Рішення

від 14.12.2020 по справі 200/5113/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 р. Справа№200/5113/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікольської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю:

секретаря судового засідання - Столяренко Я.С.

позивача - ОСОБА_1

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Нікольської районної державної адміністрації, в якій, з урахуванням уточнень вимог, просив суд зобов`язати забезпечити відновлення законності та захисту прав, повернути земельну ділянку розміром 50 га, що передана у КСП Первомайська ПТФ з порушенням вимог законодавства, рішенням Тополинської сільської ради № 22 від 09.04.1997, на поле № 1 польової сівообігу ДП №32 в державну власність на виконання рішення Володарського районного суду від 27.06.2001.

За змістом викладеного в позові, позивач звернувся до відповідача з питання незаконної передачі Тополинької сільської ради земель резервного державного фонду (645 га) до КСП Первомайська птахофабрика так званим пропущеним людям , посилаючись на незаконність рішень Тополинької сільської ради з цього питання, оскільки відповідно до довідки з архіву відповідні протоколи сесій ради відсутні. Позивач також зауважив, що чинним на той час законодавством пропущені люди мали отримати земельні паї шляхом перепайовки у разі, якщо перепайовка вже пройшла. Втім, паювання КСП Первомайська птахофабрика було проведено лише в 2001 році, а підроблені рішення сільської ради оформлені в 1997-1999 роках до проведення паювання земель в КСП Первомайська птахофабрика . Отже, на думку позивача, наочним є факт службового підроблення, внаслідок якого бюджет держави втрачає щорічно від 1,6 млн. до 3,0 млн. грн.

У додаткових письмових поясненнях до позову позивач зазначив, що 645,98 га земель КСП Первомайська птахофабрика розпайовані згідно рішень Тополинької сільської ради:

- № 22 від 09.04.1997, І ділянка: 260,91 га - поле № 1 ДП №33, поле № 2 ДП №32 - 56,9 га, поле № 3 ДП № 37;

- № 9 від 23.06.1998, ІІ ділянка 210,07 га, поле № 1 ДП 37;

- №ХХІІІ/16 від 24.06.1999, ІІІ ділянка - 175 га, поле № 1 ДП №37, поле № 2 ДП №38, поле № 3 ДП № 39).

Проведене розпаювання позивач вважає незаконним.

В позові зазначено, що згідно рішення Володарського районного суду Донецької області від 27.06.2001 (справа № 2-15/2001) з І дільниці з поля площею 56,9 га позивачу мали виділити земельну ділянку площею 50 га. Позивач просив звернути увагу на те, що рішення суду, згідно якого йому мали виділити земельну ділянку, датоване 27.06.2001, а розпорядження Володарської райдержадміністрації № 270, яким затверджено схему розподілу земель колективної власності на землі частки (паї КСП Первомайська птахофабрика ) - 26.06.2001, державні акти видані громадянам 23.06.2001, ще до прийняття РДА розпорядження № 270. Протягом слухання справи № 2-15/2001 відповідач не повідомляв про передачу спірної земельної ділянки 50 до КСП Первомайська птахофабрика , і зазначив про цю обставину лише коли позивач намагався виконати прийняте на його користь рішення суду, внаслідок чого рішення суду від 27.06.2001 було скасовано 06.05.2006.

В судовому засіданні позивач пояснив, що він неодноразово звертався зі спірних питань до відповідача, але з отриманими на його звернення відповідями він не згодний, вважає, що за їх наслідком відповідач мав прийняти будь-які заходи, спрямовані на повернення протиправно розпайованих на думку позивача земель у державну власність

У наданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що для розгляду звернень позивача було створено робочу групу, на засіданні якої встановлено, що в цілому процес розпаювання земель КСП Первомайська птахофабрика відбувався відповідно до вимог законодавства, про що доведено до відома заявника. У відзиві на позов відповідачем викладено клопотання про закриття провадження у справі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалами від 01.06.2020 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою від 26.08.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2020, відкладалось на 01.10.2020. У підготовчому засіданні 01.10.2020 оголошувалась перерва до 26.10.2020. Ухвалою від 26.10.2020 відкладено підготовче засідання на 16.11.2020, строк підготовчого провадження у справі продовжено на тридцять днів. Ухвалами від 16.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотань позивача про залучення до участі у справі другого відповідача - Тополинської сільської ради та третьої особи - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 30.11.2020. Судове засідання, призначене на 30.11.2020 не відбулось через перебування судді на лікарняному, наступне судове засідання призначено на 14.12.2020. Ухвалою від 14.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом відповідача від 17.10.2019 № Я-50-0133-1.1/16 позивача повідомлено про розпаювання колишнього КСП Первомайська птахофабрика у 2001 році та зазначено, що помилково пропущені члени КСП були включені до переліку громадян на отримання сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) у 1997-1999 роках згідно рішень Тополинської сільської ради. Схема розподілу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Первомайська птахофабрика затверджено розпорядженням голови Володарської районної державної адміністрації від 26.06.2001 № 270.

Позивач неодноразово звертався з питань незаконного розпаювання земель державного резервного фонду у 1997-1999 роках в КСП Первомайська птахофабрика , зокрема, до відповідача.

Так, 14.01.2020 позивач звернувся зі зверненням до голови Нікольської районної державної адміністрації, що є відповідачем у справі, в якому, посилаючись на актуальність питання поповнення бюджету Тополинської сільської ради та можливість його вирішення шляхом повернення земель державного резервного фонду площею 645 га, що були незаконно передані у 1997-1999 роках до КСП Первомайська птахофабрика та в подальшому розпайовані, без прийняття відповідних рішень на сесії Тополинської сільської ради. Позивач у зверненні зазначив, що внаслідок незаконної передачі земель та їх подальшого розпаювання бюджет району недоотримав близько 25 млн. грн., наголосив на тому, що звертався до відповідача та поліції зі зверненнями, в яких просив притягнути до відповідальності осіб, винних у незаконній передачі земель державного резервного фонду площею 645 га.

03.03.2020 відповідачем проведено робочу зустріч з розгляду звернення позивача щодо питань розпаювання земель державного резервного фонду у 1997-1999 роках в КСП Первомайська птахофабрика . Згідно з протоколом зустрічі за участі голови Нікольської РДА, її посадових осіб, керівника відділу у Нікольському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, ФОП - інженера-землевпорядника, позивача як заявника та іншого заявника - ОСОБА_2 на зустрічі позивач підтримав викладене у зверненні від 14.01.2020. За змістом протоколу, під час зустрічі заслухано керівника відділу у Нікольському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, який зазначив, що у 2019 році відділом надано відповідачу інформацію на звернення позивача з питань розпаювання земель державного резервного фонду. У наданій відповіді позивача проінформовано, що розпаювання колишнього КСП Первомайська птахофабрика відбулося у 2001 році, помилково пропущені члени КСП були включені до переліку громадян на отримання сертифікатів на права на земельну частку у 1997-1999 роках згідно рішень Тополинської сільської ради. Керівником відділу також вказано, що на підставі рішення від 09.04.1997 № 22 в колективну власність передано 260,91 га з метою поділу між 30 громадянами членами КСП, рішення від 23.06.1998 № 9 - 210,07 га для розподілу між 40 членами КСП, рішенням від 24.061.999 № ХХІІІ/6/37 -175,0 га для розподілу між 35 членами КСП. Наведені рішення Тополинської сільської ради знаходяться в проекті реформування КСП, в цілому зазначений процес відбувався відповідно до вимог діючого законодавства.

За наслідком засідання вирішили взяти до відома інформацію, а заявнику додатково направити інформацію та копію протоколу зустрічі.

Листом 20.03.2020 в № 03-31/1202/2-20/0 відповідач додатково до наданого позивачу роз`яснення 03.03.2020 під час проведення робочої зустрічі повідомив позивача про те, що розпаювання колишнього КСП Первомайська птахофабрика відбулося у 2001 році та повідомлено, що у разі незгоди з розглядом звернення позивач має право оскаржити його згідно зі статтею 16 Закону України Про звернення громадян .

Згідно з довідкою Тополинської сільської ради від 20.05.2020 № 37 позивач на території ради не має земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до протоколу робочої наради з питань розпаювання пасовищ, розташованих на землях колишнього КСП Первомайська птахофабрика від 26.08.2020, за участі голови та секретаря Тополинської сільської ради, Нікольської РДА, представника відділу у Нікольському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, позивача та ініціативної групи власників земельних ділянок, розташованих на землях колишнього КСП Шевченко , позивачу делеговано повноваження представляти інтереси зацікавлених осіб у вирішенні питання розпаювання пасовищ на землях колишнього КСП Первомайська птахофабрика для колективного користування з подальшим отриманням державних актів на пасовищах кожному власнику паю.

Доказів оформлення у відповідності до законодавства таких повноважень позивача суду не надано.

НОРМИ ПРАВА, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про звернення громадян від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозицією (зауваженням) є звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заявою (клопотанням) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотанням є письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно зі статтями 14, 15 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань); зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 16 Закону № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Згідно зі ст. 18 вказаного Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Статтею 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

З аналізу наведених норм права вбачається, що органи, до яких направлено звернення, зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв.

В судовому засіданні позивач зазначив, що не погоджується із вирішенням за його зверненням від 14.01.2020 питанням поповнення бюджету шляхом повернення земельних ділянок незаконно розпайованих протягом 1997-1999 років. Інших звернень позивач суду не надавав.

Сторонами не надано суду документів, зміст яких надавав би можливість встановити дату отримання відповідачем звернення позивача від 14.01.2020 та продовження терміну розгляду звернення позивача, втім, питання дотримання строку розгляду відповідачем звернення позивача не є спірним у межах даної справи. Позивач не погоджується лише зі змістом відповіді, щодо дотримання процедури розгляду звернення зауважень він не виклав.

Незгоду зі змістом відповіді відповідача від 20.03.2020 позивач обґрунтував незаконністю передачі у 1997-1999 роках земель державного резервного фонду 645 га до КСП Первомайська птахофабрика , які в подальшому були розпайовані, за відсутності рішень сесії Тополинської сільської ради, внаслідок чого бюджет недоотримав 25 млн. грн.

Позивач зауважував на тому, що рішення Тополинської сільської ради від 09.04.1997 № 22, від 23.06.1998 № 9, від 24.06.1999 № ХХІІІ/6/3, на які відповідач послався у відповіді на звернення, є підробленими, оскільки відповідно до довідки з архівного відділу Нікольської районної державної адміністрації від 19.05.2020 № 07-10/31 в протоколах сесій за 1997-1999 роки документів фонду Тополинська сільська рада відсутні відомості про прийняття рішення щодо виділення земель з резервного фонду в колективну власність КСП Первомайська птахофабрика та ОСОБА_1 .

Водночас, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази незаконності рішень Тополинської сільської ради від 09.04.1997 № 22, від 23.06.1998 № 9, від 24.06.1999 № ХХІІІ/6/3, в межах цієї справи вказані рішення Тополинської сільської ради позивачем не оскаржувались, видавником цих рішень не є відповідач. Судом не приймаються посилання позивача на довідку архівного відділу Нікольської районної державної адміністрації від 19.05.2020 № 07-10/31, оскільки зазначена довідка до звернення позивача від 14.01.2020 не надавалася, наявна в ній інформація має значення для вирішення питань, пов`язаних із правомірністю рішень Тополинської сільської ради від 09.04.1997 № 22, від 23.06.1998 № 9, від 24.06.1999 № ХХІІІ/6/3, що не входить до предмету оскарження в цій справі. Зі змісту наданого позивача звернення від 14.01.2020 перед відповідачем ним ставилося питання щодо можливості поповнення бюджету шляхом повернення земельних ділянок,розпайованих на думку позивача, незаконно.

Наведене вище свідчить про відповідність змісту наданої відповідачем відповіді змісту отриманого звернення.

Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

При вирішенні вимог позивача про зобов`язання відповідача забезпечити відновлення законності та захисту прав позивача шляхом повернення земельної ділянки 50 га в державну власність з метою виконання рішення Володарського районного суду від 27.06.2001, суд зазначає наступне.

Рішенням Володарського районного суду 27.06.2001 у справі № 2-15/2001 задоволено позов ОСОБА_1 до Володарської районної ради про виділення земельної ділянки прощею 50 га на полі № НОМЕР_2 площею 56,9 га на території Тополинської сільської ради Володарського району Донецької області для ведення особистого селянсько-фермерського господарства, позивачу відведено запитувану ділянку.

Водночас, відповідно до ухвали Володарського районного суду від 06.05.2006 за заявою Володарської районної державної адміністрації рішення Володарського районного суду 27.06.2001 у справі № 2-15/2001 переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано.

Будь-яких інших документів, які б свідчили про набуття позивачем речових прав на земельну ділянку в межах ділянки площею 645 га, переданої у 1997-1999 роках з державного резервного фонду до КСП Первомайська птахофабрика та в подальшому розпайованої в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору.

Положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 5 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи-позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 580/2354/19, від 04.02.2020 у справі №320/7969/17, від 13.11.2019 у справі №687/1539/16-а, від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16.

Оскільки позивач вимагає від суду зобов`язати відповідача забезпечити відновлення законності та захист його прав шляхом повернення в державну власність земельної ділянки, прав на яку позивач не має (належних доказів наявності будь-яких прав на цю ділянку позивач не надав), суд дійшов висновку про недоведення позивачем наявності порушеного права у даних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивача є підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні заявленого позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Нікольської районної державної адміністрації про зобов`язання забезпечити відновлення законності та захисту прав, повернути земельну ділянку 50 га на поле № НОМЕР_2 польового сівообігу, ДП №32 в державну власність на виконання рішення Володарського районного суду від 27.06.2001, що передана до КСП «Первомайська птахофабрика» з порушенням вимог законодавства рішенням Тополинської сільської ради № 22 від 09.04.1997, якого взагалі не було та не могло бути - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2020.

Відомості про сторін:

позивач, ОСОБА_1 - ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач, Нікольська районна державна адміністрація - код ЄДРПОУ 05419985 місцезнаходження: 87000, Донецька обл., селище міського типу Нікольське, вулиця Свободи, 87, ідентифікаційний код юридичної особи 43142826.

Суддя А.С. Михайлик