Ухвала

від 29.12.2020 по справі 924/371/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" грудня 2020 р. Справа № 924/371/19

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Мельник О.В. , перевіривши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кодр" на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.08.2019 р. у справі №924/371/19

за позовом Хмельницької міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кодр"

про стягнення 64 623,97 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.08.2019 р. у справі №924/371/19 позов Хмельницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Кодр" задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Кодр" на користь Хмельницької міської ради 64623,97 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Курчатова, 118/11Д у м. Хмельницькому та 1921 грн. витрат на оплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 09.12.2020 р. відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив оскаржуване рішення господарського суду Хмельницької області від 02.08.2019 р. у справі №924/371/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Листом №924/371/19/6865/20 від 15.12.2020 р. судом апеляційної інстанції витребувано належним чином оформлену справу №924/371/19 з господарського суду Хмельницької області, яка надійшла до суду 22.12.2020 року.

Вивчивши зміст апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на наступне.

Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Хмельницької області від 02.08.2019 р. у справі №924/371/19. В обґрунтування клопотання про поновлення вказаного процесуального строку вказує, що про існування оспорюваного судового рішення дізнався лише 16.11.2020 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень, адже будь-яких судових повісток та відповідного судового рішення засобами поштового зв`язку не отримував.

Також скаржник звертає увагу, що ТОВ "Кодр" не знало і не могло знати про судовий процес, у тому числі про прийняте господарським судом рішення, оскільки судові повістки та процесуальні документи не вручались відповідачу з вини працівників АТ "Укрпошта", а тому апелянт вважає, що у нього була відсутня можливість подання апеляційної скарги у строки встановлені законом, що зумовило пропущення процесуального строку.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 02.08.2019 р., тому строк, встановлений для апеляційного оскарження, закінчився 22.08.2019 року.

Протягом розгляду справи в господарському суді Хмельницької області судові рішення, в тому числі оскаржуване рішення від 02.08.2019 р. надсилались ТОВ "Кодр" на вірну адресу: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 118/11Д, згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, з матеріалів справи вбачається, що судова кореспонденція поверталась без вручення відповідачу, зокрема, копія рішення господарського суду Хмельницької області від 02.08.2019 р. повернулась до суду із зазначенням причини повернення: "організація не числиться, відсутній договір на доставку пошти".

Крім того зі змісту апеляційної скарги вбачається, що про існування рішення суду відповідач дізнався 16.11.2020 року, а тому останнім днем на подачу апеляційної скарги, з урахуванням ч.4 ст.116 ГПК України, було 07.12.2020 року.

Натомість скаржник звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою 09.12.2020 р., про що свідчить відповідна відмітка господарського суду Хмельницької області, тобто з порушенням встановленого строку для апеляційного оскарження.

Водночас, колегією суддів встановлено, що відповідач був достеменно обізнаний про постановлене господарським судом Хмельницької області рішення від 02.08.2019 р., оскільки 04.06.2020 р. представник відповідача адвокат Ткачук Богдан Миколайович звертався до господарського суду Хмельницької області із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи №924/371/19 (а.с.74). На підтвердження повноважень до клопотання долучено ордер серії ХМ №046245 від 04.06.2020 р. про надання адвокатом Ткачуком Б.М. правової допомоги ТОВ "Кодр" у господарському суді Хмельницької області (а.с.75).

Зазначені обставини в сукупності свідчать про пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При цьому судом враховується, що у справі "Мушта проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року, суд постановив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], №28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008р. "Пономарьов проти України" суд вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 вказаної Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (Рішення у справі "Рябих проти Росії").

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Таким чином суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлений законом, у цьому разі ГПК України.

Держава в особі судових органів повинна забезпечити зацікавленим особам право на використання наявних засобів правового захисту, зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для іншої сторони в реалізації її права на виконання судового рішення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06).

Суд дійшов висновку, що апелянт не довів, що пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Хмельницької області від 02.08.2019р. більше ніж на 1 рік та чотири місяці зумовлений особливими та непереборними обставинами, а не стався внаслідок бездіяльності відповідача.

Враховуючи вищевикладене, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження викладені ТОВ "Кодр" в апеляційній скарзі визнаються судом неповажними.

Частиною 3 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.256 ГПК України, що відповідно до ч.3 ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне надати можливість апелянту звернутись до суду з заявою про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження .

Керуючись ст.ст.174, 234, 235, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кодр" на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.08.2019 р. у справі №924/371/19 залишити без руху.

2. Надати апелянту товариству з обмеженою відповідальністю "Кодр" - 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для звернення до суду з заявою про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження .

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

5. Копію ухвали направити учасникам справи.

Суддя Мельник О.В.