Постанова

від 24.11.2020 по справі 910/5300/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. Справа№ 910/5300/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

За участі секретаря судового засідання Яценко І.В.

представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 24.11.2020

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГрупп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020

у справі № 910/5300/20 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Державного підприємства "Державний експертний центр" Міністерства охорони здоров`я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГрупп"

про стягнення 104 163,84 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГрупп"

до Державного підприємства "Державний експертний центр" Міністерства охорони здоров`я України

про розірвання Договору про організацію надання послуг по вивезенню твердих відходів (вивезення побутового сміття) від 05.11.2019 №163/8-19

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Державний експертний центр" Міністерства охорони здоров`я України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГрупп" (далі - відповідач) про стягнення 103 680,00 грн пені та 483,84 грн штрафу за порушення строків надання послуг за договором про організацію надання послуг по вивезенню твердих відходів (вивезення побутового сміття) №163/8-19 від 05.11.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- 05.11.2019 позивачем (замовник) і відповідачем (виконавець) було укладено Договір, за умовами якого виконавець надає послуги по вивезенню твердих та побутових відходів з місць накопичення у замовника, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 10, двічі на тиждень (вівторок та четвер);

- з 04.02.2020 відповідач припинив виконання зобов`язань з надання послуг за договором;

- враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за договором йому нараховано 103 680,00 грн пені та 483,84 грн штрафу.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/5300/20 первісний позов Державного підприємства "Державний експертний центр" Міністерства охорони здоров`я України до Товариства з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГрупп" про стягнення 103 680,00 грн пені та 483,84 грн штрафу за порушення строків надання послуг за договором про організацію надання послуг по вивезенню твердих відходів (вивезення побутового сміття) від 05.11.2019№163/8-19 задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГрупп" на користь Державного підприємства "Державний експертний центр" Міністерства охорони здоров`я України пеню у розмірі 103 680,00 грн., штраф у розмірі 483,84 грн, судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГруп" до Державного підприємства Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України про розірвання Договору про організацію надання послуг по вивезенню твердих відходів (вивезення побутового сміття) від 05.11.2019 №163/8-19 повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГрупп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/5300/20 у повному обсязі, задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів та неправильного визначення судом спірних правовідносин.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/5300/20 задоволено, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГрупп" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/5300/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГрупп" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/5300/20, призначено справу до розгляду на 24.11.2020.

Позиції учасників справи

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГрупп" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/5300/20 у повному обсязі, задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Представник Державного підприємства "Державний експертний центр" Міністерства охорони здоров`я України у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

05.11.2019 між позивачем за первісним позовом як замовником і відповідачем за первісним позовом як виконавцем укладено Договір №163/8-19 про організацію надання послуг по вивезенню твердих відходів (вивезення побутового сміття).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець надає послуги по вивезенню твердих та побутових відходів (далі - ТПВ) з урахуванням операцій поводження з ТВП (збирання, перевезення, видалення, знешкодження, захоронення) з місць накопичення у замовника, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 10 та частотою вивезення ТПВ, вказаному у Графіку вивезення побутового сміття Додаток 1 до Договору (далі - Графік), що є невід`ємною частиною Договору (згідно коду Національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник 90510000-5 Утилізація сміття та поводження зі сміттям (90512000-9 Послуги з перевезення сміття), а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати фактично надані Послуги в порядку та в строки, визначені цим Договором.

Згідно з Графіком вивезення побутового сміття на 2020 рік частота вивезення сміття двічі на тиждень, по вівторках (2 контейнери) та четвергах (2 контейнери), всього 4 контейнери за тиждень.

Порядок надання послуг включає такі операції: збирання та тимчасове зберігання Замовником ТПВ на Об`єктах Замовника до прибуття спецавтомобіля Виконавця; завантаження ТПВ у сміттєвоз і прибирання засміченої під час завантаження території навколо об`єкту силами Виконавця (у випадку, якщо таке засмічення дійсно відбулось); вивезення сміттєвозом ТПВ (видалення, знешкодження, захоронення) до сміттєсортувальної станції, полігону тощо (п. 2.1 Договору).

За результатами наданих послуг, один раз на місяць, уповноваженими представниками сторін підраховується фактична кількість вивезених ТПВ (з розрахунку 1 контейнер дорівнює 1,1 куб.м.) про що складається акт прийняття наданих послуг (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання цього Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством України.

У п. 6.5 Договору сторони погодили, що за порушення строків надання Послуг, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 50 % вартості Послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Договір діє з 01.01.2020 до 31.12.2020 і набирає чинності з дня його підписання (п. 9.1 Договору).

Договір може бути припинений достроково лише за взаємною згодою Сторін, крім випадків, зазначених у п. 3.5 та 8.6 цього Договору (п. 9.3 Договору).

Згідно з п. 9.4 Договору одностороння відмова від виконання умов цього Договору не допускається.

Із наявної у матеріалах справи копії Договору вбачається, що він підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками Замовника та Виконавця.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження Договору, його розірвання або визнання його недійсним.

За твердженнями позивача за первісним позовом, з 04.02.2020 відповідач за первісним позовом припинив виконувати свої зобов`язання за Договором щодо вивезення ТВП з місць накопичення у позивача за первісним позовом.

Листом вих. №4 від 14.02.2020 відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом, що він вимушений зупинити надання послуг по збору та вивезенню твердих побутових відходів з 14.02.2020 у зв`язку з технічним станом автотранспортних засобів, та просив достроково припинити дію Договору за взаємною згодою сторін.

Позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом претензії №56 від 14.02.2020 №14/38/Б та №57 від 16.03.2020 №14/57/Б щодо виконання зобов`язань за Договором та сплати штрафних санкцій.

Відповідач за первісним позовом відповіді на вказані претензії не надав.

З урахуванням наведених обставин, у зв`язку із припиненням надання відповідачем за первісним позовом вказаних послуг та несплатою штрафних санкцій у добровільному порядку, позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача за первісним позовом 104 163,84 грн.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач за первісним позовом зазначив, що у нього істотно змінилися обставини його діяльності: весь автопарк підприємства вийшов з ладу внаслідок поломок. Товариство вирішило призупинити свою діяльність та надання послуг.

14.02.2020 та 19.02.2020 відповідач за первісним позовом повідомляв позивача за первісним позовом про припинення своєї діяльності та пропонував позивачу за первісним позовом укласти Додаткову угоду про розірвання Договору.

За твердженнями відповідача за первісним позовом, позивач за первісним позовом ігнорував його листи та повідомлення про припинення діяльності та розірвання Договору, що зумовило звернення його у межах даної справи із зустрічним позовом про розірвання Договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 174 ГК України, де зазначається, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами спірний договір є за своєю правовою природою договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п. 9.4 Договору сторони передбачили, що одностороння відмова від виконання умов цього Договору не допускається.

Матеріали справи свідчать, що з 04.02.2020 відповідач за первісним позовом не виконує свої зобов`язання за договором по вивезенню твердих та побутових відходів з об`єкта позивача за первісним позовом.

Вказані обставини підтверджуються актами, складеними уповноваженими посадовими особами позивача за первісним позовом за період з 04.02.2020 по 03.04.2020, листом відповідача за первісним позовом № 4 від 14.02.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

У п. 6.5 Договору сторони встановили, що за порушення строків надання Послуг, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 50 % вартості Послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

У зв`язку з порушенням відповідачем за первісним позовом зобов`язання з надання послуг по вивезенню твердих та побутових відходів відповідно до умов Договору, позивач за первісним позовом, керуючись п. 6.5 Договору, нарахував до стягнення з відповідача за первісним позовом 103 680,00 грн пені та 483,84 грн штрафу.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом до матеріалів справи розрахунок штрафних санкцій за період з 05.02.2020 по 03.04.2020, колегія суддів визнає його вірним, тому вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 103 680,00 грн пені та 483,84 грн штрафу підлягають задоволенню.

Стосовно вимог за зустрічним позовом про розірвання договору про організацію надання послуг по вивезенню твердих відходів (вивезення побутового сміття) від 05.11.2019 № 163/8-19 колегія суддів зазначає наступне.

В абз. 1 ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, на підставі якої пред`явлено даний позов, передбачено, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору. При цьому, можливість розірвання договору може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов`язання.

Водночас, договір у разі істотної зміни обставин може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт наявності істотної зміни обставин, а також наявність одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Поняття "істотна зміна обставин" є оціночним. Критерії визначення цього поняття закріплені в абз. 2 частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, яка визначає, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За відсутності істотної зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або/та за виникненні ускладнень у виконанні, які сторони могли розумно передбачити, договір відповідно до положень статті 652 Цивільного кодексу України не підлягає розірванню, як за згодою сторін, так і за рішенням суду.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

За змістом цих правових норм, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що посилання позивача за зустрічним позовом на істотну зміну обставин є необґрунтованим, оскільки вихід з ладу наявного у відповідача автотранспорту та припинення його діяльності не є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Посилання позивача за зустрічним позовом на вихід з ладу наявного у нього автотранспорту та припинення його діяльності не дають підстав для звільнення його від відповідальності за виконання зобов`язання за цим договором, тому є необґрунтованими.

За таких обставин, позивачем за зустрічним позовом не доведено наявність усіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, зокрема, не доведено наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, не доведено того факту, що внаслідок настання цих обставин, позивач за зустрічним позовом значною мірою позбавлений того, на що розраховував при укладенні Договору. Позивачем за зустрічним позовом також не доведено того, що виконання Договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору не змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах, у зв`язку із чим правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АкваЕкоБіоГрупп" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/5300/20 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/5300/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.12.2020 у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич