Постанова

від 28.12.2020 по справі 910/2988/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2020 р. Справа№ 910/2988/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Поляк О.І.

Майданевича А.Г.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізована пересувна механізована колона-7

на рішення Господарського суду міста Києва, ухвалене 18.06.2020, повний текст якого складено і підписано 30.06.2020

у справі № 910/2988/20 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Акціонерного товариства Київгаз

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізована пересувна механізована колона-7

про стягнення 200 726,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 61-63), заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в сумі 200 726,02 грн., перерахованої на підставі укладеного між сторонами договору підряду № П-1302/12-08 до договору на приєднання № ПН-01302/12-08 від 12.08.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за спірним договором підряду, а саме невиконанням робіт за вказаним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2020, повний текст якого складений та підписаний 30.06.2020, у справі № 910/2988/20 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- позивачем належними та допустимими доказами доведено, а відповідачем не спростовано факт невиконання останнім робіт за спірним договором, з огляду на що позивач відповідно до положень ч. 2 ст. 849 ЦК України набув права відмовитись від договору підряду і вимагати відшкодувати збитків;

- договірні зобов`язання між сторонами за спірним договором підряду припинились на підставі листа позивача вих. №184/09-1 від 27.01.2020;

- враховуючи відсутність доказів належного виконання відповідачем договірних зобов`язань із виконання робіт за договором, припиненим згідно зі статтею 849 ЦК України, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення суми 200 726,02 грн. відповідно до статей 849 і 1212 ЦК України у їх сукупності.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізована пересувна механізована колона-7 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/2988/20 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт послався на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, які визнав встановленими, висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального законодавства щодо перенесення процесуальних строків.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про те, що:

- суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання (надійшло до суду 18.06.2020 - примітка суду), не прийнявши до уваги те, що ухвали суду від 04.03.2020, від 13.04.2020 та від 14.05.2020 відповідач не отримував, а про наявність цієї судової справи дізнався лише 12.06.2020, отримавши ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2020, а відтак, у відповідача на ознайомлення з матеріалами справи на підготовку відзиву фактично було лише три робочі дні, в той час як за змістом ч. 1 ст. 165 ГПК України строк для подання відзиву не може бути меншим за 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;

- позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач не приступив до виконання робіт за спірним договором, проте у відповідача наявні докази виконання ним робіт за спірному об`єкті, а станом на 20.07.2020 всі передбачені спірним договором роботи виконані, що підтверджується доданим до відзиву Актом про прийом завершеного будівництва об`єкту газопостачання, підписаного, в тому числі, представником позивача;

- відповідач не міг приступити до виконання робіт, передбачених умовами спірного договору, до виконання у повному обсязі позивачем обов`язку, передбаченого п. 3 розділу V Технічних умов приєднання до газорозподільної системи на № SW 013001217 від 06.12.2017, затверджених оператором ГРМ ПАТ Київгаз ;

- позивач просить стягнути заявлену до стягнення, суму, в тому числі, як грошові кошти, які відповідач утримує без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК України - примітка суду), проте спірний договір підряду не розірваний, нікчемним не визнаний, аванс отриманий від позивача законно на підставі вказаного договору, що виключає стягнення з відповідача коштів на підставі ст. 1212 ЦК України;

- позивач у позовній заяві неодноразово зазначає про надсилання відповідачу листів щодо виконання спірного договору підряду, проте позивачем не надано доказів саме отримання відповідачем вказаних листів.

До апеляційної скарги відповідачем додані додаткові докази, а саме, належним чином засвідчені копії:

- витягу з проекту приєднання до газорозподільчої системи приватного житлового будинку за адресою: м. Київ, Соломянський р-н, вул. Університетська, 27;

- Технічних умов приєднання до газорозподільної системи на № SW 013001217 від 06.12.2017;

- заявки на тех. нагляд за будівництвом;

- фотографій.

Крім того, відповідачем у додатках до апеляційної скарги зазначено про надання суду копії акту про прийом завершеного будівництва об`єкту газопостачання житлового будинку № 27 по вул. Університетська, проте вказаного документу до матеріалів справи не додано, що підтверджується Актом про втрату документів або пеерепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) № 194/20 від 22.07.2020, складеним Господарським судом міста Києва.

Згідно з витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 03.09.2020 справа № 910/2988/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Поляк О.І.

При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником не додано доказів про сплату судового збору в сумі 4 516,34 грн. з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали доказів про сплату судового збору в сумі 4 516,34 грн.

15.10.2020 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію № 1-1396К від 15.10.2020 про сплату судового збору в сумі 4 516,34 грн.

За таких обставин, ухвалою від 19.10.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Поляк О.І.:

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізована пересувна механізована колона-7 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/2988/20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 04.11.2020;

- сторонам роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- учасникам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

17.11.2020 до суду від позивача надішли заява про поновлення пропущеного процесуального строку, в якій позивач просить поновити йому процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також відзив на апеляційну скаргу.

Щодо заяви позивача про поновлення пропущеного процесуального строку слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України встановлено, що:

- суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

- строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020, якою відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізована пересувна механізована колона-7 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/2988/20, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 04.11.2020.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У поданій заяві про поновлення пропущеного процесуального строку позивач, як на підставу для його поновлення посилається на те, що в жовтні місяці у багатьох офісних працівників позивача, робочі місця яких розташовані у одному офісі з працівниками юридичного департаменту, було підтверджено інфекційну хворобу, спричинену корона вірусом Sars-Cоv-2, з огляду на що та враховуючи стрімке поширення вказаної хвороби серед працівників, на підприємстві було запроваджено карантинні обмеження та впроваджено заходи запобігання розповсюдженню хвороби, зокрема, переведення працівників на режим дистанційної роботи, наслідком чого фактично і стала неможливість своєчасної подачі відзиву на апеляційну скаргу.

До вказаної заяви додані відповідні копії листків непрацездатності та лабораторних досліджень щодо працівників позивача, а також копія наказу позивача № 174 від 23.10.2020 Про запровадження дистанційної роботи на період карантину .

Колегія суддів вважає, що наведені позивачем підстави пропуску строку для подання відзиву на апеляційну скаргу є поважними, з огляду на що заяви позивача про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу колегією суддів задовольняється.

У поданому відзиві позивач, з посиланням на ті ж саме обставини, що й при зверненні до суду з позовом, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти долучення до матеріалів справи доданих відповідачем до апеляційної скарги додаткових доказів, пославшись на те, що відповідачем не надано доказів поважності причин неподання їх до суду першої інстанції.

Щодо доданих відповідачем до апеляційної скарги додаткових доказів слід зазначити таке.

Враховуючи, що відповідач додав ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспореного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Відповідач у апеляційній скарзі, як на підставу прийняття вказаних доказів судом апеляційної інстанції фактично послався на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, не прийнявши до уваги те, що ухвали суду від 04.03.2020, від 13.04.2020 та від 14.05.2020 відповідач не отримував, а про наявність цієї судової справи відповідач дізнався лише 12.06.2020, отримавши ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2020, а відтак, у відповідача на ознайомлення з матеріалами справи на підготовку відзиву фактично було лише три робочі дні.

Отже, як на підставу для прийняття додаткових доказів відповідач фактично послався на його необізнаність про розгляд судом цієї справи.

Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає таке.

Підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта.

З матеріалів справи слідує, що всю судову кореспонденцію було відповідачу направлено за вказаною позивачем у позові адресою: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11-А, яка зазначена як адреса відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у спірному договорі підряду, а також вказана самим відповідачем у апеляційній скарзі як власна адреса.

Ухвали суду від 04.03.2020, від 13.04.2020, від 14.05.2020 повернулись на адресу суду без вручення їх відповідачу з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання .

Отже, суд першої інстанції вчинив всіх необхідних дій для своєчасного повідомлення відповідача про судовий розгляд цієї справи, а неодержання вказаних листів є наслідками вольової поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо їх належного отримання, та, відповідно, не може свідчити про неможливість подання доказів до суду першої інстанції з причин, які об`єктивно не залежали від апелянта.

Слід зазначити і про те, що, як зазначає сам відповідач, про наявність цієї судової справи він дізнався 12.06.2020, отримавши ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2020, а відтак, до 18.06.2020 він мав можливість подати до суду першої інстанції докази на підтвердження власної правової позиці, проте такою можливістю не скористався і жодних пояснень щодо неможливості вчинити вказані дії з незалежних від відповідача причини не навів, так само як і не надав доказів на підтвердження вказаних обставин.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює відповідачу більш сприятливі, аніж позивачу умови в розгляді конкретної справи.

За таких обставин, додані відповідачем копії витягу з проекту приєднання до газорозподільчої системи приватного житлового будинку за адресою: м. Київ, Соломянський р-н, вул. Університетська, 27, Технічних умов приєднання до газорозподільної системи на № SW 013001217 від 06.12.2017, заявки на тех. нагляд за будівництвом та фотографій як додаткові докази колегією суддів не приймаються.

Розпорядженням № 09.1-08/5644/20 від 28.12.2020, у зв`язку перебуванням судді Дідиченко М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2988/20.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 справа № 910/2988/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Майданевич А.Г.

Ухвалою від 28.12.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Майданевич А.Г. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізована пересувна механізована колона-7 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/2988/20 прийнято до свого провадження.

Станом на 28.12.2020 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді вказаної справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 210 200,00 грн., і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

12.08.2019 позивач як замовник та відповідач як підрядник уклали договір підряду № П-1302/12-08 до договору на приєднання № ПН-01302/12-08 (далі Договір) (а.с. 7-9), відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач забезпечує відповідно до проектної документації виконання робіт з монтажу вузла обліку газу та монтажу газопроводу (далі Роботи) на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Університетська, 27.

Згідно з п. 3.1 Договору договір вартість робіт становить 250 907,52 грн., в т.ч. ПДВ - 41 817,92 грн.

У п. 3.3 Договору сторони погодили, що оплата відповідачем за даним Договором проводиться у два етапи:

І етап: аванс 80 % від вартості робіт, у розмірі 200 726,02 грн. у строк протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами цього Договору;

ІІ етап: остаточний розрахунок 20%, в розмірі 50 181,50 грн., у тому числі ПДВ - 8 363,58 грн. у строк протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами Актів приймання - передачі виконаних робіт.

З матеріалів справи сліду та сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу аванс в сумі 200726,02 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 6746 від 15.08.2019 (а.с. 11).

У пункті 2.2 Договору сторони погодили, що відповідач зобов`язується виконати всі роботи за цим договором та передати їх результат позивачу до 31.12.2019.

Згідно з п. 2.3 Договору при неможливості виконати роботи в строк, вказаний у пункті 2.2 Договору, відповідач зобов`язаний повідомити про це позивача з метою перегляду строків. Рішення про перегляд строків оформляється додатковою угодою.

Щодо посилань відповідача на те, що він не міг приступити до виконання робіт, передбачених умовами Договору, до виконання у повному обсязі позивачем обов`язку, передбаченого п. 3 розділу V Технічних умов приєднання до газорозподільної системи на № SW 013001217 від 06.12.2017, затверджених оператором ГРМ ПАТ Київгаз , колегія суддів зазначає про те, що за умовами Договору відповідач мав повідомити позивача про неможливості виконати роботи в строк вказаний у пункті 2.2 Договору, а продовження строків виконання робіт у такому випадку має оформлюватись шляхом укладення відповідної додаткової угоди, проте матеріали справи не містять а ні доказів повідомлення відповідачем позивача про неможливість виконати роботи в строк, вказаний у пункті 2.2 Договору, а ні доказів укладення сторонами відповідної додаткової угоди, а відтак, спірні роботи мали бути відповідачем виконані та позивачу передані в строк до 31.12.2019.

Розділом 9 Договору встановлений порядок приймання-передачі закінчених робіт та зокрема те, що приймання-передача виконаних робіт оформляється актом приймання-передачі (п. 9.1).

Матеріли справи не містять доказів підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт.

Щодо посилань відповідача на те, що у нього наявні докази виконання ним робіт за спірному об`єкті, а станом на 20.07.2020 всі передбачені спірним договором роботи виконані, що підтверджується доданим до відзиву Актом про прийом завершеного будівництва об`єкту газопостачання, підписаного в тому числі представником позивача, колегія суддів зазначає про те, що відповідачем не було долучено до матеріалів справи відповідного акту, а відтак, вказані твердження не підтверджуються належними та допустимими доказами.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що відповідач спірні роботи у строк, передбачений Договором, не виконав, результати виконаних робіт та виконавчу документацію позивачу по акту приймання-передачі виконаних робіт не передав, що, на думку колегії суддів, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з п.п. 4.4.5 Договору позивач має право відмовитися від даного Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо відповідач своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що їх закінчення у строк, визначений договором, стає неможливим.

26.12.2019 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 3056/09-1 від 26.12.2019 (а.с. 13), в якому, з огляду на перенесення робочих днів у грудні 2019 року, запропонував відповідачу у строк до 28.12.2019 передати за актом приймання-передачі виконаних робіт результати робіт за Договором та усю виконавчу документацію.

На доказ направлення вказаного листа до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії опису вкладення з штрихкодовим ідентифікатором 0110311118943, фіскального чеку від 26.12.2020 та накладної.

Позивач зазначає про те, що на вказаний лист відповідач не відповів, результати робіт та виконавчу документацію позивачу за актом приймання-передачі виконаних робіт не передав.

З огляду на вказані обставини, 27.11.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 184/09-1 від 27.01.2020 (а.с. 15), в якій повідомив відповідача про відмову від Договору у порядку п. 4.4.5 Договору та просив у семиденний термін з дня отримання вказаної вимоги повернути позивачу аванс в сумі 200 726,02 грн.

На вказаний лист відповідач не відповів, аванс в сумі 200 726,02 грн. позивачу не повернув, наслідком чого і стало звернення останнього до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позовні вимог позивача задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 846 ЦК України встановлює, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За умовами Договору відповідач взяв на себе зобов`язання виконати визначені Договором роботи та передати їх результат позивачу у строк до 31.12.2019.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.

Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується той факт, що роботи, передбачені Договором, відповідач не виконав.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 615 ЦК України).

За правилами ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник набуває права відмовитися від договору підряду.

Таким чином, законом замовнику надано право відмовитись в односторонньому порядку від договору підряду за наявності обставин, з якими закон пов`язує виникнення у нього права на це, і такі дії не потребують узгодження з підрядником.

Можливість відмови від Договору у випадку якщо відповідач своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що їх закінчення у строк, визначений договором, стає неможливим встановлена і п.п. 4.4.5 Договору.

За обставин, що склалися, враховуючи, що відповідач як підрядник попередньо оплачені позивачем роботи, в порушення умов Договору, не виконав, відповідно до приписів ЦК України та ГК України позивач як замовник має право відмовитись від Договору, що ним і було зроблено шляхом направлення вимоги вих. № 184/09-1 від 27.01.2020.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не надано доказів саме отримання відповідачем вказаних листів, слід зазначити таке.

З матеріалів справи слідує, що всю кореспонденцію позивач відповідачу направляв за вказаною у Договорі адресою: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11-А, яка зазначена як адреса відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,.

Отже, позивач вчинив всіх необхідних дій для своєчасного повідомлення відповідача як про необхідність виконання умов Договору, так і про односторонню відмову позивача від Договору, а неодержання вказаних листів є наслідками вольової поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо їх належного отримання і така бездіяльність не може слугувати підставою для невиконання відповідачем зобов`язань з виконання робіт або ж ненастання факту припинення Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з виконання передбачених Договором робіт у повному обсязі позивач, відповідно до приписів законодавства, має право вимагати повернення попередньої оплати, що ним і було реалізовано шляхом направлення відповідачу вимоги вих. № 184/09-1 від 27.01.2020.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача передоплати в сумі 200 726,02 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізована пересувна механізована колона-7 задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/2988/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову та судові витрати відповідача за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізована пересувна механізована колона-7 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/2988/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/2988/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2988/20.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.І. Поляк

А.Г. Майданевич