Постанова

від 21.12.2020 по справі 905/334/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. Справа № 905/334/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І. , суддя Сіверін В.І.

при секретарі судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників сторін :

позивача - Міхно М.Г.

відповідача - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «Приазовська будівельна компанія» , м. Маріуполь (вх.№2808Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2020 у справі № 905/334/20, повний текст якого складено та підписано у приміщенні господарського суду Донецької області 01.10.2020 суддею П.В. Демідовою

за позовом ТОВ «Приазовська будівельна компанія» , м. Маріуполь Донецької області

до ПрАТ «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча» , м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення у розмірі 136 077,80 грн.,

та за зустрічним позовом ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» , м. Маріуполь, Донецька область

до ТОВ «Приазовська будівельна компанія» , м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення неустойки у розмірі 295 412,86 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Приазовська будівельна компанія» м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до приватного акціонерного товариства «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча» , м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 1143646,98 грн основного боргу.

Заявою від 28.04.2020 позивач уточнив позовні вимоги, збільшивши їх, та просив суд стягнути заборгованість у розмірі 1166693,35грн, з яких основний борг - 1143646,98грн, інфляційні втрати - 2558,69грн, пеня - 17893,86, збитки - 2593,82грн.

12.05.2020 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вхд.8795/20), в зв`язку з частковою оплатою відповідачем основного боргу. Згідно даної заяви позивач просив стягнути заборгованість за договором у розмірі 138671,62 грн., з яких: 109221,03 грн. - основний борг, 16427,98грн грн. - пеня, 10428,79 грн. - інфляційні втрати, 2593,82грн - збитки.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.08.2020р розглянута заява позивача про зменшення позовних вимог, за результатами розгляду: суд закрив провадження в частині стягнення основної заборгованості у сумі 1034425,95грн, в зв`язку з частковим погашенням відповідачем основного боргу, у задоволенні вимог в частині стягнення суми понесених збитків у розмірі 2593,82грн - відмовлено, повернуто судовий збір у сумі 15398,41грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір підряду №1922 від 17.10.2018, згідно якого ним були виконані ремонтно-будівельні роботи, однак відповідач в установленому поряду та строки не оплатив виконані роботи, в зв`язку з чим виникла заборгованість. Позивач також просить стягнути пеню та інфляційні втрати, які нараховані ним відповідно до ст.625 ЦК України за несвоєчасне виконання відповідачем договірних зобов`язань.

03 квітня 2020 року від відповідача - приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до суду надійшла зустрічна позовна заява (вих.№09/120 від 31.03.2020р) до товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовська будівельна компанія» про стягнення неустойки в розмірі 295412,86грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ «Приазовська будівельна компанія» при виконанні ремонтно-будівельних робіт порушені строки виконання робіт, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, в зв`язку з чим відповідно до ч.2ст.883 ЦК України та п.10.3.2. договору, він нарахував неустойку за неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду в розмірі 0,3% від договірної вартості робіт за кожний день прострочення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06 квітня 2020 року прийнято зустрічну позовну заяву відповідача для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.09.2020 у справі № 905/334/20 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовська будівельна компанія» , м. Маріуполь Донецької області до приватного акціонерного товариства «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча» , м. Маріуполь, Донецька область про стягнення у розмірі 136077,80 грн., - задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовська будівельна компанія» (87512, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця 9 Авіадивізії, будинок 18, код ЄДРПОУ 42065589) суму основної заборгованості 109221,03грн. , пеню в розмірі 15597,18 грн., інфляційні втрати в сумі 8207,78 грн, судовий збір у розмірі 2054,85грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5669,92грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» , м. Маріуполь, Донецька область до товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовська будівельна компанія» , м. Маріуполь, Донецька область про стягнення неустойки у розмірі 295412,86грн. - задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовська будівельна компанія» (87512, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця 9 Авіадивізії, будинок 18, код ЄДРПОУ 42065589) на користь приватного акціонерного товариства «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191129) неустойку у розмірі 295 412,86грн, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 4431,19 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5791,82грн .

ТОВ «Приазовська будівельна компанія» із зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічної позовної вимоги в розмірі 295 412,86 грн. та в цій частині прийняти нове, яким відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволенні вимог у повному обсязі. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2020 у справі № 905/334/20 залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що при розгляді зустрічного позову судом першої інстанції не враховано, що зазначені у первісному позові порушення замовника за договором будівельного підряду безпосередньо впливають на терміни виконання робіт підрядником, оскільки замовник протягом всього терміну виконання робіт не сплатив на рахунки ТОВ Приазовська будівельна компанія передбачених договором грошових коштів. Крім того, апелянт зазначає, що в ході здійснення підрядником будівельних робіт постійно виникали додаткові роботи, складності та невідповідності специфікаціям. Між замовником та підрядником відбувалось листування, яке свідчить про те, що складнощі, які виникали під час виконання робіт, є об`єктивними причинами, які вплинули на строки виконання робіт ТОВ Приазовська будівельна компанія . Зміст листування підтверджує згоду замовника із фактом існування перешкод до виконання правочину.

Крім того, позивач за первісним позовом послався на те, що відповідно до п. 10.12 договору суми неустойки/штрафів, передбачених п.10.3-10.8, 10.9 цього договору сплачуються підрядником протягом 10 робочих днів з моменту пред`явлення відповідної обґрунтованої вимоги замовника. Однак, ПрАТ ММК ім. Ілліча не було надано до суду доказів щодо пред`явлення підряднику замовником відповідно до п.10.12. договору обґрунтованої вимоги, а відповідно апелянт вважає за неможливе стягнення неустойки в судовому порядку.

Крім зазначеного, апелянт наголошує на неможливість задоволення витрат на правничу допомогу з огляду на такі обставини. Разом із зустрічним позовом ПрАТ ММК ім Ілліча було надано додаткову угоду №134 від 31.03.2020 до договору №845 від 30.03.2018р., відповідно до якої АО Всеукраїнська Адвокатська Допомога здійснює юридичні послуги та захищає інтереси ПрАТ ММК ім Ілліча в судах, свою чергу ПрАТ ММК ім Ілліча сплачує послуги АО Всеукраїнська Адвокатська Допомога . Відповідно до акту №1 від 01.05.2020 визначено вартість послуг 5 791,82 грн., в свою чергу ПрАТ ММК ім Ілліча оплатило послуги АО Всеукраїнська Адвокатська Допомога відповідно до платіжного доручення №4500046743 від 19.06.2020. Однак , апелянт просить суд звернути увагу на те, що відповідно до довіреності №6 від 02.01.2020 представник відповідача за первісним позовом Щербакова Н.В. була наділена повноваженнями представляти інтереси ПрАТ ММК ім Ілліча як адвокат, а не як представник АО Всеукраїнська Адвокатська Допомога , що свідчить про безпідставність та необґрунтованість здійсненого платежу за здійснення правової допомоги АО Всеукраїнська Адвокатська Допомога . Тому апелянт вважає помилковим задоволення судом вимог позивача за зустрічним позовом в частині витрат на правничу допомогу, оскільки залишилось не доведеним, що саме представником АО Всеукраїнська Адвокатська допомога надано правничу допомогу ПрАТ ММК ім. Ілліча .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 у справі № 905/334/20, зокрема, відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою у справі № 905/334/20. Відповідачу за первісним позовом встановлено строк, протягом якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянту. Призначено справу до розгляду на 23.11.2020 р. о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 115.

02.11.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника апелянта - ТОВ Приазовська будівельна компанія , м. Маріуполь (вх. 10547) про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 905/334/20, в якому заявник просив визначити відповідальний за проведення відеоконференції Донецький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку область з місцезнаходженням у м. Маріуполь.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 було задоволено клопотання представника апелянта - ТОВ Приазовська будівельна компанія , м. Маріуполь (вх. 10547 від 02.11.2020) про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 905/334/20, яке призначено на 23.11.2020 в режимі відеоконференції та доручено забезпечити проведення відеоконференції Донецькому апеляційному суду з місцезнаходженням у м. Маріуполь (87500, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 1-а, зал №1).

16.11.2020 через канцелярію Східного апеляційного господарського суду від представника ПрАТ Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча надійшов відзив на апеляційну скаргу за вх.№ 11198, який відповідає вимогам ст. 263 ГПК України. Зокрема, у відзиві відповідач за первісним позовом зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно ст.276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги позивача за первісним позовом без задоволення, а рішення суду від 21.09.2020 по справі №905/334/20 без змін.

Крім того, 16.11.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" надійшло клопотання (вх. 11199) про розгляд скарги без участі представника.

23.11.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з відпусткою судді-доповідача Слободіна М.М. В матеріалах справи міститься повідомлення Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 про те, що у зв`язку з відпусткою судді-доповідача Слободіна М.М., який визначений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2020 для розгляду справи №905/334/20, та відсутністю правових підстав, визначених частиною 9 статті 32 ГПК України, для передачі справи для повторного автоматизованого розподілу, розгляд справи, призначений на 23.11.2020 на 11:30 год., призначено на іншу дату - 21.12.2020 о 10:00 год.

Представники сторін 23.11.2020 до суду не з`явились, тому про перенесення дати судового засідання на 21.12.2020 о 10:00 год. секретар сповістив учасників справи шляхом телефонограм, які містяться в матеріалах справи.

02.12.2020 на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх. 4019) від представника ПрАТ Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча , м. Маріуполь (вх. 4019 від 02.12.2020) про його участь в судовому засіданні, призначеному на 21.12.2020 на 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", в якому представник, що надає цю заяву, зареєстрований за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 задоволено клопотання представника ПрАТ Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча , м. Маріуполь (вх. 4019 від 02.12.2020) про його участь в судовому засіданні, призначеному на 21.12.2020 на 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", в якому представник, що надає цю заяву, зареєстрований за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Представники відповідача за зустрічним позовом в судове засідання Східного апеляційного господарського суду, призначене на 21.12.2020, не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується телефонограмою, наявною в матеріалах справи, яку прийняв представник ПрАТ «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча» Івченко С.П.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судове засідання проводилося в режимі відеоконференцзв`язку у зв`язку із задоволенням клопотання представника апелянта - ТОВ «Приазовська будівельна компанія» , м. Маріуполь (вх. 10547 від 02.11.2020) , а також, клопотання (вх. 4019 від 02.12.2020) представника ПрАТ «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча» , м. Маріуполь про проведення судового засідання, призначеного на 21.12.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" . Як вбачається з акту Східного апеляційного господарського суду від № 12-33/463 від 21.12.2020 на початку судового засідання секретар, з метою з`ясування готовності представників до відеозв`язку, зателефонував представнику апелянта та представнику відповідача. В результаті чого з`ясувалось, що у представника ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" виникли технічні несправності (на його боці лінії інтернет-зв`язку), які призвели до неможливості встановлення відеоконференцзв`язку.

В свою чергу, у відповідності до ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи, що учасники судового процесу були повідомлені належним чином, а наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2018 року між приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Приазовська будівельна компанія» (Підрядник) укладений договір №1922. За умовами договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи, перелік яких визначається специфікаціями.

Замовник зобов`язується надати Підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені даним Договором (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1. договору строки виконання робіт за договором, а також окремі об`єми, визначаються у відповідних додатках/специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору. В межах строків виконання робіт, зазначених у специфікаціях.

Строк виконання робіт по даному договору починає відраховуватись з моменту фактичного прийняття об`єкту робіт відповідно до п.5.3 договору. У разі несвоєчасного прийняття об`єкту робіт, строк початку виконання робот починає відраховуватись з останнього дня, передбаченого п.5.3 даного договору.

Фактичний строк закінчення робот за окремими об`єктами визначається датою підписання Замовником акту приймання виконаних підрядних форми №КБ-2в з додатками робот (п.2.3 договору).

Ціна робіт, враховуючи специфіку та способи виконання робіт, визначається на підставі узгоджених сторонами кошторисів та зазначається в специфікаціях до даного договору (п.3.1 договору).

Розділом 4 договору передбачені умови оплати. Так, п.4.1 передбачено, що оплата Замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісячно) протягом строку, указаного у відповідній специфікації. Строк оплати починає відраховуватися від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в з додатками до актів КБ-2в підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів узгоджених сторонами у відповідності з п.2.3 даного договору), на підставі наданих підрядником рахунків та зареєстрованих податкових накладних.

Відповідно до 5.1 договору перелік робіт за даним договором, а також їх окремі об`єми визначаються на підставі кошторисів, калькуляцій, ремонтних (дефектних) відомостей та зазначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що не пізніше, ніж за 5 днів до припущеного строку початку виконання робіт за договором Замовник підписує, скріплює своєю печаткою та надсилає на адресу Підрядника відповідну специфікацію, яка повинна містити склад та кількість об`єктів робіт, склад та строки виконання робіт підстави для їх визначення (кошториси, калькуляції, ремонтні відомості), вартість робіт, гарантійні строки експлуатації.

Протягом трьох днів від дати отримання специфікації Підрядник підписує, скріплює своєю печаткою і надсилає на адресу Замовника зазначену специфікацію або обґрунтовані заперечення до неї.

Безпосередньо перед початком встановленого Специфікацією строку виконання робіт, але не пізніше 2-х календарних днів з дати укладення даного договору, Замовник передає, а Підрядник приймає об`єкти робіт на підставі відповідного акту, підписаного Підрядником та Замовником, або інших узгоджених сторонами документів (довіреності, накладні,), а також передає матеріали, необхідні для виконання робіт за накладними по формі М-11 або по акту Ф-01із зазначенням найменування та кількості (п.5.3 договору).

Розділом 7 передбачені права та обов`язки сторін, згідно яких зокрема Підрядник зобов`язаний виконати роботи за даним договором відповідно до специфікації та іншими додатками до договору, інформувати Замовника про хід виконаних робіт, а Підрядник в свою чергу має право отримувати оплату за виконані роботи в розмірах та строки , передбачені договором та додатками до нього.

За невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України. Оплата неустойки не звільнює сторін від виконання прийнятих на себе зобов`язань (п.10.1 договору).

У разі порушення строку оплати виконаних робіт, Замовник оплачує Підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення , але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.10.2 договору).

Пунктом 10.3.2 передбачено, що у разі порушення Підрядником строків виконання робіт, а також строків усунення виявлених дефектів виконаних робот Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,3% від договірної вартості робіт ( з урахуванням ПДВ), визначеної п.3.1 даного договору, за кожний день прострочення. Неустойка нараховується за весь період прострочення.

За результатами розгляду справи було встановлено, що Підрядником на виконання умов договору були виконані ремонтні роботи. Замовник (відповідач за первісним позов) також не заперечує, що роботи були виконані Підрядником. Загальна вартість виконаних робот на момент звернення із позовом (17.02.2020р) складала 1 143646,98грн.

Специфікаціями до договору підряду №1922 передбачено умови оплати виконаних робіт - протягом 45 календарних днів від дати підписання актів КБ-2в. Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата Замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісячно) протягом строку, указаного у відповідній Специфікації. Строк оплати починає відраховуватися від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в з додатками до актів КБ-2в підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів узгоджених сторонами у відповідності з п.2.3 даного договору), на підставі наданих Підрядником рахунків та зареєстрованих податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи згідно специфікації №12 від 13.05.2019 до договору було виконано ремонтно-будівельних робіт на суму 66560,32 грн, що підтверджується наступними актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в):

- акт №315 за червень 2019 від 30.06.2019р на суму 12937,38грн - останній день оплати 14.08.2019;

- акт №375 за липень 2019 від 26.07.2019р на суму 2906,14грн - останній день оплати 09.09.2019;

- акт №745 за жовтень 2019 від 28.10.2019р на суму 12414грн - останній день оплати 12.12.2019;

- акт №749 за жовтень 2019 від 28.10.2019р на суму 30100,80грн- останній строк оплати 12.12.2019;

- акт №821 за листопад 2019 від 18.11.2019рна суму 8202,22грн - останній строк оплати 02.01.2020;

- акт №907 за грудень 2019 від 20.12.2019р на суму 21159,60грн - останній строк оплати 03.02.2020;

- акт №933 за грудень 2019 від 20.12.2019р на суму 17929,20грн - строк оплати 03.02.2020.

За специфікацією №13 від 16.05.2019 до договору були виконані ремонтно-будівельні роботи на суму 300877,20грн. В підтвердження надані наступні акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в):

- акт №468 за серпень 2019 від 30.08.2019р на суму 19154,40грн - строк оплати 14.10.2019;

- акт №467 за серпень 2019 від 30.08.2019р на суму 32666,40грн - строк оплати 14.10.2019;

- акт №552 за вересень 2019 від 23.09.2019р на суму 129668,40грн - строк оплати 07.11.2019;

- акт №746 за жовтень 2019 від 28.10.2019р на суму 119388грн - строк оплати 12.12.2019;

- акт №903 за грудень 2019 від 20.12.2019р на суму 36332,40грн - строк оплати 03.02.2020;

- акт №904 за грудень 2019 від 20.12.2019р на суму 86278,80грн - строк оплати 03.02.2020.

За специфікацією №14 від 01.06.2019р до Договору Підрядник виконав робіт на суму 49616,40грн, в підтвердження надані наступні акти:

- акт №549 за вересень 2019 від 23.09.2019р на суму 20395,20грн - строк оплати 07.11.2019;

- акт №550 за вересень 2019р від 23.09.2019 на суму 10952,40грн - строк оплати 07.11.2019р;

- акт №751 за жовтень 2019 від 28.10.2019р на суму 5769,60грн - строк оплати 12.12.2019;

- акт №750 за жовтень2019 від 28.10.2019р на суму 6729,60грн - строк оплати 12.12.2019;

- акт №810 за листопад 2019 від 18.11.2019р на суму 5769,60грн - строк оплати 02.01.2020;

- акт №906 за грудень 2019 від 20.12.2019р на суму 65125,20грн - строк оплати 03.02.2020;

- акт №934 за грудень 2019 від 20.12.2019р на суму 5769,60грн - строк оплати 03.02.2020;

- акт №970 за грудень 2019 від 20.12.2029р на суму 2060.40грн - строк оплати 03.02.2020;

- акт №971 за грудень 2019 від 20.12.2019р на суму 32511,60грн - строк оплати 03.02.2020.

За специфікацією №15 до договору виконані роботи на суму 33158,66грн, що підтверджено наступними актами:

- №314 за червень від 30.06.2019 на суму 24800грн- строк оплати 09.09.2019;

- №784 за жовтень 2019 від 28.10.2019р на суму 8358,00грн - строк оплати 12.12.2019;

- №969 за грудень 2019 від 20.12.2019р на суму 1699,20грн - строк оплати 03.02.2020;

- №973 за грудень 2019 від 20.12.2019р на суму 58136,40грн - строк оплати 03.02.2020;

Згідно Специфікації №17 від 17.07.2019 до договору виконані роботи на суму 236,40грн, що підтверджується актом №510 приймання виконаних робіт за вересень 2019 від 02.09.2019 із строком оплати 17.10.2019.

За Специфікацією №19 від 30.07.2019р до договору були виконані роботи на суму 290385,60 грн:

- акт №469 за серпень 2019 від 30.08.2019р на суму 197184грн - строк оплати 14.10.2019;

- акт №465 за серпень 2019 від 30.08.2019рна суму 29158,80грн - строк оплати 14.10.2019;

- акт №551 за вересень 2019 від 23.09.2019р на суму 12898,80грн - строк оплати 07.11.2019;

- акт №553 за вересень 2019 від 23.09.2019р на суму 9672,00грн - строк оплати 07.11.2019;

- акт №747 за жовтень 2019 від 28.10.2019р на суму 20143.20грн - строк оплати 12.12.2019;

- акт №820 за листопад 2019 від 18.11.2019р на суму 21328,80грн - строк оплати 02.01.2020;

- акт №905 за грудень 2019 від 20.12.2019р на суму 28105,20грн - строк оплати 03.02.2020;

- акт №972 за грудень 2019р від 20.12.2019 на суму 31706,40грн - строк оплати 03.02.2020;

- акт №939 за грудень 2019р від 20.12.2019 на суму 3483,60грн - строк оплати 03.02.2020.

За специфікацією №20 від 17.10.2019 Підрядник виконав роботи на суму 6931,20грн та складено акти приймання виконаних робот:

- № 819 за листопад 2019 від 18.11.2019 на суму 6931,20грн на суму 6931,20грн;

- № 932 за грудень 2019 від 20.12.2019 на суму 5583,60грн - строк оплати 03.02.2020.

Також в матеріалах справи наявні рахунки - фактури, виставлені Замовнику для оплати виконаних Підрядником ремонтних робот на суму 1 143 646,98грн.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи Замовник за договором - ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» частково оплатив основну заборгованість за виконані за договором роботи у розмірі 1034425,95грн. В цій частині суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справі ухвалою від 11.08.2020. В зв`язку з цим, предметом розгляду є основний борг у сумі 109221,03грн, пеня - 16427,98грн, інфляційні - 10428,79грн.

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, колегія суддів дійшла висновку, що вони пов`язані із підрядом.

За приписами ч.1 ст.837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

Колегією суддів під час дослідження умов спірного договору встановлено, що фактично договір мав функцію договору підряду, що встановлював загальні засади господарської взаємовідносин між контрагентами за договором. Деталізовані умови договору, встановлювалися положеннями специфікацій до договору та актами приймання виконаних робіт, зокрема у специфікаціях визначений перелік робіт та їх вартість, також умови оплати виконаних робіт.

Пунктом 4.1 передбачено, що оплата Замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісячно) протягом строку, указаного у відповідній специфікації. Строк оплати починає відраховуватися від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в з додатками до актів КБ-2в підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів узгоджених сторонами у відповідності з п.2.3 даного договору), на підставі наданих підрядником рахунків та зареєстрованих податкових накладних.

Частиною 1 статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Таким чином, сторони, керуючись принципом свободи договору, самостійно встановили, що у правовідносинах між ними умови договору корегуються умовами специфікацій.

Отже, положення специфікації конкретизують умови оплати виконаних робіт та строки виконання робіт за договором.

Актами приймання виконаних робіт визначені дати закінчення виконання робіт за договором. Усі специфікації та акти приймання (формаКБ-2в) підписані сторонами договору без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №1922 позивач (за первісним позовом) виконав обумовлені роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи погодженими сторонами договірними цінами, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2), рахунками - фактурами.

В підтвердження належного прийняття виконаних робіт за договором № 1922 позивач надав до матеріалів справи підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт. Відповідач частково оплачував виконані роботи, що підтверджується копією платіжного доручення №4500033703 від 30.04.2020, яке міститься в матеріалах справи.

Заборгованість відповідача за виконані підрядні роботи за договором № 1922, за виключенням здійснених оплат, становить 109221,03 грн.

Так, відповідач за первісним позовом проти факту підписання актів прийняття робіт за договором підряду № 1922, обсягу і вартості виконаних підрядних робіт не заперечував, проте посилався лише на несвоєчасне виконання Підрядником ремонтних робот та застосування п. 10.13 , за яким він має право утримати несплачену суму в рахунок сплати неустойки, яка пред`явлена за несвоєчасне виконання підрядних робіт.

Так колегією суддів встановлено, що на час подання позову, відповідач за первісним позовом правом, передбаченим п. 10.13 договору не скористався, повідомлень про утримання на адресу позивача не направляв. Проте, звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, пред`явив вимоги з урахуванням суми неустойки, яку він за первісним позовом вважає утриманою.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що на час подання позову відповідач за первісним позовом не реалізував своє право на утримання, у зв`язку з чим позивач правомірно вимагає стягнення суми боргу за виконані роботи в сумі 109 221,03 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача за первісним позовом про стягнення інфляційних втрат у сумі 10428,79грн та пені у розмірі 16427,98грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов`язань у відносинах суб`єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» .

Відповідно до ст. ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегією суддів встановлено, що відповідач (за первісним позовом) у встановлений договором строк свого обов`язку по оплаті вартості виконаних робіт належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до умов договору, сторони узгодили відповідальність Покупця у вигляді пені у розмірі 0, 01% від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати виконаних робіт, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач заявляє до стягнення пеню та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за специфікаціями № 12-15, №17, №19,20.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, колегія суддів вважає його невірним, оскільки позивачем невірно визначено кількість днів прострочення виконання відповідачем зобов`язання.

Відповідно до специфікацій № 12-15, №17, №19,20 якими передбачені умови оплати виконаних робіт та актів приймання виконаних робот, в яких наявна дата фактичного приймання таких робіт і з цієї дати відраховується строк для їх оплати: 45 календарних днів. Отже, з урахуванням часткової сплати відповідачем за первісним позовом суми основного боргу та актів приймання виконаних робіт, якими сторонами за договором погоджені строки прийняття виконаних робот і з дати підписання яких обліковується строк погашення зобов`язань за договором та приписів ч.6 ст.232 ГК України пеня нараховується наступним чином:

- З 15.08.2019 по 14.02.2020 -238,05грн., база для нарахування 12937,38 грн;

- З 10.09.2019р по 09.03.2020р - 52,89грн база нарахування 2906,14грн;

- З 13.12.2019р по 29.04.2020р -172,55грн база нарахування 12414грн;

- З 13.12.2019р по 29.04.2020р - 418,40грн база нарахування 30100,80грн;

- З 03.01.2020 по29.04.2020р - 96,79грн. база нарахування 8202,22грн;

- З 04.02.2020р по 29.04.2020р - 181,97грн. база нарахування 21159,60грн;

- З 04.02.2020р по 29.04.2020р - 154,19грн. - база нарахування 17929,20грн;

- З 15.10.2019р по 14.04.2020р - 350,53грн. база нарахування 19154,40грн;

- З 15.10.2019 по 14.04.2020р - 597,80грн. база нарахування 32666,40грн;

- З 08.11.2019р по 29.04.2020р - 2256,23грн база нарахування 129668,40грн;

- З 13.12.2019р по 29.04.2020р -1658,80грн база нарахування 119338грн;

- З 04.02.2020р по 29.04.2020р - 312,46грн база нарахування 36332,40грн;

- З 04.02.2020р по 29.04.2020р - 742грн база нарахування 86278,80грн;

- З 08.11.2019р по 29.04.2020р - 354,88грн база нарахування 20395,20грн;

- З 08.11.2019р по29.04.2020р - 190,57грн база нарахування 10952,40грн;

- З 13.12.2019р по29.04.2020р - 80,20грн база нарахування 5769,60грн;

- З 13.12.2019р по 29.04.2020р - 93,54грн база нарахування 6729,60грн;

- З 03.01.2020р по 29.04.2020р - 68,08грн - база нарахування 5769,60грн;

- З 04.02.2020р по 29.04.2020р - 560,08грн база нарахування 65125,20грн;

- З 04.02.2020 по 29.04.2020р - 49,62грн база нарахування 5769,60грн;

- З 04.02.2020р по 29.04.2020р - 17,72грн база нарахування 2060,40грн;

- З 04.02.2020р по 29.04.2020р -279,60грн база нарахування 32511,60грн;

- З 10.09.2019р по 09.03.2020р - 451,37грн база нарахування 24800,66грн;

- З 13.12.2019р по 29.04.2020р - 116,18грн база нарахування 8358грн;

- З 04.02.2020р по 29.04.2020р - 14,61грн база нарахування 1699,20грн;

- З 04.02.2020р по29.04.2020р - 499,97грн база нарахування 58136,40грн;

- З 18.10.2019 по 17.04.2020р - 4,33грн база нарахування 236,40грн;

- З 15.10.2019р по 14.04.2020р - 3608,47грн база нарахування 197184грн;

- З 15.07.2019р по 14.01.2020р - 536,52грн - база нарахування 29158,80грн;

- З 08.11.2019р по 29.04.2020р - 224,44грн база нарахування 12898,80грн;

- З 08.11.2019 по 29.04.2020р - 168,29грн база нарахування 9672грн;

- З 13.12.2019р по 29.04.2020р - 279,99грн база нарахування 20143,20грн;

- З 03.01.2020р по 29.04.2020р -251,68грн база нарахування 21328,80грн;

- З 04.02.2020р по 29.04.2020р - 241,70грн база нарахування 28105,20грн;

- З 04.02.2020р по 29.04.2020р - 272,68грн база нарахування 31706,40грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню складає 15 597,18грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 10428,79 грн.

Колегією суддів перевірений розрахунок інфляційних втрат, нарахованих позивачем, та визнано його невірним. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справі № 910/24266/16, вимога сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Індекс інфляції є показником, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Колегія суддів наголошує на врахуванні індексів виключно за цілі місяці існування прострочення певної суми, оскільки зі змісту п.6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистики №265 від 27.07.2007 вбачається, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідній коефіцієнт індексу за частину такого місяця. Означений висновок узгоджується із правовою позицією з цього приводу, сформульованою Верховним Судом у постанові від 10.10.2018 у справі №910/9938/17.

Таким чином, законодавством визначено, що звітним періодом встановлення індексу інфляції є місяць. Отже, найменший період визначенні індексу інфляції - місяць, і обрахування знецінення боргу можливе лише тоді, коли таке знецінення відбувалось протягом місяця, а не іншої меншої кількості календарних днів.

З огляду на викладене, відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат на частину місяця, оскільки найменший період визначення інфляційних втрат складає місяць. З урахуванням викладеного, було здійснено перерахунок інфляційних втрат:

- З 01.09.2019 по 31.03.2020 -260,17грн, база для нарахування 12937,38 грн;

- З 01.10.2019р по 31.03.2020р - 37,83грн база нарахування 2906,14грн;

- З 01.01.2020р по 31.03.2020р -86,72грн база нарахування 12414грн;

- З 01.01.2020р по 31.03.2020р - 210,28грн база нарахування 30100,80грн;

- З 01.02.2020 по 31.03.2020р - 40,81грн база нарахування 8202,22грн;

- З 01.03.2020р по 31.03.2020р - 169,28грн база нарахування 21159,60грн;

- З 01.03.2020р по 31.03.2020р - 143,43грн - база нарахування 17929,20грн;

- З 01.11.2019р по 31.03.2020р - 114,48грн база нарахування 19154,40грн;

- З 01.11.2019 по 31.03.2020р - 195,25грн база нарахування 32666,40грн;

- З 01.12.2019р по 31.03.2020р - 644,71грн база нарахування 129668,40грн;

- З 01.01.2020р по 31.03.2020р -833,69грн база нарахування 119338грн;

- З 01.03.2020р по 31.03.2020р - 290,66грн база нарахування 36332,40грн;

- З 01.03.2020р по 31.03.2020р - 690,23грн база нарахування 86278,80грн;

- З 01.12.2019р по 31.03.2020р - 101,40грн база нарахування 20395,20грн;

- З 01.12.2019р по 31.03.2020р - 54,46грн база нарахування 10952,40грн;

- З 01.01.2020р по 31.03.2020р - 40,31грн база нарахування 5769,60грн;

- З 01.01.2020р по 31.03.2020р - 47,01грн база нарахування 6729,60грн;

- З 01.02.2020р по 31.03.2020р - 28,71грн - база нарахування 5769,60грн;

- З 01.03.2020р по 31.03.2020р - 521грн база нарахування 65125,20грн;

- З 01.03.2020 по 31.03.2020р - 46,16грн база нарахування 5769,60грн;

- З 01.03.2020р по 31.03.2020р - 16,48грн база нарахування 2060,40грн;

- З 01.03.2020р по 31.03.2020р -260,09грн база нарахування 32511,60грн;

- З 01.10.2019р по 31.03.2020р - 322,87грн база нарахування 24800,66грн;

- З 01.01.2020р по 31.03.2020р - 58,39грн база нарахування 8358грн;

- З 01.03.2020р по 31.03.2020р - 13,59грн база нарахування 1699,20грн;

- З 01.03.2020р по 31.03.2020р - 465,09грн база нарахування 58136,40грн;

- З 01.11.2019 по 31.03.2020р - 1,41грн база нарахування 236,40грн;

- З 01.11.2019р по 31.03.2020р - 1178,56грн база нарахування 197184грн;

- З 01.08.2019р по 31.03.2020р - 497,15грн - база нарахування 29158,80грн;

- З 01.12.2019р по 31.03.2020р - 64,13грн база нарахування 12898,80грн;

- З 01.12.2019 по 31.03.2020р - 48,09грн база нарахування 9672грн;

- З 01.01.2020р по 31.03.2020р - 140,72грн база нарахування 20143,20грн;

- З 01.02.2020р по 31.03.2020р -106,13грн база нарахування 21328,80грн;

- З 01.03.2020р по 31.03.2020р - 224,84грн база нарахування 28105,20грн;

- З 01.03.2020р по 31.03.2020р - 253,65грн база нарахування 31706,40грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача складає 8207,78 грн. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором стосовно здійснення повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робот за договором, позов є правомірним та обґрунтованими та підлягає частковому задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо їх задоволення.

Відповідач просив стягнути з позивача неустойку у розмірі 295412,86 грн. Неустойка нарахована у зв`язку із несвоєчасним виконанням Підрядником за договором ремонтних робіт.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог в частині стягнення неустойки за порушення Підрядником строків виконання робот за договором, відповідач посилається на п. 10.3.2, яким передбачено, що у разі порушення Підрядником строків виконання робіт, а також строків усунення виявлених дефектів виконаних робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,3% від договірної вартості робот ( з урахуванням ПДВ), визначеної п.3.1 даного договору, за кожний день прострочення. Неустойка нараховується за весь період прострочення.

Як встановлено, відповідачем за зустрічним позовом здійснені ремонтні роботи за договором із порушенням строків, встановлених в Специфікаціях.

Так, згідно Специфікації №12 від 13.05.2019 (строк виконання робіт 60 календарних днів від дати підписання специфікації з можливістю дострокового виконання робот), тобто ремонтні роботи мали бути виконані до 13липня 2019р. Фактично дані роботи згідно актів приймання виконаних робот були виконані:

- 25.07.2019 на суму 2906,14грн (акт №315 від 30.06.2019р);

- 27.10.2019 на суму 12414грн (акт №745 від 28.10.2019р);

- 27.10.2019 на суму 30100,80грн (акт 749 від 28.10.2019р);

- 17.11.2019 на суму 8202,22грн (акт №821 від 18.11.2019р);

- 19.12.2019 на суму 21159,60грн ( акт №907 від 20.12.2019р);

- 19.12.2019 на суму 17929,20грн (акт №933 від 20.12.2019р).

За Специфікацією №13 від 16.05.2019р (строк виконання робіт 60 календарних днів від дати підписання специфікації з можливістю дострокового виконання робот), тобто ремонтні роботи мали бути виконані до 16 липня 2019р. Фактично дані роботи згідно актів приймання виконаних робот були виконані:

- 29.08.2019 на суму 19154,40грн (акт №468 від 30.08.2019);

- 29.08.2019 на суму 32666,40грн (акт №467 від 30.08.2019);

- 22.09.2019 на суму 129668,40грн (акт №552 від 23.09.2019);

- 27.10.2019 на суму 119388грн (акт №746 від 28.10.2019);

- 19.12.2019 на суму 36332,40грн (акт №903 від 20.12.2019);

- 19.12.2019 на суму 86278,80грн (акт №904 від 20.12.2019).

За Специфікацією №14 від 01.06.2019 (строк виконання робіт згідно графіку Замовника), який доданий до даної Специфікації і за графіком останній день виконання робіт - 08.07.2019. Фактично дані роботи згідно актів приймання виконаних робот були виконані:

- 22.09.2019 на суму 20395,20грн (акт №549 від 23.09.2019);

- 22.09.2019 на суму 10952,40грн (акт №550 від 23.09.2019);

- 27.10.2019 на суму 5769,60грн (акт №751 від 28.10.2019);

- 27.10.2019 на суму 6729,60грн (акт №750 від 28.10.2019);

- 27.10.2019 на суму 5769,60грн (акт №810 від 18.11.2019);

- 19.12.2019 на суму 65125,20грн (акт №906 від 20.12.2019).

- 19.12.2019 на суму5769,60грн (акт №934 від 20.12.2019);

- 19.12.2019 на 2060,40грн (акт №970 від 20.12.2019);

- 19.12.2019 на суму 32511,60грн (акт №971 від 20.12.2019).

За Специфікацією №15 від 01.06.2019р (строк виконання робіт згідно графіку Замовника ), який доданий до даної Специфікації і за графіком останній день виконання робіт - 08.07.2019р. Фактично дані роботи згідно актів приймання виконаних робот були виконані:

- 27.10.2019 на суму 8358грн (акт №784 від 28.10.2019);

- 19.12.2019 на суму 1699,20грн (акт №969 від 20.12.2019);

- 19.12.2019 на суму 58136,40грн (акт №973 від 20.12.2019).

За Специфікацією №17 від 17.07.2019 (строк виконання робіт 30 календарних днів від дати підписання специфікації з можливістю дострокового виконання робот), тобто ремонтні роботи мали бути виконані до 16 серпня 2019р. Фактично дані роботи згідно актів приймання виконаних робот були виконані:

- 02.09.2020 на суму 236,40грн (акт №510 від 02.09.2019).

За Специфікацією №19 від 30.07.2019р (строк виконання робіт 30 календарних днів від дати підписання специфікації з можливістю дострокового виконання робот), тобто ремонтні роботи мали бути виконані до 28 серпня 2019. Фактично дані роботи згідно актів приймання виконаних робот були виконані:

- 29.08.2019 на суму 197184грн (акт №469 від 30.08.2019);

- 29.08.2019 на суму 29158,80грн (акт №465 від 30.08.2019);

- 22.09.2019 на суму 12898,80грн (акт №551 від 23.09.2019);

- 22.09.2019 на суму 9672грн (акт №553 від 23.09.2019);

- 27.10.2019 на суму 20143,20грн (акт №747 від 28.10.2019);

- 17.11.2019 на суму 21328,80грн (акт №820 від 18.11.2019).

- 19.12.2019 на суму 28105,20грн (акт №905 від 20.12.2019);

- 19.12.2019 на 31706,40грн (акт №972 від 20.12.2019);

- 19.12.2019 на суму 3483,60грн (акт №936 від 20.12.2019).

За Специфікацією №20 від 17.10.2019 (строк виконання робіт згідно графіку Замовника), який доданий до даної Специфікації і за графіком останній день виконання робіт - 07.11.2019р. Фактично дані роботи згідно актів приймання виконаних робот були виконані:

- 17.11.2019 на суму 6931,20грн (акт №819 від 18.11.2019);

- 19.12.2019 на суму 5583,60грн (акт №932 від 20.12.2019).

Також колегією суддів встановлено, що при розгляді зустрічного позову судом першої інстанції не враховано, що вимоги первинного позову безпосередньо впливають на терміни виконання робіт Підрядником.

Відповідно до ч.2.ст.613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 837, ст. 875 ЦК України договір підряду складається із двох пов`язаних між собою зобов`язань:

- правовідношення, в якому підрядник має виконати роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку;

- правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а підрядник має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Неоплата поточних зобов`язань ПрАТ ММК ім. Ілліча безпосередньо вплинула на терміни виконання робіт, оскільки, як зазначає підрядник, у нього, у підрядника щомісячно виникали зобов`язання у зв`язку з даним об`єктом ремонтів: це придбання матеріалів, заробітна плата працівників, орендні платежі, податки з заробітної плати, ПДВ.

На підтвердження зазначеного ТОВ Приазовська будівельна компанія було подано лист від 04.12.2019 №448, який було надано нарочним (підпис секретаря від 06.12.2019) на ім`я начальника ЦРБ ПрАТ ММК ім. Ілліча , в якому зазначено, що за рахунок несплати виконаних робіт Замовником, підприємство вимушено перейти на 3-денний графік роботи.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, Підрядник щомісячно формував податковий кредит з ПДВ для ПрАТ ММК ім. Ілліча , оскільки відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг. Разом з тим, відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до ч. 1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст.613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Так, в матеріалах справи містяться листи (арк. справи 9-24 т. 5), які свідчать про те, що складнощі, які виникали під час виконання робіт є об`єктивними причинами, які вплинули на строки виконання робіт ТОВ Приазовська будівельна компанія .

Відповідно до ч. 1 ст.851 ЦК України Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Таким чином, прострочення виконавця у даному випадку не тягне стягнення неустойки.

Крім того, пунктом 10.3.2 договору, на який послався позивач за зустрічним позовом, передбачено, що у разі порушення Підрядником строків виконання робіт, а також строків усунення виявлених дефектів виконаних робот Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,3% від договірної вартості робот (з урахуванням ПДВ), визначеної п. 3.1 даного договору, за кожний день прострочення. Неустойка нараховується за весь період прострочення.

Разом з тим, відповідно до п. 10.12 договору суми неустойки/штрафів, передбачених п.п.10.3-10.8, 10.9 цього договору сплачуються Підрядником протягом 10 робочих днів з моменту пред`явлення відповідної обґрунтованої вимоги Замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ ММК ім. Ілліча не було надано до суду доказів щодо пред`явлення Замовником Підряднику відповідно до п. 10.12. договору обґрунтованої вимоги.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення кредитора до боржника з вимогою про сплату сум пені, інфляційних нарахувань та процентів річних не передбачено законом і тому не є обов`язковим.

На думку колегії суддів кожна чесна угода повинна виконуватись Сторони, які уклали договір, повинні виконувати цей правочин відповідно до узгоджених умов (pacta sunt servanda).

Невиконання умов договору не може не тягти негативних наслідків. Висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку невиконання умов договору не впливає на правовідносини сторін у справі суперечить принципу верховенства права, оскільки в силу цього принципу порушення умов договору не може тягти ті самі наслідки, що й сумлінне його виконання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість зустрічного позову та необхідність відмови у його задоволенні.

В свою чергу, у відповідності п. 2 до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача, оскільки колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку відмову у задоволенні зустрічного позову, то і витрати позивача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу відповідно покладаються на нього.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які він визнав встановленими, невідповідності викладених в рішенні висновків суду, обставинам справи, дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Приазовська будівельна компанія» , м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2020 у справі № 905/334/20 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2020 у справі № 905/334/20 скасувати в частині задоволення зустрічної позовної вимоги про стягнення 295 412,86 грн. та в цій частині прийняти нове, яким відмовити ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» у задоволенні позову у повному обсязі.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2020 у справі № 905/334/20 залишити без змін.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовська будівельна компанія» (87512, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця 9 Авіадивізії, будинок 18, код ЄДРПОУ 42065589) судовий збір у розмірі 6646,79 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 28.12.2020.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін