Постанова

від 19.04.2021 по справі 545/660/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/660/19 Номер провадження 22-ц/814/867/21Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О.О. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря Кальник А.М.,

за участі: позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кумечко М.С.,

розглянувши в порядку позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Виробничого сільськогосподарського кооперативу Злагода

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2020 року та на додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 січня 2021 року, прийнятих під головуванням судді Гальченко О.О. в м. Полтаві

у справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу Злагода про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, розірвання договору оренди землі та скасування державної реєстрації ,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду від 24.03.2017 року до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2013 року, кадастровий номер 5324081400:400:016:0091, сторонами якої зазначено Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода та ОСОБА_1 .

Скасовано реєстрацію змін до іншого речового права від 20.06.2017 року, індексний номер 35767953 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2017 року, сторонами якого є : Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода та ОСОБА_1 .

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 01.07.2013 року, кадастровий номер 5324081400:400:016:0091, сторонами якої зазначено Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода та ОСОБА_1 .

Скасовано Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19807996 від 05.03.2015 року з номером запису про інше речове право 8951152 (спеціальний розділ ) Договору оренди земельної ділянки від 01.07.2013 року, укладеного між Виробничим сільськогосподарським кооперативом Злагода та ОСОБА_1 .

Задоволення позову обґрунтовано тим, що за результатами судово-почеркознавчої експертизи № 487 від 22 липня 2020 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2017 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Додатковим рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19 січня 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 в особі адвоката Кумечко Марини Сергіївни про ухвалення по справі додаткового рішення суду задоволено.

Стягнуто з Виробничого сільськогосподарського кооперативу Злагода на користь ОСОБА_1 судові витрати :

- судовий збір 3 073,60 гривень квитанції знаходяться в матеріалах справи;

- за проведення судової почеркознавчої експертизи 7 536 гривень;

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 800 гривень.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2020 року та додаткове рішення цього ж суду від 19 січня 2021 року оскаржив Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода , в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказані рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову та стягненні судових витрат.

Вважає, що позивач знав про укладену Додаткову угоду до Договору оренди, оскільки отримував орендну плату, сума якої була збільшена саме Додатковою угодою, що підтверджується бухгалтерськими документами.

Щодо розподілу судових витрат, зазначає, що ВСК Злагода не отримував копії заяви представника позивача, на підставі якого постановлено додаткове рішення, крім того, позивачем не надано суду детального розрахунку понесених витрат на правову допомогу.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ПЛ № 022439 від 04 березня 2002 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 6,23 га, розташована на території Кіровської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324081400:00:016:0091.

01 липня 2013 року між ВСК Злагода та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,23 га, розташованої на території Кіровської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324081400:00:016:0091.Договір укладено на 5 років та зареєстровано 05 березня 2015 року.

24 березня 2017 року між ВСК Злагода та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 6,23 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324081400:00:016:0091.

Відповідно до додаткової угоди сторони, за взаємною згодою внесли зміни до Розділу 1 договору ( щодо строку дії договору- продовжено строк до 24.03.2027 року) та Розділу 2 ( щодо збільшення орендної плати - за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 8 відсотків від серединного розміру 5,39 га. земельної частки (паю), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової 1,756 станом на 01.01.2017р. становить 173265,54 грн., а саме 13 861,24 грн.

За результатами судово-почеркознавчої експертизи № 487 від 22 липня 2020 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2017 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Задовольняючи позов, районний суд своє рішення мотивував тим, що, позивачем належним чином доведено, що він не підписував додаткову угоду від 24 березня 2017 року до договору оренди землі від 01 липня 2013 року , а відповідач в свою чергу не спростував висновок судово-почеркознавчої експертизи № 487 від 22 липня 2020 року.

Суд також вважав обгрунтованими позовні вимоги щодо розірвання договору оренди землі від 10.07.2013 року.

Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком.

У відповідності до ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Всупереч вимогам ст.265 ЦПК України рішення суду взагалі не містить обгрунтування підстав задоволення позовних вимог, зокрема, що стосується розірвання договору оренди землі від 10.07.2013 року.

Узагальнюючі посилання суду на аркуші справи та норми права не можна розцінювати, як належне мотивування підстав задоволення позову.

Згідно із ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання визначені ст.32 Закону України Про оренду землі .

Обгрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач посилався на факт односторонньої зміни умов договору оренди відповідачем, замість передбаченого договором внесення змін до нього за взаємною згодою сторін.

Проте, районний суд не дав належної оцінки зазначеному факту та не звернув увагу на те, що договір оренди землі від 10.07.2013 року припинив свою дію 05.03.2020р. ( 5 років з моменту державної реєстрації договору). Отже, у суду були відсутні підстави для його розірвання та відповідно скасування державної реєстрації, проведеної 05.03.2015р. з номером запису 8951152, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо додаткової угоди від 24.03.2017 року, районний суд не застосував правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Частиною 3 ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч.1 ст.215 ЦК України , а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 цього ж Кодексу встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ч.1 ст.638 ЦК України).

За ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі та за ст.6 цього Закону підлягає державній реєстрації.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Ураховуючи викладене та те, що позивач оспорюваний договір не підписував, тобто він є неукладеним, у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору в даній справі необхідно відмовити за безпідставністю.

За змістом ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на рерухоме майно та їх обтяжень запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, записів про проведену державну реєстрацію прав.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року в справі № 725/3303/16-ц (провадження № 61-22130св18).

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання недійсною додаткової угоди від 24.03.2017 року до договору оренди землі від 01.07.2013р.

Однак, оскільки додаткова угода від 24.03.2017 року є неукладеною, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) права оренди земельної ділянки за цією угодою (постанова Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 387/970/17( провадження 61-35152св18) та постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18)).

За таких обставин підлягає задоволенню позовна вимога про скасування державної реєстрації змін до іншого речового права від 20.06.2017 року, індексний номер 35767953 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2017 року, сторонами якого є : Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода та ОСОБА_1 .

У частині першій статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, то пропорційно до задоволених вимог підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, які складаються із 1152,60 грн. витрат по сплаті судового збору, 7536 грн. - по оплаті судово почеркознавчої експертизи та 4300 грн. - за надану правничу допомогу, загалом 12 988,60 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374,376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Виробничого сільськогосподарського кооперативу Злагода задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2020 року та додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 січня 2021 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати реєстрацію змін до іншого речового права від 20.06.2017 року, індексний номер 35767953 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2017 року, сторонами якого є : Виробничий сільськогосподарський кооператив Злагода та ОСОБА_1 .

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу Злагода на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 12 988,60 грн., що складаються з 1152,60 грн. витрат по сплаті судового збору, 7536 грн. - по оплаті судово почеркознавчої експертизи та 4300 грн. - за надану правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.04.2021 р.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. І. Обідіна