер: 35767953, Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24 березня 2017 року сторонами якого є Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода ( ЄДРПОУ 03769706 ) та ОСОБА_1 .

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.07.2013 року, кадастровий номер 5324081400:00:016:0091, сторонами якого є Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода ( ЄДРПОУ 03769706 ) та ОСОБА_1 .

4. Скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 19807996 від 05.03.2015 року з номером запису про інше речове право : 8951152 ( спеціальний розділ ) Договору оренди земельної ділянки датованого 01 липня 2013 року, укладеного між Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода ( ЄДРПОУ 03769706 ) та ОСОБА_1 .

В судове засідання сторони у справі не з`явилися, надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Де позивач і представник позивача - адвокат Кумечко М.С.( а. с. 60-62 ) позов підтримали та прохали задовольнити ( а. с. 244 т.1 ).

Відповідач надав відзив на позов ( а. с. 69-83 т.1 ), посилаючись на те, що по - перше, у своїй позовній заяві Позивач наголошує на тому, що не знав та не підписував додаткові угоди до Договору оренди земельної ділянки, які було укладено між ОСОБА_1 та ВСК Злагода але таке твердження не відповідає дійсності зважаючи на наступні підстави.

01 липня 2013 року між ВСК Злагода та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,2326 га. за кадастровим номером 5324081400:00:016:0091 на території Кіровської сільської ради Полтавського району, Полтавської області. Договір був підписаний особисто ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 36 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін,

24 березня 2017 року сторони договору: ОСОБА_1 та ВСК Злагода уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки. Відповідно до додаткової угоди сторони, за взаємною домовленістю внесли зміни до Розділу 1 договору ( щодо строку дії договору ) та Розділу 2 ( щодо збільшення орендної плати ). Відповідну додаткову угоду Москаленко В.1 , особисто посвідчив своїм підписом, та підписав акти прийому-передачі земельної ділянки.

Таким чином, додаткова угода до договору оренди було укладено у відповідності умов договору оренди за взаємною згодою сторін, тому вони є чинними.

Отже, твердження позивача проте, що йому було не відомо про існування додаткової угоди не відповідає дійсності.

По-друге, орендар належним чином виконував свої обов`язки, встановлені договорами.

Відповідно до п. 9 договору за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 5 відсотків від середнього розміру 5,39 га. земельної частки ( паю ), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту 3.20 і 1.756., що становить 115 597,06 грн., а саме 5 779,85 грн.

Додатковою угодою від 24.03.2017 року п. 9 договору було викладено у такій редакції : за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 8 відсотків від серединного розміру 5,39 га. земельної частки ( паю ), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової 1,756 станом на 01.01.2017р. становить 173265,54 грн., а саме 13 861 ( тринадцять тисяч вісімсот шістдесят одна гри. ) 24 коп.

Таким чином, додатковою угодою дуло збільшено розмір орендної плати з 5 779,85 грн. до 13 861,24 грн.

На виконання даного пункту договору орендар сплачував орендну плату, яку ОСОБА_1 отримував як особисто, так і на свій картковий рахунок.

Даний факт підтверджується :

1. Заява від 20.11.2018 року з проханням ОСОБА_1 про перерахунок коштів за оренду земельної ділянки за 2018 на картковий рахунок.

2. Платіжне доручення № 8816 від 20 листопада 2018 року ( призначення платежу: поповнення карти № НОМЕР_2 для ОСОБА_1 ( ПІН НОМЕР_3 ) за оренду зем. ділянки за 2018 рік. ).

3. Видатковим касовим ордером від 19 жовтня 2017 рік відповідно до якого, на підставі платіжної відомості № 998 від їй.10.2017 року, було видано орендну плату за оренду земельного паю за 2017 рік у розмірі 11 158,30 грн. факт отримання підтверджено особистим підписом позивача

За таких обставин, з аналізу наведених даних, можна дійти до висновку, що позивач не тільки знав про додаткову угоду до договору оренди, адже сам її підписав, а й отримував грошові кошти ( сума яких дуєш збільшена за додатковими угодами з 5 779,85 грн. до 13 861,24 грн. ) за договором, що підтверджується належно оформленими бухгалтерськими документами.

По - трете, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ч. 1 ст. 627 ЦК України ).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму ( оренди ) земельної ділянки, є цивільно-правовими, грунтується на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Саме із додержанням цих норм було укладено договори оренди землі від 01 липня 2013 року, та додаткові угоди до договорів між ВСК Злагода та позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ч.1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені закони як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі , яка діяла на момент укладення договору, істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди ( кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки );

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об`єкта оренди;

- умови і с троки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження ( обтяження ) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також визнання договору недійсним відповідно до закону.

Усі вищезазначені істотні умови містяться у договорі які були підписані сторонами. Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

По - четверте, п. 4 ч. 3 ст. 2 ЦПК України зазначає, що один із основних засад принципів цивільного судочинства є змагальність сторін.

Учасники справи маються рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях ( ст. 81 ЦПК України ).

Обов`язки сторін з доказування розподіляються таким чином: позивач повинен доказати факти, що свідчать про існування правовідносин, з приводу яких виник спір, і про порушення відповідачем прав і законних інтересів позивача: відповідач же повинен доказати ті факти, на які він посилається, обгрунтовуючи свої заперечення проти позову.

Доказування є центральним інститутом цивільного процесуального права, що відбиває фундаментальні особливості національної моделі цивільного судочинства.

У своїй позовній заяві позивач наголошує, не підпсував та не знав про існування додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Такі твердження позивача є неправдивими та надуманими, адже позивачем не надано доказів які б підтверджували, що підписи на спірній додатковій угоді не належить ОСОБА_1 і при укладені вказаного правочину волевиявлення не було вільним та не відповідало його волі

Можна прийти до висновку, що договір оренди та додаткова угода до нього сторонами укладено у повній відповідності значеним нормативно-правовим актам, з чітким дотриманням вимог закону, і відповідачем було виконано усі покладені на нього обов`язки, підстав для розірвання договору оренди або визнання недійсною додаткової угоди немає, тому , на думку відповідача заявлений позов задоволенню не підлягає.

Представник відповідача - Власенко Н.О. ( 138-139 т.1 ) підтримала відзив на позовну заяву, надала заяву про розгляд справи, вказала, щ0о заперечує щодо задоволення позову з зазначених у відзиві підстав.

Третя особа - державний реєстратор КП БТІМ Решетилівського району в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча заздалегідь повідомлявся належним чином за юридичною адресою про дату, час та місце судового засідання, про що маються докази в матеріалах справи, що згідно вимог чинного законодавства є належним повідомленням. Від нього не надійшло станом на 11.11.2020 року заяви про відкладення розгляду справи та сторони не заперечували щодо розгляду справи без його участі. Тому, суд вважає за можливе розгляд справи по суті по наявним матеріалам справи у відсутності належно повідомлених сторін згідно ст. 223 ЦПК України.

Судом встановлено всі обставини, на які послався в позові позивач і вони підтверджуються матеріалами справи на а. с. 8 - 36, 46-51, 58-59 т.1.

Згідно висновку експерта № 487 за результатами судово-почеркознавчої експертизи по матеріалах справи № 545/660/19 від 22.07.2020 року ( а. с. 216-219 т.1 ) встановлно, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2017 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає задоволенню відповідно до ст. 6, 203, 215, 216 ч. 1, 312, 638 ЦК України, ст. 1, 32 ч. 1, 30 Закону України Про оренду землі , так як висновком експерта повністю доведено правомірність вимог позивача та відповідачем даний висновок не спростовано.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 81, 175 ч. 3 п. 9, п. 10, 259, 263 - 268, 354 ЦПК України, ст. 6, 203, 215, 216 ч. 1, 312, 638 ЦК України, ст. 1, 32 ч. 1, 30 Закону України Про оренду землі , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу Злагода про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, розірвання договору оренди землі та скасування державної реєстрації - задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду від 24.03.2017 року до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2013 року, кадастровий номер : 5324081400:400:016:0091, сторонами якої зазначено Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода ( ЄДРПОУ : 03769706 ) та гр. ОСОБА_1 .

Скасувати реєстрацію змін до іншого речового права від 20.06.2017 року, індексний номер : 35767953 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2017 року, сторонами якого є : Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода ( ЄДРПОУ : 03769706 ) та гр. ОСОБА_1 .

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.07.2013 року, кадастровий номер : 5324081400:400:016:0091, сторонами якої зазначено Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода ( ЄДРПОУ : 03769706 ) та гр. ОСОБА_1 .

Скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 19807996 від 05.03.2015 року з номером запису про інше речове право : 8951152 ( спеціальний розділ ) Договору оренди земельної ділянки від 01.07.2013 року, укладеного між Виробничим сільськогосподарським кооперативом Злагода ( ЄДРПОУ : 03769706 ) та гр. ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко