Рішення

від 17.08.2007 по справі 11/166-07-4358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2007 р.

Справа  № НОМЕР_1

За позовом:

ОСОБА_1;

До відповідача: ОСОБА_2.

про зобов'язання до вчинення певних

дій

Суддя     Власова С.Г.

Представники:

від позивача:  ОСОБА_1 (особисто).

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

22.06.2001 р. за вх. № 89 ОСОБА_1звернулась до Суворовського районного суду м.

Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення 2500,00 руб. статутного фонду,

500,00 грн. внеску по викупу підприємства , дивідендів з 1992 р. по день

припинення діяльності підприємства.

Ухвалою Суворовського районного

суду м. Одеси (суддя Тонконоженка М.М. порушено цивільну справу № 2-1713/2002

Ухвалою від 24.05.2002 р.

провадження у справі - закінчено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської

області від 18.03.2003 р. апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, справу

передано на новий розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси.

Рішенням Суворовського районного

суду м. Одеси від 24.06.2004 р. в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 -

відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської

області  від 04.11.2004 р. рішення

Суворовського районного суду м. Одеси залишено без змін.

Постановою Вищого господарського

суду Одеської області від 16.05.2007 р. рішення Суворовського районного суду м.

Одеси від 24.06.2004 р. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від

04.11.2004 р. - скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду

Одеської області.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від  01.06.2007 р.

порушено провадження у справі та присвоєно № НОМЕР_1.

Позивач на позовних вимогах

наполягає, 23.07.2007 р. надала остаточне доповнення до позовних вимог та

просить суд позовні вимоги про виділення статутного фонду 2500,00 руб., що з

урахуванням індексації складає 13858,50 грн., 500,00 грн. (номінальна вартість

ваучера), виплаті дивідендів та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10

000,00  грн. задовольнити у повному

обсязі.

Відповідач, належним чином

повідомлена про час і місце судового засідання в судові засідання від

20.06.2007 р., 06.07.2007 р., 26.07.2007 р. та 17.08.2007 р. не з'явилась,

відзиву на позов не надала, представників не направила, тому справа

розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем

документи, матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК заслухавши пояснення позивача,

всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,

об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи

і вирішення спору по суті, суд встановив:

В ході розгляду справи Позивач

вказав, що у 1992 році  нею ,

Відповідачем та ще  9 особами  створено 

товариство з обмеженою відповідальністю 

„ІНФОРМАЦІЯ_1”, статутний фонд 

якого складав   50000,00 руб.,

25000,00 руб. (50%) належало ОСОБА_3, а у решті10 засновників були рівні долі -

2500,00 руб.

Відповідно до параграфа 2.1-2.6

Статуту, основними цілями і завданнями товариства була реалізація товарів

дитячого асортименту, товарів, товарів для дорослих і реалізація товарів

народного споживання і т.д.

Згідно до розділу 5 Статуту

(розподіл прибули і майна суспільства ), пар. 5.1   Чистий прибуток, отриманий в результаті

діяльності суспільства розподіляється за підсумками роботи за квартал між

засновниками пропорційно їх долям . Параграфом 5.2 Статуту встановлено, що розмір

внеску і відповідно засновника, що передав майно суспільству тільки в

користування, визначається виходячи з щорічної орендної плати за користування

цим майном.

Позивач наполягає на тому, що

питання про розподіл часток учасників 

ТОВ не розглядалися на загальних зборах і не були перерозподілені,  у зв'язку з виходом ОСОБА_3, а згодом і з

виходом із засновників ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

27 червня 2000 р. рішенням  зборів засновників ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1”  Позивача виключено із складу  учасників ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1”.

14.09.2000 р. Суворовською

райадміністрацією Одеського міськвиконкому були затверджені зміни до Статуту

ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1”. 

17.10.2000 р. рештою учасників

(засновників) ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1” було прийнято рішення розпочати ліквідацію

товариства.

Позивач зазначила, що не була

присутня на зборах засновників від 17.10.2000 р., а з актом ліквідаційної

комісії її не ознайомлено до теперішнього часу.

Посилаючись на порушення ОСОБА_2

прав та охоронюваних законом інтересів, позивач просить суд  задовольнити позовні вимоги про виділення

статутного фонду 2500,00 руб., що з урахуванням індексації складає 13858,50

грн., 500,00 грн. (номінальна вартість ваучера), виплаті дивідендів та

відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00  грн.

Досліджуючи матеріали

справи, аналізуючи  норми чинного

законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 33 Господарсько

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на

які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько

процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які

мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до Статуту ТОВ

„ІНФОРМАЦІЯ_1”, затвердженого 24.06.1992 р. на загальних зборах засновників

Протокол № 1 та зареєстрованого рішенням виконкому Суворовського районна Ради

народних депутатів м. Одеси, (а.с.19) ОСОБА_1 є одним із засновників ТОВ

„ІНФОРМАЦІЯ_1”.

Відповідно до п. 4.2. Статуту

статутний фонд товариства складає 50000,00 руб.

Пунктом 4.3. Статуту ТОВ

„ІНФОРМАЦІЯ_1” встановлено, що внесок ОСОБА_1 складає 2500,00 руб., тобто 5 %

статутного фонду.

Протоколом загальних зборів

засновників ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1” № НОМЕР_2. (а.с.39) ОСОБА_1 - виключено із

складу засновників ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1”.

14.09.2000 р. Суворовською

райадміністрацією Одеського міськвиконкому були затверджені зміни до Статуту

ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1”.  Згідно зазначених

змін ОСОБА_1 вже не є засновником (учасником) ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1”.

17.10.2000 р. рештою учасників

(засновників) ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1” було прийнято рішення розпочати ліквідацію

товариства.

Станом на 17.10.2000 р. ОСОБА_1 вже

не була учасником ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1”, а тому Позивач помилково вважає, що

повинна була бути присутньою на загальних зборах від 17.10.2000 р., на яких

було прийнято рішення про ліквідацію товариства.

Статтею 21 Закону України „Про

господарські товариства” від 19.09.1991 р. ( в редакції станом на 27.06.2000

р.) грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу

його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють

на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками

облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між

учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та

установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації

про його ліквідацію.

Майно, передане товариству

учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.

У разі виникнення спорів щодо

виплати заборгованості товариства його грошові кошти не підлягають розподілу

між учасниками до вирішення цього спору або до одержання кредиторами

відповідних гарантій.

Враховуючи, що ОСОБА_1 на момент

ліквідації товариства не була його учасником правові наслідки передбачені ст.

21 Законом України „Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. ( в редакції

станом на 27.06.2000 р.) до ОСОБА_1 не повинні застосовуватись.

Як вже зазначалось вище, ОСОБА_1,

було виключено із складу засновників ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1” (Протокол № НОМЕР_2.

(а.с.39)).

Статтею 64 Закону України „Про господарські

товариства” від 19.09.1991 р. ( в редакції станом на 27.06.2000 р.) встановлено

порядок виключення з товариства з обмеженою відповідальністю.

Так, учасника товариства з

обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином

виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства,

може бути виключено з товариства на основі одностайно прийнятого рішення зборів

учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні

участі не бере.

Виключення учасника з товариства

призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Статтею 54 вищезазначеного закону

встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю

йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у

статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому

він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу

учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або

частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується

належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту

його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування,

повертається в натуральній формі без винагороди.

Отже ст.ст. 54, 64 Закону України

„Про господарські товариства” встановлено порядок виключення учасника з

товариства, а саме те, що при виключені учасника з товариства з обмеженою

відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства,

пропорційна його частці у статутному фонді.

Крім того заявлені Позивачем вимоги

про виділення статутного фонду 2500,00 руб., що з урахуванням індексації

складає 13858,50 грн., 500,00 грн. (номінальна вартість ваучера), виплаті

дивідендів та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00  грн. не ґрунтуються на вимогах діючого

законодавства, а в остаточних уточненнях позовних вимог взагалі відсутні норми

матеріального права, якими Позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Позивач також помилково вважає ОСОБА_1  - колишнього директора ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1”

належним Відповідачем у справі.

Враховуючи все вищенаведене,

оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні

правовідносини, суд дійшов висновку ,що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 є

такими, що  не ґрунтуються  на приписах чинного законодавства та

протирічать наявним матеріалам справи.

Витрати по сплаті державного мита

та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок

Позивача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, 

-

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

Рішення

суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його

підписання.

Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                          

Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85

ГПК України 23.08.2007 р.