Рішення

від 22.12.2020 по справі 904/3652/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020м. ДніпроСправа № 904/3652/20

За позовом Фізичної особи-підприємця Світенко Наталії Ігорівни, м. Городок Львівської область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан ТІР Сервіс", смт. Слобожанське Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Фізична особа-підприємець Світенко Наталія Ігорівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан ТІР Сервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 36 962, 82 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

03.08.2020 від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява про долучення доказів здійснення витрат на правову допомогу, в які позивач просить долучити до матеріалів справи відповідні докази та вирішити питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу при ухваленні рішення по суті позовних вимог у справі № 904/3652/20 у розмірі 5 255 грн.

28.08.2020 від позивача на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання про розгляд за відсутності. В указаному клопотанні позивач просить задовольнити позов у повному обсязі та здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача. Також у клопотанні позивач надав пояснення щодо здійснених відповідачем часткових розрахунків.

Ухвалою суду від 09.09.2020 здійснено перехід до розгляду справи № 904/3652/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.09.2020. Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Світенко Наталію Ігорівну надати суду: докази здійснення готівкових платежів у сумах та в терміни, вказані в довідці № 1 від 30.06.2020; докази у підтвердження відповідності призначення здійснених готівкових платежів видатковим накладним, вказаним у довідці № 1 від 30.06.2020.

Ухвалою суду від 29.09.2020 відкладено підготовче засідання на 09.11.2020. Витребувано у Фізичної особи-підприємця Світенко Наталії Ігорівни належним чином засвідчені копії накладних на повернення товару та первинні документи, якими оформлено отримання готівкових коштів (касові чеки, виписку з книги обліку доходів і витрат тощо).

Ухвалою суду від 09.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 30.11.2020.

Від позивача 09.11.2020, на виконання умов ухвали суду від 28.09.2020, надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 30.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.12.2020.

Представник позивача у призначене судове засідання не з`явився з огляду на раніше подане позивачем клопотання.

Відповідач участі свого представника у судових засіданнях не забезпечив, про причини його неявки суд не повідомив, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи за місцезнаходженням останнього згідно з матеріалами справи та інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвали у справі надсилались судом завчасно у відповідності до норм, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

На адресу суду повернулись поштові відправлення на адресу відповідача з копіями ухвал суду від 08.07.2020, від 09.09.2020 та від 28.09.2020, до яких додані довідки оператора поштового зв`язку про закінчення встановленого строку зберігання.

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про виклик до суду у відповідності до статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, але останній не скористався процесуальними правами на участь свого представника у судовому засіданні та на подання відзиву на позов.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень сторонам були створені належні умови для надання доказів та заперечень.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Тож, суд, з урахуванням клопотання позивача, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 22.11.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 7 від 06.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати товару.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Фізичною особою-підприємцем Світенко Наталією Ігорівною (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан ТІР Сервіс" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 7 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Предметом договору є поставка запасних частин до транспортних засобів (далі - товар) за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури постачальника (п. 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору товар передається покупцю партіями на підставі замовлень на кожну партію (далі - замовлення). Замовлення передається засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою. У замовленні покупця зазначається найменування товару, кількість за кожним видом товару.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що тара (упаковка) входить в вартість товару. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменувань , асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій постачальником, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України. Товар, прийнятий покупцем по видатковій накладній або узгоджений сторонами у рахунку-фактурі, переданому по факсу чи електронній пошті, не підлягає поверненню по ініціативі покупця, крім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого товару перевищує кількість, заявлену покупцем.

За умовами пункту 2.1 договору товар передається постачальником покупцю за асортиментом, ціною та якістю відповідно до замовлення останнього.

Кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару (п. 2.2 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що строк поставки товару становить 7 днів з дати підтвердження постачальником замовлення.

Товар поставляється засобами та за рахунок покупця (п. 4.2 договору).

За умовами пунктів 4.3, 4.4 договору передача товару оформлюється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість; право власності на товар, а також ризик його випадкової загибелі переходить від постачальника до покупця з моменту передачі йому товару.

Відповідно до пункту 5.2 договору назва, асортимент та ціни за кожну окрему одиницю товару, а також загальна ціна товару вказуються у видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Товар передається на умовах оплати згідно п. 5.5 даного договору з моменту підписання видаткової накладної на товар або декларації (накладної на вантаж) у випадку доставки кур`єрськими фірмами (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.5 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем на основі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника чи шляхом внесення готівки в касу постачальника. Покупець здійснює оплату товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару.

У випадку повернення товару постачальнику, оплата за який була здійснена покупцем, постачальник має право зарахувати оплату за товар, який повертається, в рахунок погашення заборгованості покупця за умови наявності такої заборгованості (п. 5.10 договору).

У пункті 6.6 договору сторони домовились, що позовна давність стосовно пені та штрафів, встановлених даним договором, становить два роки.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його підписання сторонами і діє до 31 грудня 202_ року.

На виконання умов договору позивач у березні 2020 року поставив відповідачу товар (запчастини до транспортних засобів) на загальну суму 41 245 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних:

- № PJR00002124/20 від 06.03.2020 на суму 7 980 грн (строк оплати - до 13.03.2020);

- № PJR00002125/20 від 06.03.2020 на суму 3 980 грн (строк оплати - до 13.03.2020);

- № PJR00002222/20 від 10.03.2020 на суму 2 320 грн (строк оплати - до 17.03.2020);

- № PJR00002286/20 від 11.03.2020 на суму 6 780 грн (строк оплати - до 18.03.2020);

- № PJR00002287/20 від 11.03.2020 на суму 14 060 грн (строк оплати - до 18.03.2020);

- № PJR00002343/20 від 12.03.2020 на суму 2 420 грн (строк оплати - до 19.03.2020);

- № PJR00002378/20 від 13.03.2020 на суму 3 555 грн (строк оплати - до 20.03.2020)

- № PJR00002379/20 від 13.03.2020 на суму 150 грн (строк оплати - до 20.03.2020) (арк. с. 12-19).

Позивач стверджує, що відповідач розрахунки за отриманий товар здійснив лише частково - в загальній сумі 12 140 грн та із порушенням установленого договором строку. У зв`язку з цим сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 29 105 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що часткові розрахунки відповідач здійснив у наступному порядку: 10.03.2020 у сумі 3 280 грн; 11.03.2020 у сумі 5 000 грн; 13.03.2020 у сумах 1 680 грн та 2 180 грн.

У підтвердження обставин щодо розрахунків за договором позивач надав до позовної заяви складену ним довідку від 30.06.2020, згідно з якою:

- кошти в сумі 3 280 грн є частковою оплатою від 10.03.2020 за видатковою накладною № PJR00002125/20 від 06.03.2020;

- кошти в сумі 5 000 грн є частковою оплатою від 11.03.2020 за видатковою накладною № PJR00002124/20 від 06.03.2020;

- кошти в сумі 1 680 грн є частковою оплатою від 13.03.2020 за видатковою накладною № PJR00002124/20 від 06.03.2020;

- кошти в сумі 2 180 грн є частковою оплатою від 13.03.2020 за видатковою накладною № PJR00002287/20 від 11.03.2020.

У довідці позивач зазначив, що кошти отримані шляхом внесення готівки в касу ФОП Світенко Н.І.

За змістом пояснень позивача, викладених у клопотанні про розгляд за відсутності, сума 5 000 грн, що надійшла 11.03.2020 є оплатою за поставлений товар, а суми у розмірі 3 280 грн (надійшла 10.03.2020), 1 680 грн (надійшла 13.03.2020) та 2 180 грн (надійшла 13.03.2020) є поверненням товару.

В подальшому, у поданому до суду клопотанні про долучення доказів до матеріалів справи позивач вказав, що повернення товарів за договором поставки № 7 від 06.03.2020 не відбувалось, про що помилково зазначалось раніше. Згідно з поясненнями позивача, здійснені відповідачем оплати за договором підтверджуються товарними чеками, а саме:

- № 1 від 10.03.2020 на суму 3 280 грн - за видатковими накладними № PJR00002124/20 від 06.03.2020 та № PJR00002125/20 від 06.03.2020;

- № 2 від 11.03.2020 на суму 5 000 грн - за видатковими накладними № PJR00002124/20 від 06.03.2020, № PJR00002125/20 від 06.03.2020 та № PJR00002222/20 від 10.03.2020;

- № 3 від 13.03.2020 на суму 1 680 грн - за видатковою накладною № PJR00002125/20;

- № 4 від 13.03.2020 на суму 2 180 грн - за видатковою накладною № PJR00002287/20 від 11.03.2020, копії яких надано до матеріалів справи.

Наявна заборгованість відповідача за договором у розмірі 29 105 грн і стала причиною звернення позивача до суду з даним позовом, в якому також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 363, 57 грн, штрафу в розмірі 5 929 грн, інфляційних втрат у розмірі 320, 16 грн та 3% річних у розмірі 245, 09 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на суму 41 245 грн підтверджується матеріалами справи.

Виходячи зі змісту умов договору та визначених у видаткових накладних термінів отримання відповідачем (покупцем) товару, строк виконання ним зобов`язання по оплаті за договором є таким, що настав.

За твердженням позивача, відповідач своїх зобов`язань по оплаті вартості поставленого йому товару виконав не в повному обсязі та із порушенням визначеного договором строку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач заперечень проти заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 29 105 грн не висунув, доказів її погашення на момент розгляду справи суду не надав. Тому позовні вимоги в частині позову підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 6.1 договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення постачальника до суду.

За умовами пункту 6.3 договору, у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів, покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем визначених договором строків оплати товару позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 363, 57 грн за загальний період з 18.03.2020 по 29.06.2020, 20% штрафу за порушення строків оплати товару понад 30 календарних днів (п. 6.3 договору) у розмірі 5 929 грн, інфляційних втрат у розмірі 320, 16 грн за період квітень-травень 2020 року та 3% річних у розмірі 245, 09 грн за загальний період з 18.03.2020 по 29.06.2020.

Оцінюючи відповідність наведених позивачем розрахунків заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних вимогам закону та фактичним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 цього Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними у відповідності до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України визнаються докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального Кодексу України).

Позивачем у підтвердження здійснених відповідачем часткових розрахунків за договором надано докази, які є складеними ним в односторонньому порядку та які містять суперечливі дані щодо зафіксованих у них обставин. Тому надані докази дають обґрунтовані підстави для сумніву в достовірності даних щодо порядку та строків здійснених відповідачем розрахунків, що, у свою чергу, унеможливлює перевірку обґрунтованості та правильності нарахування сум штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних визнаються судом недоведеними, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України

витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 655, 14 грн.

Стосовно судових витрат, понесених відповідачем на оплату професійної правничої допомоги в сумі 5 255 грн, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат на загальну суму 8 102 грн, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу - 6 000 грн, які очікує понести у зв`язку із розглядом справи та які просить покласти на відповідача.

На підтвердження факту понесення витрат позивач долучив до справи копії: договору про надання правової допомоги № 20/8-16 від 22.05.2020, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Світенко Наталією Ігорівною та Адвокатським об`єднанням "Люрц" з додатковою угодою до нього № 1 від 22.05.2020; акту приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2020 на суму 5 255 грн за договором про надання правової допомоги № 20/8-16 від 22.05.2020.

Представником відповідача у справі № 904/3652/20 був адвокат Адвокатського об`єднання "Люрц" Мацух Юлія Іванівна, повноваження якої на представництво Фізичної особи-підприємця Світенко Наталії Ігорівни підтверджуються ордером серії ВС № 1031557 від 24.07.2020 та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001393 від 13.03.2019.

На момент розгляду заяви позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу ним не надано суду доказів оплати цих послуг на користь Адвокатського об`єднання "Люрц". Втім, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Такий правовий висновок викладено Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Клопотання про зменшення судових витрат не надходило, тому суд на підставі частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 137, 85 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126 129, 165, 178, 202, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан ТІР Сервіс" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Харківська, буд. 31; ідентифікаційний код 41079570) на користь Фізичної особи-підприємця Світенко Наталії Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) основний боргу в розмірі 29 105 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 655, 14 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 137, 85 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1 363, 57 грн, штрафу в розмірі 5 929 грн, інфляційних втрат у розмірі 320, 16 грн та 3% річних у розмірі 245, 09 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення 28.12.2020.

Суддя В.І. Ярошенко