Постанова

від 24.12.2020 по справі 903/391/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Справа № 903/391/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Маціщук А.В.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

прокурор: Безпалов А.В.

позивача 1: Бойко Ю.А.

позивача 2: не з"явився

відповідача: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 року у справі №903/391/20 (суддя Якушева І. О., м.Луцьк, повний текст складено 29.09.2020 року)

за позовом Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" в особі філії Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз", м. Луцьк

про повернення нерухомого майна

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.

1. Заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів " Укрінтеравтосервіс" в особі філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз" про повернення балансоутримувачу - філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат" Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" нерухоме майно, що належить до державної власності - автозаправну станцію площею 176,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ківерці, вул. Комунальна, 14.

2. В обґрунтування позовної вимоги прокурор посилається на припинення дії договору оренди майна, що належить до державної власності №1180 від 20.12.2017, у зв?язку із закінченням строку його дії.

3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 року у справі №903/391/20 у задоволенні позову Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів " Укрінтеравтосервіс" в особі філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат" Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз" про повернення нерухомого майна, відмовлено.

4. Рішення господарського суду мотивоване тим, що оскільки в листі №11-04-857 від 18.12.2019 позивач-1 не повідомляє про припинення договору оренди у зв`язку із закінченням строку його дії, а до листа №11-04-890 від 26.12.2019 не додає належних доказів на підтвердження його надіслання, а відповідач не підтверджує його отримання, то слід вважати, що на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку було відсутня заява орендодавця про припинення дії договору у зв`язку із закінченням строку його дії. За таких обставин договір оренди не можна вважати припиненим. Враховуючи те, що договір оренди №1180 від 20.12.2017 є чинним, оскільки його не було припинено в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), правові підстави для задоволення вимоги прокурора про зобов`язання відповідача повернути балансоутримувачу - філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат" Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" нерухоме майно, що належить до державної власності - автозаправну станцію площею 176,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ківерці, вул. Комунальна, 14, відсутні.

ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

5. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 у справі № 903/391/20 за позовом Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" в особі філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних транспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз" про повернення орендованого нерухомого майна та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

6. В обґрунтування своїх заперечень прокурор зазначає, що 20.12.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області як орендодавцем та ТОВ Волиньавтогаз як орендарем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1180 (далі - Договір). За цим Договором в строкове платне користування передано державне окреме індивідуально визначене майно - автозаправну станцію площею 176,5 кв.м, що знаходиться по вул. Комунальній, 14 у місті Ківерці Волинської області. Договір укладено строком на 1 рік до 19.12.2018 включно (п. 10.1 Договору).

7. В подальшому, 19.12.2018 між орендодавцем та орендарем укладено договір № 1 (надалі Договір № 1), за яким внесено зміни до Договору від 20.12.2017 № 1180 та змінено строки оренди автозаправної станції до 19.12.2019 включно.

8. Пунктом 2.3 Договору оренди в редакції Договору № 1 також узгоджено заборону приватизації, суборенди та переходу права власності на орендоване майно третім особам.

9. Проведеною орендодавцем позаплановою перевіркою використання державного майна, переданого за Договором, виявлено факт передачі орендованого майна третій особі ТзОВ Емаратон .

10. Вказана обставина неналежного виконання орендарем умов Договору слугувала однією із передумов для прийняття рішення про подальше не продовження строку дії Договору.

11. Відтак, листом від 18.12.2019 № 11-04-857 орендар просив відповідача повернути балансоутримувачу орендоване майно до 19.12.2019 згідно з актом приймання-передавання, тобто в останній день закінчення строку дії Договору.

12. Факт отримання листа від 18.12.2019 № 11-04-857 відповідачем підтверджено листом ТОВ "Волиньавтогаз" від 15.01.2020 № 15/01.

13. Незважаючи на отриманий лист від 18.12.2019 № 11-04-857, орендар у визначений Договором строк не повернув майно орендодавцю.

14. У зв`язку із цим, орендодавцем 26.12.2019 на адресу орендаря скеровано лист №11-04-890, в якому наголошено на тому, що майно слід було повернути до 19.12.2019, внаслідок припинення дії Договору, та упродовж трьох робочих днів надати акт приймання-передачі. Як зазначено в листі №11-04-890 останній надіслано на електронну адресу з подальшим поштовим відправленням на адресу місцезнаходження товариства.

15. Таким чином, орендодавцем скеровано на адресу орендаря два листа (один до закінчення терміну дії Договору, інший упродовж місяця після закінчення терміну дії договору), в яких виражено чітку та зрозумілу відмову від продовження договірних відносин оренди з орендарем.

16. За умовами п. 10.5 Договору № 1 у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються договором про внесення змін до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

17. З урахуванням викладеного, Договір припинив свою дію та не був продовженим на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 2269-ХІІ).

18. Вказану вище обставину судом першої інстанції проігноровано.

19. Крім того, прокурор звертає увагу суду на те, що вищевказаний договір не розривався, оскільки останній припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено в силу приписів ч. 2 ст. 26 Закону № 2269-ХІІ та п. 10.7 Договору.

20. Підсумовуючи викладене скаржник зазначає, що правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону № 2269-ХІІ спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

21. Отже, прокурор вважає, що вказані обставини, спростовують хибні висновки суду першої інстанції про те, що договір оренди не можна вважати припиненим.

ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.

22. Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.20р. у справі № 903/391/20 та розгляд апеляційної скарги призначено на 20 листопада 2020 року.

23. 11 листопада 2020 року від Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" в особі філії Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" надійшов лист №21-395 від 06.11.2020 в якому Філія Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат УДП Укрінтеравтосервіс просить розгляд справи № 903/391/20 за позовом заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури до ТзОВ Волиньавтогаз проводити без її участі.

24. 17 листопада 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз" надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу Заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення господарського суду Волинської області від 24.09.2020 у справі №903/391/20, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 24.09.2020 у даній справі, без змін.

25. Прокурор в судовому засіданні 20.11.2020 року підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та надав відповідні пояснення. Зазначив, що з висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки пунктом 2.3 договору оренди в редакції договору № 1 також узгоджено заборону приватизації, суборенди та переходу права власності на орендоване майно третім особам. Проведеною орендодавцем позаплановою перевіркою використання державного майна, переданого за Договором, виявлено факт передачі орендованого майна третій особі ТзОВ Емаратон . Вказана обставина неналежного виконання орендарем умов Договору слугувала однією із передумов для прийняття рішення про подальше не продовження строку дії Договору. Відтак, листом від 18.12.2019 № 11-04-857 (далі - Лист 1) орендар просив відповідача повернути балансоутримувачу орендоване майно до 19.12.2019 згідно з актом приймання-передавання, тобто в останній день закінчення строку дії Договору. Факт отримання Листа 1 відповідачем підтверджено листом ТОВ "Волиньавтогаз" від 15.01.2020 № 15/01. Незважаючи на отриманий Лист 1, орендар у визначений Договором строк не повернув майно орендодавцю. У зв`язку із цим, орендодавцем 26.12.2019 на адресу орендаря скеровано лист № 11-04-890, в якому наголошено на тому, що майно слід було повернути до 19.12.2019, внаслідок припинення дії Договору, та упродовж трьох робочих днів надати акт приймання-передачі. Як зазначено в листі № 11-04-890 останній надіслано на електронну адресу з подальшим поштовим відправленням на адресу місцезнаходження товариства. Таким чином, орендодавцем скеровано на адресу орендаря два листа (один до закінчення терміну дії Договору, інший упродовж місяця після закінчення терміну дії договору), в яких виражено чітку та зрозумілу відмову від продовження договірних відносин оренди з орендарем.

26. Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях в судовому засіданні 20.11.2020 року підтримав доводи та вимоги викладені прокурором в апеляційній скарзі та надав відповідні пояснення. Поряд з цим, звернув увагу суду на те, що у підтвердження факту припинення дії договору оренди свідчить сплата відповідачем неустойки (подвійної орендної плати) за період з 19.12.2019 по 30.04.2020 в розмірі 67319,09 грн.

27. Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2020 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 10 грудня 2020 року. Витребувано у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях належним чином завірені копії банківських виписок, які підтверджують сплату ТОВ "Волиньавтогаз" неустойки (подвійної орендної плати) за період з 19.12.2019 по 30.04.2020 в розмірі 67319,09 грн. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз" - належним чином завірені копії платіжних доручень, які підтверджують сплату неустойки (подвійної орендної плати) за період з 19.12.2019 по 30.04.2020 в розмірі 67319,09 грн.

28. 08 грудня 2020 року на адресу суду на виконання ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2020 року у справі №903/391/20 від відповідача надійшли завірені копії платіжних доручень про сплату ТОВ Волиньавтогаз неустойки (подвійної орендної плати) за період з 19.12.2019 по 30.04.2020 в розмірі 67319,09 грн.: платіжне доручення №285 від 13.01.2020 року на суму 4992,58 грн.; платіжне доручення №289 від 16.01.2020 року на суму 5,00 грн.; платіжне доручення №311 від 12.02.2020 року на суму 15522,20 грн.; платіжне доручення №332 від 13.03.2020 року на суму 15475,63 грн.; платіжне доручення №348 від 14.04.2020 року на суму 15599,44 грн.; платіжне доручення №367 від 15.05.2020 року на суму 15724,24 грн..

29. 08 грудня 2020 року на адресу суду на виконання вимог пункту 2 резолютивної частини ухвали від 20.11.2020 року, від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшли належним чином завірені виписки, які підтверджують сплату Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньавтогаз неустойки (подвійної орендної плати).

30. Однак, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Олексюк Г.Є, судове засідання у справі № 903/391/20 о 15:30 год. 10 грудня 2020 року не відбулося.

31. Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 року призначено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 року у справі № 903/391/20 на 24 грудня 2020 року.

32. Розпорядженням керівника апарату Північно-Західного апеляційного господарського суду №01-04/719 від 22.12.2020 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії по справі №903/391/20 - Бучинської Г.Б. 22 грудня 2020 року, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №903/391/20.

33. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020 року визначений наступний склад колегії: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В.

34. Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 року прийнято апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 року у справі №903/391/20 у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В.

35. Прокурор в судовому засіданні 24.12.2020 року просив суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 у справі № 903/391/20 за позовом Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" в особі філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних транспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз" про повернення орендованого нерухомого майна та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

36. Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях в судовому засіданні 24.12.2020 року підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора та просив суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 у справі № 903/391/20 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

37. В судове засідання 24.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз" своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

38. Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

39. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

40. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

41. Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз" та Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" в особі філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних транспортних засобів "Укрінтеравтосервіс".

42. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ІV. Мотивувальна частина постанови.

43. Заслухавши пояснення прокурора Рівненської обласної прокуратури та представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях в судових засіданнях 20.11.2020 року, 24.12.2020 року, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Заступника керівника Волинської обласної прокуратури варто задовольнити, а рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 року у справі №903/391/20 скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

44. Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області як орендодавцем і ТОВ "Волиньавтогаз" як орендарем було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1180 (далі за текстом - договір)(а.с. 9-12 т.1).

45. Згідно п.1.1-1.3 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: автозаправну станцію площею 176,5 кв.м.(далі-майно), що знаходиться за адресою: 45201, Волинська область, м.Ківерці, вул. Комунальна, 14 та обліковується на балансі Філії Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс (код за ЄДРПОУ 38758272) (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.08.2017, виконаним суб`єктом оціночної діяльності підприємцем Раком Анатолієм Анатолійовичем і становить за незалежною оцінкою 429736,00 грн. без врахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою використання орендарем для розміщення автозаправного пункту з роздрібної торгівлі пальним. Стан майна на момент укладення договору вказано в акті приймання-передавання орендованого майна.

46. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, визначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна, підписаного між орендарем та балансоутримувачем за погодженням з орендодавцем. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Заборона приватизації, суборенди та переходу права власності на орендоване майно третім особам. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на балансоутримувача за погодженням з орендодавцем.(п. 2.1-2.5 договору).

47. Відповідно до п. 6.1 договору, орендар має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

48. Згідно п. 7.1 договору, орендодавець зобов`язується погоджувати передачу майна в оренду від балансоутримувача орендарю згідно з цим договором по акту приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

49. Орендодавець має право контролювати з можливим залученням балансоутримувача виконання умов договору та використання майна, переданого в оренду за договором і у разі необхідності спільно з балансоутримувачем вживати відповідних заходів реагування(п.8.1 договору).

50. Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 20 грудня 2017 року до 19 грудня 2018 року включно. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору. Договір оренди продовжується за наявності письмової заяви орендаря за два місяці до закінчення терміну дії договору оренди. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір уважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.(пункти 10.1, 10.4, 10.5, 10.6 договору).

51. Відповідно до п. 10.8 договору, чинність цього договору припиняється, зокрема внаслідок закінчення строку, на який було його укладено.

52. У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу за погодженням з орендодавцем. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання за погодженням з орендодавцем. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення(пункти 10.12-10.14 договору).

53. Укладення договору оренди було погоджено з Міністерством інфраструктури України, що підтверджується його листом №11183/16/10-17 від 02.11.2017(а.с. 19-20 т.1).

54. 20 грудня 2017 року майно було передано в оренду відповідачу, що підтверджується копією акту приймання-передавання майна(а.с.13 т.1).

55. 19 грудня 2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області як орендодавцем і ТзОВ "Волиньавтогаз" як орендарем було укладено договір №1 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20 грудня 2017 року №1180 (далі за текстом - договір №1), яким договір №1180 від 20.12.2017 викладено в новій редакції(а.с.15-18 т.1).

56. Згідно з п. 1.1. договору №1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: автозаправну станцію площею 176,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, місто Ківерці, вул. Комунальна, 14 та обліковується на балансі філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів " Укрінтеравтосервіс" (надалі - балансоутримувач).

57. Пунктом 2.3. договору №1 узгоджено заборону приватизації, суборенди та переходу права власності на орендоване майно третім особам.

58. Як узгоджено в пунктах 10.1., 10.5., 10.7., 10.11., 10.12. договору №1 цей договір укладено на 1 рік, що діє до 19.12.2019 включно.

59. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором про внесення змін, який є невід`ємною частиною цього договору(п. 10.5 договору).

60. Чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

61. У разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів орендар повертає балансоутримувачу за погодженням з орендодавцем(10.11 договору).

62. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передавання за погодженням з орендодавцем. Обов`язок щодо складання акта приймання - передавання про повернення майна покладається на орендаря.

63. Згідно з наказом Фонду Державного майна України №232 від 06.03.2019 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинські областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м.Львові, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області.

64. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинські областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області.

65. Наказом Фонду державного майна України №459 від 15.05.2019 визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 15.05.2019.

66. 16 грудня 2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях провело позапланову перевірку використання державного майна, переданого в оренду за договором №1180 від 20.12.2017 та встановив факт передачі орендованого майна третій особі - ТзОВ "Емаратон"(а.с. 38-39 т.1).

67. До позовної заяви додано копію договору суборенди №46 від 19.06.2019, копію акту приймання-передачі майна в суборенду від 19.06.2019, копію додаткової угоди до договору суборенди №46 від 19.06.2019, згідно з якою дію договору суборенди продовжено до 31.12.2020 включно(а.с.21-24 т.1).

68. Листом №11-004-857 від 18.12.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернувся до ТОВ Волиньавтогаз в якому повідомив останнього, що 16 грудня 2019 року проведено позапланову перевірку використання державного майна переданого в оренду та виконання умов договору оренди державного нерухомого майна від 20.12.2017 №1180 під час якої виявлено факт незаконної здачі орендованого державного майна третім особам, а саме ТОВ Емаратон . Крім того, в даному листі враховуючи викладене, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зобов`язало ТОВ Волиньавтогаз повернути балансоутримувачу орендоване майно відповідно до пунктів 10.12., 10.13 договору оренди до 19 грудня 2019 року згідно акту приймання - передавання(а.с. 25 т.1).

69. 26 грудня 2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулося до ТОВ Волиньавтогаз з листом №11-04-890 від 26.12.2019, в якому повторно наголосив, що в зв`язку з припиненням дії договору оренди, згідно пункту 1 статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна та умов, зазначених у пунктах 10.12 та 10.13 договору оренди, необхідно було в термін до 19.12.2019 повернути майно балансоутримувачу та протягом трьох робочих днів - до 21.12.2019 включно надати до Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях акти приймання-передавання орендованого майна. Станом на 23.12.2019 акти приймання -передавання орендованого майна до Управління не надано. Звернуто увагу, що відповідно до пункту 10.14 договору оренди Вам буде нараховуватись неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення. У випадку невиконання зазначених вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях буде звертатися до господарського суду з позовом про примусове виселення та повернення орендованого майна. Лист надіслано на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 з подальшим відправленням поштою на вказану адресу(а.с. 26- 27 т.).

70. Листом №15/01 від 15.01.2020 року на лист №11-04-857 від 18.12.2019 року ТОВ Волиньавтогаз повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про те, що ТОВ Волиньавтогаз 19.12.2019 року отримано лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях №11-04-857, яким товариство зобов`язано повернути балансоутримувачу нерухоме майно згідно договору оренди державного нерухомого майна №1180 від 20.12.2017 до 19.12.2019 року за актом приймання-передачі. У відповідь на вказаний лист ТОВ Волиньавтогаз зазначив, що договір оренди №1180 від 20.12.2017 є чинним, а підстави для повернення майна відсутні(а.с. 28 т.1).

71. Листом №10-06-398 від 25.03.2020 року Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях у відповідь на лист прокуратури щодо надання інформації по договору оренди нерухомого майна - автозаправної станції за адресою: 45201, Волинська область, м.Ківерції, вул. Комунальна, 14 повідомило Маневицьку місцеву прокуратуру про вищевикладені обставини(а.с. 29 т.1).

72. Листом №21-219 від 26.05.2020 року Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс" повідомило заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури про те, що самостійно звертатися до суду з позовом про повернення орендованого майна фірмою ТОВ Волиньавтогаз не буде. Разом з тим повідомлено про те, що разом з тим повідомлено, що до фірми Волиньавтогаз скеровано лист з вимогою про передачу орендовано майна(а.с. 58 т.1).

73. Листом 27.05.2020 року №10-12-02827 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях повідомило Маневицьку місцеву прокуратуру зокрема про те, що за період з моменту закінчення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.12.2017 року №1180 з 19.12.2019 року по 30.04.2020 року включно ТОВ Волиньавтогаз нараховано орендну плату в сумі - 24086,23 грн., сплачено 12932,29 грн. та зараховано завдаток в сумі - 14098,86 грн., а також нараховано неустойку у розмірі подвійної орендної плати в сумі 67318,69 грн., сплачено - 67319,09 грн.. Станом на 26.05.2020 року заборгованість по орендній платі відсутня(а.с. 55 т.1).

74. Листом 10-11-02831 від 27.05.2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулося до Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури в якому зазначило, що на звернення від 26.05.2020 року №36/2-919вих20 (вх.№10/03/054 від 26.05.2020 року) про те чи вживатимуться Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях в судовому порядку заходи щодо повернення нерухомого майна автозаправної станції за адресою: 45201, Волинська область, м.Ківерці, вул.Комунальна, 14 договором оренди від 20.12.2017 №1180 повідомило про те, що зважаючи на те, що у Регіонального відділення залишок кошторисних призначень, доведених на 2020 рік за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для сплати судового збору, є недостанім для сплати судового збору і поданні позовної заяви до господарського суду то ТОВ Волиньавтогаз , Регіональне відділення, керуючись статтею 29 Господарського процесуального кодексу України, статтею 23 Закону України Про прокуратуру просить подати позов до господарського суду Волинської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про зобов`язання ТОВ Волиньавтогаз повернути автозаправну станцію площею 176,5 кв.м., знаходиться за адресою: 45201, Волинська область, м.Ківерці, вул. Комунальна, 14 по акту приймання-передавання балансоутримувачу - Філії Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс майно(а.с.56 т.1).

75. Листом №36/2-945вих-20 від 28.05.2020 року Заступником керівника Маневицької місцевої прокуратури на виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про намір пред`явлення позову(а.с. 80 т.1).

76. Листом №36/2-944вих-20 від 28.05.2020 року Заступником керівника Маневицької місцевої прокуратури на виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру повідомило Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс та філію Волинського державного обласного начально-курсового комбінату українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних транспортних засобів Укрінтеравтосервіс про намір пред`явлення позову(а.с. 81 т.1).

77. Листом №1/01-04-582 від 29.05.2020 року на лист №36/2-91вих20 від 28.05.2020 року в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс повідомило Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури, що на даний час у УДП Укрінтеравтосервіс відсутні кошти щодо сплати судового збору, а тому підприємство не заперечує проти того, щоб Ківецівський відділ Маневицької місцевої прокуратури представляв інтереси УДП Укрінтеравтосервіс в суді з метою повернення нерухомого майна - автозаправної станції за адресою: Волинська областьм, м.Ківерці, вул. Комунальна, 14(а.с. 57).

78. Враховуючи вищевикладене, Заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів " Укрінтеравтосервіс" в особі філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз" про повернення балансоутримувачу - філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат" Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" нерухоме майно, що належить до державної власності - автозаправну станцію площею 176,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ківерці, вул. Комунальна, 14.

79. Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 року у справі №903/391/20 у задоволенні позову Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів " Укрінтеравтосервіс" в особі філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат" Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз" про повернення нерухомого майна, відмовлено.

80. Однак, колегією суддів встановлено, що вищезазначені висновки суду першої інстанції не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, з огляду на наступне.

81. Щодо звернення прокурора з позовом в інтересах держави в даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

82. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

83. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

84. Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

85. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 1311, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

86. Згідно із частинами третьою, п`ятою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

87. Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

88. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

89. Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах ( даний правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

90. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Визначальним для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

91. У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

92. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 вказаного Рішення).

93. Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

94. Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

95. Прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

96. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

97. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

98. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

99. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

100. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

101. Судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись із позовом у даній справі до суду, прокурор зазначив, що позивачі, достовірно знаючи з грудня 2019, коли були виявлені порушення умов договору та вимог чинного законодавства, володіючи достатнім обсягом повноважень для належного захисту інтересів держави, не вжили необхідних та достатніх доказів реагування. Також у позовній заяві прокурор посилається на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, яке є уповноваженим органом у сфері управління державним майном, не вжило заходів захисту інтересів держави щодо своєчасного повернення державного майна шляхом звернення з позовом до суду.

102. З матеріалів справи вбачається, що листом №10-11-02831 від 27.05.2020 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях у відповідь на звернення Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури просило подати позов до суду, посилаючись на недостатність видатків на сплату судового збору.

103. Листом №1/01-04-0582 від 29.05.2020 Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" повідомило Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури, що не заперечує проти представлення інтересів підприємства з метою повернення нерухомого майна.

104. Листами №3612-945 вих.20 від 28.05.2020, №3612-944 вих.20 Маневицька місцева прокуратура, виконуючи вимоги ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", повідомила позивача-1 та позивача-2 про намір пред`явити позов до суду.

105. Отже, у зв`язку з тим, що орган, уповноважений державою здійснювати повноваження у сфері управління державним майном, провівши в грудні 2019 перевірку використання орендованого державного майна і вважаючи, що відповідач незаконно не повертає майна, не звернувся з позовом до суду, заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури 01.06.2020 подав до суду позовну заяву в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" в особі філії "Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат" Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньавтогаз" про повернення нерухомого майна.

106. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", однак компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, а тому ця обставина є достатньою підставою для представництва інтересів держави прокурором.

107. За таких обставин доводи відповідача про те, що прокурор не довів факту порушення інтересів держави та необхідності прокурорського представництва, безпідставні.

108. Згідно статті 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

109. Статтями 15, 16 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

110. Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

111. Згідно із частинами першою та другою статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

112. Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені у статті 764 ЦК України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

113. Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

114. У справі, що розглядається, орендоване майно є державним, а тому на ці правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна"(тут і далі за текстом - в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), який регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у державній власності.

115. Так, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

116. За частиною третьою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

117. Водночас за частиною другою цієї ж статті у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

118. Відсутність такого заперечення як в силу статті 764 ЦК України, так і за приписами частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", може мати прояв у мовчазній згоді і в такому випадку орендар саме в силу закону (а не за власною ініціативою в порядку частини третьої статті 17 Закону № України "Про оренду державного та комунального майна") може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

119. У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

120. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

121. Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору.

122. Разом з тим, орендуючи спірне майно, відповідач діє як суб`єкт господарювання в межах господарських правовідносин, забезпечуючи себе необхідними матеріально-технічними ресурсами.

123. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина друга статті 3 Господарського кодексу України.

124. Обов`язковою передумовою здійснення господарської діяльності є державна реєстрація суб`єкта господарювання, що забезпечує реалізацію принципів публічності, загальновідомості і достовірності даних про господарюючих суб`єктів; відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, як місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з юридичною особою).

125. Здійснюючи господарську діяльність, товариство вступає у повсякденні відносини з іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з товариством у господарській діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов`язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором. Звідси, зокрема, випливає обов`язок товариства забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до товариства письмово в розумний строк.

126. Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

127. Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

128. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.05.2020 року у справі №910/719/19 зазначає, що правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 ЦК України та частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

129. З матеріалів справи вбачається, що 16 грудня 2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях провело позапланову перевірку використання державного майна, переданого в оренду за договором №1180 від 20.12.2017 року та встановив факт передачі орендованого майна третій особі - ТзОВ "Емаратон". У звіті про проведення перевірки використання державного майна, переданого в оренду та виконання умов договору оренди державного майна від 01.12.2017 №1180 зазначено, що завідувачем сектору забезпечення повноважень з контролю Бондарчук Н.Д., головним спеціалістом сектору внутрішньої безпеки і запобігання корупції Лисою Ю.М. 16.12.2019 року здійснена виїзна перевірка, під час якої було виявлено факт незаконної здачі орендованого державного майна третім особам, а саме ТОВ Емаратон , що є порушенням пункту 2.3 договору (заборона суборенди). (В куточку споживача знаходиться лицензія та витяг з ЄДР ТОВ Емаратон ). Рекомендовано: орендарю повернути Балансоутримувачу орендоване майно відповідно до пунктів 10.12-10.13 договору до 19 грудня 2019 року; балансоутримувачу прийняти орендоване майно згідно акту приймання-передавання; відділу орендних відносин припинити договір оренди з 19.12.2019. (а.с. 38-39 т.1).

130. До позовної заяви додано копію договору суборенди №46 від 19.06.2019, копію акту приймання-передачі майна в суборенду від 19.06.2019, копію додаткової угоди до договору суборенди №46 від 19.06.2019, згідно з якою дію договору суборенди продовжено до 31.12.2020 включно(а.с.21-24 т.1).

131. Підтвердженням здійснення господарської діяльності ТОВ Емаратон за адресою орендованого майна автозаправною станцією за адресою: 45201, Волинська область, м.Ківерці, вул.Комунальна, 14 є також фіскальний чек на придбання бензину а-91 від 15.04.2020 року(а.с. 31 т.1).

132. Листом №11-04/857 від 18.12.2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях повідомило ТОВ Волиньавтогаз , що 16 грудня 2019 року проведено позапланову перевірку використання державного майна переданого в оренду та виконання умов договору оренди державного майна від 20.12.2017 №1180, під час якої виявлено факт незаконної здачі орендованого державного майна третім особам, а саме ТОВ Емаратон . Враховуючи викладене Фонд в даному листі зобов`язав товариство повернути балансоутримувачу орендоване майно відповідно до пунктів 10.12., 10.13 договору оренди до 19 грудня 2019 року згідно акту приймання-передавання(а.с. 25 т.1).

133. Листом №15/01 від 15.01.2020 року на лист №11-04-857 від 18.12.2019 року ТОВ Волиньавтогаз повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про те, що ТОВ Волиньавтогаз 19.12.2019 року отримано лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях №11-04-857, яким товариство зобов`язано повернути балансоутримувачу нерухоме майно згідно договору оренди державного нерухомого майна №1180 від 20.12.2017 до 19.12.2019 року за актом приймання-передачі. У відповідь на вказаний лист ТОВ Волиньавтогаз зазначив, що договір оренди №1180 від 20.12.2017 є чинним, а підстави для повернення майна відсутні(а.с. 28 т.1).

134. Водночас, як вбачається з отриманих судом апеляційної інстанції в порядку ч.4 ст.74 ГПК України від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях виписок казначейства та від ТОВ Волиньавтогаз завірених копій платіжних доручень про сплату ТОВ Волиньавтогаз неустойки (подвійної орендної плати) за період з 19.12.2019 по 30.04.2020 в розмірі 67319,09 грн.: платіжне доручення №285 від 13.01.2020 року на суму 4992,58 грн.; платіжне доручення №289 від 16.01.2020 року на суму 5,00 грн.; платіжне доручення №311 від 12.02.2020 року на суму 15522,20 грн.; платіжне доручення №332 від 13.03.2020 року на суму 15475,63 грн.; платіжне доручення №348 від 14.04.2020 року на суму 15599,44 грн.; платіжне доручення №367 від 15.05.2020 року на суму 15724,24 грн., останнім беззаперечно виконуються положення п.10.13 договору №1180 в редакції договору №1, яким передбачено, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

135. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наявність листа орендодавця №11-04/857 від 18.12.2019 року та належних доказів його отримання 19.12.2019 року орендарем (№15/01 від 15.01.2020 року) відповідно до встановлених судом обставин справи свідчить про звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до ТОВ Волиньавтогаз , спрямоване на припинення договірних відносин між сторонами за договором №1180 в редакції договору №1 оскільки зобов`язання орендодавця товариства повернути балансоутримувачу орендоване майно відповідно до пунктів 10.12., 10.13 договору є подальшим алгоритмом дій при припиненні чинності вказаного договору.

136. Крім того, колегія суддів вважає відзначити, що оскільки законодавством не встановлено конкретної форми заяви про припинення договору оренди, така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. При цьому істотне значення у такому випадку має факт направлення відповідного повідомлення в межах певного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково має бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди , як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.

137. Разом із тим, з огляду на положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору.

Такі правова позиція узгоджуються з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 906/742/18, № 906/743/18, № 906/746/18, від 16.07.2019 у справі № 906/744/18, від 03.08.2019 у справі № 916/707/18, від 21.10.2019 № 902/862/15, від 22.10.2019 у справі № 910/3705/19, від 03.06.2020 у справі №916/1666/18.

138. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції передчасно відхилив посилання прокурора на припинення договірних відносин між сторонами з підстав надіслання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на адресу ТОВ Волиньавтогаз листа №11-04/857 від 18.12.2019 року.

139. Поряд з цим, помилковим є посилання відповідача на необхідність направлення орендарю відповідного листа про припинення дії договору лише протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

140. З огляду на фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та враховуючи узгоджені сторонами умови договору від 20.12.2017 № 1180 в редакції договору №1 від 19.12.2018 року, наявні у матеріалах справи докази на підтвердження того, що станом на дату закінчення терміну договору (19.12.2019) мало місце звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до ТОВ Волиньавтогаз , спрямоване на припинення договірних відносин між сторонами за договором №1180 в редакції договору №1, як відповідної форми вираження волевиявлення орендодавця, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про припинення дії цього договору з 19.12.2019.

141. Будь-яких обставин того, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та ТОВ Волиньавтогаз укладено новий договір про оренду нерухомого майна, що належить до державної власності: автозаправної станції площею 176,5 кв.м., що знаходиться за адресою 45201, Волинська область, м.Ківерці, вул.Комунальна, 14 чи внесено зміни до договору від 20.12.2017 № 1180 в редакції договору №1 від 19.12.2018 року щодо продовження терміну його дії відповідно до пункту 10.5 зазначеного договору судом апеляційної інстанції встановлено не було, а сторонами відповідних доказів не надано.

142. Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

143. Аналогічні за змістом умови закріплено у договорі від 20.12.2017 № 1180 в редакції договору №1 від 19.12.2018 року, а саме, за умовами пунктів 10.11.- 10.12. у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів орендар повертає балансоутримувачу за погодженням з орендодавцем. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання за погодженням з орендодавцем. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

144. Проте, за встановлених судом апеляційної інстанції обставин, ТОВ Волиньавтогаз не повернуло балансоутримувачу орендоване майно: автозаправну станцію площею 176,5 кв.м., що знаходиться за адресою 45201, Волинська область, м.Ківерці, вул.Комунальна, 14, що і не заперечується відповідачем.

145. Отже, у зв`язку із припиненням дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.12.2017 № 1180 в редакції договору №1 від 19.12.2018 року у зв`язку з закінченням строку на який було його укладено, у відповідача відсутні правові підстави утримувати орендоване майно, і таке майно останній має повернути балансоутримувачу шляхом підписання акту прийому-передачі про повернення майна.

146. За таких обставин підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання ТОВ Волиньавтогаз повернути балансоутримувачу - Філії Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних транспортних засобів Укрінтеравтосервіс нерухоме майно, що належить до державної власності - автозаправну станцію площею 176,5 кв.м., що знаходиться за адресою: 45201, Волинська область, м.Ківерці, вул. Комунальна, 14, шляхом підписання акту приймання-передавання про повернення майна.

147. Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

148. Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

149. Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

150. Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

151. Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

152. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника керівника Волинської обласної прокуратури підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 року у справі №903/391/20 скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, яким зобов`язати ТОВ Волиньавтогаз повернути балансоутримувачу - Філії Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних транспортних засобів Укрінтеравтосервіс нерухоме майно, що належить до державної власності - автозаправну станцію площею 176,5 кв.м., що знаходиться за адресою: 45201, Волинська область, м.Ківерці, вул. Комунальна, 14, шляхом підписання акту приймання-передавання про повернення майна.

153. Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

154. У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та з цхваленням нового рішення про задоволення позову, з відповідача підлягає стягненню на користь Волинської обласної прокуратури 6446,04 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 9669,06 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 року у справі №903/391/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2020 року у справі №903/391/20 скасувати та ухвалити нове рішення:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Волиньавтогаз (вул.Героїв УПА, 2А, м.Луцьк, 43001, код ЄДРПОУ 34523936) повернути балансоутримувачу - Філії Волинський державний обласний навчально-курсовий комбінат Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних транспортних засобів Укрінтеравтосервіс нерухоме майно, що належить до державної власності - автозаправну станцію площею 176,5 кв.м., що знаходиться за адресою: 45201, Волинська область, м.Ківерці, вул. Комунальна, 14, шляхом підписання акту приймання-передавання про повернення майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньавтогаз (вул.Героїв УПА, 2А, м.Луцьк, 43001, код ЄДРПОУ 34523936) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка, 15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 6446,04 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньавтогаз (вул.Героїв УПА, 2А, м.Луцьк, 43001, код ЄДРПОУ 34523936) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка, 15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 9669,06 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу судових наказів доручити Господарському суду Волинської області.

5. Справу №903/391/20 повернути Господарському суду Волинської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "28" грудня 2020 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Маціщук А.В.