Рішення

від 29.12.2020 по справі 903/824/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 грудня 2020 року Справа № 903/824/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за відсутності представників сторін, у зв`язку з їх неявкою в судове засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД", м. Нетішин

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД", смт. Голоби

про стягнення 265 775,98 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" 265 775,98 грн., в тому числі: 250 502,00 грн. (197 000,00 грн. + 53502,00 грн.) заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей, відпущених згідно укладених між сторонами договорів купівлі-продажу №8 від 27.09.2019р. та №9 від 28.10.2019р., 6 039,76 грн. загальної суми збитків від інфляції та 9 234,22 грн. загальної суми трьох процентів річних, нарахованих згідно із ст. 625 ЦК України, у зв`язку невиконанням відповідачем умов договорів купівлі-продажу №7 від 26.09.2019р., №8 від 27.09.2019р., №9 від 28.10.2019р. в частині проведення належних та своєчасних розрахунків по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договорів купівлі-продажу №7 від 26.09.2019р., №8 від 27.09.2019р., №9 від 28.10.2019р. в частині проведення належних та своєчасних розрахунків по оплаті товарно-матеріальних цінностей, виникнення заборгованості та нарахування у зв`язку з цим сум збитків від інфляції та відсотків річних.

Ухвалою суду від 09.11.2020р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 07.12.2020р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали, явку повноважних представників сторін в судове засідання визначено на їх розсуд.

07.12.2020р. відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" про відкладення розгляду справи та про приєднання до матеріалів справи копій платіжних доручень №1094 від 07.12.2020р. на суму 197 000,00грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору №8 від 27.09.2019р. без ПДВ" та №1095 від 07.12.2020р. на суму 53 502,00грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору №9 від 28.10.2019р. без ПДВ".

В судовому засіданні 07.12.2020р. суд, не приступаючи до розгляду справи по суті, за участю представників сторін, постановив протокольну ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 29.12.2020р. до 09:30год. При цьому судом було встановлено відповідачу строк до 16.12.2020р. для подання відзиву на позовну заяву.

28 грудня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшла заява від 28.12.2020р. Вих.№377 про визнання позову, в котрій сторона засвідчує на сплаті суми основного боргу та визнанні позову в частині сум індексу інфляції та 3% річних.

Крім того, вказана заява містить клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

29.12.2020р. на адресу суду, за підписом адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" Олійника В.П. (ордер на надання правової допомоги серія РН-515-020 від 01.10.2020р.), надійшла заява від 28.12.2020р., в котрій останній просить суд розглядати справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами, за наслідками розгляду заяви відповідача про визнання позову, просить повернути позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого останнім при поданні до суду позовної заяви.

При цьому представник позивача засвідчив на понесенні ТОВ "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" витрат по оплаті професійної правничої допомоги та звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

В даному випадку, відповідач у заяві від 28.12.2020р. Вих.№377 засвідчує на сплаті останнім суми основного боргу та визнає позов в частині нарахованих позивачем сум індексу інфляції та 3% річних.

Відповідно до ч. 6 ст. 46 ГПК України суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що в даному випадку заява від імені товариства відповідача підписана Директором ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" Дорошенком С., визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем.

У визначений судом день та час сторони уповноважених представників сторін в засідання суду не направили.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Водночас суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги те, що сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи по суті, їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу по суті, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений до відповідача позов підлягає до часткового задоволення.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД", в особі директора Мельника Сергія Володимировича, що діяв на підставі Статуту (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД", в особі директора ОСОБА_1 , що діяв на підставі Статуту (покупець) було укладено договір №7 купівлі-продажу згідно з умовами п.п. 1.1.-1.3. котрого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності на об`єкт в смт. Голоби Волинської області, а покупець зобов`язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору. Предметом поставки товару є: комплект скріплення КБ 50-76 шт., шурупи колійні - 120 шт., підкладка Д 50 - 90 шт., ЦП - 172 шт.

Згідно п.п. 3.1.-3.2. цього договору умови поставки - доставка покупця. Доставка товару протягом 14-ти робочих днів після авансової проплати.

У відповідності до п.п 4.1.-4.2. цього договору ціна на товар визначається у рахунку та накладної товару, яка є невід`ємною частиною цього договору. Сума поставки товару - 106 570,00 грн.

Оплата за цим договором проводиться шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець сплачує в розмірі 100% передоплати на суму 106 570 грн., після підписання договору на протязі 5 робочих днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунка (п.п. 5.1.-5.2. договору).

Згідно п. 10.2. даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Договір №7 купівлі-продажу від 26.09.2019р. підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

На виконання умов договору №7 купівлі-продажу від 26.09.2019р. 26 вересня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" відповідачу був виставлений рахунок №27/09 на суму 106 570,00грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" було відпущено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД", прийнято, товар на суму 106 570,00 грн., що стверджується накладною №26/09 від 26.09.2019р. на суму 106 570,00грн., яка підписана сторонами та скріплена відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

Відповідно до ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що зазначена вище видаткова накладна на відпуск Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" відповідачу товару та його отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" підписана уповноваженими представниками сторін, містить в собі всі визначені законодавством обов`язкові реквізити, в повному об`ємі відображає зміст та обсяг здійснених сторонами на її підставі, згідно умов підписаного договору купівлі-продажу №7 від 26.09.2019р. господарських операцій.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" взяті на себе згідно договору купівлі-продажу №7 від 26.09.2019р. зобов`язання в частині проведення з Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" розрахунків по оплаті відпущеного товару (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість в повному об`ємі не оплатило у зв`язку з чим допустило прострочку в оплаті товару, оплативши позивачу 106 570 грн. двома платежами, а саме згідно платіжних доручень №1012 від 29.11.2019р. на суму 100 000 грн. з призначенням платежу: "За товар зг. Рах. №27/09 від 26.09.2019 без ПДВ", №1012 від 14.02.2020р. на суму 6 570 грн. з призначенням платежу: "За товар зг. рах. №27/09 від 26.09.2019 без ПДВ".

Несвоєчасне проведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми індексу інфляції та відсотків річних.

Поруч з цим, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 27 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД", в особі директора Мельника Сергія Володимировича, що діяв на підставі Статуту (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД", в особі директора ОСОБА_1 , що діяв на підставі Статуту (покупець) було укладено договір №8 купівлі-продажу згідно з умовами п.п. 1.1.-1.3. котрого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності на об`єкт в смт. Голоби Волинської області, а покупець зобов`язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору. Предметом поставки товару є: комплект скріплення КБ 50-90 шт., накладка Р50-6 шт., ізостик полімерний - 4 шт., накладка Р65-8 шт., стиковий болт м24-70 шт., стиковий болт м27-128 шт., закладний болт в зборі - 1700 шт., клемний болт в зборі б/у - 190 шт., резина ЦП - 1282 шт., резина ОП - 1282 шт., підкладка КБ 65 - 65 шт., балансир з ручкою - 2 шт., показник - 1 шт., шурупи колійні - 518 шт., клемний болт гровер, гайка - 250 шт., підкладка КБ 50 - 20 шт. Термін поставки-після підписання даного договору обома сторонами.

Згідно п.п. 3.1.-3.2. цього договору умови поставки - доставка покупця. Доставка товару протягом 14-ти робочих днів після авансової проплати.

У відповідності до п.п 4.1.-4.2. цього договору ціна на товар визначається у рахунку та накладної товару, яка є невід`ємною частиною цього договору. Сума поставки товару - 302 283,60 грн.

Оплата за цим договором проводиться шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець сплачує в розмірі 100% передоплати на суму 302 283,60 грн., після підписання договору на протязі 5 робочих днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунка (п.п. 5.1.-5.2. договору).

Згідно п. 10.2. даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Договір №8 купівлі-продажу від 27.09.2019р. підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

На виконання умов договору №8 купівлі-продажу від 27.09.2019р. 04 жовтня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" відповідачу був виставлений рахунок №28/09 на суму 302 283,60грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" було відпущено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД", прийнято, товар на суму 302 283,60 грн., що стверджується видатковою накладною №10/10 від 09.10.2019р. на суму 302 283,60грн., яка підписана сторонами та скріплена відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

Судом встановлено, що зазначена вище видаткова накладна на відпуск Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" відповідачу товару та його отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" підписана уповноваженими представниками сторін, містить в собі всі визначені законодавством обов`язкові реквізити, в повному об`ємі відображає зміст та обсяг здійснених сторонами на її підставі, згідно умов підписаного договору купівлі-продажу №8 від 27.09.2019р. господарських операцій.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" взяті на себе згідно договору купівлі-продажу №8 від 27.09.2019р. зобов`язання в частині проведення з Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" розрахунків по оплаті відпущеного товару (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість в повному об`ємі не оплатило у зв`язку з чим на момент звернення кредитора до суду з відповідним позовом та на час розгляду справи судом заборгувало продавцю 197 000 грн.

Судом досліджено, що сума заборгованості в розмірі 197 000 грн. включає в себе загальну вартість товарів, відпущених згідно вищезазначеної накладної в розмірі 302 283,60 грн. та часткову оплату відповідачем товару на суму 105 283,60грн. згідно платіжних доручень №1013 від 14.02.2020р. на суму 45 283,60грн. з призначенням платежу: "За товар зг. Рах. №28/09 від 04.10.2019 без ПДВ", №161 від 06.03.2020р. на суму 10 000 грн. з призначенням платежу: "За товар зг. Дог. №8 від 27.09.19; рах. №28/09 від 04.10.2019 без ПДВ", №237 від 27.03.2020р. на суму 50 000 грн. з призначенням платежу: "За товар зг. Дог. №8 від 27.09.19; рах. №28/09 від 04.10.2019 без ПДВ".

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості, нарахованих у зв`язку з цим сум індексу інфляції та відсотків річних.

Поруч з цим, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД", в особі директора Мельника Сергія Володимировича, що діяв на підставі Статуту (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД", в особі директора ОСОБА_1 , що діяв на підставі Статуту (покупець) було укладено договір №9 купівлі-продажу згідно з умовами п.п. 1.1.-1.3. котрого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності на об`єкт в смт. Голоби Волинської області, а покупець зобов`язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору. Предметом поставки товару є: підкладка КБ 65 - 62 шт., накладка Р50-8 шт., стиковий болт м24-24 шт., закладний болт в зборі - 598 шт., клемний болт в зборі б/у - 48 шт., резина ЦП - 24 шт., резина ОП - 24 шт., підкладка КБ 50 - 24 шт. Термін поставки-після підписання даного договору обома сторонами.

Згідно п.п. 3.1.-3.2. цього договору умови поставки - доставка покупця. Доставка товару протягом 14-ти робочих днів після авансової проплати.

У відповідності до п.п 4.1.-4.2. цього договору ціна на товар визначається у рахунку та накладної товару, яка є невід`ємною частиною цього договору. Сума поставки товару - 53 502,00 грн.

Оплата за цим договором проводиться шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець сплачує в розмірі 100% передоплати на суму 53 502,00 грн., після підписання договору на протязі 5 робочих днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунка (п.п. 5.1.-5.2. договору).

Згідно п. 10.2. даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Договір №9 купівлі-продажу від 28.10.2019р. підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

На виконання умов договору №9 купівлі-продажу від 28.10.2019р. 28 жовтня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" відповідачу був виставлений рахунок №28/10 на суму 53 502,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" було відпущено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД", прийнято, товар на суму 53 502,00 грн., що стверджується видатковою накладною №29/10 від 29.10.2019р. на суму 53 502,00 грн., яка підписана сторонами та скріплена відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

Судом встановлено, що зазначена вище видаткова накладна на відпуск Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" відповідачу товару та його отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" підписана уповноваженими представниками сторін, містить в собі всі визначені законодавством обов`язкові реквізити, в повному об`ємі відображає зміст та обсяг здійснених сторонами на її підставі, згідно умов підписаного договору купівлі-продажу №9 від 28.10.2019р. господарських операцій.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" взяті на себе згідно договору купівлі-продажу №9 від 28.10.2019р. зобов`язання в частині проведення з Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" розрахунків по оплаті відпущеного товару (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість в повному об`ємі не оплатило у зв`язку з чим на момент звернення кредитора до суду з відповідним позовом та на час розгляду справи судом заборгувало продавцю 53 502,00 грн.

Судом досліджено, що сума заборгованості в розмірі 53 502 грн. включає в себе загальну вартість товарів, відпущених згідно вищезазначеної накладної на суму 53 502 грн.

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості, а також нарахованих у зв`язку з цим сум індексу інфляції та відсотків річних.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд встановив, що в даному випадку відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" носять договірний характер, укладені між ними договори купівлі-продажу №7 від 26.09.2019р., №8 від 27.09.2019р., №9 від 28.10.2019р., предметами судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, договірними сторонами розірвані не були.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів, відпуск позивачем на виконання їх умов відповідачу товарів, їх отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність (на момент звернення з позовом до суду) пред`явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 250 502,00 грн., що складається з 197 000,00 грн. заборгованості по договору №8 купівлі-продажу від 27.09.2019р. та 53502,00 грн. заборгованості по договору №9 купівлі-продажу від 28.10.2019р.

Сума боргу повністю підтверджувалась наявними в матеріалах справи документами, у встановленому випадку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після відкриття судом провадження у справі було вжито заходів, спрямованих на врегулювання господарського спору, та сплачено суму основного боргу у розмірі 250 502,00 грн., що стверджується платіжними дорученнями №1094 від 07.12.2020р. на суму 197 000,00грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору №8 від 27.09.2019р. без ПДВ" та №1095 від 07.12.2020р. на суму 53 502,00грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору №9 від 28.10.2019р. без ПДВ".

Такі дії відповідача, на переконання суду, свідчать також не інакше як про визнання останнім позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

У пункті 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зважаючи на те, що відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 250 502 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Водночас, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідальність, визначена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, а тому відповідно застосовується за прострочку виконання грошового зобов`язання незалежно від домовленості сторін.

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями відповідальності відповідача, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягненні пені чи штрафу.

Крім того, судом було враховано, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003р. затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007р. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Вказана правова позиція відображена і в постанові Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19.

Поруч з цим, у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Зокрема, за змістом даного листа індекс інфляції повинен розраховуватися не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому слід вважати, що у випадку, коли сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за цей місяць, а якщо - з 16 по 31 число - вона індексується починаючи з наступного місяця.

Згідно з представленими розрахунками позивачем, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, було нараховано відповідачу 6 039,76 грн. суми збитків від інфляції за період з жовтня 2019 року по серпень 2020 року, а також 9 234,22 грн. 3% річних, нарахованих за період з 27.09.2019р. по 02.10.2020р. (по кожній накладній окремо).

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми збитків, завданих інфляційними процесами, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

Крім того, судом також перевірено розрахунок 3% річних, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги лише в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 9 168,68 грн. за період з 27.09.2019р. по 02.10.2020р., оскільки як встановлено судом прострочення оплати товару, отриманого на підставі видаткової накладної №10/10 від 09.10.2019р. на суму 302 283,60грн., з огляду на положення ст. 692 ЦК України, згідно котрої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, мало місце з 10.10.2019 року, а не з 07.10.2019р., як помилково зазначає відповідач.

Відтак, за отриманий по видатковій накладній №10/10 від 09.10.2019р. товар, відповідач повинен був розрахуватись 09 жовтня 2019 року.

З огляду на викладене підставний розрахунок 3% річних буде наступним:

- за накладною №26/09 від 26.09.2019р. на суму боргу в розмірі 106 570,00 грн. за період з 27.09.2019р. по 28.11.2019р. 3% річних становлять 551,83 грн., тобто, в межах розрахунку позивача;

- за накладною №26/09 від 26.09.2019р. на суму боргу в розмірі 6 570,00 грн. (з врахуванням часткової оплати на суму 100 000,00грн. згідно платіжного доручення №1012 від 29.11.2019р.) за період з 29.11.2019р. по 13.02.2020р. 3% річних становлять 41,52 грн., тобто, в межах розрахунку позивача (відтак, згідно поданого суду розрахунку 3% річних позивач по накладній №26/09 від 26.09.2019р. підставно просить стягнути з відповідача - 593,34грн.);

- за видатковою накладною №10/10 від 09.10.2019р. на суму боргу в розмірі 302 283,60 грн. за період з 10.10.2020р. по 13.02.2020р. 3% річних становлять 3 152,36 грн., а не 3 226,89грн., як помилково зазначає позивач в розрахунку, розпочинаючи нарахування з 07.10.2019р., що, на думку суду, є помилковим;

- за видатковою накладною №10/10 від 09.10.2019р. на суму боргу в розмірі 257 000,00 грн. (з врахуванням часткової оплати на суму 45 283,60 грн. згідно платіжного доручення №1013 від 14.02.2020р.) за період з 14.02.2020р. по 05.03.2020р. 3% річних становлять 442,38 грн., тобто, в межах розрахунку позивача;

- за видатковою накладною №10/10 від 09.10.2019р. на суму боргу в розмірі 247 000,00 грн. (з врахуванням часткової оплати на суму 10 000,00 грн. згідно платіжного доручення №161 від 06.03.2020р.) за період з 06.03.2020р. по 26.03.2020р. 3% річних становлять 425,16 грн., тобто, в межах розрахунку позивача;

- за видатковою накладною №10/10 від 09.10.2019р. на суму боргу в розмірі 197 000,00 грн. (з врахуванням часткової оплати на суму 50 000,00 грн. згідно платіжного доручення №237 від 27.03.2020р.) за період з 27.03.2020р. по 02.10.2020р. 3% річних становлять 3 068,03 грн., тобто, в межах розрахунку позивача (відтак, всього позивач просить стягнути з відповідача згідно розрахунку по видатковій накладній №10/10 від 09.10.2019р. - 7 162,46грн., що є помилковим, вірною буде сума 3% річних в розмірі - 7 087,93 грн.);

- за видатковою накладною №29/10 від 29.10.2019р. на суму боргу в розмірі 53 502,00 грн. за період з 30.10.2019р. по 02.10.2020р. 3% річних становлять 1 487,41 грн., тобто, в межах розрахунку позивача.

Відтак, підставною та такою, що підлягатиме до стягнення з відповідача буде сума 3% річних в розмірі 9 168,68 грн., а в позові в частині стягнення з відповідача 65,54грн. 3% річних в позові слід відмовити, як нарахованих безпідставно.

Поруч з цим, суд засвідчує, що у відповідності до пунктів 5.1.-5.2. договорів купівлі-продажу №7 від 26.09.2019р., №8 від 27.09.2019р., №9 від 28.10.2019р., оплата за цими договорами проводиться шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець сплачує в розмірі 100% передоплати, після підписання договорів на протязі 5 робочих днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунка.

Проте матеріали справи не містять, а сторонами не надано доказів виконання відповідачем п.п. 5.1-5.2. Договору.

Разом з тим, з метою забезпечення гарантованого ст. 16 ЦК України права на захист прав і охоронюваних законом інтересів позивача суд вважає за можливим до спірних правовідносин застосувати положення ст. 692 ЦК України.

Зокрема, зі змісту ст. 692 ЦК України слідує, що якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена негайно після такого прийняття.

Враховуючи ту обставину, що матеріалами справи підтверджується факт прийняття відповідачем товару за кожною з видаткових накладних, а відповідач не надав суду будь-яких доказів в підтвердження того, що він відмовився від прийняття такого товару, суд вважає, що строк оплати відпущеного позивачем відповідачу товару наступив з моменту прийняття відповідачем товару та підписання кожної окремої видаткової накладної.

Відтак, на переконання суду, сторони вчинили дії, які свідчать про зміну умов договорів купівлі-продажу в частині проведення розрахунків за отриманий товар, а саме позивач, на виконання умов договорів передав відповідачу згідно видаткових накладних товар, а відповідач прийняв його шляхом підписання відповідних видаткових накладних.

Пунктом 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У відповідності до ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

В той же час згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Крім того, згідно статті 7 ЗУ "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В даному випадку, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті та вчинення останнім дій, які свідчать про визнання позову, суд вважає, що витрати, пов`язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1, ч. 9 ст. 129 ГПК України за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" у розмірі 50 відсотків від сплаченого позивачем при поданні позовної заяви до суду судового збору пропорційно розміру підставних позовних вимог, що становить 1 992,83 грн., а також повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" з Державного бюджету України 1 992,82 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №399 від 02.11.2020р. (оригінал платіжного доручення №399 від 02.11.2020р. знаходиться у матеріалах справи), у зв`язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Стосовно клопотання представника позивача про вирішення питання про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) після ухвалення рішення по суті позовних вимог, суд засвідчує, що у відповідності до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, а згідно ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат, з огляду на що суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення судового засідання для вирішення відповідного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД".

При цьому, позивачу судом встановлюється строк для подання суду та відповідачу доказів щодо розміру понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" судових витрат на професійну правничу допомогу, а відповідачу судом встановлюється строк для подання суду та позивачу пояснень/заперечень (за наявності) щодо розміру понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" судових витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 231, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" (Волинська область, Ковельський район, смт. Голоби, вулиця Ткача, будинок 1, код ЄДРПОУ 35333297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" (Хмельницька область, місто Нетішин, вулиця Ринкова, будинок 6, офіс 308, код ЄДРПОУ 38147982) 9 168,68 грн. трьох процентів річних, 6 039,76 грн. суми індексу інфляції, всього 15 208,44 грн., а також 1 992,83 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. В позові в частині стягнення 65,54 грн. трьох процентів річних, відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 250 502 грн. заборгованості закрити.

5. Управлінню державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області (43021, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4а, код ЄДРПОУ 38009628) повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" (Хмельницька область, місто Нетішин, вулиця Ринкова, будинок 6, офіс 308, код ЄДРПОУ 38147982) 1 992,82 грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до Господарського суду Волинської області згідно платіжного доручення №399 від 02.11.2020р.

6. Наказ на виконання п. 2 рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

7. Підставою для повернення судового збору є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою Господарського суду Волинської області.

8. Судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, згідно клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД", призначити на 13 січня 2021 року на 10:00 год. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області (м. Луцьк, пр. Волі, 54а) в залі судових засідань №210.

9. Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" в строк до 04.01.2021р. включно надати суду документальні підтвердження понесення витрат на правничу допомогу та направити відповідні матеріали на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД".

10. Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" в строк до 11.01.2021р. включно надати суду пояснення/заперечення (за наявності) щодо розміру понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД" судових витрат на професійну правничу допомогу та направити відповідні матеріали на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 29.12.2020р.

Суддя В. А. Войціховський