Постанова

від 17.12.2020 по справі 918/942/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Справа № 918/942/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Котюбіна А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 04.11.2020 суддею Романюком Р.В. у м. Рівне (повний текст ухвали складено 05.11.2020 року) у справі № 918/942/20

за позовом Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТКОМ"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТКОМ" в якому просить, посилаючись на порушення умов Договору № 8 н від 15.12.2018 року, стягнути 220 800,00 грн боргу та 26 084,18 грн пені.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.11.2020 у справі № 918/942/20 позов Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТКОМ" про стягнення коштів - залишено без розгляду.

Мотивуючи прийняту ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є безпосередньо сам факт нез`явлення позивача у судові засідання, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами" подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументуючи скаргу зазначає, що відповідно в ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.09.2020 року обов`язкова явка сторін у судове засідання не вказана. Також не зазначено як, хто викликається згідно ст. 120 ГПК України. Позивач вважає, що Господарському суду Рівненської області були надані всі необхідні докази для розгляду справи, однак суддя залишив позов без розгляду. В ухвалі про залишення позову без руху суддя не обґрунтував неможливість розгляду справи без заслуховування усних пояснень сторін. Позивач впевнений, що суддя спираючись на законодавство міг розглянути справу за наявними доказами.

Відповідач письмового відзивів на апеляційну скаргу не подав, явку в судове засідання не забезпечив.

В судове засідання представники сторін не з`явилися.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у судове засідання та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Питання процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання було предметом дослідження об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 910/16978/19 та № 916/3616/15.

Колегія суддів звертається до висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм права у наведених господарський справах.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини першої статті 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Такий правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від висновків викладених у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

Суд першої інстанції зазначає, що позивач в судові засідання 21.10.2020 та 04.11.2020 року не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 3301311016599, яке наявне в матеріалах справи. Заяв про розгляд справи за його відсутності від позивача не надходило.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

Аргументи скаржника у апеляційній скарзі про те, що залишаючи його позовну заяву без розгляду, суд порушив його право на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Посилання Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.09.2020, якою визнано явку сторін необов`язковою в судовому засіданні 21.10.2020, жодним чином не спростовує неявку позивача та/або його представника в судове засідання 21.10.2020 та факт відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.

У цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст. ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 04.11.2020 року у справі № 918/942/20 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04 листопада 2020 року у справі №918/942/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/942/20 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "28" грудня 2020 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демидюк О.О.