Постанова

від 23.12.2020 по справі 301/911/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 301/911/19

провадження № 61-5794св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Екоресурс Плюс , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

третя особа - Іршавський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада

2019 року в складі судді Фейіра О. О. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Собослоя Г. Г.,

Готри Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Екоресурс Плюс (далі - ТОВ Екоресурс Плюс ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), третя особа - Іршавський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Іршавський РВ ДВС),про виключення майна з опису та звільнення його з-під арешту.

В обґрунтування позову зазначала, що постановою державного виконавця Іршавського РВ ДВСВішкі В. В. від 29 травня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Закарпатської області

від 11 квітня 2018 року, виданого в справі № 907/631/17, про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ Екоресурс Плюс на користь ФОП ОСОБА_2 шляхом вилучення з земельної ділянки з кадастровим номером 2121984500:08:001:0100 наступного майна:

- високопродуктивної вертикальної стрічкової пилорами Bongioanni TYP SNT 110, пильний модуль, у комплекті 5 пил;

- транспортера відведення дощок з роликами;

- верстату для заточування пил Primultini AQ ;

- повітряного компресора Fini , тиск 10 атм., з пусковим щитом в повному комплекті, модель ВКТ 119-500F-15T;

- висушувача стисненого повітря, Італія + Fini Artic dryer unit 134/103 ;

- верстату повздовжньопильний-багатопилковий Дора-Інструмент , в наявності 12 пил Gass ;

- електронного обладнання Мікрон 4.03 контролер програмований станочний для стрічкової пилорами 1 піт.

Постановою державного виконавця Іршавського РВ ДВСВішкі В. В. від 13 червня 2018 року призначено примусове виконання рішення за адресою розташування земельної ділянки.

Звертала увагу на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2121984500:08:001:0100 площею 0,39 га, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 знаходиться в постійному користуванні позивача на підставі державного акта на право постійного користування землею. Право користування земельною ділянкою зареєстровано

14 травня 2018 року за позивачем як за фізичною особою. На ділянці розташовані належне позивачу на підставі дубліката накладної від 24 квітня 2002 нерухоме майно, а також виробниче обладнання:

- верстат стрічкопильний горизонтальний ВГС-1000;

- естакада;

- транспортер скребковий;

- верстат круглопилковий багатопилковий ВКБ-10;

- верстат круглопильний торцювальний моделі ВТМ.

Вказувала на те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду

від 12 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду

від 05 червня 2018 року, скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 грудня 2017 року в справі № 907/631/17 в частині задоволення вимог до ФОП ОСОБА_1 . Зазначеними вище судовими рішеннями встановлено, що позивачем не надано суду доказів того, що майно, яке вказане в позовній заяві, є індивідуально визначеним, знаходиться у незаконному володіння ФОП ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні останньої, а тому в суду відсутні підстави для задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння у ФОП ОСОБА_1 .

Не завчаючи на наведене, державний виконавець 20 червня 2018 року здійснив на вказаній вище земельній ділянці опис майна ОСОБА_1 , а саме: верстата стрічкопильного горизонтального ВГС-1000; естакади; транспортера скребкового; верстата круглопилкового багатопилкового ВКБ-10; верстата круглопильного торцювального моделі ВТМ, ідентифікував його як майно, що підлягає витребуванню на підставі наказу Господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2018 року, тобто, як високопродуктивну вертикальну стрічкову пилораму Bongioanni TYP SNT 110, пильний модуль, у комплекті 5 пил; транспортер відведення дощок з роликами; повітряний компресор Fini , тиск 10 атм., з пусковим щитом в повному комплекті, модель ВКТ 119-500F-15T; висушувач стисненого повітря, Італія + Fini Artic dryer unit 134/103 ; верстат повздовжньопильний-багатопилковий Дора-Інструмент , в наявності 12 пил Gass , наклав на це майно арешт та обмежив його відчуження.

Також позивач вказувала на те, що в акті від 20 червня 2018 року державний виконавець зазначив, що це майно змонтоване та підлягає демонтажу, хоча в рішенні суду про факт монтажу майна не йдеться, а також вказав, що однозначно ідентифікувати майно не має змоги через відсутність будь-яких інших даних.

Стверджувала, що накладення арешту на обладнання без його належної ідентифікації є незаконним, оскільки цього обладнання немає в наявності, а накладення арешту на майно позивача з його безпідставною ідентифікацією як майна, що підлягає витребуванню на виконання наказу Господарського суду Закарпатської області

від 11 квітня 2018 № 907/631/17, є порушенням майнових прав позивача. Позивач не має боргових зобов`язань перед ФОП ОСОБА_2 , тому не може відповідати своїм майном за зобов`язаннями інших осіб перед цим стягувачем.

Посилаюсь на те, що описане і арештоване майно належить не боржнику у виконавчому провадженні ТОВ Екоресурс Плюс , а ОСОБА_1 , остання, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила, виключити з опису та звільнити з-під арешту належне їй рухоме майно: верстат стрічкопильний горизонтальний ВГС-1000; естакаду; транспортер скребковий; верстат круглопилковий багатопилковий ВКБ-10; верстат круглопильний торцювальний моделі ВТМ.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада

2019 року закрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Екоресурс Плюс , ФОП ОСОБА_2 , третя особа - Іршавський РВ ДВС, про виключення майна з опису та звільнення його з-під арешту. Роз`яснено позивачу, що спір віднесено до юрисдикції господарського суду. Повернуто судовий збір за подання позову.

Закриваючи провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини пов`язані саме зі здійсненням позивачем ОСОБА_1 підприємницької діяльності, і що саме в цих правовідносинах позивач діє як фізична особа-підприємець. При цьому, за змістом позовної заяви позивач, як фізична особа-підприємец є власником майна, яке просить виключити з акта опису та звільнити майно з-під арешту, а отже спір слід розглядати в порядку господарського судочинства.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Берегівського районного суду

від 27 листопада 2019 року залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження в справі, апеляційний суд виходив з правильності висновків районного суду про те, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спір, що виник між суб`єктами господарювання: ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Екоресурс Плюс , пов`язаний зі здійсненням зазначеними вище особами господарської діяльності та був вирішений в порядку господарського судочинства. Саме на виконання відповідного рішення господарського суду відкрито виконавче провадження, в межах якого описано й арештовано належне позивачу майно.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року , в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати зазначені вище судові рішення, справу направити до суду першої інтонації.

Зазначає, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що неможливість розгляду спорів про зняття арешту з майна в порядку цивільного судочинства складають виключно випадки коли встановлено, що арешт майна пов`язаний із підприємницькою діяльністю фізичної особи.

У справі, що переглядається, на думку заявника, належне позивачу майно помилково ідентифіковано як майно, яке витребувано наказом Господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2018 року, виданого в справі № 907/631/17 з чужого незаконного володіння ТОВ Екоресурс Плюс на користь ФОП ОСОБА_2 .

Стверджує, що спірний арешт жодним чином не пов`язаний з підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_1 , а отже у судів попередніх інстанцій не було підстав визначати, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Крім того, судами не враховано види підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , під час здійснення яких не можливе використання спірного майна.

Відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від інших учасників справи до Верховного суду не надходило.

Рух справи у суді касаційної інстанції

У березні 2020 рокукасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 передано судді-доповідачу Журавель В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, витребувано матеріали цивільної справи та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У квітні 2020 року матеріали справи № 301/911/19 надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в порядку господарського судочинства у справі № 907/631/17 вирішений спір за позовом ФОП ОСОБА_2 до ТОВ Екоресурс Плюс та ФОП ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04 грудня 2017 року зазначений вище позов задоволено. Витребувано з незаконного володіння

ТОВ Екоресурс Плюс на користь ФОП ОСОБА_2 шляхом вивезення з земельної ділянки з кадастровим номером 2121984500:08:001:0100 та передачі в розпорядження ФОП ОСОБА_2 майна: високопродуктивної вертикальної стрічкової пилорами ІНФОРМАЦІЯ_1 TYP SNT 110, пильний модуль, у комплекті 5 пил; транспортера відведення дощок з роликами; верстата для заточування пил Primultini AQ ; повітряного компресора Fini , тиск 10 атм., з пусковим щитом в повному комплекті, модель ВКТ 119-500F-15T; висушувача стисненого повітря, Італія + Fini Artic dryer unit 134/103 ; верстата повздовжньопильного-багатопилкового Дора-Інструмент , в наявності 12 пил Gass ; електронного обладнання Мікрон 4.03 контролера програмованого станочного для стрічкової пилорами 1 піт.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05 червня 2018 року, рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 грудня 2017 року в частині задоволення вимог, які пред`являлися до ФОП ОСОБА_1 скасовано, в задоволенні позову в цій частині відмовлено, в інші частині рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Зазначеними вище судовими рішеннями Львівського апеляційного господарського суду та Верховного Суду встановлено, що майно, яке є предметом позову, було надане ФОП ОСОБА_2 (орендодавцем) в оренду ТОВ Екоресурс Плюс (орендарю) на підставі договору оренди від 01 січня 2015 року, що був достроково розірваний

02 травня 2017, однак майно орендодавцю повернуто не було.

Також встановлено, що 30 березня 2013 року ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) уклала з ТОВ Екоресурс Плюс (орендарем) договір оренди площадки складування площею 700,00 кв. м, що розташована на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в постійному користуванні ФОП ОСОБА_1 .

В справі № 907/631/17 судами господарської юрисдикції також встановлено, що позивачем не надано суду доказів того, що майно, вказане у переліку, наведеному в позовній заяві, є індивідуально визначеним, знаходиться у незаконному володінні ФОП ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка належить останній на праві користування, а тому в судів були відсутні підстави для задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 . Одночасно судами зазначено, що враховуючи наявність у ТОВ Екоресурс Плюс обов`язку повернути позивачеві орендоване майно, а також договірні правовідносини між ТОВ Екоресурс Плюс і ФОП ОСОБА_1 щодо користування майданчиком складування, ТОВ Екоресурс Плюс не позбавлене права звернутися з вимогою до суду про обов`язок ФОП ОСОБА_1 повернути йому майно, якщо таке знаходиться на належній останній на праві користування земельній ділянці.

Постановою державного виконавця Іршавського РВ ДВСВішкі В. В. від 29 травня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Закарпатської області в справі № 907/631/17, виданого 11 квітня 2018 року, про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ Екоресурс Плюс шляхом вивезення з земельної ділянки з кадастровим номером 2121984500:08:001:0100 та передачі ФОП ОСОБА_2 майна, перелік якого зазначений в резолютивній частині рішення Господарського суду Закарпатської області від 04 грудня 2017 року. У межах зазначеного вище виконавчого провадження державний виконавець постановою

від 13 червня 2018 року призначив на 20 червня 2018 року примусове виконання рішення за адресою знаходження майна боржника.

20 червня 2018 року державним виконавцем Іршавського РВ ДВСВішкі В. В.

складено акт на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яким за участю понятих, у присутності стягувача, представника боржника та зі слів останнього зафіксував наявність на земельній ділянці з числа майна, належного до витребування, 5 позицій, а саме: високопродуктивної вертикальної стрічкової пилорами Bongioanni TYP SNT 110, пильний модуль, у комплекті 1 стрічкова пила; транспортера відведення дощок з роликами; повітряного компресора Fini , тиск 10 атм., з пусковим щитом в повному комплекті, модель ВКТ 119-500F-15T; висушувача стисненого повітря, Італія + Fini Artic dryer unit 134/103 ; верстата повздовжньопильного-багатопилкового Дора-Інструмент , в наявності 12 пил Gass .

В акті також зафіксовано відсутність верстата для заточування пил Primultini AQ , електронного обладнання Мікрон 4.03 контролера програмованого станочного для стрічкової пилорами 1 піт. і 4-х стрічкових пил із пильного модуля та вказано, що однозначно ідентифікувати майно немає змоги через відсутність інших даних.

Постановою державного виконавця Іршавського РВ ДВСВішкі В. В. від 20 червня 2018 року описано та арештовано майно (5 позицій, зафіксованих в акті від 20 червня 2018).

У справі, що переглядається судами також встановлено, що відповідно до дубліката накладної від 24 квітня 2002 року № 14 Колективне підприємство Ясень передало ФОП ОСОБА_1 верстат стрічкопильний горизонтальний ВГС-1000, естакаду; транспортер скребковий, верстат круглопилковий багатопилковий ВКБ-10, верстат круглопильний торцювальний моделі ВТМ, всього товарів на загальну суму

44 600,00 грн.

Звертаючи до суду з цивільним позовом про виключення майна з опису та звільнення його з-під арешту, позивач посилалась на норми цивільного законодавства щодо захисту права власності на майно. Оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження в справі, позивач в апеляційній скарзі вказувала на те, що спірне майно нею не використовується під час здійснення підприємницької діяльності та належить їй як фізичній особі, а не як суб`єкту підприємницької діяльності.

Нормативно-правове обґрунтування

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження , тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частина перша стаття 3 Закону України Про виконавче провадження ).

За змістом статті 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Із змісту наведених положень закону випливає, що метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України Про виконавче провадження опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Статтею 56 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

ГПК України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

За таких обставин особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, якщо сторонами відповідного спору є юридичні особи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Врахувавши, те, що оспорюваний позивачем арешт накладено під час примусового виконання рішення господарського суду, належність спірного майна позивачу як суб`єкту підприємницької діяльності, а також суб`єктний склад учасників спору, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про те, що спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Доводи касаційної скарги про те, що судами не встановлено підстав для накладання арешту та те, що арештоване майно не використовується позивачем під час здійснення підприємницької діяльності, є безпідставними та зводяться до неправильного розуміння позивачем правил визначення юрисдикції спору.

Оскільки опис майна та накладання арешту на майно ФОП ОСОБА_1 здійснено державним виконавцем на забезпечення реального виконання рішення господарського суду, яке в подальшому було скасовано в частині вимог до

ФОП ОСОБА_1 , то і вимоги останньої щодо зняття цього арешту мають бути розглянуті в порядку господарського судочинства. При цьому, на підтвердження належності позивачу арештованого майна, остання надала суду дублікат накладної від 24 квітня 2002 року № 14, з якої вбачається, що постачальник передав верстат стрічкопильний горизонтальний ВГС-1000, естакаду; транспортер скребковий, верстат круглопилковий багатопилковий ВКБ-10, верстат круглопильний торцювальний моделі ВТМ, всього товарів на загальну суму 44 600,00 грн, саме ФОП ОСОБА_1 , а не позивачу як фізичній особі.

Про те, що спір не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства свідчать також й інші встановленні судами обставини щодо правовідносин між сторонами в справі, як суб`єктами підприємницької діяльності, що виникали з договорів оренди як спеціального обладнання, так і складських площадок, на яких зберігалось відповідне майно.

Аргументи заявника про те, суди не надали належної правової оцінки видам підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , які виключають використання спірного майна, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на суб`єктний склад сторін та правову природу спору, що є визначальними, та підтверджують висновки судів про поширення на цю справу юрисдикції господарського суду.

Решті доводів касаційної скарги суд касаційної інстанції не надає оцінки з огляду на те, що такі доводи стосуються суті спору, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада

2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик