Постанова

від 26.11.2020 по справі 910/4716/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2020 р. Справа№ 910/4716/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Дикунської С.Я.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 26.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 (повний текст рішення підписано 27.05.2020)

у справі №910/4716/20 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Приватного підприємства Сорт

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес

про зобов`язання виконати зобов`язання

1. Зміст позовних вимог та заперечень

Приватне підприємство Сорт звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес в місячний термін, з дня набрання рішенням законної сили виконати в цілому взяті на себе останнім зобов`язання щодо приватного підприємства Сорт , зазначені в укладеному між ними договору від 26.01.2018 р. № 7, в частині повного виконання з проведення практичних дій, щодо отримання у власність товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес від приватного підприємства Сорт , вирощену сільськогосподарську продукцію, насіння соняшнику сорту Одісей вирощену на виконання договору від 26.01.2018 р. № 7, в кількості 80385 кілограмів відповідно до умов договору № 7 від 26.01.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виконав свої зобов`язання відповідно до умов договору № 7 від 26.01.2018 та виростив з банківських ліній соняшнику відповідно до переліку технологічних операцій на вибраній земельній ділянці площею 65 га насіння соняшнику сорту Одісей . Загальна кількість вирощеного насіння соняшнику сорту Одісей становила 148483 кг. Зазначене підтверджується актом передачі відповідачу вказаної сільськогосподарської продукції на зберігання за договором зберігання № 2/10 від 10.10.2018, який був укладений між сторонами в межах договору № 7 від 26.01.2018.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за договором № 7 від 26.01.2018 в частині повного отримання вирощеної сільськогосподарської продукції, а також в частині оплати вказаної продукції виконав лише частково. Залишок не прийнятої та не оплаченої сільськогосподарської продукції становить 80385 кг.

2. Обставини, встановлені місцевим та апеляційним судами

26.01.2018 між позивачем та відповідачем був укладений договір №7, за умовами якого позивач зобов`язувався виростити визначену цим договором сільськогосподарську продукцію за підтримки відповідача, і повністю передати її у власність відповідачеві. Відповідач зобов`язувався надавати допомогу в вирощуванні сільськогосподарської продукції, прийняти та здійснити оплату сільськогосподарської продукції за встановленими цінами відповідно до умов договору.

Відповідно до п.1.2. договору №7 під сільськогосподарською продукцією в цьому договорі розуміється насіння соняшнику Одісей, вирощене з батьківських ліній соняшнику та відповідно до переліку технологічних операцій з Додатку 1 до цього Договору (під Сільськогосподарською продукцією можливе вживання терміну Врожай ). Вирощування позивачем батьківських ліній соняшнику для отримання сільськогосподарської продукції проводиться на земельній ділянці площею 65 га, яка розташована в Київській обл., Баришівському р-ні, м. Березань.

Згідно з п.1.3. відповідач сприяє вирощуванню (виробництву) сільськогосподарської продукції, а саме: надає батьківські форми посівного матеріалу, агрохімію (на підставі заявок позивача), консультативно- методологічну допомогу з питань вирощування та/або первинної очистки посівного матеріалу, забезпечує контроль за виконанням технологічних операцій тощо.

Відповідно до п.2.1.6. договору №7 позивач зобов`язувався передати у власність відповідачеві всю вирощену сільськогосподарську продукцію (врожай) в повному обсязі, та за цінами зазначеними в п. 5.1.2. даного Договору. Позивач за жодних умов не має права реалізовувати сільськогосподарську продукцію третім особам за виключенням випадків, коли відповідач надасть позивачеві письмовий дозвіл на таку реалізацію

Згідно з п.2.2.4, 2.2.6. договору відповідач зобов`язався повністю прийняти та оплатити вирощену сільськогосподарську продукцію у позивача за цим Договором. Прийняти вирощену позивачем сільськогосподарську продукцію у відповідності до накладних та актів здачі-приймання сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.3.1.-3.3. договору збір вирощеної сільськогосподарської продукції проводиться за умови обов`язкової присутності представника відповідача безпосередньо на земельній ділянці вирощування. Кількість вирощеної та зібраної сільськогосподарської продукції фіксується представниками сторін в фізичній вазі. Поставка сільськогосподарської продукції здійснюється окремими партіями відповідно до поданих відповідачем та погоджених позивачем заявок. Заявки на поставку партії сільськогосподарської продукції складаються відповідачем з зазначенням кількості (обсягу), вартості та строків поставки сільськогосподарської продукції. Заявка на поставку відповідної партії сільськогосподарської продукції подається відповідачем в письмовій (факсимільним зв`язком або електронною поштою) або усній формі (засобами телефонного зв`язку).

Передача сільськогосподарської продукції у власність відповідачеві мала здійснюватися протягом 2 календарних днів з моменту узгодження заявки на поставку (п.3.4. договору №7).

Згідно з п.3.6.-3.7. договору №7 моментом передачі (поставки) сільськогосподарської продукції визнається фактична передача сільськогосподарської продукції, що підтверджується підписанням представниками сторін накладної (акту прийому-передачі) з зазначенням найменування сільськогосподарської продукції, кількості, вартості такої продукції.

Право власності на сільськогосподарську продукцію переходить до відповідача з моменту фактичної передачі сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.6.5. договору кінцевий термін оплати відповідачем і поставки всієї зібраної сільськогосподарської продукції позивачем відповідачеві має відбутись не пізніше ніж до 01.04.2019 включно, якщо сторони не погодять інший термін оплати та/або поставки зібраної сільськогосподарської продукції.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань по даному договору (п.10.1 договору №7).

10.10.2018 між відповідачем та позивачем в межах Договору № 7 від 26.01.2018, та з урахуванням його положень і особливостей, в тому числі і щодо встановлених ним застережень в частині передачі позивачем всієї вирощеної сільськогосподарської продукції (врожаю) по договору № 7 від 26.01.2018, третім особам, був укладений договір зберігання №2/10.

Відповідно до п.2.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором позивач зобов`язується передати в тому числі окремими партіями, на тимчасове платне зберігання сільськогосподарську продукцію - насіння соняшнику Одісей (надалі - Товар), а відповідач зобов`язується прийняти такий товар на зберігання та забезпечити його належне зберігання протягом всього строку зберігання.

Згідно з п.2.2. договору право власності на товар до відповідача за цим договором не переходить.

Відповідно до п.3.1. договору перелік товару, що передається на зберігання, його асортимент, кількість та вартість визначаються в актах передачі на зберігання, який підтверджує факт передачі товару на зберігання.

Згідно з п.3.6. договору товар (його частина) повертається із зберігання позивачеві на підставі актів повернення із зберігання.

Пунктом 5.1. договору зберігання передбачено, що відповідач: приймає від позивача на зберігання товар (його частину) за актом передачі - зберігання (пп.5.1.1); зберігає товар протягом строку дії договору (пп.5.1.2.); впродовж 3 (трьох) робочих днів повертає товар або його частину позивачеві з дати отримання від позивача вимоги про повернення йому всього або частини товару.

Відповідно до п.8.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.2019 включно.

10.10.2018 між відповідачем та позивачем був підписаний акт передачі на зберігання за договором зберігання №2/10, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв на тимчасове платне зберігання насіння соняшнику Одісей в кількості 148483 кг.

На виконання умов договору №02/10 від 10.10.2018 у період з 13.03.2018 по 05.06.2019 відповідач передав, а позивач прийняв з тимчасового зберігання товар насіння соняшнику Одісей , а саме: 5000 кг згідно акту повернення із зберігання №4 від 13.03.2018; 5000 кг згідно акту повернення із зберігання №5 від 19.03.2018; 3000 кг згідно акту повернення із зберігання №6 від 21.03.2018; 10000 кг згідно акту повернення із зберігання №1 від 01.11.2018; 5000 кг згідно акту повернення із зберігання №2 від 03.12.2018; 2000 кг згідно акту повернення із зберігання №3 від 16.01.2019; 2000 кг згідно акту повернення із зберігання №8 від 09.04.2019; 3000 кг згідно акту повернення із зберігання №9 від 11.04.2019; 1500 кг згідно акту повернення із зберігання №10 від 15.04.2019; 2000 кг згідно акту повернення із зберігання №11 від 17.04.2019; 2000 кг згідно акту повернення із зберігання №12 від 19.04.2019; 24630 кг згідно акту повернення із зберігання №14 від 05.06.2019.

На виконання вимог договору №7 від 26.01.2018, у період з 01.11.2018 по 05.06.2019 позивачем поставлено, а відповідачем одержано насіння соняшнику Одісей F1 в кількості 67130 кг, що підтверджується:

- видатковою накладною №142 від 01.11.2018 - в кількості 10000 кг на загальну суму 256100,04 грн.

- видатковою накладною №155 від 03.12.2018 - в кількості 5000 кг на загальну суму 128700,00 грн,.

- видатковою накладною №3 від 16.01.2019 - в кількості 2000 кг на загальну суму 53040,00 грн.

- видатковою накладною №35 від 13.03.2019 - в кількості 5000 кг на загальну суму 130650,00 грн.

- видатковою накладною №44 від 19.03.2019 - в кількості 5000 кг на загальну суму 130650,00 грн.

- видатковою накладною №46 від 21.03.2019 - в кількості 3000 кг на загальну суму 78390,00 грн.

- видатковою накладною №51 від 27.03.2019 - в кількості 2000 кг на загальну суму 52260,00 грн.

- видатковою накладною №71 від 09.04.2019 - в кількості 2000 кг на загальну суму 53820,00 грн.

- видатковою накладною №75 від 11.04.2019 - в кількості 3000 кг на загальну суму 80730,00 грн.

- видатковою накладною №79 від 15.04.2019 - в кількості 1500 кг на загальну суму 40365,00 грн.

- видатковою накладною №82 від 17.04.2019 - в кількості 2000 кг на загальну суму 53820,00 грн.

- видатковою накладною №87 від 19.04.2019 - в кількості 2000 кг на загальну суму 53820,00 грн.

- видатковою накладною №103 від 05.06.2019 - в кількості 24630 кг на загальну суму 662793,30 грн.

06.09.2019 відповідач направив на адресу позивача повідомлення за договором зберігання №2/10 від 10.10.2018, в якому зазначив, що станом на 05.09.2019 на тимчасовому платному зберіганні у відповідача перебував товар позивача в кількості 81353 кг, просив погасити заборгованість з оплати зберігання насіння та повідомити про подальші наміри - продовження строку зберігання шляхом укладення додаткової угоди або повернення товару зі зберігання.

18.09.2019 позивач у своїй відповіді на повідомлення відповідача просив узгодити дату повернення товару із зберігання не пізніше 30.09.2019.

20.09.2019 відповідач направив позивачеві повідомлення, в якому просив забрати товар в загальній кількості 141928 кг (за договором зберігання №1/10 від 10.10.2018 та договором зберігання №2/10 від 10.10.2018).

02.10.2019 на виконання умов договору зберігання №02/10 відповідач передав, а позивач прийняв з тимчасового зберігання товар насіння соняшнику Одісей в кількості 46840 кг, що підтверджується актами повернення із зберігання №15 та №16

03.10.2019 на виконання умов договору зберігання №02/10 відповідач передав, а позивач прийняв з тимчасового зберігання товар насіння соняшнику Одісей в кількості 33545 кг, що підтверджується актами повернення із зберігання №17 та №18.

В матеріалах справи міститься видаткова накладна №143 від 09.10.2019 про видачу насіння соняшнику Одісей F1 в кількості 0,968 тон на суму 25419,67 грн. відповідно до договору вирощування №7 від 26.01.2018, разом з тим, зазначена накладна не підписана відповідачем.

25.10.2019 відповідач направив на адресу позивача повідомлення, в якому зазначив про закінчення терміну дії договору зберігання №1/10 від 10.10.2018 та договору зберігання №2/10 від 10.10.2018. Також відповідач звернув увагу позивача на те, що зазначені договори діяли до 31.03.2019, а додаткових угод про продовження дії договорів між сторонами не укладалось, а тому просив позивача забрати товар в повному обсязі.

03.12.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій просив в найкоротший термін виконати свої договірні обов`язки по договору №7 від 26.01.2018 та №3 від 23.01.2018, а саме, забрати наявне на складах позивача насіння соняшнику, загальною вагою 122005 кг, вирощене відповідно до вищезазначених договорів, провести оформлення всіх законодавчо встановлених, необхідних первинних документів, та провести всі необхідні розрахунки, згідно умов договору чи двосторонньо обумовленої сторонами ціни за 1 тону продукції - насіння Меркурій та Одісей .

27.04.2020 рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/3124/20 за позовом Приватного підприємства Сорт до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес про стягнення 25419,67 грн. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Під час розгляду вказаної справи, господарський суд міста Києва встановив, що за змістом пункту 2.2. договору зберігання № 2/10 від 10.10.2018 з урахуванням положень договору №7 від 26.01.2018 (п.3.6.), право власності на товар до зберігача (відповідача у справі) за цим договором не переходить.

За таких обставин, наявність у відповідача на зберіганні сільськогосподарської продукції - насіння соняшнику Одіссей у кількості 968 кг, з урахуванням того, що право власності на товар до зберігача не переходить, враховуючи обов`язок позивача забрати зі зберігання продукцію після закінчення строку дії договору зберігання, не створює у відповідача жодних зобов`язань з оплати такої продукції за виставленим позивачем рахунком та направленою для підписання видатковою накладною.

Окрім того, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що у відповідача не виникає обов`язку з оплати товару після 01.04.2019 (п.6.5. договору №7 від 26.01.2018), який не повернуто із зберігання позивачу.

3. Зміст рішення господарського суду

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/4716/20 позов задоволено повністю.

Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес в місячний термін, з дня набрання рішенням законної сили виконати в цілому взяті на себе останнім зобов`язання щодо приватного підприємства Сорт зазначені в укладеному між ними договору від 26.01.2018 р. №7, в частині повного виконання з проведення практичних дій, щодо отримання у власність товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес від приватного підприємства Сорт , вирощену сільськогосподарську продукцію, насіння соняшнику сорту Одісей вирощену на виконання договору від 26.01.2018 р. №7, в кількості 80385 кілограмів відповідно до умов договору № 7 від 26.01.2018 р. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2102,00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд виходив з того, що згідно акту передачі відповідачу вирощеної сільськогосподарської продукції на зберігання за договором зберігання №2/10 від 10.10.2018 р., загальна кількість вирощеного насіння соняшнику сорту Одісей становила 148483 кг.

Водночас, п.2.2.4 договору від 26.01.2018 р. №7 передбачено, що контрактант (відповідач) повністю приймає та оплачує вирощену сільськогосподарську продукцію.

Натомість, згідно актів повернення із зберігання за договором зберігання відповідачем частково повернута вирощена сільськогосподарська продукція, а саме у кількості 80385 кг. Оскільки п.3.9 договору від 26.01.2018 р. №7 передбачено, що відмова контрактанта від прийняття сільськогосподарської продукції належної якості не допускається, така відмова вважається порушенням контрактантом своїх зобов`язань відповідно до цього договору.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/4716/20 і відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом було надано невірну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, та допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що позивачем не доведено належними доказами зазначені ним обставини, а вимоги, які пред`явлені позивачем не відповідають умовам договору №7 від 26.01.2018.

5. Доводи учасників справи щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу позивач надав пояснення по суті спору та зазначив, що умовами договору було визначено обов`язок позивача виростити насіння на земельній ділянці площею 65 га та в подальшому передати всю вирощену продукцію відповідачеві. Після збору врожаю все насіння в кількості 148443 кг було передане на зберігання відповідачеві на підставі договору №02/10 від 10.10.2018.

Частина насіння була повернута зі зберігання і на підставі договору №7 від 26.01.2018 була передана позивачем відповідачеві, проте, всупереч умов вказаного договору відповідач відмовився від прийняття залишкової кількість насіння, чим порушив умови договору.

Відповідач у своїх запереченнях на відзив зазначив, що судом не взято до уваги строки виконання зобов`язання позивача щодо поставки всієї зібраної сільськогосподарської продукції, встановленої договором. Крім того, відповідач вважає, що позивачем порушено умови договору щодо поставки всієї вирощеної сільськогосподарської продукції.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес 23.06.2020 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/4716/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/4716/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Коробенко Г.П., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Торгівельний дом - Гермес на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020, справу призначено до розгляду на 03.09.2020.

03.09.2020 в зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці справа №910/4716/20 була передана на автоматизований розподіл, відповідно до якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі Тищенко О.В., Дикунської С.Я. та Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 справу №910/4716/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Дикунської С.Я., Станіка С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 відкладено розгляд справи №910/4716/20 на 01.10.2020.

25.09.2020 в зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному справа №910/4716/20 була передана на автоматизований розподіл, відповідно до якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі Тищенко О.В., Дикунської С.Я. та Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2020 справу №910/4716/20 прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено до розгляду на 03.11.2020.

03.11.2020 в зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. на лікарняному справа №910/4716/20 була передана на автоматизований розподіл, відповідно до якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі Тищенко О.В., Дикунської С.Я. та Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 справу №910/4716/20 прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено розгляд справи на 26.11.2020

Представник позивача в судове засідання 26.11.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.

7. Джерела права й акти їх застосування

Цивільний кодекс України

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 655 Кодексу продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 713 Кодексу за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов`язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов`язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарський процесуальний кодекс України

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

8. Позиція апеляційного суду

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір №7 від 26.01.2018, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався виростити визначену цим договором сільськогосподарську продукцію за підтримки відповідача, і повністю передати її у власність відповідачеві, а відповідач зобов`язувався надавати допомогу у вирощуванні сільськогосподарської продукції, прийняти та здійснити оплату сільськогосподарської продукції за встановленими цінами відповідно до умов договору.

На виконання умов договору № 7 від 26.01.2018 позивач виростив визначену вказаним договором сільськогосподарську продукцію - насіння соняшнику Одісей .

Водночас, у межах договору №7 від 26.01.2018, між позивачем як поклажодавцем та відповідачем як зберігачем був укладений договір зберігання №2/10 від 10.10.2018, у відповідності до п.2.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором позивач зобов`язувався передати в тому числі окремими партіями, на тимчасове платне зберігання сільськогосподарську продукцію - насіння соняшнику Одіссей , а відповідач зобов`язувався прийняти такий товар на зберігання та забезпечити його належне зберігання протягом всього строку зберігання. Право власності на товар до зберігача за цим договором не переходить.

Спір у справі виник в зв`язку з тим, що відповідач всупереч умов договору №7 від 26.01.2018 щодо обов`язку прийняти всю сільськогосподарську продукцію, а саме насіння Одісей , яке вирощене на земельній ділянці площею 65 га, відмовився прийняти частину продукції в кількості 80385 кг.

Відповідно до акту передачі на зберігання за договором зберігання № 2/10 від 10.10.2018 позивач передав відповідачу насіння соняшнику Одісей у кількості 148483 кг. В подальшому відповідач на виконання умов договору зберігання повернув зі зберігання позивачеві сільськогосподарську продукцію в кількості 147515 кг. Залишок, в кількості 968 кг залишився на зберіганні у відповідача.

Разом з тим, позивач на виконання умов договору №7 від 26.01.2018 у період з 01.11.2018 по 05.06.2019 передав відповідачеві насіння Одісей в кількості 67130 кг.

Положення п.6.5 договору № 7 від 26.01.2018 передбачають зобов`язання позивача з поставки сільськогосподарської продукції у строк до 01.04.2019 включно. Однак, згідно із наявними у матеріалах справи доказами та дійсними обставинами, сам позивач здійснював поставку продукції після 01.04.2019, що підтверджується, зокрема, видатковими накладними №71 від 09.04.2019, №75 від 11.04.2019, №79 від 15.04.2019, №82 від 17.04.2019, №87 від 19.04.2019, №103 від 05.06.2019. За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не дотримано встановленого у п.6.5. договору № 7 від 26.01.2018 строку та за відсутності поставки позивачем продукції у вказаний строк, у відповідача був відсутній, відповідно, і обов`язок його приймати.

Доказів погодження іншого терміну поставки зібраної сільськогосподарської продукції позивачем суду не надано.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

У відповідності до умов договору №7 від 26.01.2018 поставка сільськогосподарської продукції здійснюється окремими партіями відповідно до поданих відповідачем та погоджених позивачем заявок. Заявки на поставку партії сільськогосподарської продукції складаються відповідачем з зазначенням кількості (обсягу), вартості та строків поставки сільськогосподарської продукції. Заявка на поставку відповідної партії сільськогосподарської продукції подається відповідачем в письмовій (факсимільним зв`язком або електронною поштою) або усній формі (засобами телефонного зв`язку).

Позивачем не надано копій заявок відповідача на поставку партій сільськогосподарської продукції, але не виконаних позивачем за період до 01.04.2019.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що позивач прийняв від відповідача з тимчасового зберігання товар насіння соняшнику Одісей в загальній кількості 80385 кг лише 02.10.2019 та 03.10.2019.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами позивача, що відповідачем не прийнята вся сільськогосподарська продукція в порушення умов договору, та підтверджується актами, підписаними сторонами на виконання умов договору зберігання, виходячи з наступного.

Умовами укладеного між сторонами договору зберігання № 2/10 від 10.10.2018 передбачено обов`язок відповідача як зберігача зберігати переданий йому товар протягом строку дії договору, тоді як обов`язок позивача як поклажодавця після закінчення строку зберігання взяти назад здане ним майно на зберігання.

При цьому, за змістом пункту 2.2. договору зберігання № 2/10 від 10.10.2018 з урахуванням положень договору №7 від 26.01.2018 (п.3.6.), право власності на товар до зберігача (відповідача у справі) за цим договором не переходить.

Отже, передача відповідачеві на зберігання всієї вирощеної сільськогосподарської продукції - насіння соняшнику Одісей в кількості 148483 кг відповідно до договору №02/10 від 10.10.2018, не створює у відповідача жодних зобов`язань з прийняття такої продукції за договором №7 від 26.01.2018.

9. Висновки апеляційного суду

З урахуванням викладеного, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 підлягає скасуванню, а в позові слід відмовити.

Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/4716/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/4716/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення суду, яким у задоволенні позову Приватного підприємства Сорт до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес про зобов`язання виконати умови договору від 26.01.2018 №7- відмовити.

4. Стягнути з приватного підприємства Сорт (07540, Київська область, м. Березань, вул. Братів Роговців, 8, код 30334689) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дом - Гермес (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53А, код 39422783) 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/4716/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 28.12.2020 після виходу судді з відпустки.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Я. Дикунська

С.Р. Станік