Рішення

від 28.12.2020 по справі 922/3423/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3423/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс", м.Харків про стягнення 286193,24 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 286193,24 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3423/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановивши учасникам справи строки для надання заяв по суті спору.

Відповідач отримав вищезазначену ухвалу суду 06.11.2020 року, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, однак, своїми процесуальними правами не скористався, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав, відзив на позов не надав.

За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.09.2020 року №223958691 інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024, площею 0,0430 га по вул.Гамарника (нині - пров.Подільський), 13 у м.Харкові, 08.12.2016 року припинено на підставі угоди про розірвання договору оренди землі, номер запису про інше речове право 5909498 від 02.06.2014 року, серія та номер б/н від 23.11.2016 року.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.09.2020 року №223960913 право власності на нежитлову будівлю літ. А-2 , загальною площею 513,8 кв.м. по пров.Подільському, 13 у м.Харкові з 28.12.2015 року зареєстроване за ТОВ ДІСЕНТІС на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2015 року №2393.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.07.2020 року №НВ-0005192442020 земельна ділянка по вул.Гамарника (нині - пров. Подільський), 13 у м.Харкові з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024 площею 0,0430 га має категорію земель - землі житлової та громадської забудови; форма власності - комунальна; цільове призначення 1.11.6; вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазин та офіс). Датою державної реєстрації земельної ділянки є 06.02.2007 року.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по пров. Подільському, 13 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024 у період з 01.09.2019 року по 30.09.2020 року, та з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,0430 га з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024 по пров. Подільському, 13 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Сам розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ ДІСЕНТІС коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по пров.Подільському, 13 у м.Харкові (кадастровий номер 6310138800:01:017:0024) від 02.06.2017 року та від 01.07.2020 року №4619, виданих Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ ДІСЕНТІС у період з 01.09.2019 року по 30.09.2020 року не сплачувало за користування земельною ділянкою по пров.Подільському, 13 у м.Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 07.08.2020 року №16352/9/20-40-04-03-17 ТОВ ДІСЕНТІС значиться платником земельного податку в Основ`янському районі, але за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024 податок не нараховується та не сплачується.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.12.2019 року у справі №922/2948/19 позов керівника Харківської місцевої прокуратури №5, який діяв в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ ДІСЕНТІС про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 348642,19грн. за використання земельної ділянки по пров. Подільському, 13 у м.Харкові з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024 у період з 01.01.2017 року по 31.08.2019 року задоволений повністю, у зв`язку з цим, період даного позову - з 01.09.2019 року по 30.09.2020 року.

У зв`язку з наведеним ХМР звернулась до суду із цим позовом до ТОВ ДІСЕНТІС про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по пров. Подільському, 13 у м. Харкові.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 15.09.2020 року проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ ДІСЕНТІС протягом позовного періоду використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024 по пров.Подільському, 13 у м.Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-2 (магазин та офіс), право власності на яку зареєстроване за відповідачем.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 03.07.2020 року №НВ-0005192442020 про земельну ділянку по пров.Подільському, 13 у м.Харкові (кадастровий номер 6310138800:01:017:0024) площа вказаної земельної ділянки складає 0,0430 га.

Відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по пров.Подільському (стара назва - вул. Гамарника), 13 у м.Харкові (кадастровий номер 6310138800:01:017:0024) від 02.06.2017 року та від 01.07.2020 року №4619, виданих Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,0430 га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по пров. Подільському, 13 у м. Харкові від 15.09.2020 року.

ТОВ ДІСЕНТІС , набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку протягом позовного періоду не оформило речового права на вказану земельну ділянку.

При вирішенні цього спору суд керується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19, від 25.02.2020 у справі №922/748/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 10.02.2020 у справі №922/981/18), в яких зазначено, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Крім того, суд враховує правову позицію, визначену постановами Верхового Суду від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, в яких Верховний Суд застосував положення ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України Про оцінку земель , відповідно до якої дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Листом Відділу у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 22.11.2019 року №2999/116-19 повідомлено, які нормативні джерела застосовуються територіальними органами Держгеокадастру при здійсненні розрахунків, зокрема, Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489.

Так, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Згідно з п.1.4. вищезазначеного Наказу класифікація видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Відповідно до п.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 (далі - Порядок), коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548.

Згідно з п.2 Додатку 1 до Порядку у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовувався із значенням « 2.0» . після внесення змін до наказу 489 (який набрав чинності у липні 2018 року") застосовується із значенням « 3.0» .

У разі присвоєння земельній ділянці коду цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки застосовується згідно з Додатком 1 до Порядку.

Оскільки у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, відсутній такий код цільового призначення, як 1.11.6, який присвоєно земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024 по пров.Подільському (кол. назва - вул. Гамарника), 13 у м. Харкові, то Харківська міська рада у розрахунках застосувала цільове призначення та код Кф з урахуванням п. 2 Додатку 1 до вищенаведеного Порядку.

Відповідно до вищенаведеного роз`яснення Відділу у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області до Наказу Мінаграполітики від 25.11.2016 року №489 були внесені зміни Наказом Мінагрополітики від 27.03.2018року №162, відповідно до п.1 якого у примітках до додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777 цифри « 2.0» замінити цифрами « 3.0» .

Вищезазначений Наказ набрав чинності 17.07.2018 року, внаслідок чого уповноваженими особами позивача при здійсненні розрахунку розміру безпідставно збережених відповідачем коштів за період 01.09.2019 року по 31.12.2019 року був застосований коефіцієнт функціонального призначення із значенням « 3» .

У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.06.2017 року зазначений коефіцієнт Кф із значенням 2 та нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 1554484 грн., однак Харківська міська рада при здійсненні розрахунку за період з 01.09.2019 року по 31.12.2019 року застосовувала коефіцієнт Кф із значенням З та нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 2331727 грн., оскільки при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.06.2017 року ще не були внесені зміни до наказу Мінаграполітики № 489 і внаслідок цього у даному витязі зазначений Кф із значенням 2 .

Щодо застосування ставки річної орендної плати 8% та застосування відсотку строку оренди 100% встановлено наступне.

Пунктом 2.6. рішення Харківської міської ради від 27.02.2008 року №41/08 Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Харкові встановлено, що Орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням наступних відсотків від розрахункового розміру орендної плати:

Строк оренди, роки Відсоток від орендної плати

1-10 років 100%

11-15 років 90%

16-20 років 80%

21-25 років 70%

26-50 років 60%

З наведеної таблиці вбачається, що вихідним значенням відсотку від орендної плати є 100%. Відсоток від орендної плати зі значенням 70% застосовується при укладенні договору оренди землі на строк від 21-25 років (як приклад).

Пунктом 2.5. вказаного рішення встановлено, що розмір поточної базової ставки орендної плати становить 0,08 (або ж у відсотковому значенні 8%).

При цьому для отримання такого коефіцієнту при укладенні договору оренди землі, як прийнятий для розрахунку розміру орендної плати, % від нормативної грошової оцінки , розмір якого відповідно до розрахунку складає 5,6% застосовуються два коефіцієнта: 1 - відсоток строку оренди та 2 - ставка річної орендної плати (% від грошової оцінки) у такій формулі: 70%*0,08=5,6%.

Тобто, для отримання розміру орендної плати за договором у даному випадку застосовується базова ставка річної орендної плати (0,08) та відсоток строку оренди, який диференціюється залежно від строку дії договору оренди землі, який має намір укласти особа.

У свою чергу, Харківська міська рада, обчислюючи розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, виходила з відсотку строку оренди 100%, оскільки мова у спірних правовідносинах йде про кондикційні (тобто бездоговірні та безделіктні) правовідносини, для застосування яких умови договірних зобов`язань не застосовуються, та саме стягнення розраховувалося Харківською міською радою за період з 01.09.2019 року по 30.09.2020 року, тобто за 13 місяців, що відповідає положенням п. 2.6. вищенаведеного рішення.

У такому випадку, міською радою застосовувалася формула: 0,08*100%=8%.

Таким чином, підстави для застосування будь-якої іншої ставки річної орендної плати при розгляді вказаного спору міська рада вважає відсутніми, оскільки:

- будь-яка інша ставка річної орендної плати визначається та застосовується при укладенні договору оренди землі з огляду на диференціацію строку оренди;

- ставка 8% є базовою, оскільки визначена шляхом застосування відсотку строку оренди 100%, а застосування відсотку строку оренди з будь-яким іншим значенням відповідно до п. 2.6. Міська рада вказаний розрахунок здійснює не з метою укладення у подальшому договору оренди землі на певний строк, а з метою стягнення коштів за період, який передує укладенню договору оренди землі та який не перевищує 10 років.

Щодо застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.

Пунктом 2.4. рішення №41/08 встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (Кі) та обмеженого використання (Кг) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Враховуючи факт того, що орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.

Щодо застосування коефіцієнту розміру земельної ділянки із значенням 1.

Додатком до рішення №41/08 Коефіцієнти умов використання земельної ділянки встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м. площі земельної ділянки, застосовується у даному коефіцієнті значення 1.

Відповідно до ст.189 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.

Статтею 7 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст.2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ст.4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Як вбачається із положень ст.120 ЗК України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом ст.25 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Суд також враховує, що факт використання ТОВ Дісентіс земельної ділянки за адресою: по вул. Гамарника (нині - пров. Подільський), 13 у м.Харкові загальною площею 0,0430 га (кадастровий номер 6310138800:01:017:0024) з метою експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-2 підтверджується матеріалами справи, та ТОВ Дісентіс в процесі розгляду даної справи жодним чином не спростовано.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

ТОВ "Дісентіс" не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки за адресою пров. Подільський, 13, м. Харків, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст.14.1.72 ПК України).

ХМР звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог посилається на положення статей 1212-1214 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України), а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення 286193,24 грн., зауважує, що ця сума є сумою несплаченої ТОВ "Дісентіс" орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період з 01.09.2019 року по 30.09.2020 року, внаслідок чого ХМР позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Стаття 1212 ЦК України досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом п.4 ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 ЦК застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди (ст.ст.22,1166 ЦК України) таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п.4 ч.3 ст.1212 ЦК вина не має значення, оскільки, важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

У п. 65 постанови від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Згідно з п.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З аналізу змісту норм ст.ст.1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст.144, абз.5 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

Судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за користування земельною ділянкою за адресою: пров.Подільський, 13, м.Харків саме площею 0,0430 га (кадастровий номер 6310138800:01:017:0024).

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося з моменту набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю за зазначеною адресою. Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно з ст.181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлю автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно з ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м.Харкова в особі позивача. Згідно з ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м.Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Дісентіс" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.09.2019 року по 30.09.2020 року суд визнає такими, що ґрунтуються на вимогах Закону, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, та відповідачем не спростовані.

Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про задоволення позову та стягнення з ТОВ "Дісентіс" на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 286193,24 грн. за період користування земельною ділянкою з 01.09.2019 року по 30.09.2020 року.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-80, 129, 236-238, 240-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" (адреса: 61003, м.Харків, пров.Подільський, 13; код ЄДРПОУ 40173170) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (ІBAN) - UA958999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК м.Харкова) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 286193,24грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" (адреса: 61003, м.Харків, пров.Подільський, 13; код ЄДРПОУ 40173170) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243; р/р UA908201720344280001000032986; Банк: ДКСУ м.Київ, МФО 820172) 4292,90 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "28" грудня 2020 р.

Суддя К.В. Аріт