Постанова

від 24.11.2020 по справі 910/14443/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. Справа№ 910/14443/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

За участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

Представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 24.11.2020

розглянувши матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зеніт

на рішення Господарського суду міста Києва

від 18.08.2020

у справі № 910/14443/19 (суддя Шкурдова Л.М. )

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зеніт

про стягнення 451 035,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зеніт (далі - відповідач) про стягнення 451 035,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати послуг водопостачання та водовідведення на підставі Договору № 8319/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення №8319/4-14 від 25.05.2000.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/14443/19 позов задоволено частково.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зеніт на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 344 726,70 грн - суми основного боргу, 4 604,10 грн - 3 % річних, 15 922,84 грн - інфляційних втрат, 7 708,14 грн - пені, 68 540,84 грн - штрафу та 6 562,56 грн - витрати по сплаті суми судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зеніт звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/14443/19 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним, і таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зеніт на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/14443/19, призначено справу до розгляду на 24.11.2020.

Позиції учасників справи

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зеніт у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/14443/19 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія Київводоканал у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.07.2000 між Державним комунальним об`єднанням Київводоканал , перетвореним у Відкрите акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , у подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , яке в свою чергу перейменовано у Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (далі - Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Зеніт , перейменованим у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №18, 19 по вул. П. Грнгоренка 36-А Зеніт (далі - абонент) укладено Договір № 8319/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення №8319/4-14 від 25.05.2000 р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України.

У п. 3.1. Договору сторони погодили, що кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника.

Відповідно до п. 3.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з Постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим Правилами користування.

Згідно з п. 3.6. Договору Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п`ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у п`ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.7. Договору).

У п. 5.1. Договору сторонами було погоджено, що договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Даний договір може бути розірвано за згодою сторін. Договір може бути розірвано в судовому порядку на вимогу однієї із сторін у разі порушення другою стороною договірних зобов`язань. Сторона, що бажає розірвати договір, має письмово попередити про це другу сторону за один місяць (п. 5.2. Договору).

Згідно з матеріалами справи, Договір у встановленому порядку не припинено, не визнано недійсним, не розірвано. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявними у матеріалах справи актами про зняття показань з приладів обліку, розшифровками рахунків абонента, реєстрами дебетових повідомлень, розрахунком заборгованості підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у спірний період у розмірі 344 726,70 грн. за послуги водопостачання та водовідведення.

По коду НОМЕР_4 (питна вода) заборгованість склала 286 651,30 грн та по коду НОМЕР_5 (стоки питної води) заборгованість склала 58 75,40 грн.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов`язаний у п`ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом.

Доказів того, що відповідач звертався до позивача за врегулюванням розбіжностей з приводу кількості або вартості отриманих послуг матеріали справи не містять, а відтак надані позивачем послуги вважаються прийнятими відповідачем.

По коду абонента НОМЕР_4 (холодна вода та її стоки) обліковується два водолічильника, які мають особових рахунки НОМЕР_3 та НОМЕР_2. Так, за період з 01.12.2017 по 31.03.2019 по особовому рахунку НОМЕР_1 (лічильник встановлено в першому під`їзді) нарахування здійснювалося за середньодобовою витратою відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила користування), у зв`язку з тим, що відповідач відмовився надавати доступ до приладу обліку.

У матеріалах справи наявні копії актів про відмову в наданні доступу для зняття показань об`єкта водопостачання. По особовому рахунку НОМЕР_2 (лічильник встановлено у третьому під`їзді) за період з 01.12.2017 по 31.03.2018 нарахування здійснювалися за показами працюючого приладу обліку, а за період з 01.04.2018 по 31.03.2019 нарахування здійснювалися за середньодобовою витратою відповідно до Правил користування, у зв`язку з тим, що відповідач відмовився надавати доступ до приладу обліку.

Заперечуючи щодо позовних вимог відповідач зазначив, що матеріали справи не містять доказів повірки лічильників, а саме свідоцтва державної повірки, що позбавляє можливості встановлення дійсних показників лічильників та визначення суми заборгованості, які суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.4. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування) періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Пунктом 5.15. Правил користування передбачено, що повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок.

Відповідно до п. 5.16. Правил користування, у разі виникнення у споживача обґрунтованих сумнівів щодо правильності показів засобу обліку він може звернутися до виробника або спеціалізованої організації з заявою про його позачергову повірку.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до позивача з заявою про здійснення повірки лічильників води, здійснював оплату повірки засобів обліку, остання повірка була здійснена в 2007 році (лист ПрАТ АК Київводоканал №6303/8/8/02-17 від 25.07.2007).

З урахуванням наведених обставин, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 451 035,23 грн. заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями абз. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Таким чином, Договір на послуги водопостачання та водовідведення №8319/4-14 від 25.05.2000 р. є таким, що укладений з відповідачем - Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Зеніт , як колективним споживачем, що відповідає нормам Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Суд першої інстанції вірно зазначив, що заперечення відповідача з приводу надання недостовірної інформації щодо обсягів споживання питної холодної води мешканцями житлового будинку 36-а по проспекту П. Григоренка є необґрунтованими, оскільки відсутні докази звернення відповідача до позивача щодо проведення звірки даних по обсягам споживання питної води.

Відповідач контрозрахунку не надав, орієнтовний обсяг споживання питної води у двох під`їздах, що ґрунтується лише на порівнянні кількості квартир, є лише припущенням відповідача та належними доказами не підтверджено.

Посилання відповідача на те, що акти про зняття показань з приладів обліку питної води не підписувались та не погоджувались відповідачем, підписи сфальсифіковані не підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, укладений сторонами Договір є чинним, відповідач є його стороною, а відтак умови Договору є обов`язковими для виконання його сторонами.

Посилання відповідача на те, що позивач не є споживачем послуг, та не може бути стороною Договору, оскільки Законом України Про житлово-комунальні послуги визначено, що споживачами комунальної послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в багатоквартирному будинку є власники квартир, орендарі чи квартиронаймачі з якими виконавець комунальної послуги повинен укласти договір, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється з метою забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Оскільки стороною Договору на яку покладено обов`язок по оплаті вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення є саме відповідач, то і спірна заборгованість за Договором є заборгованістю відповідача перед позивачем.

Внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо укладення прямих договорів безпосередньо з споживачами комунальних послуг не позбавляє обов`язку виконувати свої зобов`язання за укладеним договором на послуги водопостачання та водовідведення, оскільки відповідно ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

26.04.2014 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії від 10.04.2014 № 1198-VІІ (далі - Закон № 1198), яким внесено зміни, зокрема, до статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , згідно з якими виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Даним законом надано право позивачу укладати договори безпосередньо з фізичними особами - мешканцями багатоквартирних будинків та цим Законом передбачена можливість для споживачів (юридичних осіб) отримувати послуги на підставі вже укладених договорів (як колективний споживач).

Судом першої інстанції вірно вказано, що прийняття Закону №1198 не тягне за собою автоматичного припинення раніше укладених договорів. Прийняття Закону №1198, яким ПАТ АК Київводоканал визнано виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів всіх форм власності, не має наслідком для сторін в обов`язковому порядку розривати вже існуючі договори на послуги з водопостачання та водовідведення.

Отже, вказаний Закон передбачає можливість споживачів, у тому числі відповідача, отримувати відповідні послуги на підставі раніше укладеного договору, в даному випадку договору №8319/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення №8319/4-14 від 25.05.2000. Змінами, внесеними до законодавства не вимагається розірвання попередніх договорів між постачальниками та абонентами, зокрема, на постачання послуг водопостачання та водовідведення.

Крім того, 10.06.2018 набрав чинності Закон України Про житлово-комунальні послуги 2189-VІІІ (далі - Закон №2189).

Пункт 2 розділу 1 Закону №1198-УІІ втратив чинність на підставі Закону № 2189.

Тобто, усі зміни, які були зазначені у цьому пункті, втратили чинність з 10.06.2018, зокрема, частина 3 статті 29 Закону №1875, якою передбачено, що договір на надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення укладається між власниками квартири та виконавцями цих послуг.

Частиною 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189 передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Тобто, Законом № 2189 передбачено, що усі договори, які були укладені до набрання чинності цим законом, зберігають чинність до моменту укладення нових договорів між виробниками послуг та їх споживачами.

Враховуючи наведене, оскільки заборгованість за надані позивачем послуги водопостачання та водовідведення відповідачем не сплачена, доказів її погашення останнім не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 344 726,70 грн. суми основного боргу.

Стосовно стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 20 563,29 грн, 3 % річних у розмірі 5 749,17 грн, пені в розмірі 11 050,73 грн за загальний період з 02.01.2018 по 31.03.2019 та штрафу у розмірі 68 945,34 грн колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.6. Договору абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою АТ Банк Кредит Дніпро №55/9-1022 від 15.07.2019, до якої долучено реєстр платіжних повідомлень, що надсилалися Розрахунковим департаментом ПрАТ АК Київводоканал , позивачем направлялися не всі платіжні повідомлення, а саме відсутні платіжні повідомлення по коду НОМЕР_4 за питну воду за квітень 2018, по коду НОМЕР_5 за стоки води за період з квітня 2018 по січень 2019, у зв`язку з чим 3 % річних, інфляційні втрати та пеня з суми боргу за вказані періоди нарахуванню не підлягають.

Зважаючи на викладене, перевіривши нараховані позивачем до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає, що вказані вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 3 % - у розмірі 4 604,10 грн та інфляційних втрат у розмірі 15 922,84 грн.

Крім того, згідно з положеннями ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.2.Договору за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує пеню у розмірі 1 відсоток несплаченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у частині стягнення пені - в розмірі 7 708,14 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно п. 4.1 Договору за безпідставну відмову від оплати наданих послуг Абонент сплачує штраф у розмірі 20 % від несплаченої суми.

З урахуванням вказаних норм законодавства та наведених положень договору, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 68 540,84 грн підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 344 726,70 грн. суми основного боргу, 3 % - у розмірі 4 604,10 грн, інфляційних втрат у розмірі 15 922,84 грн., пені - в розмірі 7 708,14 грн., штрафу в розмірі 68 540,84 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зеніт залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/14443/19 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/14443/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.12.2020 у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк