Ухвала

від 23.12.2020 по справі 917/434/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.12.2020 Справа № 917/434/20

Суддя Паламарчук В.В., при секретарі судового засідання Рожко О.П. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар Енерджі-Кременчук" (вхід. №13852 від 14.12.2020р.) про розстрочку виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 по справі №917/434/20

за позовною заявою Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, 38701, Полтавська область, Полтавський район, с. Ковалівка, вул. Коломацька, 1 А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар Енерджі-Кременчук", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Тімірязєва, 49

про стягнення 500000,00 грн.

За участю:

від стягувача: не з`явився

від боржника: адвокат Марків В.Д.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.07.2020 року у справі №917/434/20 позовні вимоги Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області задоволено повністю. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар Енерджі-Кременчук" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Тімірязєва, 49, код ЄДРПОУ 41611910) на користь Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (38701, Полтавська область, Полтавський район, с. Ковалівка, вул. Коломацька, 1 А, код ЄДРПОУ 21046905) 500000,00 грн. - заборгованості за договором про соціально-економічну співпрацю б/н від 16.08.2018р., 7500,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020р. рішення Господарського суду Полтавської області від 02.07.2020р. по справі №917/434/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Кліар Енерджі-Кременчук на користь Ковалівської сільської ради 250 000,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Доручено господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

24.11.2020р. ТОВ Кліар Енерджі-Кременчук звернулося з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020р. у справі №917/434/20, у якій просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі №917/434/20 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №917/434/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Кліар Енерджі-Кременчук на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020р.

14.12.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар Енерджі-Кременчук" (вхід. №13852 від 14.12.2020р.) про розстрочку виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020р. по справі №917/434/20

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення заявник зазначає наступне:

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК" є виробництво електроенергії та торгівля нею, виробництво газу та торгівля ним через місцеві (локальні) трубопроводи.

Постановою НКРЕКП від 11.01.2018р. №30 ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК" встановлено "зелений" тариф" на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії до 01.01.2030 року.

Зважаючи на специфіку діяльності, основними контрагентами заявника є Державне підприємство ЕНЕРГОРИНОК (далі - ДП "ЕНЕРГОРИНОК ) та Державне підприємство ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ (далі - ДП ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ ).

31.01.2018 року між ДП ЕНЕРГОРИНОК та ТОВ КЛІАР ЕНЕРДЖІ- КРЕМЕНЧУК було укладено Договір №14782/01, відповідно до п. 1.1. якого Відповідач зобов`язується продавати, а ДП ЕНЕРГОРИНОК зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ТОВ КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору. Додатковою угодою №14783/01 від 31.01.2018 року та Додатковою угодою №16241/01 від 28.12.2018 року були внесені зміни до положень Договору №14782/01 від 31.01.2018 року.

Також, Додатковою угодою №132/01 від 30.06.2019 року з метою реалізації вимог Закону України Про ринок електричної енергії було внесено зміни до договору №14782/01 від 31.01.2018 року, що передбачало заміну сторони Договору з ДП ЕНЕРГОРИНОК на ДП ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ . Наступні зміни до Договору №14782/01 від 31.01.2018 року були внесені Додатковою угодою №437/01/20 від 12.03.2020 року, укладеною між ДП ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ та ТОВ КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК .

Як відомо із засобів масової інформації, ДП ЕНЕРГОРИНОК та ДП ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ мають велику заборгованість перед всіма енергетичними підприємствами, в тому числі і перед ТОВ КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК .

Заявник зазначає, що ДП ЕНЕРГОРИНОК не здійснив остаточний розрахунок із Відповідачем за 2019 рік, а ДП ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ не сплатив ТОВ КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК за надані послуги з постачання енергії за період з березня по липень 2020 року.

Заборгованість ДП ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ перед ТОВ КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК підтверджується Актом звірки розрахунків станом на 31.10.2020 року, направленим Відповідачу ДП ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ електронною поштою. Однак, з огляду на те, що ДП ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ має велику кількість контрагентів, ТОВ КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК не було на даний час отримано письмовий підписаний варіант.

Заявник стверджує, здійснена даними підприємствами часткова оплата за надані у жовтні та листопаді 2020 року послуги з постачання енергії не покриває собівартості виробництва електричної енергії, що разом із наявною кредиторською заборгованістю створює фактори збитковості підприємства.

В свою чергу, 17.06.2020 року Верховна Рада України ухвалила Закон Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії , метою якого є повне погашення заборгованості, що Утворилася на оптовому ринку електричної енергії України. Даним законом передбачено заходи щодо погашення заборгованості та встановлено процедури взаєморозрахунків за договорами із підприємствами.

На підтвердження скрутного становища заявник надає фінансовий звіт малого підприємства від 01.10.2020 р.

Заявник зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України "про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19 p 12.03.2020 р. на всій території України встановлено карантин. Даною постановою було введено обмеження щодо звичного функціонування підприємств, установ та організацій, а також введено обмеження щодо використання міського, приміського, міжміського, внутрішньообласного та міжобласного транспорту, що безпосередньо вплинуло на здійснення суб`єктами господарювання своєї діяльності.

ТОВ КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК вважає, що дані обставини істотно ускладнюють виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020р. у справі №917/434/20.

Частинами 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Учасники справи про розгляд заяви про розстрочку виконання рішення повідомлялися шляхом надсилання на їх поштові адреси копії ухвали суду від 16.12.2020р. Також вказана ухвала була розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Підтвердженням повідомлення заявника, є явка його представника в судове засідання.

Підтвердженням повідомлення Ковалівської сільської ради, є отримання судом заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду та клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про відкладення розгляду справи (вхід. №14204 від 22.12.2020р.), заслухавши думку представника заявника, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав:

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Неявка представника позивача не перешкоджає розгляду заяви про розстрочку виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020р. у справі №917/434/20.

В матеріалах справи достатньо документів для розгляду даної заяви.

Представник заявника в судовому засіданні 23.12.2020р. підтримав заяву про розстрочку виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020р.

Позивач направив до суду заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення до суду (вхід. №14202 від 22.12.2020р.).

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар Енерджі-Кременчук" (вхід. №13852 від 14.12.2020р.) про розстрочку виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020р. по справі №917/434/20 суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі №917/434/20, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, за змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

У пункті 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відтак, розстрочкою є виконання рішення частками з певним інтервалом у часі.

Відповідно до п.7.2. вказаної Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд зазначає, що в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду відповідач у справі послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик.

Крім того, відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Заявником не надано належних доказів, які б свідчили про його скрутне становище. Так, повідомлення розміщенні в засобах масової інформації в даному випадку не можуть свідчити про скрутне становище відповідача; Акт звірки розрахунків з ДП "Гарантований покупець" станом на 31.10.2020 р. не підписаний з боку вказаної компанії; Фінансовий звіт малого підприємства станом на 01.10.2020 р. вказує, що підприємство за 9 місяців 2020 р. отримало прибуток 133900 грн. Обґрунтувань того, як карантинні обмеження негативно вплинули на фінансовий стан підприємства, заявником не надано.

Суд зазначає, що Позивач та Відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Розстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав, оскільки у випадку надання такої розстрочки рішення суду виконувалось частинами цілий рік. Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар Енерджі-Кременчук" (вхід. №13852 від 14.12.2020р.) про розстрочку виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020р. по справі №917/434/20.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар Енерджі-Кременчук" (вхід. №13852 від 14.12.2020р.) про розстрочку виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 по справі №917/434/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту підписання ( ст..ст.235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.12.2020р.

Суддя В.В. Паламарчук