Рішення

від 20.08.2007 по справі 29/156-07-3548

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2007 р.

Справа  № 29/156-07-3548

За

позовом: ВАТ „Одесаобленерго”

До

відповідача: ТОВ „Дайбер”

Третя

особа: СПДОСОБА_1

про

стягнення 6132,94 грн.

Суддя            Аленін О.Ю.

Представники

сторін:

Від

позивача: Чайковський Ю.В. за довіреністю

Від

відповідача: Прокопишин І.В. за довіреністю

Від

третьої особи:ОСОБА_1

          Суть спору:           ВАТ „Одесаобленерго” звернулось до

суду з позовом до ТОВ „Дайбер”, в якому просить стягнути з відповідача 6132,94

грн. боргу.

Відповідач проти позову заперечує з

підстав, викладених у відзиві.

Ухвалами від 18.06.2007р. та від

20.07.2007р. строк розгляду справи був продовжений відповідно до вимог ст.. 69

ГПК України.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в

судовому засіданні були оголошені перерви 20.07.2007р. до 27.07.2007р. о 14

год. 20 хв., 27.07.2007р. до 20.08.2007р. о 12 год. 00 хв.

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази

які мають значення для справи, - суд встановив:

11 квітня 2004 р. господарським

судом Одеської області прийнято рішення по справі № 29/12-05-373 про стягнення

на користь ВАТ "Одесаобленерго" з фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1коштів, а саме: 5774,99 грн. за перевищення договірної величини

споживання електроенергії, 51,00 грн. держмита та 118,00 грн. за ІТЗ судового

процессу

21 травня 2004 року господарським

судом Одеської області прийнято рішення по справі № 4/81-04-2059 про стягнення

на користь ВАТ "Одесаобленерго" з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

боргу за спожиту енергію 1077,46 грн., заборгованості за спожиту

електроенергію, що нарахована по актам 824,29 грн., сума інфляції 17,66 грн.,

3% річних 2,29 грн., державне мито 51,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу

в сумі 118, 00 грн.,

Накази господарського суду на

виконання рішень у справі № 29/12-05-373 від 21.04.2005 р. та у справі №

4/81-04-2059 від 01.06.2004 р. були направлені на виконання Першій Державній

виконавчій службі у Приморському районі м. Одеси.

24 жовтня 2006 р. зазначені накази

повернуті виконавчою службою без виконання на підставі того, що за боржником

рухомого та нерухомого майна не зареєстровано, а за вказаною адресою - АДРЕСА_1

ОСОБА_1не проживає.

Позивач вказує, що боржником

погашено частину боргу у сумі 1077,46 грн. та 824,29 грн., а разом 1901,75 грн.

Отже, залишок непогашеної заборгованості складає 6132,94 грн.

У відповідності до витягу з Єдиного

державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.04.2007

р. ВАТ "Одесаобленерго" стало відомо, що за станом на 10.04.2007 р.

гр. ОСОБА_1є співзасновником товариства з обмеженою відповідальністю

"Дайбер", Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мізикевича, жилий

масив Луч, вул. Стеценко, 13, код ЄДРПОУ 31693688, р/р 260063013835 в АКБ

"Фінбанк" м. Одеси, МФО 328685.

Посилаючись на положення ст. 149 ЦК

України та ст. 57 Закону України «Про господарські товариства»позивач просить

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дайбер" суму

заборгованості співзасновникаОСОБА_1 в розмірі 6132,94 грн.

Відповідач не погоджуючись з

позовними вимогами зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю

«Дайбер»створено та діє у відповідності з Законом України «Про господарські

товариства». За період своєї діяльності Товариство не вступало в договірні

відношення з ВАТ «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго»та не брало не себе

перед зазначеним ВАТ будь - яких майнових, або правових зобов'язань. Громадянин

ОСОБА_1, як фізична особа увійшов до складу засновників ТОВ «Дайбер»02.06.2005р.,

запис про державну реєстрацію НОМЕР_1

За твердженням відповідача, ВАТ

«Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго»ніколи не зверталась до ТОВ

«Дайбер»з будь якими вимогами, щодо виплати вартості частини майна товариства,

пропорційної частціОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства. У зв'язку з

зазначеним ТОВ «Дайбер»не порушувало будь-яких прав ВАТ «Енергопостачальна

Компанія Одесаобленерго»і підстави звернення ВАТ до суду відсутні.

При цьому відповідач зазначає, що

порушення прав ВАТ «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго»і підстави

звернення ВАТ до суду виникають лише після звернення зазначеного ВАТ до ТОВ

«Дайбер»у досудовому порядку. Без зазначеного звернення підстав для розгляду

справи у суді відсутні.

Як стверджує  відповідач, на теперішній час, позивачем не

надано жодного доказу неспроможності СПДОСОБА_1 За твердженням відповідача,

позивачу було відомо, що зазначена постанова виконавчої служби від 24.10.2006р

не відповідає дісності, оскількиОСОБА_1 мешкає та зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 з 1998 року, має за зазначеною адресою власне майно, вартість якого

перевищує його заборгованість, та на нього відкритий у ВАТ

«Одессаобленерго»особовий рахунок № НОМЕР_2, і відповідно постійно сплачуються

рахунки за спожиту електроенергію та проводяться відповідні звірки. Крім того,

СПД ОСОБА_1 має рахунок № НОМЕР_3 МФО НОМЕР_4 в Київському відділенні ООФ АКБ

УСБ.

Таким чином, на думку

відповідача,  не виконані передбачені

Законами України вимоги, щодо встановлення неспроможності СПД ОСОБА_1, а

відповідно відсутні підстави для звернення вимог кредиторів до ТОВ «Дайбер».

Також відповідач зазначає, що на

стадії виконання рішення, подальші дії стягувача -ВАТ «Одессаобленерго»з питань

стягнення грошових коштів з СПД ОСОБА_1регулюються розділом XIV Господарського

процесуального кодексу України  та

Законом України «Про виконавче провадження»

Не погоджуючись з доводами

відповідача, позивач вказав, що ВАТ "Одесаобленерго" звернулося саме

до суду, тому що порядок звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою

відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі,

не передбачений ні ст. 149 Цивільного кодексу України, ні ст. 57 Закону України

"Про господарські товариства". Разом з тим, ст. 16 Цивільного кодексу

України передбачає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим

способом, що встановлений договором або законом. Статтями 149 Цивільного

кодексу України та 57 Закону України "Про господарські товариства"

передбачено, що за особистими боргами учасника кредитори такого учасника мають

право вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю виплати вартості

частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі

товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього

стягнення. Майно, передане до статутного капіталу товариства з обмеженою

відповідальністю, переходить  у  власність 

товариства,  тому у межах  виконавчого 

провадження  державний виконавець

не мав права звертати стягнення на частку майна товариства з обмеженою відповідальністю.

У позовній заяві ВАТ

"Одесаобленерго" просить стягнути з товариства і вважає, що таким

чином заявлена вимога до ТОВ "Дайбер" про виплату вартості частини

майна товариства. Відповідно до ст. 57 Закону України "Про господарські

товариства" кредитори учасника-боржника товариства з обмеженою

відповідальністю мають право пред'являти вимоги до товариства, а не державний

виконавець. Тобто, звернення виконання на частку майнаОСОБА_1 в статутному

капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Дайбер" можливе

лише у межах окремої судової справи, причому вимоги кредитора - ВАТ

"Одесаобленерго" пред'являються (відповідно до ст. 57 Закону України

"Про господарські товариства", ст. 149 Цивільного кодексу України) до

ТОВ "Дайбер".

Факт недостатності майна у боржника

для задоволення вимог кредитора - ВАТ "Одесаобленерго" -

підтверджується Постановою Першої Державної виконавчої служби у Приморському

районі м. Одеси від 13.11.2006 р. № 34475 про повернення виконавчого документа.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження"

примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Державний виконавець повернув виконавчий документ відповідно до п.2 ст.40

Закону України "Про виконавче провадження" через відсутність у

боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, і здійснення державним

виконавцем відповідно до Закону заходів щодо розшуку такого майна виявилося

безрезультатними.

ВАТ "Одесаобленерго"

вважає, що державний виконавець встановив факт недостатності майна у боржникаОСОБА_1

Крім того, відповідач до суду надав

Протокол № 1 Зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю

"Дайбер" від 02.06.2005 р., в якому щодо статутного фонду зазначено,

що він становить 29000,00 грн., та поділений у рівних частках між засновниками

-ОСОБА_2та ОСОБА_1. Отже, часткаОСОБА_1 у статутному фонді достатня для

задоволення вимог ВАТ "Одесаобленерго".

Оцінивши докази, що мають значення

для справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з

наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦК

України  звернення   стягнення  

на   частину  майна 

товариства  з обмеженою

відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у  статутному капіталі, за його особистими боргами

допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення

вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від  товариства виплати вартості частини майна

товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу

відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що

підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється

згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Виходячи зі змісту наведеної норми

підставою для її застосування є недостатність у учасника товариства іншого

майна для задоволення вимог кредиторів. Цієї ж статтею передбачено можливість

звернення стягнення та окремо право кредиторів вимагати від товариства виплати

вартості частини майна товариства, або виділу відповідної частини майна для

звернення на нього стягнення.

Звертаючись з відповідними вимогами

позивач суду не довів фактів відсутності іншого майна у СПДОСОБА_1, а навпаки

наявні матеріали справи свідчать про зворотне, а саме про наявність у

СПДОСОБА_1 іншого майна за рахунок якого можливо звернення стягнення. Посилання

позивача на постанову виконавчої служби про повернення виконавчого документа як

на доказ відсутності у СПДОСОБА_1 іншого майна судом відхиляється, оскільки

зазначене спростовується матеріалами справи.

Також позивачем не доведено суду

факту відповідного звернення до відповідача з вимогою виплати вартості майна чи

виділу частини майна. Як встановлено розглядом справи, позивач з такими

вимогами до відповідача не звертався.

За змістом ст.ст.. 15,16 ЦК України

кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у

разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на

захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного

законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого

особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 1 ГПК України

підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому

числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без

створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта

підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право

звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом

заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Між тим, звернувшись з відповідним

позовом, позивач не визначив в чому саме полягає порушення відповідачем його

цивільних прав чи інтересів, на захист яких він звернувся до суду.

Викладені обставини свідчать про

необґрунтованість позовних вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити

повністю.

Керуючись ст.ст. 82-85,  ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити

повністю.

Рішення суду набирає законної сили

в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складений 27.08.2007 р.

          Суддя