Рішення

від 17.12.2020 по справі 906/518/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/518/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Приведьон В.М., довіреність №08/17510 від 24.12.19

від відповідача: Букрєєв Г.І. - управитель;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариство "Житомиробленерго" ( м.Житомир)

до Комунальне підприємство "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення " (с.Висока Піч, Житомирський район, Житомирська область)

про стягнення 15049,44грн

з перервами в судовому засіданні з 28.09.2020 до 01.12.2020 та з 01.12.20 до 17.12.20 згідно із ст.216 ГПК України.

Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення" 15049,44грн коштів за недовраховану електричну енергію.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, що стало підставою для нарахування вартості не облікованої електричної енергії згідно п.2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, за період з 13.04.17 по 13.10.17, яка у добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду від 26.05.20 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.06.20.

У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнає з посиланням на те, що власник квартири, якому належить лічильник в багатоквартирному будинку, самовільно підключився до електромережі з метою споживання електроенергії, про що був складений акт №019434 від 13.10.2017 на розкрадача. Відповідно, АТ "Житомиробленерго" незаконно перекладає відповідальність на КП "УЖЕІЗ" (а.с.62).

У відповіді на відзив позивач вважає викладені у відзиві доводи відповідача безпідставними та неправомірними, оскільки згідно з додатком №8.2 до Договору №1134 від 19.08.2016 межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється на ввідних контактах рубильників, встановлених в ВРЩ-0,4кВ житловому будинку №3 по вул.Воронкіна, і споживач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію від межі розподілу балансової належності: ВРЩ-0,4 кВ; внутрішнє електрообладнання (а.с.63-64).

Також в письмових поясненнях позивач додатково зазначив, що відповідно до інформаційного листа Держенергонагляду від 13.08.12 №01/10-3219 щодо особливостей визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕН, за умови відсутності загальнобудинкового приладу облiку електричної енергії та у разi, якщо енергопостачальником буде доведено факт розкрадання електричної енергії в мережах балансоутримувача багатоквартирного житлового будинку, згідно з вимогами пп. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 вiд 31.07.96, акт про порушення ПКЕЕ має бути оформлено на балансоутримувача цього будинку, як на споживача електричної енергії, в мережах якого виявлено факт розкрадання електричної енергії. У разi виставлення енергопостачальником рахунку щодо сплати за недовраховану електричну енергію та у разi доведення балансоутримувачем зазначеного багатоквартирного будинку факту розкрадання електричної енергії саме певним власником квартири в цьому будинку, останній має відшкодувати балансоутримувачу вартість необлікованої електричної енергії. Також вказав, що особою, відповідальною за збереження, використання, обслуговування тощо внутрішньобудинкових електричних мереж, є саме їх власник (балансоутримувач), тобто відповідач (а.с.92-94).

Ухвалою суду від 27.07.20 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/518/20 до судового розгляду по суті на 28.09.20.

В судових засіданнях було оголошено перерву з 28.09.2020 до 01.12.2020 та з 01.12.20 до 17.12.20 згідно із ст.216 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.20 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалами справи, 19.08.16 між Публічним акціонерним товариством "ЕК "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ, правонаступником якого є АТ "Житомиробленерго" (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення" (відповідач, споживач) укладено договір №1134 про постачання електричної енергії (а.с.9-14), відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору , що є його невід`ємними частинами. Клас напруги споживача визначається рівнем напруги на межі балансової належності електромереж постачальника та споживача. При декількох вводах клас напруги Споживача встановлюється в кожній точці обліку в залежності від рівня напруги на межі балансової належності електромереж (Додаток 3.1) (розділ 1 договору).

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) затвердженими в установленому порядку.

Споживач зобов`язується виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору; знімати та надавати постачальнику показники розрахункових електролічильників (додатки 3.1; 3.2; 3.3 договору) за формою згідно з Додатком №9. При декількох вводах на різних класах напруги та різних системах обліку, показники надаються окремо по кожній точці обліку відповідно до системи обліку та класу напруги; забезпечувати безперешкодний допуск працівників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до систем та приладів обліку і приладів контролю потужності та якості електроенергії ( в тому числі до засобів обліку субспоживача), а також для контролю за режимами споживання електроенергії та відповідності споживання електроенергії умовами розрахунків за цим Договором; оперативно ( в день виникнення порушення) оповіщати постачальника про порушення систем обліку та несправність в роботі розрахункових систем і приладів обліку електроенергії (п.п.2.2.1;2.2.2; 2.2.4; 2.2.6; 2.2.7).

Відповідно до п.3.1.5 договору постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії споживача для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії.

Згідно п.4.2.3 договору при наявності у основного споживача субспоживачів, фінансова санкція за перевищення договірних величин споживання та потужності (при перевищенні договірних величин основним споживачем або субспоживачем) нараховуються постачальником основному споживачу.

Пунктом 4.2.4 договору передбачено, що споживач несе відповідальність у відповідності з чинним законодавством за раціональне використання електроенергії, дотримання режимів електроспоживання, невиконання вимог постачальника. Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог п.4.2.1, 4.2.2 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

У пункті 4.2.6 договору сторони погодили, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 18.12.08 №1384, за тарифами, що діяли протягом споживачння електричної енергії з порушенням (далі-Методика), у разі таких дій Споживача:самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору (п.4.3.1 договору).

Відповідно до п.4.3.1. договору, сторони не несуть відповідальність за невиконання договірних зобов`язань при виникненні форм-мажорних обставин непереборної сили (стихія, страйк, локаут, інший промисловий розлад, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадянська демонстрація, саботаж, акт вандалізму, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, нестача води через погодні чи довкільні умови, вибух, ситуації, що створюють загрозу сталості ОЕС України або її окремих регіонів, дію АЧР, використання кнопок САВП, протизаконні дії третіх сторін, злочин, крадіжка або пошкодження електричних мереж Постачальника, а також нормативні акти Уряду), що спричиняють неможливість виконання однією із сторін зобов`язань за цим Договором.

За змістом п.4.4 договору, у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність, якої стала причиною складання акта, має право до акта внести свої зауваження.

Цей договір згідно п.10.1 укладається на строк до 31.12.16, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Матеріалами вправи стверджується, що 13.10.17 уповноваженими представниками позивача під час проведення технічної перевірки житлового будинку зафіксовано порушення КП "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення" п.п.10.2.27 Правил користування електричною енергією, а саме - самовільне підключення за адресою: с.Висока Піч, вул.Воронкіна, 3, кв.6 до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів, електропроводки поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, про що складено відповідний акт про порушення №019434 (а.с.35).

За виявленими порушеннями споживачу необхідно: забезпечити закриття замком для унеможливлення самовільного підключення ОСОБА_1 б.№3 кв. №6. З`явитись в РЕМ на комісію (а.с.35 на звороті).

Даний акт підписаний з боку трьома представниками енергопостачальної організації (інспектор ОСОБА_2 , посвідчення №150, черговий електромонтер ОСОБА_3 , посвідчення №34-1, водій ОСОБА_4 , посвідчення №269).

В акті зазначено, що представник споживача - начальник КП "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення" ОСОБА_5 відмовився бути присутнім та від підпису акта відмовився. Другий примірник акта залишено в конторі комунального підприємства.

25.10.17 у зв`язку з відсутністю представника відповідача засідання комісії було перенесено на 27.12.17, про що було письмово повідомлено відповідача листом №4118 від 30.10.17 (а.с.41).

27.12.17 відбулось засідання комісії Зарічнаського РЕМ з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №019434-70С, на якому акт №019434 від 13.10.17 визнано правомірним та вирішено провести нарахування відповідачу вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією на підставі п.2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, за період з 13.04.17 по 13.10.17, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів, що використані у схемі самовільного підключення до мережі (а.с.42).

Відповідно до розрахунку вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору), за актом про порушення №019434 від 13.10.17, вартість електроенергії за період з 13.04.17 по 13.10.17 (за шість місяців, що передували даті складання акту про порушення по дату усунення порушення), становить 15049,44грн (а.с.43).

20.06.18 відповідач звернувся до Зарічанського РЕМ із заявою №27, в якій зазначив, що Зарічанська РЕМ 28.12.17 своїм рішенням незаконно наклала фінансові санкції на КП УЖЕІЗ за розкрадання електричної енергії громадянином ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим просив вжити заходів по недопущенню порушення законодавства та переглянути рішення РЕМ (а.с.86).

Розглянувши заяву відповідача №27 від 20.06.18 Зарічанський район електричних мереж листом №2727 від 16.07.18 повідомив, що спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, визначенні суми збитків, належних до сплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються в судовому порядку (а.с.84).

Рішення комісії Зарічанського РЕМ від 27.12.17, оформлене протоколом №019434-70С відповідачем до суду не оскаржувалось та є чинним.

10.04.20 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №676 про відшкодування завданих збитків у розмірі 15049,44грн, внаслідок порушення Правил користування електричної енергії (а.с.45-49).

Однак відповідач вартість необлікованої електричної енергії не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 15049,44грн.

Дослідивши матеріали справи, подані докази та наведені обґрунтування, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з достовірністю встановленого за актом №019434 від 13.10.17 порушення з боку відповідача, правомірність нарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 15049,44грн.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

За договором енергопостачання (ч.1 ст.275 ГК України) енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про електроенергетику" споживачами енергії є суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

За приписами ст.26 цього Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією (ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").

Уклавши договір №1134 від 19.08.16 сторони зобов`язалися під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 №28 (надалі ПКЕЕ), які діяли станом на дату виникнення спірних правовідносин, а саме: 13.10.17.

Відповідно до п.1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Положеннями п.5.1 ПКЕЕ визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.06 за №782/12656 (п.6.40 ПКЕЕ).

За змістом п.6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Зазначене положення містить способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо споживач не погоджується зі змістом акта, в і н р о б и т ь п р о ц е з а у в а ж е н н я в с а м о м у а к т і. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав у випадку, якщо споживач відмовляється від підписання акта (у тому числі, не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду, або від участі у проведенні перевірки) - ПКЕЕ передбачено дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника.

Як вище зазначено, уповноваженими представниками позивача зафіксовано порушення 10.2.27 Правил користування електричною енергією, а саме - самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з метою без облікового споживання електроенергії за адресою с.Висока Піч, вул.Воронкіна, б.3, кв.6 про що складено акт про порушення №019434.

Вказаний акт підписаний трьома представниками енергопостачальної організації та є дійсним в силу п.6.41 ПКЕЕ.

Відповідно до п.6.42 ПКЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

27.12.17 відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, рішення якої оформлені протоколом №019434-70С.

Вказане рішення комісії позивача про нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії визначає суму недорахованої електроенергії, яка є платою за ту електроенергію, яка спожита, але неоплачена споживачем внаслідок здійсненого порушення. Саме рішення комісії Зарічанського РЕМ породжує обов`язок КП "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення" сплатити суму недорахованої електроенергії та о д н о ч а с н о й о г о п р а в о н а о с к а р ж е н н я т а к о г о р і ш е н н я в с у д о в о м у п о р я д к у.

Як встановлено матеріалами справи, представник відповідача заперечень проти здійсненого позивачем нарахування не надав, рішення комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕ в судовому порядку не оскаржив, що, в свою чергу, свідчить про те, що вказане рішення по розгляду акта про порушення №019434, є законною підставою для стягнення нарахувань за самовільно спожиту електричну енергію.

З приводу доводів відповідача про те, що він не є споживачем електричної енергії та не повинен нести відповідальності за самовільне споживання електричної енергії мешканцями квартир житлового будинку по вул.Воронкіна,3 в с.Висока Піч, слід зазначити, що п.2.2.7 договору сторони передбачили обов`язок відповідача оперативно (в день виникнення порушення) повідомляти позивача про порушення схем обліку та несправність в роботі розрахункових систем і приладів обліку електроенергії.

Відповідно, оскільки укладений між сторонами договір №1134 діяв на момент виявленого порушення, саме відповідач несе відповідальність за безоблікове користування електричною енергію від його технологічних мереж.

Крім цього, за змістом п. 1.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

Відповідно до п.2.1 ПКЕЕ межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

За приписами п.5.6. ПКЕЕ акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід`ємною частиною договору про постачання електричної енергії.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, за умовами договору відповідач є споживачем електричної енергії для забезпечення потреб його електроустановок, зокрема, за об`єктом - житловий будинок за адресою: с.Висока Піч, вул.Воронкіна, 3.

При цьому, за твердженнями відповідача, він отримує від позивача електричну енергію для освітлення місць загального користування (сходові клітини, коридори, вхід до під`їзду), а самовільне підключення квартири №6 не входить до балансової належності відповідача.

Разом з тим, пунктами 1,2,3,6 додатку №8.2 до договору №1134 про постачання електричної енергії від 19.08.16 - Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об`єкту: КП "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення" с.Висока Піч, вул.Воронкіна, 2,3 встановлено, що межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється на ввідних контактах рубильників, встановлених в ВРЩ-0,4 кВ.

Постачальник несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію ЗТП-2, КЛ-0,4 в приміщеннях ж/б №2,3, до м е ж і р о з п о д і л у балансової належності. Споживач несе відповідальність за технічний стан в і д м е ж і р о з п о д і л у балансової належності: ВРЩ-0,4 внутрішнє обладнання. Споживач зобов`язується забезпечувати на своїй території охорону електромережі, що належить постачальнику та вільний доступ в будь-яку годину доби до електроустановок, що належать постачальнику, працівників постачальника для проведення необхідних робіт (а.с.20).

Згідно п.1 рішення Високопічської сільської ради від 22.04.16 №71, відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках" створено КП "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення" (а.с.95).

На підставі акту приймання-передачі від 06.07.16 власник майна Високопічська сільська рада передала, а КП "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення" прийняло майно згідно додатків №1 та №2, в тому числі будинок №3 по вул.Буркєєва, 6 в с. Висока Піч (а.с.97-101).

Таким чином, функцію з обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж та обладнання делеговано КП "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення".

З огляду на наведені положення Правил користування електричною енергією та те, що ВРЩ житлового будинку за адресою: с.Висока Піч, вул.Воронкіна,3 належить відповідачу, останній є відповідальним за всі під`єднання до вказаного електрообладнання та за безоблікове користування електричною енергією.

Споживач зобов`язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (пп. 5 п. 10.2 ПКЕЕ).

Відповідно пп.26, пп.27 пп.10.2 п.10 Правил користування електричною енергією, споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

За вказаних обставин, виходячи із зазначених вимог Правил, у разі, якщо самовільне підключення "безоблікового проводу" було здійснено поза електролічильником до внутрішньобудинкових електричних мереж в поверховому розподільчому щиті (щиті обліку електричної енергії), дії енергопостачальника щодо процедури оформлення на певного власника квартири в багатоквартирному житловому будинку акта про порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99р. №1357, будуть суперечити вимогам нормативних документів щодо користування електричною енергією та будуть неправомірними.

Таким чином, за умови відсутності загальнобудинкового приладу обліку електричної енергії та у разі, якщо енергопостачальником буде доведено факт розкрадання електричної енергії в мережах балансоутримувача багатоквартирного житлового будинку, згідно з вимогами пп.6.41 Правил користування електричною енергією, акт про порушення ПКЕЕ має бути оформлено на балансоутримувача цього будинку, як на споживача електричної енергії, в мережах якого виявлено факт розкрадання електричної енергії.

Зазначена позиція викладена в інформаційному листі Держенергонагляду від 13.08.12 №01/10-3219 (який був чинний на момент виявленого порушення) щодо особливостей визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ (а.с.102-104).

Частиною 6 пункту 3 вказаного інформаційного листа передбачено, що за згодою сторін, у разі виставлення енергопостачальником рахунку щодо сплати за недовраховану електричну енергію та у разі д о в е д е н н я б а л а н с о у т р и м у в а ч е м зазначеного багатоквартирного будинку ф а к т у р о з к р а д а н н я електричної енергії саме певним в л а с н и к о м квартири в цьому будинку, останній має відшкодувати балансоутримувачу вартість необлікованої електричної енергії.

При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача на п.4.3.1 договору №1134 від 19.08.16, яким передбачено, що сторони не несуть відповідальність за невиконання договірних зобов`язань при виникненні форс-мажорних обставин непереборної сили, зокрема, протизаконних дій третіх сторін, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, самовільне підключення здійснене третіми особами.

Враховуючи приписи ч.1 ст.9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті спору.

Відповідно до ч.1 ст.73, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ в розмірі 15049,44грн.

Що стосується витрат на надання правової допомоги у розмірі 4000,00грн, суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЖТ№000735 від 23.02.15, видане Приведьону Віталію Миколайовичу (а.с. 57).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

02.01.19 між АТ "Житомиробленерго" (клієнт) та адвокатом Приведьоном Віталієм Миколайовичем (адвокат) укладено договір №1 про надання правничої допомоги (а.с.35-37).

Пунктом 1.1 договору №1, визначено, що предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Згідно з п.4.1 вказаного договору, на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Гонорар адвоката та компенсація витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього договору (п.4.2 договору).

28.04.20 між адвокатом Приведьоном Віталієм Миколайовичем та АТ "Житомиробленерго" укладено додаткову угоду №30 до договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.19 (а.с.55).

Відповідно до положень додаткової угоди №30 від 28.04.20 до договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.19, за правову допомогу у формі аналізу законодавства, судової практики, підготовки та надання документів, збирання та оформлення доказів, прийняття участі в засіданнях суду, як представник клієнта, по справі за позовом до КП "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення" про стягнення заборгованості встановлено гонорар у розмірі - 4000,00грн.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, останній надав також до матеріалів справи детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт), згідно договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.19 та додаткової угоди №30 від 28.04.20, відповідно до якого вартість послуг становить 4000,00грн (а.с.56).

Згідно з детальним описом та розрахунком наданих послуг (робіт) адвокат надав позивачу правову допомогу відповідно до умов договору та додаткової угоди, а позивач прийняв таку правову допомогу, а саме:

- збір доказів - 1000,00грн;

- підготовка та оформлення зібраних доказів для надання до суду - 1000,00грн;

- підготовка позовної заяви та розрахунків - 2000,00грн.

Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов підлягає задоволенню, такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, приймаючи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак суд задовольняє зазначені вимоги позивача щодо відшкодування за рахунок відповідача його витрат, пов`язаних з правничою допомогою у розмірі 4000,00грн.

Судовий збір, відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Комунального підприємства "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлом експлуатація інфраструктури забезпечення" (12427, Житомирська область, Житомирський район, с.Висока Піч,вул.Воронкіна, буд.6, кв.44, код ЄДРПОУ 40467989)

на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м.Житомир, вул.Пушкінська, буд.32/8, код ЄДРПОУ 22048622)

- 15049,44грн коштів за недовраховану електричну енергію;

- 4000грн витрат на правничу допомогу;

- 2102,00грн судового зборгу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 28.12.20

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати 3прим:

1 - позивачу;

2,3 - сторонам (рек.з повід.)