Постанова

від 26.11.2020 по справі 915/1797/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1797/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.

секретар судового засідання - Дерлі І. І.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явились;

відповідача - не з`явились;,

розглянувши касаційну скаргу Миколаївської міської ради

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 (судді: Діброва Г. І. - головуючий, Принцевська Н. М., Колоколов С. І.)

та рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 (суддя Ткаченко О. В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Сірої Любові Василівни

до Миколаївської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 22.11.2013 за № 9778,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. В липні 2019 року Фізична особа-підприємець Сіра Любов Василівна (далі - ФОП Сіра Л. В., Позивач) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради (далі - Рада, Відповідач) в якій просила визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого Миколаївською міською радою 22.11.2013 за № 9778, в редакції, доданій до позовної заяви.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди землі, всупереч вимог частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" Миколаївська міська рада заяву Позивача про поновлення зазначеного договору на той самий строк і на тих саме умовах не розглянула, відповідне рішення не прийняла. Водночас, Позивач продовжує користуватись земельною ділянкою, але додаткову угоду так і не було підписано Відповідачем.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі №915/1797/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020, позов ФОП Сірої Л. В. задоволено повністю; визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано Миколаївською міською радою 22.11.2013 за № 9778, в редакції, запропонованій Позивачем.

2.2. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що з урахуванням умов спірного договору оренди землі Позивач повинен був звернутися до Відповідача щодо продовження дії вказаного договору у строк, не пізніше 19.10.2016, однак звернувся лише 16.05.2017, у зв`язку з чим ФОП Сіра Л. В. не набула права на поновлення договору оренди землі на підставі частин першої - п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі". Разом з тим, Позивач продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі від 22.11.2013, а Відповідач протягом одного місяця після закінчення його дії не направив ФОП Сіра Л. В. листа-повідомлення про заперечення стосовно поновлення зазначеного договору, що є підставою для задоволення позовних вимог з урахуванням норм частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Рада просить повністю скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

3.2. У якості підстави подання зазначеної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" у аналогічних правовідносинах, викладені в постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ФОП Сіра Л. В. просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Миколаївської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі № 915/1797/19 та призначено до розгляду в судовому засіданні 26.11.2020.

4.2. У судовому засіданні 26.11.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

4.3. У зв`язку з перебуванням судді-доповідача Зуєва В. А. на лікарняному з 07.12.2020 по 23.12.2020 повний текст вказаної постанови виготовлено 28.12.2020.

5. Обставини встановлені судами

5.1. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.04.2010 між Миколаївською міською радою (орендодавцем) та ФОП Сірою Л. В. (орендарем) було укладено договір оренди землі № 7545 відповідно до умов п. 1.1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 18.12.2009 за №42/60 передає, а Фізична-особа підприємець Сіра Любов Василівна приймає в оренду земельну ділянку для реконструкції та обслуговування діючого кіоску під зупиночний комплекс з торговим павільйоном на вул. Кірова, поблизу Миколаївського медичного училища, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно (Ленінський район).

Згідно з п. 2.1., 2.2., 2.4. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 87 кв. м, у тому числі 29 кв. м під тимчасовою забудовою, 58 кв. м під проходами, проїздами та площадками, без права передачі її в суборенду. На земельній ділянці знаходиться кіоск, що належить Фізичній особі-підприємцю Сірій Любові Василівні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.04.2010 № 653 та з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації 1,059 у 2010 році становить 18 438,78 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди землі строк його дії складає 3 роки з дати державної реєстрації. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутись письмово до орендодавця з проханням щодо продовження строку його дії. Підставою для поновлення договору оренди буде відповідне рішення міської ради.

Підпунктом "г" п. 9.3. договору сторони погодили, що після закінчення строку, на який його було укладено, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, за інших рівних умов, орендар має переважне право на його поновлення за тим самим цільовим використанням земельної ділянки, за яким вона надавалась.

Підпунктом "и" п. 9.4. договору встановлено, що не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку договору оренди, орендар зобов`язаний звернутись до міської ради з поданням про продовження строку оренди або про подальший намір її використання, при цьому орендна плата вноситься по день фактичного використання земельної ділянки або до укладання нового договору оренди землі.

Згідно з п. 12.1. договору всі зміни та/або доповнення до нього здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід`ємною частиною цього договору. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору на вимогу орендаря є рішення орендодавця, прийняте в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 12.2. договору його дія припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Після закінчення строку договору, на який його було укладено, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має переважне право, за інших рівних умов, на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (п. 12.6. договору).

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 14.1 договору).

5.2. 29.04.2010 договір оренди землі № 7545 було зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" за № 041049900078 та земельну ділянку передано за актом приймання-передачі.

5.3. 22.11.2013 між Миколаївською міською радою (орендодавцем) та ФОП Сірою Л. В. (орендарем) було укладено договір оренди землі № 9778 відповідно до умов п. 1.1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 16.05.2013 за № 28/40 продовжує ФОП Сірій Л. В. оренду земельної ділянки для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу з торговим павільйоном на вул. Кірова, поблизу Миколаївського медичного училища, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно (Ленінський район).

Згідно з п. 2.1., 2.2., 2.4. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 87 кв.м, у тому числі 29 кв.м під тимчасовою забудовою, 58 кв.м під проходами, проїздами та площадками, без права передачі її в суборенду, кадастровий номер 4810136900:03:065:0012. На земельній ділянці знаходиться зупиночний комплекс, що належить ФОП Сірій Л. В. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.01.2012 № 208-1 становить 24 738,74 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору він діє до 29.04.2016 та орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше, ніж за шість місяців до спливу його строку.

Підпунктом "г" п. 9.3. договору встановлено, що при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, за інших рівних умов, орендар має переважне право на подовження строку оренди (поновлення договору) за тим самим цільовим використанням земельної ділянки, за яким вона надавалась.

Згідно з пп. "ж" п. 9.4. договору орендар зобов`язаний у разі наміру скористатися переважним правом на укладення його на новий строк, письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору, або повідомити про інший намір її подальшого використання, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки (до повернення її за актом приймання-передачі), якщо орендар не буде мати намір поновляти договір або до укладення нового договору. Закінчення строку договору не звільняє орендаря від обов`язку сплати заборгованості з орендної плати у повному обсязі, у тому числі з урахуванням плати за період після спливу строку договору до дати повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 12.1. договору всі зміни та/або доповнення до нього здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід`ємною частиною цього договору. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору на вимогу орендаря, є рішення орендодавця, прийняте в установленому законодавством порядку.

За змістом п. 12.3. договору його дія припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який було укладено договір.

Після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має переважне право, за інших рівних умов, на його поновлення. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію. У разі подовження строку оренди (поновлення договору) його умови можуть бути змінені, з урахуванням змін у законодавстві тощо на дату подовження договору (п. 12.6. договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладення (п. 14.1 договору).

5.4. 22.11.2013 договір оренди землі № 9778 було зареєстровано у Миколаївській міській раді за № 9778778 та земельну ділянку передано за актом приймання-передачі.

5.5. Господарськими судами встановлено, що 01.07.2016 на підставі рішення Миколаївської міської ради від 19.04.2016 № 4/50 сторонами було укладено договір про зміни № 76-16 до договору оренди землі, зареєстрований у Миколаївській міській раді 22.11.2013 за № 9778, яким п. 1.1. зазначеного договору оренди було доповнено наступним: "Миколаївська міська рада, м.Миколаїв продовжує Фізичній особі-підприємцю Сірій Любові Василівні оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4810136900:03:065:0012), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 226626848101, для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу з торговим павільйоном по вул. Троїцькій, поблизу Миколаївського медичного училища (Інгульський район), без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно.".

Зазначеним договором про зміни від 01.07.2016 № 76-16 сторони також внесли зміни в п. 2.4. договору оренди землі від 22.11.2013 № 9778, виклавши зазначений пункт в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельних ділянок згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.05.2016 року (з урахуванням щорічної індексації 1,433) з 01.06.2016 року становить: площею 29 кв. м - 31 460 грн 65 коп., площею 58 кв.м - 17 618 грн 08 коп.".

При цьому, було також продовжено дію зазначеного договору оренди, а саме до 19.04.2017 (п. 1.3. договору про зміни).

Крім того, ч. 1 п. 7.1. договору оренди викладено в такій редакції: "У разі закінчення строку оренди, припинення або розірвання договору, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку вільну від споруд за актом приймання-передачі без відшкодування орендодавцем витрат орендаря, у тому числі вартості майна, з приведенням земельної ділянки у стан, придатний для подальшого використання.".

5.6. Як встановлено господарськими судами, 19.05.2017, вже після закінчення строку дії договору оренди землі, ФОП Сіра Л. В. звернулась до Відповідача через Центр адміністративних послуг м. Миколаєва із заявою щодо видачі рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки для подальшого обслуговування зупиночного комплексу, площею 87 кв. м, яка розташована на вул. Троїцькій у м. Миколаєві, поблизу Миколаївського медичного училища. До вищевказаної заяви Позивачем також було додано проєкт додаткової угоди до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 22.11.2013 № 9778.

5.7. 12.06.2017 Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради було надано відповідь Виконавчому комітету міської ради, якою повідомило, що вважає за можливе поновити строк дії правових документів на земельну ділянку площею 87 кв. м, у т.ч. 29 кв. м під спорудою, для обслуговування зупиночного комплексу з торговим павільйоном на вул. Троїцькій у м. Миколаєві, поблизу Миколаївського медичного училища в Інгульському районі м. Миколаєва, строком на 1 рік, до затвердження комплексної схеми.

5.8. У подальшому, 14.07.2019 ФОП Сірою Л. В. на ім`я міського голови Миколаївської міської ради було направлено листа, у якому Позивач зазначав про відсутність з боку посадових осіб Миколаївської міської ради будь-якого рішення за її зверненням від 16.05.2017 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.11.2013 № 9778. При цьому, ФОП Сіра Л. В. вказала, що відкрито та добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою, переданою їй Миколаївською міською радою за актом приймання-передачі згідно з договором оренди землі. До вищевказаної заяви, Позивачем було долучено проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.11.2013 № 9778.

5.9. Відповідно до листа Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 08.08.2019 № 02-03/2829 (адресованого Директору юридичного департаменту Миколаївської міської ради на його запит від 06.08.2019) звернення Позивача від 16.05.2017 щодо продовження ФОП Сірій Л. В. оренди земельної ділянки площею 87 кв.м (кадастровий номер 4810136900:03:065:0012) для подальшого обслуговування зупиночного комплексу з торговим павільйоном на вул. Троїцькій у м. Миколаєві, поблизу Миколаївського медичного училища в Інгульському районі м. Миколаєва, було розглянуто постійною комісією міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології і рекомендовано погодити продовження оренди землі. Також з вказаного листа вбачається, що було підготовлено відповідний проєкт рішення міської ради.

5.10. Господарськими судами встановлено, що доказів розгляду вищезазначеного звернення матеріали справи не містять, як і не містять доказів підписання Відповідачем додаткової угоди, наданої Позивачем до Центру надання адміністративних послуг, а також на адресу Міського голови Миколаївської міської ради, що і стало підставою для звернення ФОП Сірої Л. В. до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Миколаївській міській раді від 22.11.2013 № 9778, у редакції, запропонованій Позивачем.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

6.2. Відповідно до частини першої статті 14, статті 629 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6.3. Предметом позову у цій справі є визнання додаткової угоди укладеною на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній до 16.07.2020).

6.4. Згідно з частинами першої - третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором , але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

6.5. Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини восьма, дев`ята статті 33 цього Закону).

6.6. Таким чином, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

6.7. Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний строк таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

6.8. У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

6.9. Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди . Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

При цьому у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступу від висновку судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проєкту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі".

6.10. Наведеним спростовується покладений судами попередніх інстанцій в основу оскаржуваних рішення та постанови висновок про те, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", для поновлення договору оренди землі не вимагається.

6.11. У зв`язку з викладеним суд апеляційної інстанції помилково відхилив доводи Відповідача щодо необхідності врахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, зазначивши, що цей позов пред`явлено з підстав, передбачених положеннями частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", у той час як постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц ухвалено виходячи з інших обставин справи, оскільки в дійсності фактичні обставини у справах № 594/376/17-ц і №915/1797/19 є подібними.

Зокрема, у обох зазначених справах судами встановлено обставини недотримання орендарем передбаченого частиною другою статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку з направлення орендодавцю в установлений договором строк листа-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк (з проєктом додаткової угоди).

6.12. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає таким, що не відповідає зазначеним вище правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду передчасний висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог, який ґрунтується на тому, що, незважаючи на відсутність набуття Позивачем права на поновлення договору оренди землі на підставі частин першої - п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" з причин порушення ним обов`язку звернутися до Відповідача з повідомленням про намір продовжити дію договору оренди у певний строк, орендар все ж таки на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" набув право на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах з огляду на виконання належним чином умови договору оренди від 22.11.2013, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та відсутність направлення орендодавцем Позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні вказаного договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії.

6.13. З викладених раніше мотивів касаційна інстанція відхиляє зазначені у відзиві на касаційну скаргу доводи Позивача як необґрунтовані.

6.14. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала своє підтвердження під час касаційного провадження, а тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

6.15. У разі, коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з`ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим, висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

6.16. З огляду на те, що в основу оскаржуваних рішення та постанови покладено помилковий висновок судів попередніх інстанцій про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проєкту додаткової угоди, як підстави для його поновлення, на той самий строк і на тих самих умовах, що свідчить про неправильне застосування судами норми матеріального права (статті 33 Закону України "Про оренду землі"), а наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала підтвердження під час касаційного провадження та, водночас, суди достовірно встановили факт порушення Позивачем визначеного договором 6-місячного строку повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, колегія суддів вважає наявними достатні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень про задоволення позову та ухвалення нового рішення про відмову в його задоволенні.

7. Висновки Верховного Суду.

7.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.2. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

7.3. Відповідно до частин першої та третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

7.4. За наведених обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову не відповідають положенням статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 16.07.2020) і статей 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України.

7.5. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

7.6. Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а також допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити - скасувати рішення та постанову і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

8. Розподіл судових витрат

8.1. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вбачає підстави для здійснення розподілу судових витрат скаржника у вигляді сплаченого ним судового збору у сумі 6 723,50 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій, шляхом покладання обов`язку відшкодування цих витрат на Позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1 . Касаційну скаргу Миколаївської міської ради задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі №915/1797/19 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сірої Любові Василівни на користь Миколаївської міської ради 6 723 (шість тисяч сімсот двадцять три) грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак