Постанова

від 15.12.2020 по справі 910/5975/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. Справа№ 910/5975/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

при секретарі ГуцалО.В.

за участю представників зазначених в протоколі від 15.12.2020р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Дочірнього підприємства "РАДОМІЛК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року

у справі № 910/5975/20 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Дочірнього підприємства "РАДОМІЛК"

до 1.Громадської організації "Громадський контроль захисту

прав споживачів"

2. Українського національного інформаційного агентства "УКРІНФОРМ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів -

Державне підприємство "Всеукраїнський державний науково- виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів"

про захист ділової репутації та спростування недостовірної

інформації

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "РАДОМІЛК" (далі - ДП "РАДОМІЛК") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Громадський контроль захисту прав споживачів" (далі - ГО "Громадський контроль захисту прав споживачів") та Українського національного інформаційного агентства "УКРІНФОРМ" (далі - УКРІНФОРМ) про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що поширена відповідачами 28.11.2019 на пресконференції "Вся правда про спред", що відбулась в Українському національному інформаційному агентстві "УКРІНФОРМ", та поширена в подальшому на офіційному веб-сайті відповідача-2 https://www.ukrinform.ua/ та на офіційній веб-сторінці в мережі Fасеbоок (Фейсбук) відповідача-1 ІНФОРМАЦІЯ_1/) інформація про те, що позивач випускає недоброякісну молочну продукцію; позивач систематично випускає неякісну молочну продукцію; Спред солодковершковий "Радомишльський" 72,5% загального жиру, зокрема молочного жиру 25% від загального вмісту жиру "ТМ "РАДОМІЛК" за ДСТУ 4445:2005 в упаковках із пергаменту масою 200 г, що виробляється ДП "РАДОМІЛК", вул. І.Франка 10, м. Радомишль, Житомирська область, 12201, Україна, не відповідає НД за вмістом молочного жиру - не менше 25% для спредів, - є недостовірною та такою, що порушує права та інтереси позивача, і має негативний вплив на його ринкове становище та господарську діяльність в цілому, у зв`язку з чим підлягає визнанню недостовірною та спростуванню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року у справі № 910/5975/20 у задоволенні позову до відповідача-1 відмовлено повністю. У задоволенні позову до відповідача-2 відмовлено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства "РАДОМІЛК" на користь Громадської організації "Громадський контроль захисту прав споживачів" 28500,00 грн (двадцять вісім тисяч 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство "РАДОМІЛК" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року у справі № 910/5975/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Дочірнього підприємства "РАДОМІЛК" задовольнити :

- визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію Дочірнього підприємства "РАДОМІЛК" інформацію, поширену Громадською організацією "Громадський контроль захисту прав споживачів" 28.11.2019 на прес-конференції "Вся правда про спред", що відбулась в Українському національному інформаційному агентстві "УКРІНФОРМ" та поширену в подальшому на офіційному веб-сайті Українського національного інформаційного агентства "УКРІНФОРМ" https://www.ukrinform.ua/ та на офіційній веб-сторінці в мережі Fасеbоок (Фейсбук) Громадською організацією "Громадський контроль захисту прав споживачів" ІНФОРМАЦІЯ_1/) про те, що: Дочірнє підприємство "РАДОМІЛК" випускає недоброякісну молочну продукцію; Дочірнє підприємство "РАДОМІЛК" систематично випускає неякісну молочну продукцію; Спред солодковершковий "Радомишльський" 72,5% загального жиру, зокрема молочного жиру 25% від загального вмісту жиру "ТМ "РАДОМІЛК" за ДСТУ 4445:2005 в упаковках із пергаменту масою 200 г, що виробляється ДП "РАДОМІЛК", вул. І.Франка 10, м. Радомишль, Житомирська область, 12201, Україна, не відповідає НД за вмістом молочного жиру - не менше 25% для спредів;

- зобов`язати Українське національне інформаційне агентство "УКРІНФОРМ" спростувати поширену на пресконференції "Вся правда про спред" недостовірну інформацію стосовно Дочірнього підприємства "РАДОМІЛК" та поширену в подальшому на офіційному веб-сайті Українського національного інформаційного агентства "УКРІНФОРМ" https://www.ukrinform.ua/ не пізніше наступного робочого дня після набрання рішенням по даній справі законної сили шляхом розміщення на офіційному веб-сайті https://www.ukrinform.ua/ повідомлення у вигляді інформаційної статті із відображенням в текстовому форматі вступної та резолютивної частини рішення суду по даній справі та з прикладенням до такої інформаційної статті додатково копії рішення суду по даній справі;

- зобов`язати Громадську організацію "Громадський контроль захисту прав споживачів" спростувати поширену на пресконференції "Вся правда про спред" недостовірну інформацію стосовно Дочірнього підприємства "РАДОМІЛК" та поширену в подальшому на офіційній веб-сторінці в мережі Fасеbоок (Фейсбук) Громадської організації "Громадський контроль захисту прав споживачів" ІНФОРМАЦІЯ_1/) не пізніше наступного робочого дня після набрання рішенням по даній справі законної сили шляхом розміщення на офіційній веб-сторінці в мережі Fасеbоок (Фейсбук) Громадської організації "Громадський контроль захисту прав споживачів" ІНФОРМАЦІЯ_1/) повідомлення у вигляді інформаційної публікації із відображенням в текстовому форматі вступної та резолютивної частини рішення суду по даній справі та з прикладенням до такої інформаційної статті додатково копії рішення суду по даній справі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "РАДОМІЛК" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Мартюк А.І., судді Алданова С.О., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "РАДОМІЛК" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року у справі № 910/5975/20, розгляд справи призначено на 09.12.2020 року.

07.12.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2020 року у справі № 910/5975/20 без змін.

09.12.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №910/5975/20 до 15.12.2020

10.12.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

11.12.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з тим що представник позивача буде брати участь в іншому судовому засіданні.

14.12.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги.

Колегія суддів ухвалила відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п`ятою статті 56 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Водночас, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, представник позивача брав участь в судовому засіданні 09.12.2020р. в апеляційній інстанції. В судовому засіданні 09.12.2020р. колегією суддів було оголошено перерву у справі до 05.12.2020, про що свідчить розписка по справу № 910/5975/20 про перенесення розгляду справи на 15.12.2020р., тобто представник позивача - адвокат Горлова М.В. була обізнана про розгляду справи в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області.

Таким чином, у разі неможливості прийняти участь у судовому засіданні, представник позивача мав можливість вжити інші заходи щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме: направити в судове засідання іншого представника.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, враховуючи предмет спору, подані докази, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників позивача.

15.12.2020р. представники позивача та третьої особи не з`явились. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та третьої особи.

Представники відповідачів у поясненнях наданих у судовому засіданні, заперечували проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

ДП "РАДОМІЛК" зазначив, що 28.11.2019 в Українському національному інформаційному агентстві "УКРІНФОРМ" (відповідач-2) відбулась пресконференція "Вся правда про спред", на якій відбулась презентація результатів дослідження, проведеного Громадською організацією "Громадський контроль захисту прав споживачів" (відповідач-1) стосовно якості певних молочних товарів на ринку України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що наведена пресконференція та подальше поширення її змісту в засобах масової інформації, соціальних мережах мало негативний вплив на господарську діяльність позивача, оскільки відповідачами було поширено недостовірну інформацію відносно якості товарів, що виробляються підприємством позивача. Зокрема, на думку позивача, недостовірною є наступна поширена інформація:

"ПАТ "Новокаховсъкий завод плавлених сирів", ТОВ "Богодухівський молзавод" та Дочірнє підприємство "Радомілк" випускають недоброякісну молочну продукцію".

"Підприємства, які систематично випускають неякісну молочну продукцію. Що в минулому році вони фальсифікували свою продукцію, що в цьому році. Ми не знаємо, що там за жири і якої вони якості. Це "Новокаховсъкий завод плавлених сирів", "Богодухівський молзавод" та "Радомілк" (Житомирська область), невелике підприємство" (далі - Інформація).

Позивач зазначив, що наведену Інформацію від імені відповідача-1 поширила ОСОБА_1 , яка є одним із засновників відповідача-1 та заступником голови Громадської організації "Громадський контроль захисту прав споживачів".

В подальшому, аналогічна Інформація була поширена в соціальній мережі Фейсбук (Facebook) на офіційній сторінці відповідача-1 ІНФОРМАЦІЯ_1/) та на особистій сторінці ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2).

Позивач також зазначив, що поширення Інформації в мережі Фейсбук супроводжувалось фотовізуальними засобами, які, на думу позивача, викликають у користувачів негативне враження про якість продукції, що виробляється позивачем.

Крім цього, у мережі Фейсбук разом із наведеною Інформацією було поширено скан-копію текстового документу у формі таблиці, з якої також вбачається поширення наступної недостовірної інформації:

"Спред солодковершковий "Радомишльський" 72,5 % загального жиру, зокрема молочного жиру 25 % від загального вмісту жиру "ТМ "Радомілк" за ДСТУ 4445:2005 в упаковках із пергаменту масою 200 г, що виробляється ДП "Радомілк", вул. І. Франка 10, м. Радомишль, Житомирська область, 12201, Україна, не відповідає НД за вмістом молочного жиру - не менше 25 % для спредів" (далі також - Інформація).

Разом з цим, позивач стверджує, що:

- будь-яка продукція, що виробляється позивачем, в тому числі і зазначений спред, систематично проходить випробування на предмет відповідності заявленим вимогам та вимогам ДСТУ, що підтверджує протоколом випробувань № 3934 (ПВ) від 22.10.2019, які проведені акредитованим суб`єктом ДП "Житомирстандартметрологія";

- дослідження відібраних відповідачем-1 зразків продукції позивача було проведене третьою особою (Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (далі - ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ") без участі та повідомлення позивача;

- на думку позивача, неправомірне проведення дослідження окремого зразка продукції позивача не дає підстав відповідачу-1 стверджувати, а відповідачу-2 поширювати на належних йому медіа-ресурсах інформацію, що недоброякісною є по суті вся продукція позивача загалом.

Позивач вважає, що наведена в спірних публікаціях Інформація підлягає визнанню судом недостовірною та має бути спростована відповідачами.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву та відзиві на апеляційну скаргу заперечував з огляду на таке:

- позивач не надав належних та допустимих доказів того, що будь-яка продукція позивача проходить випробування на предмет відповідності ДТСУ, а також, що відбувся негативний вплив на діяльність позивача;

- доданий до позовної заяви протокол випробувань №3934 (ПВ) від 22.10.2019, на думку відповідача-1, підтверджує лише факт і результат випробувань "Спред солодковершковий "Радомишльський" 72,5% жиру, розмір партії 50,0 кг, дата виготовлення 03.09.2019, при цьому акт відбору зразка датується 18.10.2019;

- відповідно до результатів випробувань згідно наведеного протоколу масова частка молочного жиру становить з урахуванням похибки (5%) лише 60,531% частка молочного жиру, замість заявлених виробником на упаковці 72,5%;

- як вважає відповідач-1, наданий позивачем результат дослідження підтверджує, що відповідачем-1 було поширено достовірну інформацію про продукцію позивача;

- відповідач-1 є громадською організацією та не відноситься до уповноважених органів, які здійснюють державний нагляд (контроль), а тому твердження позивача, який посилався на ст.14 Закону України "Про основні засади державного нагляду чи (контролю) у сфері господарської діяльності", щодо його неповідомлення під час здійснення випробувань продукції, відповідач-1 вважає безпідставними;

- відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про захист прав споживачів" та пп.3.8.17 п.3.8 Статуту ГО "Громадський контроль захисту прав споживачів" відповідач-1 має право проводити самостійно або звертатися до уповноважених державних органів щодо проведення експертизи та випробування продукції;

- здійснюючи відбір зразків відповідач-1 керувався вимогами Порядку відбору зразків, затвердженого Загальними зборами ГО "Громадський контроль захисту прав споживачів", протокол № 1 від 10.06.2014;

- спірна Інформація, повідомлена відповідачем-1, є достовірною, що підтверджується результатами досліджень зразків продукції позивача, проведених акредитованою Національним агентством з акредитації України випробовуваною службою - ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ", оформлених протоколами випробувань харчової продукції № 8148/18-х від 06.08.2018, № 9805/19-х від 07.10.2019;

- з огляду на проведені дослідження, які вказують на порушення вимог технічних умов, передбачених чинним законодавством, відповідач-1 зазначив, що товар позивача є фальсифікованим, тобто таким, що виготовлений з порушенням технології виробництва, а також таким, що може бути небезпечним для життя і здоров`я споживачів, у зв`язку із невідповідністю вимогам якості та безпеки;

- відповідач-1 також вказав на систематичність порушень позивача у сфері захисту прав споживачів, про що свідчить, зокрема, протокол випробувань харчової продукції № 7101-16-х від 20.07.2016;

- відповідач-1 звернув увагу, що в його діях відсутній юридичний склад правопорушення, а саме в частині поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, а також відсутності шкоди інтересам позивача;

- твердження позивача про те, що відповідачем-1 було поширено інформацію про недоброякісність всієї продукції позивача, не відповідають дійсності;

- поширення інформації щодо продукції позивача здійснювалось відповідачем-1 в рамках здійснення просвітницької діяльності серед споживачів та задля захисту їх законних прав та інтересів, що є основною метою діяльності відповідача-1, як громадської організації.

Відповідач-2 (УКРІНФОРМ) у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечував з огляду на таке:

- УКРІНФОРМ виступив технічною медійною платформою, технічним медійним майданчиком пресконференції "Вся правда про спред. Презентація результатів дослідження" 28 листопада 2019 року (далі - пресконференція), ініціатором, автором та організатором якої була ГО "Громадський контроль захисту споживачів" (далі - організатор, відповідач-1);

- організатор пресконференції заявив її тему, окреслив предмет питань для дискусії, вибірку результатів тестування/дослідження, які будуть ним представлені у рамках пресконференції, а також визначив склад та запрошував її учасників;

- саме учасники пресконференції проголосили результати випробувань на якість та відповідність державним стандартам/технічним умовам певної продукції, у тому числі, окремих зразків харчової молочної продукції позивача;

- УКРІНФОРМ у частині тексту, який ним розміщувався щодо пресконференції та її підсумків, відтворював виключно ті судження, експертні висновки та думки, які озвучили на пресконференції її учасники;

- відповідач-2 вказав, що організатор пресконференції у проголошених ним судженнях про продукцію позивача спирався на протоколи лабораторних досліджень молочної продукції позивача, які мали відомості про невідповідність вмісту компонентів продукції позивача, зазначеним на упаковці та передбаченим державними стандартами для відповідної харчової продукції;

- на проведення досліджень зразків продуктів харчування та їх документальне оформлення і доведення до відома суспільства та профільних органів державної влади організатор уповноважений за законом;

- позивач не довів у позові, що поширені на пресконференції фактичні відомості були такими, що можуть вважатись недостовірними.

Відповідач-2 стверджує, що відповідачі не брали участь у поширенні інформації, яка б не відповідала дійсності, а отже відсутні належні підстави для спростування поширеної інформації та задоволення відповідних позовних вимог.

Позивач вважає доводи відповідачів є необгрунтованими з огляду на таке:

- долучений позивачем до позовної заяви протокол № 3934 (ПВ) від 22.10.2019 вказує на те, що частка молочного жиру не лише відповідає нормам ДСТУ, а і перевищує мінімальну межу молочного жиру, що свідчить про дотримання позивачем якості товару;

- статус громадської організації не надає такій організації права підміняти собою виключну компетенцію державного органу, крім цього, право громадської організації проводити незалежне дослідження не співвідноситься з правом проводити відбір зразків продукції для проведення дослідження уповноваженим на те суб`єктом;

- позивач вважає, що відбір зразків продукції підприємства правомірно може здійснюватися лише на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та з дотриманням Порядку за участю суб`єкта господарювання під час їх відбору, у зв`язку з чим відповідач-1 не наділений правом самостійно здійснювати відбір зразків продукції, не дивлячись, що останній є громадською організацією;

- позивач також заперечував достовірність та правильність долучених відповідачем-1 до матеріалів справи інших протоколів досліджень та актів відбору зразків, зокрема протоколу № 7101-16-х від 20.07.2016, оскільки ДП "РАДОМІЛК" відповідно до договору з ТОВ "Прокпродукт" проводить лише фасування масла з транспортної тари в споживчу, на упаковці масла ТМ "Маслодел" помилково виробником зазначено ДП "РАДОМІЛК", а отже, твердження відповідача-1 про систематичність недотримання позивачем вимог чинного законодавства, не відповідає дійсності;

- позивач не погодився з твердженнями відповідача-1 про те, що в його діях відсутній склад правопорушення, а задоволення позовних вимог без наявності завданої шкоди відповідачу-1 не може мати місця, у зв`язку з чим зазначив, що сам по собі факт поширення недостовірної інформації, на чому наполягає позивач, вже означає завдання шкоди діловій репутації та наявність підстав для судового захисту шляхом спростування такої інформації;

- позивач не погодився з доводами відповідача-1, згідно яких останній заперечує поширення інформації про недоброякісність всієї продукції позивача загалом;

- позивач зазначив, що позовні вимоги пред`явлені також до відповідача-2 (УКРІНФОРМ) як до одного з поширювачів спірної Інформації;

- позивач не погодився з позицією відповідача-2 відносно того, що відповідач-2 не брав участі у поширенні оспорюваної інформації та з тим, що поширена інформація є оціночними судженнями.

Відповідач-1 у запереченнях на відповідь на відзив позивача зазначив, що:

- за результатами проведених досліджень, що містяться у протоколі № 3934 (ПВ) від 22.10.2019 можна дійти висновку, що позивачем допускається порушення технологічного процесу (а саме через невідповідність складу продукції, встановленого на упаковці продукту), про відсутність вихідного контролю продукції, а також порушення прав споживачів щодо отримання достовірної та своєчасної інформації про продукцію;

- здійснюючи відбір зразків продукції та ініціюючи здійснення проведення випробування продукції, відповідач -1 діяв у порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством (п. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про захист прав споживачів"), а Порядок відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2018 № 490, на відповідача-1 не поширюється;

- твердження позивача про те, що ніхто не може бути впевнений у тому, що досліджувалася саме продукція, вироблена ДП "РАДОМІЛК", на думку відповідача-1, є безпідставними і спростовуються інформацією, вказаною позивачем на упаковці досліджуваного продукту;

- відповідач-1 не погодився з твердженнями позивача, про те, що факт наявності доданого до позовної заяви протоколу № 3934 (ПВ) від 22.10.2019 свідчить про дотримання позивачем вимог ДСТУ, оскільки висновки, викладені у вказаному протоколі, не спростовують висновків, що викладені у протоколі випробовування продукції №8148/18-х від 06.08.2018 та протоколі випробовування продукції №9805/19-х від 07.10.2019, а також вказують на наявність порушень із сторони позивача щодо надання достовірної інформації про продукцію;

- відповідач-1 наголосив, що в його діях відсутній юридичний склад правопорушення, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Основними принципами інформаційних відносин є, серед іншого, достовірність і повнота інформації (ст. 2 Закону України "Про інформацію").

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Як визначено статтею 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з цим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ділова репутація - сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Виключення становить надане у п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" поняття ділової репутації, яка визначається як сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканними і фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканність ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.

Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

Згідно з ст. 34 ГК України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних із особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до частини першої наведеної статті ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право, зокрема, на спростування цієї інформації.

Відповідно до частини 4 статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право, зокрема, на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації у порядку, встановленому законом (частина 6 статті 277 ЦК України).

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частина 7 статті 277 ЦК України).

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Отже, при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, причиною виникнення спору у даній справі стало поширення відповідачами 28.11.2019 на пресконференції "Вся правда про спред", що відбулась в Українському національному інформаційному агентстві "УКРІНФОРМ", та в подальшому - на офіційному веб-сайті відповідача-2 https://www.ukrinform.ua/ та на офіційній веб-сторінці в мережі Fасеbоок (Фейсбук) відповідача-1 ІНФОРМАЦІЯ_1/) спірної Інформації про те, що позивач випускає недоброякісну молочну продукцію; позивач систематично випускає неякісну молочну продукцію; Спред солодковершковий "Радомишльський" 72,5% загального жиру, зокрема молочного жиру 25% від загального вмісту жиру "ТМ "РАДОМІЛК" за ДСТУ 4445:2005 в упаковках із пергаменту масою 200 г, що виробляється ДП "РАДОМІЛК", вул. І.Франка 10, м. Радомишль, Житомирська область, 12201, Україна, не відповідає НД за вмістом молочного жиру - не менше 25% для спредів.

При розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

- чи мало місце поширення відповідачем інформації;

- чи стосувалася поширена інформація позивача;

- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;

- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачами-1, 2, що спірна Інформація була поширена відповідачами-1, 2 (на пресконференції "Вся правда про спред", що відбулась 28.11.2019 в Українському національному інформаційному агентстві "УКРІНФОРМ", та в подальшому на офіційному веб-сайті відповідача-2 (https://www.ukrinform.ua/) та на офіційній веб-сторінці в мережі Fасеbоок (Фейсбук) відповідача-1 ІНФОРМАЦІЯ_1/) та стосувалась саме позивача.

Позивач вважає недостовірною таку поширену відповідачами Інформацію стосовно позивача:

"ПАТ "Новокаховсъкий завод плавлених сирів", ТОВ "Богодухівський молзавод" та Дочірнє підприємство "Радомілк" випускають недоброякісну молочну продукцію".

"Підприємства, які систематично випускають неякісну молочну продукцію. Що в минулому році вони фальсифікували свою продукцію, що в цьому році. Ми не знаємо, що там за жири і якої вони якості. Це "Новокаховсъкий завод плавлених сирів", "Богодухівський молзавод" та "Радомілк" (Житомирська область), невелике підприємство".

"Спред солодковершковий "Радомишльський" 72,5 % загального жиру, зокрема молочного жиру 25 % від загального вмісту жиру "ТМ "Радомілк" за ДСТУ 4445:2005 в упаковках із пергаменту масою 200 г, що виробляється ДП "Радомілк", вул. І. Франка 10, м. Радомишль, Житомирська область, 12201, Україна, не відповідає НД за вмістом молочного жиру - не менше 25 % для спредів".

При розгляді даного спору підлягає зміст вищевказаної спірної Інформації в частині, що стосується позивача, яку позивач вважає недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію ДП "РАДОМІЛК", та яку вимагає спростувати.

Разом з цим, суд зазначає, що вимагаючи спростувати окремо визначену інформацію (фактично витяги з поширеної відповідачами інформації), позивач посилається на те, що така інформація стосується всієї продукції позивача. Однак, якщо проаналізувати зміст оскаржуваної Інформації в цілому, стає очевидним, що вона стосується певного виду продукції, а саме спреду, а не всієї продукції позивача.

Судом враховано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Тож, суд вважає за необхідне дослідити спірну Інформацію на предмет того, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, враховуючи, що сторони з приводу цього надали відповідні доводи та заперечення, а згідно норм статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Європейський суд з прав людини підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Враховуючи висновок Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Судом досліджено, що спірна Інформація, яка є предметом розгляду даного спору, не є оціночними судженнями, є фактичними твердженнями, які підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем -1 на підтвердження достовірності спірної Інформації та систематичності порушень позивача у сфері захисту позивачів надано суду:

- акт відбору зразків № 4 від 13.07.2016 та протокол випробувань харчової продукції № 7101/16-х від 20.07.2016, складений Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-дослідний центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (далі - ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ"), в якому було зафіксовано результати випробувань одного з зразків продукції позивача (Масло солодковершкове 73% жиру "Маслодел" за ДСТУ 4399:2005 в упаковці з комбінованого матеріалу масою 200 г, дата виготовлення 12.04.2016, термін придатності до споживання 35 діб при температурі від 0 до мінус 5 градусів С і відносній вологості повітря не більше 80%, місце відбору: ФОП Гончаренко В.П., адреса: м. Київ, вул. Ромена Ролана, 13 (далі - Об`єкт випробувань));

- акт відбору зразків № 6 від 27.07.2018 та протокол випробувань харчової продукції № 8148/18-х від 06.08.2018, складений ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ", в якому було зафіксовано результати випробувань одного з зразків продукції позивача (Спред солодковершковий "Радомишльський" 72,5% жиру, зокрема молочного 25% від загального вмісту жиру ТМ "Радомілк" за ДСТУ 4445:2005 в упаковці з пергаменту масою 200 г, дата виготовлення 05.07.2018, термін придатності до споживання за відносної вологості повітря не більше (75+/-5%) при температурі від 0 до мінус 5 градусів С - 35 діб, місце відбору: базар "Столичний", Кільцева дорога, 110 А, м. Київ (далі - Об`єкт випробувань));

- акт відбору зразків № 10 від 26.09.2019 та протокол випробувань харчової продукції № 9805/19-х від 07.10.2019, складений ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ", в якому було зафіксовано результати випробувань одного з зразків продукції позивача (Спред солодковершковий "Радомишльський" 72,5% жиру, зокрема молочного 25% від загального вмісту жиру ТМ "Радомілк" за ДСТУ 4445:2005 в упаковці з пергаменту масою 200 г, дата виготовлення 03.09.2019, термін придатності до споживання при відносній вологості повітря не більше від 70% до 80%, 35 діб при температурі від 0 до -5 градусів С, місце відбору: столичний ринок, магазин "Радомілк", м. Київ, Софіївська Борщагівка, Кільцева дорога, 110А (далі - Об`єкт випробувань));

- листи відповідача-1 до позивача про виявлені порушення (№ 295/01-л від 01.08.2016, № 553/01-п від 16.10.2019), відповіді позивача на вказані листи ( № 65 від 04.08.2016, № 67 від 22.10.2019), лист відповідача-1 голові Держпродспоживслужби щодо проведення перевірки виробників спреду, зокрема, ДП "РАДОМІЛК" та притягнення до відповідальності порушників законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 (ГО "Громадський контроль захисту прав споживачів") в порядку моніторингу якості та безпеки спредів, які реалізуються на споживчому ринку України, було відібрано для дослідження в акредитованій лабораторії продукцію позивача та отримано відповідні вищенаведені результати досліджень.

Дослідження зразків продукції позивача проводилися акредитованою Національним агентством з акредитації України випробовуваною службою - ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" (атестат акредитації №2Н635 від 01.06.2017, атестат акредитації №2Н635 від 16.08.2018).

Судом досліджено, що згідно протоколу випробувань харчової продукції № 8148/18-х від 06.08.2018, Об`єкт випробування містить масову частку молочного жиру від загального вмісту жиру - 5,5 %, при вимогах, встановлених законодавством - не менше 25%, а також масову частку транс-ізомерів олеїнової кислоти в жирі в перерахунку на метилелаїдат - 15,1%, при вимогах встановлених законодавством - не більше 8%. Наведений протокол № 8148/18-х від 06.08.2018 містить висновок проведених випробувань, згідно якого зразок продукції (реєстраційний № 8148) за перевіреними показниками не відповідає вимогам ДСТУ 4445:2005 "Спреди та суміші жирові. Загальні технічні умови".

Відповідно до протоколу випробувань харчової продукції № 9805/19-х від 07.10.2019, Об`єкт випробування містить масову частку молочного жиру від загального вмісту жиру - 2,9 %, при вимогах, встановлених законодавством - не менше 25%. Наведений протокол № 9805/19-х від 07.10.2019 містить висновок проведених випробувань, згідно якого зразок продукції (реєстраційний № 9805) за показником (масова частка молочного жиру від загального вмісту жиру) не відповідає вимогам ДСТУ 4445:2005 "Спреди та суміші жирові. Загальні технічні умови".

Проведені ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" (на замовлення відповідача-1 згідно листа останнього на проведення випробувань продукції від 26.09.2019, завдання № 04310-17/19 від 27.09.2019) дослідження вказують на невідповідність продукції позивача (Спред солодковершковий "Радомишльський" 72,5% жиру) вимогам нормативних документів, а саме ДСТУ 4445:2005 "Спреди та суміші жирові. Загальні технічні умови".

Відповідно до п. 3.1 ДСТУ 4445:2005 "Спреди та суміші жирові. Загальні технічні умови" спред - це харчовий жировий продукт (емульсія типу "вода в жирі"), який складається з молочного та рослинного жиру з масовою часткою загального жиру від 50% до 85% і в якому частка молочного жиру не менша 25% від загального жиру, із щільною або м`якою консистенцією з (без) додавання харчових добавок та наповнювачів та вітамінів.

Згідно з п. 3.3 ДСТУ 4445:2005 "Спреди та суміші жирові. Загальні технічні умови" спред солодковершковий - спред, що виробляють з пастеризованих натуральних вершків та (або) продуктів переробляння коров`ячого молока, та (або) масла з коров`ячого молока, масла топленого та рослинних жирів та (або) їх композицій.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача. Інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати "вжити до", країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення).

Відповідно до п. 15 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Відповідно до п. 27 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" фальсифікована продукція - продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, серед іншого, на належну якість продукції, безпеку продукції, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Частинами 1, 3, 4 статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров`я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами. Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

В обґрунтування свої вимог позивач зазначає, що відбір зразків продукції підприємства правомірно може здійснюватися лише на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та з дотриманням Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1280, за участю суб`єкта господарювання під час їх відбору, у зв`язку з чим відповідач-1 не наділений правом самостійно здійснювати відбір зразків продукції, не дивлячись, що останній є громадською організацією.

Наведені твердження позивача судом відхиляються як безпідставні з огляду на таке.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на положення якого посилається позивач, визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 14 наведеного Закону, відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.

Порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1280 (далі - Порядок № 1280), визначає механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб`єктів господарювання для проведення експертизи (випробування). Наведеним порядком встановлено, зокрема, що Відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника юридичної особи, фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи, які мають право заявляти клопотання з приводу пов`язаних з таким відбором дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції (п. 3). Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані) посадовою особою органу державного нагляду (контролю) і зберігатися та транспортуватися в умовах, що забезпечують незмінність параметрів, за якими буде проводитися експертиза (випробування) таких зразків. Контрольний зразок продукції залишається у суб`єкта господарювання і зберігається в умовах, що забезпечують збереження його якості та цілісності, до ознайомлення з результатами експертизи (випробування) (п. 5).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про захист прав споживачів" з метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об`єднуватися у громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Об`єднання споживачів є громадськими організаціями, що провадять свою діяльність відповідно до Закону України "Про об`єднання громадян".

Згідно ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про громадські об`єднання" для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі).

Відповідач-1 - ГО "Громадський контроль захисту прав споживачів" є громадською організацією.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Громадської організації "Громадський контроль захисту прав споживачів" (далі - Організація), затвердженого Загальними зборами, протокол № 4 від 2511.2016 (далі - Статут) Організація є громадською неприбутковою організацією, яка створена і здійснює свою діяльність на демократичних засадах, принципах добровільності та об`єднує громадян на основі спільних інтересів своїх членів для спільної реалізації своїх прав та свобод, мети та завдань, передбачених Статутом.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що основною метою діяльності Організації є, зокрема, сприяння органам державної влади у здійсненні та реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів та сфери реклами, сприяння забезпеченню безпеки життя і здоров`я при придбанні споживачами продукції (роботи, послуги, у тому числі реклами), сприяння при реалізації прав споживачів на придбання безпечної продукції (робіт, послуг та реклами) належної якості, отримання інформації про продукцію (роботи, послуги, у тому числі рекламу) та їх виробників (виконавців, продавців), а також на безкоштовній основі просвітницька діяльність у сфері захисту прав споживачів серед громадськості у тому числі господарюючих суб`єктів, що здійснюють діяльність на ринку України, у тому числі таких, які створено за участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян.

Згідно з п. 2.2 Статуту основними завданнями Організації є, зокрема:

- інформування органів виконавчої влади та споживачів про виявлення продукції - неякісної, небезпечної, фальсифікованої, а також продукції, робіт та послуг, у тому числі реклами, які не відповідають чинному законодавству України, та прийняття відповідних заходів щодо припинення та заборони їх надання та реалізації і відвантаження на території України;

- організація та проведення незалежної експертизи якості та безпеки товарів (робіт, послуг);

- проведення на безкоштовній основі просвітницької діяльності з питань захисту прав споживачів за допомогою ЗМІ, Інтернету, особистого прийому громадян, організації та проведення круглих столів, семінарів, конференцій, фестивалів.

Відповідно до пп. 3.8.17 п. 3.8 Статуту Організація має право проводити самостійно або звертатися до уповноважених державних органів щодо проведення експертизи та випробування продукції, послуг та реклами, а також відповідності споживчої якості товарів (робіт, послуг, реклами), про яку було заявлено продавцями (виробниками, виконавцями) в інформації про них.

Здійснюючи відбір зразків продукції для проведення експертизи (випробування) продукції позивача, відповідач керувався приписами Порядку відбору зразків продукції, затвердженого Загальними зборами ГО "Громадський контроль захисту прав споживачів", протокол № 1 від 10.06.2014 (далі - Порядок відбору зразків), яким визначено відповідний порядок.

Згідно п. 2 наведеного Порядку відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані та упаковані представникам громадської організації і зберігатися та транспортуватися в умовах, що забезпечують незмінність параметрів, за якими буде проводитися експертиза (випробування) таких зразків. Контрольний зразок продукції залишається у представників Організації.

Пунктом 4 Порядку відбору зразків продукції передбачено, що представники Організації складають акт відбору зразків продукції.

Отже, відповідач-1 є громадською організацію, яка діє згідно чинного законодавства України на підставі Статуту, відповідно до поставленої мети та завдань, якими, серед інших, визначено проведення незалежної експертизи якості та безпеки товарів (робіт, послуг).

Оскільки відповідач-1 не є органом державного нагляду (контролю), то на нього не поширюється дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та приписи Порядку № 1280.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про захист прав споживачів" об`єднання споживачів мають право проводити самостійно або звертатися до уповноважених державних органів щодо проведення експертизи та випробування продукції.

Здійснюючи відбір зразків продукції та ініціюючи здійснення проведення випробування продукції позивача, відповідач -1 діяв у порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством (п. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про захист прав споживачів"), Статутом ГО "Громадський контроль захисту прав споживачів" (п. 2.2, пп. 3.8.17 п. 3.8) та Порядком відбору зразків продукції. Вказаний порядок не суперечить вимогам Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2018 № 490.

Відтак, твердження позивача про те, що дослідження продукції, проведене без участі чи повідомлення підприємства позивача, у зв`язку з чим вважається неправомірним, - судом відхиляються як безпідставні.

Судом також досліджено, що на підтвердження відповідності Спреду солодковершкового "Радомишльський" 72,5% жиру заявленим вимогам та вимогам ДСТУ, позивачем подано суду протокол випробувань № 3934 (ПВ) від 22.10.2019, які проведені випробувальною лабораторією харчової та промислової продукції ДП "Житомирстандартметрологія" (атестат на акредитацію № 20482 від 08.10.2019) на замовлення позивача - ДП "РАДОМІЛК".

У наведеному протоколі було зафіксовано результати випробувань зразку продукції позивача № 3934 - спред Спред солодковершкового "Радомишльський" 72,5% жиру, розмір партії - 50,0 кг, дата виготовлення - 03.09.2019, підприємство виробник: ДП "РАДОМІЛК", Житомирська обл., м. Радомишль (далі - об`єкт випробувань).

Згідно протоколу випробувань № 3934 (ПВ) від 22.10.2019, вищенаведений об`єкт випробування містить масову частку молочного жиру - 60,531 % (похибка 5%). Зазначений протокол не містить висновку про невідповідність зразку продукції вимогам ДСТУ.

Разом з цим, протокол випробувань № 3934 (ПВ) від 22.10.2019, складений за результатами випробувань зразка продукції позивача, проведених на замовлення останнього, жодним чином не спростовує висновків досліджень продукції позивача, проведених на замовлення відповідача-1, за результатами яких складено протоколи випробувань харчової продукції № 8148/18-х від 06.08.2018, № 9805/19-х від 07.10.2019.

Протоколи випробувань харчової продукції № 8148/18-х від 06.08.2018, № 9805/19-х від 07.10.2019 вказують на невідповідність продукції позивача (Спред солодковершковий "Радомишльський" 72,5% жиру) вимогам нормативних документів, а саме ДСТУ 4445:2005 "Спреди та суміші жирові. Загальні технічні умови", що, в свою чергу, підтверджує достовірність спірної Інформації, поширеної відповідачами-1, 2.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, позивачем не спростовано належними, допустимими та достовірними доказами, у розуміння ст. 76-78 ГПК України, факт того, що зразки продукції Спред солодковершковий "Радомишльський" 72,5% жиру, що були об`єктами дослідження згідно наведених протоколів № 8148/18-х від 06.08.2018, № 9805/19-х від 07.10.2019, були якісними та відповідали вимогам нормативних документів за вмістом молочного жиру - не менше 25% для спредів.

При цьому матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що продукція, позивача, в тому числі і зазначений спред, систематично проходить випробування на предмет відповідності заявленим вимогам та вимогам ДСТУ.

На підтвердження систематичності випуску неякісної продукції позивачем, відповідачем-1 надано суду також протокол випробувань харчової продукції № 7101/16-х від 20.07.2016, який містить висновок проведених випробувань, згідно якого зразок продукції (реєстраційний № 7101) - Масло солодковершкове 73% жиру ТМ "Маслодел" містить немолочні жири, тоді як відповідно до вимог нормативних документів наявність немолочних жирів у складі масла не допускається. Належних, допустимих та достовірних доказів, які б спростовували вказаний висновок, позивачем суду не надано. При цьому суд критично оцінює доводи позивача про помилковість зазначення на упаковці Масло солодковершкове 73% жиру ТМ "Маслодел" у якості виробника ДП "РАДОМІЛК".

З огляду на долучені відповідачем-1 до матеріалів справи протоколи випробувань харчової продукції № 7101/16-х від 20.07.2016, № 8148/18-х від 06.08.2018, № 9805/19-х від 07.10.2019, позивачем не спростовано достовірність поширеної відповідачами Інформації щодо систематичності випуску позивачем неякісної молочної продукції.

Крім того, судом враховано, що зі змісту спірної інформації фактично не вбачається поширення інформації про те, що вся вироблена позивачем продукція є недоброякісною. Судом встановлено, що на пресконференції "Вся правда про спред" в Українському національному інформаційному агентстві "УКРІНФОРМ" (відпорвідач-2) відбулась презентація результатів дослідження, проведеного відповідачем-1, яке стосувалось саме спредів. Спірна Інформація була опублікована під заголовками "Вся правда про спред. Презентація результатів дослідження", "Замість масла - спред: експерт назвав трьох виробників фальсифікату". Позовні вимоги про спростування недостовірної інформації заявлено позивачем стосовно певного виду продукції позивача, а саме спреду, а не всіх видів продукції позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних, оскільки позивачем не доведено, що поширена ними спірна Інформація є достовірною, тоді як позивачем не надано суду належних та допустимих доказів недостовірності (не відповідності дійсності) такої Інформації, яка стосується продукції позивача - спреду.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, позивач вважає, що судом першої інстанції його було позбавлено права на доказування, оскільки суд неправомірно не задовольнив клопотання про призначення по справі судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи.

Проте, колегія суддів вважає, що суд цілком правомірно не задовольнив клопотання апелянта з наступних обставин:

Відповідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обгрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Таким чином, для задоволення клопотання про призначення необхідна сукупність умов, визначених ч. 1 ст. 99 ГПК України, яка в даній справі була відсутня.

Отже, обставини, викладені Дочірній підприємством "РАДОМІЛК" в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Також 09.12.2020р. від представника відповідача надійшла заява про відшкодування на професійну правничу допомогу у розмірі 300 000,00 грн.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розглянувши заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з заяви, представником відповідача-1 під час розгляду справи в апеляційній інстанції були заявлені судові витрати понесені у зв`язку з розглядом апеляційної скарги.

Відповідно до змісту ст. 126 ГПК до суду позивачем було надано на підтвердження витрат на професійну правничу:

- копія договору на надання правничої допомоги від 17.06.2020р. № 1-06/20;

- копія акту платіжного доручення № 10 від 07.12.2020р.;

- деталізований звіт адвоката про надані послуги від 08.12.2020р. за договором № 1-06/20 від 17.06.2020р.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи наведені вимоги закону та наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що сума судових витрат відповідача-1 на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про зменшення судових витрат відповідача-1 на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні даного клопотання, оскільки вважає суму витрат на професійну правничу допомогу співмірною з позовними вимогами.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Дочірнє підприємство "РАДОМІЛК".

Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "РАДОМІЛК" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2020 р. у справі № 910/5975/20 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Дочірнє підприємство "РАДОМІЛК".

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "РАДОМІЛК" на користь Громадської організації "Громадський контроль захисту прав споживачів" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 28.12.2020року.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков