Рішення

від 21.12.2020 по справі 910/18548/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2020Справа № 910/18548/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Радецької Ю.О., розглянувши у закритих судових засіданнях матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ ЦЕМ"

до відповідача-1 Міністерства оборони України

до відповідача-2 Генерального штабу Збройних сил України

до відповідача-3 Військової частини НОМЕР_1

третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Харківська обласна державна адміністрація

про стягнення 708 452,80 грн.

За участю Офісу Генерального прокурора

Представники сторін:

Від позивача: Кривко Ю.М. адвокат

Від відповідача 1: Панько В.М. представник

Від відповідача 2: Ярусевич Д.Ю. представник

Від відповідача 3: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

Від прокуратури: Толстореброва О.О. за посв.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛ ЦЕМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 708 452,80 грн., а саме: 696 568,00 грн збитків та 11 884,80 грн витрат на проведення експертного будівельно-технічного дослідження.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що 23.03.2017 року на території складів боєприпасів військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, де зберігалися боєприпаси, виникла пожежа, що призвела до детонування частини боєприпасів. Внаслідок пожежі та детонування частини боєприпасів військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України мало місце їх потрапляння по майну позивача, яке у зв`язку з цим зазнало значних пошкоджень. Експлуатація вказаного майна без здійснення відповідного ремонту неможлива.

За розрахунком позивача, розмір понесеними ним збитків становить 696568,00 грн., які він просить стягнути в порядку ст 1166, 1173 ЦК України.

Господарський суд міста Києва ухвалами від 08.11.2017, 29.11.2017 залучив Генеральний штаб Збройних сил України як співвідповідача по справі № 910/18548/17 та Військову частину НОМЕР_1 та Харківську обласну державну адміністрацію, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 у справі № 910/18548/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 27.06.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 у справі № 910/18548/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова Верховного суду мотивована наявністю достатніх підстав для залучення як відповідача у справі В/ч НОМЕР_1 (за наявності у неї статусу юридичної особи) та помилкових висновків щодо "передчасності" звернення позивача з позовними вимогами в даній справі, оскільки чинне законодавство України не ставить право товариства на звернення до суду за захистом своїх прав і законних інтересів у залежність від настання такої події, як "встановлення (у процесі кримінального провадження) фактичних обставин інциденту, що трапився 23.03.2017 на території В/ч НОМЕР_1 ".

Господарський суд міста ухвалою від 17.07.2018 прийняв до провадження (суддя Гулевець О.В.) та вирішив розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 12.11.2018 № 05-23/1974 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/18548/17 у зв`язку з відсутністю допуску до державної таємниці у судді Гулевець О.В. в результаті якого вказану справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Господарський суд міста Києва у визначеному складі суду ухвалою від 14.11.2018 справу № 910/18548/17 прийняв до провадження та вирішив розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 12.12.2018.

10.10.2018 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, до відзиву додано заяви про залучення до участі у справі третіх осіб, зупинення провадження у справі, призначення у справі будівельно-технічної експертизи.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.12.2018 (суддя Балац С.В.) зупинив провадження у справі № 910/18548/17 до отримання представником позивача допуску до державної таємниці.

23.01.2020 позивач подав до суду заяву про поновлення провадження у справі.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2020, у зв`язку із відсутністю допуску у судді Балаца С.В. до державної таємниці, справу передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.05.2020 прийняв справу до провадження у визначеному складі суду, поновив провадження у справі № 910/18548/17, підготовче засідання призначив на 02.06.2020.

У засіданнях суду 02.06.2020, 07.07.2020, 14.07.2020 було оголошено перерву до 07.07.2020, 14.07.2020, 04.08.2020.

14.07.2020 позивач подав до суду пояснення та заперечення на клопотання відповідачів.

У підготовчому засіданні 14.07.2020 клопотання представника відповідача 1 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб: Балаклійську районну державну адміністрацію, Кабінет Міністрів України залишені без задоволення у зв`язку із недоведеністю підстав відповідно до ст.50 ГПК України. Раніше подану заяву відповідача 1 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб Озброєння Збройних Сил України залишено без розгляду у зв`язку із тим, що заявник вказану заяву на даний час не підтримує. У задоволенні клопотань відповідача 1 про зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи судом відмовлено.

30.07.2020 представник третьої особи 1 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

04.08.2020 через канцелярію суду прокурор Офісу Генерального прокурора подав документи по справі для долучення до справи, пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 04.08.2020 представник позивача подав клопотання про залучення до участі у справі В/Ч НОМЕР_1 в якості співвідповідача у справі, враховуючи, що пошкодження майна позивача в результаті події сталось на території В/Ч НОМЕР_1 , яке судом задоволено відповідно до ст. 48 ГПК України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.08.2020, залучив до участі у справі в якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_1 , виключивши її із третіх осіб по справі; встановив відповідачу 3: Військовій частині НОМЕР_1 строк : до 08.09.2020 для подачі відзиву на позов з урахуванням ст. 165 ГПК України, запропонувати позивачу у строк до 08.09.2020 надати письмові пояснення щодо змісту позовних вимог до відповідача 3 відклав підготовче засіданні на 08.09.2020.

08.09.2020 позивач через канцелярію суду подав клопотання про приєднання пояснень по справі до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.09.2020 представник позивача подав уточнення до позову, відповідно до яких виклав заявлені вимоги до відповідачів наступним чином: стягнути солідарно з Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ ЦЕМ" 708 452,80 грн. збитків.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про прийняття уточнення позовних вимог до розгляду в порядку ст. 46 ГПК України, постановив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням цього клопотання.

Заслухавши пояснення сторін, судом було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.10.2020.

01.10.2020 відбулось підготовче засідання, у якому представник відповідача 3 заявив клопотання про необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи, яке судом залишене без задоволення у зв`язку із недоведеністю підстав. Представником прокуратури заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, яке судом відхилене.

У підготовчому засіданні 01.10.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 27.10.2020

Судове засідання 27.10.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.11.2020, враховуючи повернення судді Ярмак О.М. з лікарняного, призначив розгляд справи по суті спору на 08.12.2020.

08.12.2020 через відділ діловодства суду представник відповідача 3 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибуття у судове засідання через запровадження карантинних заходів та відсутність прямого сполучення за напрямком Балаклія-Київ.

08.12.2020 розгляд справи по суті спору відкладено на 22.12.2020.

22.12.2020 представник відповідача 3 засобами електронного зв`язку вдруге подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити явку уповноваженого представника.

У судовому засіданні 22.12.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідачів 1, 2 проти позову заперечували.

Розглянувши клопотання відповідача 3 про відкладення розгляду справи, враховуючи визначені процесуальні строки розгляду справи та те, що явка відповідача 3 судом не визнавалась обов`язковою, учасник справи був не позбавлений письмового подати свої пояснення та заперечення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

У судовому засіданні 22.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ОЛ ЦЕМ» є власником приміщень, будівель та споруд за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 12 та 12-А, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 31071247 від 25.08.2011 року та Витягом про державну реєстрацію прав № 31071256 від 25.08.2011 року. При цьому, вказане майно перебуває на балансі підприємства та використовується безпосередньо у господарській діяльності.

За змістом вимог ст.ст. 1-3, 14 Закону України Про правовий режим майна у Збройних силах України військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, боєприпаси. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у т.ч. закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування). Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

У володінні відповідача станом на березень 2017 року перебував 65-ий ракетно-артилерійський арсенал боєприпасів, що підтверджується поясненнями сторін, третьої особи Міністерства оборони України та не викликає у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У розумінні вимог ч. 1 ст. 1187 ЦК України діяльність відповідача, пов`язана зі зберіганням та утриманням ракетно-артилерійських боєприпасів, які містять вибухо- та вогненебезпечні речовини, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб, є джерелом підвищеної небезпеки.

23 березня 2017 р. на території складу в/ч НОМЕР_1 , де зберігались боєприпаси, у м. Балаклії Харківської області сталася пожежа, що призвело до детонування боєприпасів, які там зберігалися.

Ці обставини є загальновідомими, що підтверджується повідомленнями на інтернет-сайтах газети "Голос України" від 23 березня 2017 р. (http://www.golos.com.ua/rus/article/286353), від 25 березня 2017 р. (http://www.golos.com.ua/rus/article/286496), газети "Урядовий Кур`єр" від 24 березня 2017 р. (https://ukurier.gov.ua/uk/articles/diversiya-chi-nedbalstvo/), від 25 березня 2017 р. (https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vidpovid-bude-koli-zatihnut-vibuhi/), ТСН-Україна новини за 23 березня 2017 р. (https://tsn.ua/ukrayina/evakuaciya-meshkanciv-i-gasinnya-pozhezhi-scho-vidomo-pro-vibuh-na-naybilshomu-skladi-boyepripasiv-u-balakliyi-901063.html), Інформаційної агенції "Укрінформ" https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2200742-u-balaklii-vibuhami-poskodzeni-265-budivel.html, та не заперечуються сторонами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, які є загальновідомими, не підлягають доказуванню.

Експертним висновком №2-2017 Державної служби України з надзвичайних ситуацій підтверджено рішення засідання регіональної комісії з питань ТЕБ та НС Харківської облдержадміністрації (протокол від 23.03.2017 №;) щодо класифікації вказаної події, як надзвичайної ситуації техногенного характеру регіонального рівня.

Матеріалами справи, зокрема Дефектним актом від 24.03.2017, Актом № 8-НЦ/36 виконання робіт з розмінування від 26.03.2020 встановлено, та відповідачами не спростовано, що внаслідок вибухів було пошкоджено належні позивачу на праві власності приміщення, будівлі та споруди за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вулиця Геологічна, 12 та 12-А.

Висновком експертного будівельно-технічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф.М.С.Бокаріуса № 8267/11389-11403 від 18.07.2017 встановлено, що розмір завданої матеріальної шкоди нежитловим будівлям літ «М», «О», «П», «Р», «С», «Т», «У», «Х», «Ц», «Ш», «И», «А-2», «Б», «Д», «Ж», «К», «Л», «Н» та № 17.18.21 № 20, № 16, 24, розташованим за адресою: Харківська область, Бакалівський район, м.Бакалія, вул.Геологічна, 12 та № 12А, що виникла внаслідок вибуху боєприпасів 23.03.2017 на території Балаклійського арсеналу, станом на момент проведення дослідження склав 696 568,00 грн.

Доказів, які б спростовували указаний розмір шкоди суду не надано.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ч. ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Судом встановлено, що зберігання боєприпасів на території військової частини НОМЕР_1 є діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з положеннями ст. 263 ЦК України та ст. 218 ГК України непереборною силою є надзвичайні або невідворотні за даних умов обставини.

В силу ст. 113 Кримінального кодексу України диверсія є злочином проти основ національної безпеки України, за який встановлена кримінальна відповідальність.

Факт того, чи мало місце діяння та чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, встановлюється судом при ухваленні вироку (ст. 368 ГПК України).

З наданих матеріалів та поясненнями сторін встановлено, що за фактом події вибухів боєприпасів 23.03.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено запис № 22017220000000104 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст 113 КК України (диверсія), на даний час проводиться досудове розслідування.

Водночас, за відсутності вироку суду, в якому встановлено обставини щодо виникнення пожежі саме через диверсію, факт наявності диверсії є недоведеним, з огляду на це відхиляються доводи учасників справи про наявність диверсії.

Оскільки факт диверсії не є доведеним, суд дійшов висновку про відсутність обставин для звільнення відповідачів від відповідальності на підставі ч. 5 ст. 1187 ЦК України.

Доказів умислу позивача у завданні йому шкоди суду не надано.

З огляду на норми ч. 2 ст. 1187 ЦК України, для вирішення питання про особу, що зобов`язана відшкодувати заподіяну позивачу шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, слід встановити, хто та на якій правовій підставі володіє відповідним об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, боєприпаси.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування).

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

За ч. 1 ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" за шкоду і збитки, заподіяні правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб`єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.

Враховуючи те, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, саме вони несуть відповідальність згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Також під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Судом встановлено факт спричинення шкоди майну позивача, протиправність поведінки відповідача 3 полягає у незабезпеченні збереження та утримання ракетно-артилерійських боєприпасів, що створило небезпеку як для нього, так і для інших осіб.

Військова частина як суб`єкт господарської діяльності за своїми зобов`язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов`язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Доказів добровільного відшкодування відповідачем 3 завданої позивачу шкоди, як і доказів недостатності належних відповідачу 3 коштів для відшкодування такої шкоди, суду не надано.

Щодо розміру завданої шкоди, суд зазначає, що висновком експертного будівельно-технічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф.М.С.Бокаріуса № 8267/11389-11403 від 18.07.2017 встановлено розмір завданої матеріальної шкоди позивачу у сумі 696 568,00 грн. Вказаний висновок експерта прийнятий судом в якості належного доказу у даній справі.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч вказаним вимогам прокурором та відповідачем 3 не надано суду доказів та належними засобами доказування не доведено підстав наявності обставин для звільнення його від відповідальності на підставі ч. 5 ст. 1187 ЦК України.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, надавши оцінку доказам, всім аргументам сторін, суд дійшов до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 3, як володільця джерела підвищеної небезпеки на користь позивача відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, 696 568,00 грн матеріальної шкоди.

Щодо солідарного стягнення шкоди з Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 , вимоги щодо яких позивач зазначав в уточненні до позову, суд зазначає.

За статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до положень статті 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Водночас позивачем не зазначено та не доведено підстав виникнення у відповідачів 1,3 солідарного обов`язку у деліктному зобов`язання щодо відшкодування шкоди, за наявними матеріалами та встановленими судом обставинами спірних правовідносин у даній справі підстави для покладення відповідальності за завдані майну позивача збитки у зв`язку із подією 23.03.2020 на відповідача 1 відсутні.

Крім того, відповідачем у даній справі залучений Генеральний штаб Збройних сил України.

Відповідно до «Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України», затвердженого Указом Президента України від 30 січня 2019 року № 23/2019, Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб) є головним органом військового управління з планування оборони держави, стратегічного планування застосування Збройних Сил України (далі - Збройні Сили) та визначених сил і засобів інших складових сил оборони (далі - інші складові сил оборони), координації і контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та силами оборони у межах, визначених законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Судом не встановлено порушення прав позивача діями Генерального штабу Збройних сил України, позивачем вимог до Генерального штабу Збройних сил України, як відповідача 2 не викладено та не підтримано.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ ЦЕМ" до Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 3 в повному обсязі та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

Щодо заявлених позивачем 11 884,80 грн витрат на проведення експертного будівельно-технічного дослідження, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 129 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

На підтвердження понесення вказаних витрат позивачем надано рахунок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф.М.С.Бокаріуса № 1419 від 24.05.2017 на суму 11884,80 грн, платіжне доручення № 899 від 01.06.2017 на суму 11884,00 грн ( т.1 а.с. 54, 97) про перерахування коштів експертній установі

Вказані документи є належними доказами понесення позивачем заявлених витрат, пов`язаних із залученням експерта та отримання висновку експертизи, необхідного для встановлення дійсного розміру завданих збитків у справі.

За таких обставин, клопотання позивача про покладення на відповідача 11884,00 грн витрат за проведення експертизи, враховуючи доведеність факту надання послуг, понесення цих витрат у заявленому розмірі, судом задовольняється, вказані витрати покладаються на відповідача 3.

Керуючись ст.ст. 8, 86, 123,129, 233, 236-240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ ЦЕМ" до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

2.Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ ЦЕМ" (64205, Харківська область, м.Балаклія, вул.Геологічна, буд.12, код ЄДРПОУ 37010700) 696 568 (шістсот дев`яносто шість тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп матеріальної шкоди, 11 884 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 80 коп витрат на проведення судової експертизи.

3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в дохід Державного бюджету України 10 448 (десять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. У позові до Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 28.12.2020

Суддя О.М.Ярмак