Рішення

від 22.12.2020 по справі 600/2205/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/2205/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Кіщук О.І., представників позивача Дудки Н.М. та Гнатовського О.С., представника відповідача Любімової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства «Алтей-Фарм» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

У С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Алтей-Фарм звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги. Так, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2020 року №0071965603 та податкову вимогу від 22 жовтня 2020 року №2043-13.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час подання позивачем податкових накладних для їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у нього виникали технічні проблеми. У зв`язку із цим позивач неодноразово усно звертався до посадових осіб відповідача з проханням надати йому технічну підтримку, однак жодних позитивних змін при реєстрації податкових накладних не відбувалось. Разом з цим позивач посилався на те, що у період з 2014 року по 2018 рік директор Приватного підприємства Алтей-Фарм ОСОБА_1 , яка безпосередньо відповідає за підготовку та подачу звітності, перебувала на постійному лікуванні, що унеможливило своєчасну реєстрацію податкових накладних. Посилаючись на положення абзацу тринадцятого пункту 120-1.1 статті 120-1 та абзацу третього пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, позивач зауважив, що відповідальність за вказаними нормами настає за факт відсутності реєстрації податкових накладних. Натомість станом на день проведення податковим органом перевірки відповідні податкові накладні вже були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також звертав увагу на те, що сплата в бюджет податку на додану вартість та подача податкових декларацій здійснювалися вчасно, що свідчить про відсутність у позивача умислу на порушення вимог податкового законодавства. Крім цього, на думку позивача, відповідачем порушено порядок і строки вручення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Обґрунтовуючи протиправність податкової вимоги від 22 жовтня 2020 року №2043-13, позивач посилався на те, що така знаходиться у прямому причинному-наслідковому зв`язку з податковим повідомленням-рішенням від 04 вересня 2020 року №0071965603, яке він вважає протиправним.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, прийнято податковим органом за результатами проведеної камеральної перевірки. На переконання відповідача, доводи позивача жодним чином не спростовують встановлені перевіркою порушення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказував, що відповідачем не наведено жодних пояснень, міркувань та аргументів, а також належних і допустимих доказів на спростування доводів, викладених у позовній заяві. Наполягав на задоволенні позовних вимог.

Правом подати заперечення відповідач не скористався. Разом з цим у поданих до суду поясненнях відповідач, обґрунтовуючи законність винесення податкової вимоги від 22 жовтня 2020 року №2043-13, посилаючись на положення статті 59 Податкового кодексу України вказав, що оскаржувана вимога сформована у зв`язку із несплатою податкового боргу, який нараховано згідно податкового повідомлення-рішення від 04 вересня 2020 року №0071965603.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, наведених у відзиві та поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне підприємство Алтей-Фарм зареєстроване як юридична особа з 05 листопада 2009 року із здійсненням основного виду діяльності 52.31.0 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами.

Керівником зазначеного підприємства є ОСОБА_1 , що підтверджується наказом Приватного підприємства Алтей-Фарм від 20 січня 2012 року №44-К.

На підставі підпункту 19-1.1.1, підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4, підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Чернівецького управління ГУ ДПС у Чернівецькій області Семко О.Д. проведено перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Перевірка проводилась 16 липня 2020 року, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ПП Алтей-Фарм (код ЄДРПОУ 36819801) №2052/24-13-56-03/36819801 від 16 липня 2020 року.

Зі змісту наведеного акта вбачається, що при проведенні перевірки використано інформаційні дані з єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами перевірки встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а саме:

- податкову накладну №1 від 31 липня 2017 року зареєстровано 19 червня 2020 року, кількість днів затримки - 1039;

- податкову накладну №1 від 31 серпня 2017 року зареєстровано 19 червня 2020 року, кількість днів затримки - 1008;

- податкову накладну №1 від 30 вересня 2017 року зареєстровано 19 червня 2020 року, кількість днів затримки - 978;

- податкову накладну №1 від 30 квітня 2018 року зареєстровано 19 червня 2020 року, кількість днів затримки - 766;

- податкову накладну №1 від 30 червня 2018 року зареєстровано 19 червня 2020 року, кількість днів затримки - 705;

- податкову накладну №1 від 31 жовтня 2018 року зареєстровано 19 червня 2020 року, кількість днів затримки - 582;

- податкову накладну №1 від 31 травня 2018 року зареєстровано 20 червня 2020 року, кількість днів затримки - 736;

- податкову накладну №1 від 31 січня 2018 року зареєстровано 20 червня 2020 року, кількість днів затримки - 856;

- податкову накладну №1 від 28 лютого 2018 року зареєстровано 22 червня 2020 року, кількість днів затримки - 830;

- податкову накладну №1 від 31 липня 2018 року зареєстровано 22 червня 2020 року, кількість днів затримки - 677;

- податкову накладну №1 від 31 грудня 2017 року зареєстровано 22 червня 2020 року, кількість днів затримки - 889;

- податкову накладну №1 від 31 жовтня 2017 року зареєстровано 22 червня 2020 року, кількість днів затримки - 950;

- податкову накладну №1 від 30 вересня 2018 року зареєстровано 22 червня 2020 року, кількість днів затримки - 616;

- податкову накладну №1 від 30 листопада 2017 року зареєстровано 22 червня 2020 року, кількість днів затримки - 920;

- податкову накладну №1 від 31 березня 2018 року зареєстровано 23 червня 2020 року, кількість днів затримки - 800.

Згідно змісту акта камеральної перевірки вказані дані свідчать про порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за що статтею 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України передбачається відповідальність.

На підставі акта перевірки №2052/24-13-56-03/36819801 від 16 липня 2020 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Н №0071965603 від 04 вересня 2020 року, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120-1 ПК України, застосовано штраф у розмірі 216924,1 грн.

Крім цього, судом встановлено, що відповідно до відомостей з інтегрованої картки платника податків Приватного підприємства Алтей-Фарм у зв`язку із наявною переплатою в сумі 3959,13 грн сума податкового боргу станом на 21 жовтня 2020 року становить 212964,97 грн (216924,10 грн - 3959,13 грн).

У зв`язку із тим, що станом на 21 жовтня 2020 року по Приватному підприємству Алтей-Фарм наявна сума податкового боргу з податку на додану вартість, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області виставлено податкову вимогу від 22 жовтня 2020 року №2043-13 на суму 212964,97 грн.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 75 ПК України визначені види перевірок.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 ПК України, згідно якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Із наведених норм вбачається, зокрема, що метою камеральної перевірки є перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); ґ) виключено; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; ї) виключено; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно пункту 201.2 статті 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Отже, складання податкової накладної та її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена законодавцем як обов`язок. У разі порушення строків реєстрації податкової накладної застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України.

Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної передбачена статтею 120-1 ПК України.

Зокрема, згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, головною умовою для застосування штрафної санкції відповідно до вищезазначеної норми є відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Указаний факт надає право контролюючому органу провести перевірку та застосувати до платника податків фінансову відповідальність за виключенням випадку коли податкову накладну, що не надається отримувачу (покупцю), складено на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, яка враховується судом в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, варто зазначити, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Вказана позиція відображена і у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №620/817/19.

Як вбачається із матеріалів цієї справи, за результатами проведеної камеральної перевірки контролюючим органом встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних низки податкових накладних із затримкою понад 366 днів.

Відносно указаного факту позивач не заперечував.

За таких обставин та за відсутності у даних спірних відносинах правових підстав, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, для звільнення від відповідальності за вказане вище порушення, на переконання суду відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних на 366 і більше календарних днів в розмірі 50% від суми ПДВ 433848,11 грн, що складає 216924,1 грн на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

При прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0071965603 від 04 вересня 2020 року та в подальшому при прийнятті оскаржуваної податкової вимоги від 22 жовтня 2020 року №2043-13, прийнятої згідно положень статті 59 ПК України, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, правові підстави для їх скасування відсутні.

Стосовно доводів позивача в обґрунтування даного позову, то варто зазначити наступне.

У ході судового розгляду цієї справи позивач не заперечував несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, зазначених у акті камеральної перевірки, в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, позивач фактично визнавав допущення ним податкового правопорушення. Поряд з цим, обґрунтовуючи незаконність оскаржуваних рішень, посилався на причини, що зумовили несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, позивачем у позові зазначено про те, що мали місце технічні проблеми з реєстрацією податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, за твердженням позивача, система не давала можливості реєструвати суми однією податковою накладною; місячна сума розбивалась на мізерні суми, які також реєструвались не з першого разу; тільки через 2-3 дні після реєстрації можна було побачити чи зареєстрована податкова накладна, чи ні; якщо податкову накладну не вдалось зареєструвати, то все починалось спочатку. У зв`язку з цим позивач, як він вказує у позові, неодноразово усно звертався до посадових осіб відповідача з проханням надати йому технічну підтримку, однак система реєстрації податкових накладних висіла і далі, жодних позитивних змін при реєстрації податкових накладних не відбувалось, а представники ДПС повідомляли, що система працює в тестовому режимі і помилки виправляються, що тривало майже рік і призвело до відхилень між даними податкових накладних з ПДВ та даними ЄРПН.

Надаючи оцінку указаним твердженням позивача, суд звертає увагу на те, що згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

При цьому статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи наведені процесуальні норми, суд вважає безпідставними та необґрунтованими указані вище твердження позивача, оскільки на їх підтвердження не було надано жодних належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказів.

Зважаючи на зазначені правові позиції Верховного Суду у даній категорії справ, суд звертає увагу на те, що у даному випадку, на відміну від справ, які розглядались судом касаційної інстанції і в яких приймались рішення на користь платника податків, Приватним підприємством «Алтей-Фарм» не було надано жодних доказів на підтвердження того, що ним вчинялись усі залежні від нього дії для своєчасної реєстрації зазначених у акті камеральної перевірки податкових накладних (виписані у липні 2017 - березні 2018 року) у Єдиному реєстрі податкових накладних, а несвоєчасна їх реєстрація (червень 2020 року) пов`язана саме з протиправною поведінкою податкового органу.

Позивачем не надано жодних доказів своєчасного направлення для реєстрації в системі електронного адміністрування ПДВ податкових накладних, зазначених у акті камеральної перевірки.

Поряд з цим у позовній заяві також зазначено, що у період з 2014 року по 2018 рік директор Приватного підприємства Алтей-Фарм ОСОБА_1 , яка безпосередньо відповідає за підготовку та подачу звітності, перебувала на постійному лікуванні, що унеможливило своєчасну реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження цих доводів позивачем надано виписку з історії хвороби №13758/1348 від 22 грудня 2014 року, виписку №1357 із медичної картки стаціонарного хворого від 04 лютого 2015 року, виписку №17831 із медичної картки стаціонарного хворого від 17 липня 2015 року, виписку №7943 із медичної картки стаціонарного хворого від 26 березня 2016 року, витяг із медичної картки стаціонарного хворого №5196 від 17 жовтня 2016 року.

Зазначені позивачем причини несвоєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних суд оцінює критично, оскільки, як вбачається із названих документів, період перебування директора Приватного підприємства Алтей-Фарм ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні (з 17 листопада 2014 року по 22 грудня 2014 року, з 15 січня 2015 року по 04 лютого 2015 року, з 07 липня 2015 року по 17 липня 2015 року, з 18 березня 2016 року по 26 березня 2016 року, з 05 жовтня 2016 року по 17 жовтня 2016 року) передує (є суттєво відмінним) періоду виписки податкових накладних, зазначених у акті камеральної перевірки (липень 2017 - березень 2018 року), та часу, протягом яких ці податкові накладні мали бути зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доказів перебування директора Приватного підприємства Алтей-Фарм ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні саме в період часу з дати виписки податкових накладних, зазначених у акті камеральної перевірки, по граничний строк їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем не надано.

З огляду на викладене, доводи позивача щодо причин неможливості своєчасно зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних суд вважає безпідставними та необґрунтованими. Як наслідок, вони не можуть слугувати правовою підставою для звільнення платника податків від відповідальності за допущене ним податкове правопорушення.

Доводи позову про те, що станом на день проведення податковим органом перевірки відповідні податкові накладні вже були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а сплата в бюджет податку на додану вартість та подача податкових декларацій здійснювалися вчасно, що, на думку позивача, свідчить про відсутність у нього умислу на порушення вимог податкового законодавства, також не дають правових підстав для висновку про незаконність оскаржуваних рішень й, відповідно, не звільняють платника податків від фінансової відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім цього, у позовній заяві та в судовому засіданні позивач в обґрунтування заявлених вимог посилався на положення абзацу тринадцятого пункту 120-1.1 статті 120-1 та абзацу третього пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Оскільки в даному випадку не відбувалось зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та застосування у зв`язку з цим штрафу, то посилання позивача на абзац тринадцятий пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є безпідставним.

Водночас суд звертає увагу на те, що згідно абзацу чотирнадцятого пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (який фактично процитовано у позові) у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Згідно з абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Відповідно до абзацу третього пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, на який посилається позивач, у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120 -1 .1 цієї статті, не застосовуються.

Враховуючи, що у даному випадку оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто у зв`язку із несвоєчасною реєстрацією позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а не за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, то посилання позивача на указані норми є помилковими.

Щодо тверджень у позові про порушення відповідачем порядку і строків вручення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то такі суд оцінює критично, адже указане безпосередньо не впливає на суть та підстави прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 04 вересня 2020 року №0071965603.

До того ж, як вбачається з наявних у справі матеріалів (а.с.93-95), вказане податкове повідомлення-рішення разом з актом камеральної перевірки було направлено відповідачем Приватному підприємству «Алтей-Фарм» рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_1 . Однак, не вручено адресату з причини за закінченням терміну зберігання , тобто з незалежних від податкового органу причин.

При цьому відповідно до пункту 58.3. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно ж пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення разом з актом камеральної перевірки були надіслані відповідачем на зареєстровану адресу місцезнаходження позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, то указані вище доводи позивача, надані в обґрунтування заявлених вимог, є безпідставними та спростовуються наявними у справі матеріалами.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач, на якого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, довів законність оскаржуваних рішень. Натомість доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими й не свідчать про протиправність оскаржуваних рішень. Тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28 грудня 2020 року (25-27 грудня 2020 року - вихідні дні).

Повне найменування учасників справи:

позивач - Приватне підприємство «Алтей-Фарм» (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 231, кв. 44), відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А).

Суддя О.П. Лелюк