Постанова

від 17.11.2020 по справі 663/1025/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 663/1025/18

Номер провадження: №22-ц/819/685/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Майданіка В.В.,

Орловської Н.В.,

секретар судового засідання Литвиненко В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 13 березня 2019 рокуу складі судді Клімченка М.І. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу Сушко Сергій Вікторович про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ОСОБА_6 , діючи за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернувся з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу Сушко С.В. про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

В червні 2018 року ОСОБА_5 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, які були сплачені у зв`язку із купівлею майна, подальшим його утриманням, збереженням та проведеними поліпшеннями.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 13 березня 2019 рокупозовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу Сушко С.В. про визнання договорів купівлі-продажу недійсним та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - залишено без розгляду.

Скасовано арешт, накладений ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 15.05.2018 року на пансіонат Автомобіліст , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1146018565247 та складові частини об`єкта нерухомого майна (згідно інформаційної довідки №82776054), а також на земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1145986365247, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 .

В апеляційній скарзі адвокат Долгополов О.А., діючи в інтересах ОСОБА_2 , просив ухвалу суду скасувати в частині залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на безпідставність залишення первісного позову без розгляду з огляду на відсутність належного повідомлення позивача про розгляд справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги не визнав, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Крім того, ОСОБА_5 вбачає наявність підстав для закриття апеляційного провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.362 ЦПК України, оскільки вважає, що адвокат Долгополов О.В. не може бути представником апелянта ОСОБА_2 з підстав, визначених ч.2 ст.61 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.ст.128,130 ЦПК України судові виклики адресовані фізичним особам здійснюються судовими повістками про виклик, які вручаються їм під розписку.

За правилами ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав, визначених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не з`явився в судові засідання 18.12.2018 року, 06.02.2019 року та 12.03.2019 року, про причини неявки суд не повідомляв.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у справі ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації і там проживає, а захист її прав та інтересів в судах України здійснювався представниками в порядку, передбаченому ст.ст.237, 240, 244 ЦК України та відповідно до повноважень, визначених у наданих представникам нотаріально посвідчених довіреностях згідно ст.ст.58, 62, 64 ЦПК України.

Так, відповідно до матеріалів справи, інтереси позивача за первісним позовом ОСОБА_2 з 20 квітня 2018 року представляв ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від ОСОБА_8 , який здійснював представництво інтересів ОСОБА_2 на підставі наданої йому нотаріально посвідченої довіреності, у якій передбачено право передоручення інтересів довірителя.

29 серпня 2018 року ОСОБА_9 , діючи на підставі нотаріально посвідченої довіреності від ОСОБА_2 та будучи наділений правом передоручення, надав нотаріально посвідчену довіреність ОСОБА_7 на представництво інтересів ОСОБА_2 з терміном її дії до 21 лютого 2019 року (том 1 а.с.187-189).

10 вересня 2018 року ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою, у якій повідомив про свій вступ у справу у якості представника ОСОБА_2 та видачу ОСОБА_2 нотаріально посвідченого розпорядження від 27 червня 2018 року про скасування довіреності, виданої ОСОБА_8 та припинення у зв`язку із цим повноважень ОСОБА_6 (т.1 а.с.186-192, 197-203), а також просив повідомляти його про час і місце судових засідань шляхом направлення SMS повідомлень.

Отже, приймаючи до уваги приписи п.2 ч.1 та ч.2 ст.248 ЦПК України, з моменту припинення ОСОБА_8 представництва інтересів ОСОБА_2 у зв`язку з їх скасуванням довірителем, втратило чинність і подальше їх передоручення ОСОБА_6 , тому заява ОСОБА_6 , подана в інтересах ОСОБА_2 , від 12 вересня 2018 року про відмову від позову обґрунтовано визнана судом такою, що не підлягає розгляду.

З довідки про доставку SMS повідомлення від 30.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_7 у відповідності до приписів ч.13 ст.128 ЦПК України повідомлений про розгляд справи 18.12.2018 року о 10.00 годині (т.3 а.с.11).

Відомостей щодо явки сторін та їх представників у судове засідання 18.12.2018 року матеріали справи не містять, оскільки у протоколі судового засідання від 18.12.2018 року йдеться про розгляд справи між іншими сторонами з приводу іншого предмета та підстав позову (т.3 а.с.17), а отже твердження суду щодо неявки представника позивача до суду у цей день колегія суддів не може визнати обґрунтованими.

З довідки про доставку SMS повідомлення від 18.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_7 у відповідності до приписів ч.13 ст.128 ЦПК України повідомлений про розгляд справи 06.02.2019 року о 14.00 годині (т.3 а.с.18).

Згідно протоколу судового засідання від 06.02.2019 року представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, розгляд справи відкладено на 13.03.2019 року о 14.00 у зв`язку із клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 про ознайомлення з матеріалами справи (т.3 а.с.30).

З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі повідомлені про розгляд справи 13.03.2019 року о 14.00 годині, повідомлення представника позивача ОСОБА_7 проведено у відповідності до приписів ч.13 ст.128 ЦПК України шляхом направлення SMS повідомлення (т.3 а.с.32).

Згідно протоколу судового засідання від 13.03.2019 року позивач ОСОБА_2 або її повноважний представник в судове засідання не з`явилися (т.3 а.с.52).

Разом з тим, призначаючи судове засідання на 13.03.2019 року, суд залишив поза увагою ту суттєву обставину, що термін дії довіреності ОСОБА_7 спливає 21 лютого 2019 року і згідно положень п.1 ч.1 ст.248 ЦК України його представництво за довіреністю припиняється.

Отже, за відсутності на день призначення судового засідання повноважних представників у ОСОБА_2 , проживаючої у Російській Федерації, її повідомлення про день і час судового засідання мало відбуватися з дотриманням приписів ч.8 ст.130 ЦПК України, якою визначено, що особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме в порядку, визначеному Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року.

Залишаючи первісний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не з`явився в судові засідання 18.12.2018 року, 06.02.2019 року та 12.03.2019 року, про причини неявки суд не повідомляв.

Приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи належної фіксації явки сторін та їх представників у судове засідання 18.12.2018 року, зважаючи на ту обставину, що сторони не викликались у судове засідання 12.03.2019 року, матеріали справи містять докази лише щодо призначення судового засідання та виклик представників сторін на 13.03.2019 року, а також з огляду на повідомлення представника, не повноважного діяти від імені позивача станом на 13.03.2019 року - дату призначеного судового засідання та за відсутності вжиття судом заходів щодо належного повідомлення позивача ОСОБА_2 про судове засідання відповідно до вимог ч.8 ст.130 ЦПК України, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Отже, зважаючи на положення п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, яка передбачає наявність підстав для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду лише за умови повторної неявки належним чином повідомленої сторони позивача та за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення первісного позову ОСОБА_2 без розгляду відповідно до приписів п.3 ч.1.ст.257 ЦПК України.

Оскільки ОСОБА_5 подав заяву про залишення його зустрічного позову без розгляду і ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 13 березня 2019 року зустрічна позовна заява залишена без розгляду та зважаючи на те, що апеляційна скарга на ухвалу суду у наведеній частині не подавалась, судове рішення в цій частині не переглядалось, як таке, що не оскаржувалось.

Щодо доводів ОСОБА_5 про наявність підстав для закриття апеляційного провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.362 ЦПК України та ч.2 ст.61 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

З пояснень сторін та наданих на їх підтвердження доказів вбачається, що апеляційна скарга подана адвокатом Долгополовим О.В. на підставі угоди, укладеної із ОСОБА_11 про надання правової допомоги ОСОБА_2 та її представництво у судових органах України.

В свою чергу ОСОБА_11 отримав право на представництво інтересів ОСОБА_12 із правом на укладення угод з адвокатами про надання правової допомоги щодо ведення справ в межах повноважень, передбачених цією довіреністю із терміном дії до 26.02.2023 року на підставі нотаріально посвідченої довіреності від Злобіна С.С., діючого в інтересах ОСОБА_2 .

З наданих суду доказів також вбачається, що ОСОБА_3 , зареєстрований та проживаючий в Україні, отримав право на представництво інтересів ОСОБА_12 із правом передоручення на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 18.02.2020 року, виданої ОСОБА_2 .

У наведених довіреностях та договорах про правову допомогу відсутнє посилання на представництво у якійсь конкретній справі.

Частиною 1 ст.58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч.2 ст.61 ЦПК України особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.

Пунктом 2 ч.1 ст.362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження лише у випадку, якщо після його відкриття виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Отже, приймаючи до уваги, що а ні ОСОБА_11 , представник ОСОБА_12 , а ні адвокат Долгополов О.В. з яким укладено угоду про надання правової допомоги ОСОБА_12 жодного разу не представляли інтересів відповідача ОСОБА_3 у цій справі, то сам лише факт укладення із зазначеними представниками угод на представництво інтересів ОСОБА_12 , громадянки і мешканки Російської Федерації, через її колишнього чоловіка ОСОБА_3 , громадянина і мешканця України, якому виключно з метою подальшого передоручення представництва інтересів ОСОБА_12 надано нотаріально посвідчену довіреність, у якій до того ж зазначено про відсутність у нього права на отримання присудженого майна та (або) грошей, не є беззаперечним свідченням конфлікту інтересів та не може слугувати підставою для визнання адвоката Долгополова О.В. таким, що не може бути представником ОСОБА_12 згідно ч.2 ст.60 ЦПК України в суді апеляційної інстанції при оскарженні ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На думку колегії суддів, такий занадто формалізований підхід до інституту представництва та закриття апеляційного провадження із зазначених ОСОБА_5 підстав призвів би до порушення балансу інтересів сторін та загальних принципів цивільного судочинства, а також був би порушенням ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, якою визначено право на справедливий суд та доступ до правосуддя.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає визначених п. 2 ч.1 ст.362 ЦПК України підстав для закриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню в оскаржуваній частині з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.374, 379, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 про закриття апеляційного провадження у справі відмовити.

Апеляційну скаргу адвоката Долгополова Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 13 березня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Дата складання повного тексту постанови - 18 грудня 2020 року.

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: В.В. Майданік

Н.В.Орловська