Ухвала

від 28.12.2020 по справі 903/105/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

28 грудня 2020 року Справа № 903/105/20 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротандем»

про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Волинської області від 30.09.2020

по справі № 903/105/20

за позовом: Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних питаннях правовідносинах , м. Луцьк

- Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротандем» , Волинська область, Горохівський район, м. Горохів

про стягнення 152 148, 03 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом

за участю представників сторін:

від заявника (відповідача) : не прибув;

від стягувача (позивача) : не прибув,

від прокуратури : Мацюк Сергій Ярославович, службове посвідчення №057397 від 09.10.2020, наказ №605к від 19.11.2020

Встановив: 16.12.2020 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротандем» за вх. № 01-62/25/20, в якій просить:

1) розстрочити виконання рішення Господарського суду Волинської області від 30.09.20 у справі №903/105/20 терміном на 9 (дев`ять) місяців в період із січня 2021 року по вересень 2021 року, зі щомісячною сплатою боржником:

- до 31 січня 2021 року - 16905 грн.;

- до 28 лютого 2021 року - 16905 грн.;

- до березня 2021 року - 16905 грн.;

- до 30 квітня 2021 року - 16905 грн.;

- до 31 травня 2021 року - 16905 грн.;

- до 30 червня 2021 року - 16905 грн.;

- до 31 липня 2021 року - 16905 грн.;

- до 31 серпня 2021 року - 16905 грн.;

- до 30 вересня 2021 року - 16905 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 2711.2020 у справі № 903/105/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротандем» на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.09.2020р. у справі №903/105/20 повернуто скаржнику.

Матеріали справи №903/105/20 надійшли до Господарського суду Волинської області 17.12.2020.

Ухвалою суду від 17.12.2020 призначено розгляд заяви на 23.12.2020.

Ухвалою суду від 23.12.2020 відкладено судове засідання на 28.12.2020.

Представник заявника в призначене судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Уповноважений представник стягувача в судове засідання не прибув.

Прокурор в судовому засіданні просить суд відмовити в заяві про розстрочку виконання судового рішення в повному об`ємі, оскільки заявник при подачі даної заяви не долучив жодного документа, який би підтверджував обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Заслухавши пояснення прокурора та розглянувши матеріали заяви та справи, господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.09.2020 у справі №903/105/20 задоволено позов заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної служби України з безпеки на транспорті, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротандем» 152 148,03 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні та 2282,22 грн. судового збору.

На виконання рішення суду видано накази від 28.12.2020 за №903/105/20-1, №903/105/18-2.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення № 16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду . У рішенні від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 р. Європейського суду з прав людини Шмалько проти України право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі №903/105/20, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Між тим, частиною 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Мотивуючи заяву про відстрочку виконання рішення, відповідач вказує на те що, на даний час не має необхідних фінансових ресурсів для виконання у повному обсязі вищевказаного рішення Господарського суду Волинської області, сума стягнення є надто великою для підприємства, у зв`язку з тим, що в Україні запроваджено карантин через пандемію корона вірусної хвороби, що спричинило зменшення прибутків підприємства, а тому зазначені обставини, унеможливлюють виконання рішення.

За приписами ч. 1.ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зазначене вище посилання, відповідач щодо неможливості повернення боргу плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у зв`язку із фінансовим становищем не є обставиною, яка унеможливлює виконати та є безпідставним та не спростовує закріпленого у наведених вище нормах чинного законодавства України принципу обов`язковості рішень суду.

В силу положень ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В той же час, заявником у поданій до суду заяві не наведено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Окрім цього, до заяви не долучено жодного документа, який би підтверджував такі обставини. Матеріали справи не містять інформації усіх відкритих рахунків боржника, яка може бути встановлена за умов надання заявником відповідної довідки з податкового органу. При цьому, фінансовий стан боржника та інформація про залишки грошових коштів на банківських рахунках, може бути підтверджена відповідними банківськими довідками.

Таким чином, ймовірно складне фінансове становище відповідача не підтверджено жодним доказом.

Поряд з цим, складне фінансове становище, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення, оскільки розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача та боржника.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення, а тому - у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротандем» про розстрочення виконання судового рішення слід відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротандем» про розстрочення виконання судового рішення від 30.09.2020 по справі №903/105/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 28.12.2020.

Суддя В. М. Дем`як