Ухвала

від 23.12.2020 по справі 524/4611/17

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/4611/17

Провадження № 4-с/524/56/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі:

головуючого судді Предоляк О.С.

при секретарі судового засідання Яковлєвій К.В.,

за участю скаржника ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника стягувача ОСОБА_3 , державного виконавця Мирошніченко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2020 року до суду звернулась ОСОБА_1 з скаргою на дії державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

В обґрунтування скарги зазначає, що на виконанні в Автозаводському відділі державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 524/4611/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, щомісячно, починаючи з 26 серпня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

04.12.2020 року нею отримано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів до якого за листопад 2018 року включена сума 180520 грн., що здійснено державним виконавцем неправомірно та безпідставно. Жодних доходів в такому розмірі не отримувала. У листопаді 2017 року відбувся розподіл спільного сумісного майна подружжя між нею та ОСОБА_4 , шляхом його продажу скаржницею своєму чоловікові та вона отримала компенсацію за свою частку. Наголошує, що таким способом здійснено поділ спільного майна подружжя. На її переконання дана компенсація не відноситься до доходів та не включається до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Враховуючи викладене просить визнати дії Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) із включення до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вартості нерухомого майна у сумі 17647,30 грн. за листопад 2018 року, неправомірними та зобов`язати зменшити суму заборгованості зі сплати аліментів на 17647,30 грн.

16.12.2020 року представником стягувача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 подана заява про застосування наслідків пропуску строку на оскарження та письмові заперечення на скаргу. Вважає, що скаржником пропущено строк звернення зі скаргою до суду, оскільки про включення до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів доходу від відчуження майна у розмірі 180520 грн. боржниця дізналася, оскільки її представником отримано у Автозаводському відділі державної виконавчої служби у м.Кременчуці розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №147590 від 29.10.2020 року.

Зазначає, що 22.11.2017 року боржником отримано дохід від продажу майна в розмірі 180520 грн., а саме 97220 грн. на підставі договору купівлі продажу частини земельної ділянки та 83300 грн. на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку. Вважає, що дохід від відчуження нерухомого майна підпадає під дію переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, а отже державним виконавцем правомірно включено вказану суму до доходу боржника, що відображено у розрахунках заборгованості зі сплати аліментів № 132448 від 18.09.2020 року, № 147590 від 29.10.2020 року, № 165515 від 04.12.2020 року.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просять скаргу задовольнити з підстав викладених у скарзі.

Державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м.Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Мирошніченко О.І. просить відмовити у задоволенні скарги. Надав письмові заперечення. Зазначає, що на підставі наданих сторонами виконавчого провадження документів, державним виконавцем здійснено перерахунок заборгованості боржника. Згідно договорів купівлі продажу нерухомого майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер № 5310436100:07:003:0834 та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в листопаді 2017 року боржником отримано дохід у розмірі 180 520 грн. Враховуючи положення ч.5 ст. 183 СК України державним виконавцем нараховано максимальний граничний розмір аліментів, виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку 17770 грн.

Представник стягувача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях. Наголошує, що скаржником пропущено процесуальний строк на подання скарги. Також, просить стягнути зі скаржника на користь стягувача витрати на правничу допомогу у розмірі 5250 грн.

Суд вислухавши пояснення сторін, доводи державного виконавця, дослідивши матеріли справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами статей 1 , 3 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов`язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України державний виконавець зобов`язаний діяти виключно у спосіб, передбачений законом.

Згідно статті 447 ЦПК України та ст.74 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їх права чи свободи, що відповідає поданий скарзі та свідчить про належність скаржника.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м Кременчука від 26.10.2017 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини задоволено.

Місце проживання малолітнього сина сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено з батьком - ОСОБА_4 .

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 червня 2017 року до 07.07.2017 включно.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.07.2017 до досягнення дитиною повноліття.

Ріщення набрало законної сили 14.11.2017 року.

На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист на підставі якого відкрито виконавче провадження.

На підставі наданих боржником документів з місця роботи державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості. Додатково боржником та стягувачем на адресу відділу надано копії договорів купівлі продажу частини земельної ділянки кадастровий номер №5310436100:07:003:0834 та частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 22.11.2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою В.М.

Згідно вказаних договорів купівлі-продажу боржником отримано дохід у розмірі 180520 грн.

Враховуючи положення ч.5 ст. 183 СК України державним виконавцем за листопад 2017 року нараховано максимальний граничний розмір аліментів виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку 17770 грн.

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно із частиною другою статті 3 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Стаття 27 цієї Конвенції визначає, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно із статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Аналіз положень СК , зокрема положень статті 81 , частини третьої статті 181 , частини другої статті 182 , статті 183 СК України , свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття заробітку та доходу , передбачаючи можливість стягнення на утримання дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. Аналогічна ситуація відображена і в положеннях ЦК України , який також ототожнює поняття заробітку та доходу , зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Таким чином, законодавець гарантував можливість захисту прав та фактичного задоволення інтересів найменш захищених категорій осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Відповідно до пункту 1 вказаного Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов`язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв`язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров`я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 3) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються особам з інвалідністю першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 9) інших видів заробітку.

З урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий (розширювальне тлумачення норм права).

При цьому, положення статті 81 СК України та частини третьої статті 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.

Зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття заробітку також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття заробіток , ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну дохід у дужках після поняття заробіток може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.

Відповідно до частини першої статті 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Отже, згідно з положень ЦК України дохід від відчуження нерухомого майна є доходом від майна.

Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що нарахування аліментів з отриманого доходу, у тому числі від відчуження нерухомого майна, відповідає нормам діючого законодавства України та по суті узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №760/4569/18-ц від 05 вересня 2019 року, в якій встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини та у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №234/15413/17 від 31 липня 2020 року.

Враховуючи викладене відсутні підстави для задоволення скарги заявника, оскільки державний виконавець при нарахуванні аліментів з отриманих доходів, у тому числі з доходів від відчуження майна, діяв відповідно до вимог СК України та Закону України Про виконавче провадження .

Твердження скаржника та її представника, що доходів в такому розмірі боржник не отримувала, а таким чином відбувся розподіл спільного сумісного майна подружжя між нею та чоловіком суд сприймає критично, оскільки жодних доказів на підтвердження цього суду надано не було та вони спростовуються договорами купівлі-продажу нерухомого майна.

Щодо строку звернення з вказаною скаргою, суд зазначає наступне

Зі змісту скарги та заявлених вимог вбачається, що боржник не погоджується з розрахунком заборгованості за аліментами № 165515 від 04.12.2020 року.

Частиною першою та третьою статті 71 Закону України Про виконавчепровадження визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України .

У відповідності до частини восьмої статті 71 Закону України Про виконавче провадження спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

За ч.5 ст.74 Закону „Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Суд вважає, що вказаний строк для зверення до суду заявницею пропущений не був, враховуючи її звернення до суду 10.12.2020 р. після отрмання розрахунку зі сплати заборгованості 04.12.2020 року, проведеного старшим державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Мирошниченко О.І.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом вищевказаних норм, розподіл судових витрат здійснюється судом першої інстанції при ухваленні рішення по суті заявленого позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі закриття провадження чи залишення позову без розгляду, - у порядку, передбаченому ст. 142 ЦПК України .

Отже, процесуальний закон передбачає відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення, з другої сторони, тобто розподіл судових витрат, зокрема їх стягнення з однієї сторони на користь іншої, залежить від встановлення судом факту порушення прав однієї сторони саме іншою стороною у справі.

Таким чином, враховуючи, що дана скарга подана в порядку VI ЦПК України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) , сплата судового збору за яку не передбачена діючим законодавством, при цьому оскаржуються дії державного виконавця, а права стягувача боржником не порушені, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5250 грн. слід віднести на рахунок стягувача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 181 , 183 Сімейного кодексу України , ст. 74 Закону України про виконавче провадження , ст. ст. 447 , 449 , 450 , 451 ЦПК України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.С. Предоляк