Рішення

від 17.12.2020 по справі 904/2409/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2020м. ДніпроСправа № 904/2409/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Безрідної Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей-ІІ", Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖСТИЛЬ", м. Кривий Ріг

про стягнення боргу у розмірі 234 160,25грн., пені у розмірі 40 335,32грн., інфляційних втрат у розмірі 14 629,32грн. та 3% річних у розмірі 10 546,83грн. (з урахуванням зменшення)

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей-ІІ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖСТИЛЬ" (далі - відповідач) про стягнення боргу у розмірі 234 160,25грн., пені у розмірі 69 438,44грн., інфляційних втрат у розмірі 14 629,32грн. та 3% річних у розмірі 10 546,83грн.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позову.

15.05.2018 між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу № 11.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором та поставив Відповідачу Товар на суму 466 592,30грн. Проте, Відповідач розрахувався з Позивачем частково у розмірі 445 977,11грн.

Відтак, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 234 160,25грн.

Крім того, Позивач нарахував пеню у розмірі 69 438,44грн., інфляційні втрати у розмірі 14 629,32грн. та 3% річних у розмірі 10 546,83грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.06.2020.

02.06.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копію рахунку, копію платіжного доручення про сплату за юридичні послуги.

02.06.2020 в підготовче судове засідання з`явився повноважний представник позивача. В свою чергу повноважний представник відповідача не з`явився. У зв`язку із відсутністю фінансування суду в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення відповідача про день, час і місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 відкладено підготовче судове засідання на 07.07.2020.

07.07.2020 листом Господарського суду Дніпропетровської області сторін було повідомлено, що підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Петренко Н.Е. на лікарняному. Крім того, зазначено, що про наступне судове засідання буде повідомлено додатково.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" постановлено внести зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56), а саме:

1. Пункт 4 Розділу Х «Прикінцеві положення» викласти в такій редакції:

« 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 46, 157, 174, 195, 229, 248, 256, 260, 263, 273, 288, 292, 295, 306, 321, 325, 341, 342, 346, 349, 354, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину.» .

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.

Вказаний Закон набрав чинності 17.07.2020, тобто строки для подання заяв сторін щодо продовження процесуальних строків, встановлених судом на підставах, встановлених цим Законом, скінчилися 06.08.2020.

Жодної заяви сторін щодо продовження процесуальних строків до Господарського суду у вказаний період не надійшло.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 призначено підготовче судове засідання на 29.09.2020.

29.09.2020 в підготовче судове засідання з`явився повноважний представник позивач.

В свою чергу повноважний представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020, який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "підприємство не розшукано". У звязку з чим, Господарським судом здійснено офіційну публікацію на сайті "Судова влада" для належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче судове засідання на 20.10.2020.

20.10.2020 підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Петренко Н.Е. у відпустці.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 призначено підготовче судове засідання на 09.11.2020.

09.11.2020 повноважний представник позивача в підготовчому судовому засіданні з`явився.

В свою чергу повноважний представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, але 09.11.2020 електронною поштою надав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖСТИЛЬ" про відкладення підготовчого засідання - відмовлено. Закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 24.11.2020.

23.11.2020 до суду від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких позивач вказує, що при розрахунку пені було допущено помилку. Так, позивачем здійснено перерахунок пені за період з 04.05.2019 по 04.11.2019.

24.11.2020 в судове засідання з`явились представники сторін.

24.11.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2020.

07.12.2020 до суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої просить вважати пояснення поданні 24.11.2020, як заяву про зменшення розміру позовних вимог. Також, Позивач просить суд провести судове засідання за відсутності представника останнього, за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2020, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Прометей-ІІ (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю МОНТАЖСТИЛЬ (далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 11 (далі - Договір).

Предмет договору. Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю металлопрокат, надалі Товар, згідно Рахунків-фактур до Договору у відповідності до заявок Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти зазначений Товар і оплатити його на умовах, передбачених даним Договором. (пункт 1.1. договору).

Пунктом 2.2. договору встановлено, що Рахунок-фактура до даного Договору повинна мати відомості про вид продукції, ціни, кількість, загальну суму.

Ціна договору. Ціна за одиницю Товару, за даним договором, є договірною, відповідає рівню звичайних цін та вказується у Рахунках-фактурах. (пункт 4.1. договору).

Відповідно до пунктів 3.3., 3.5 договору постачання Товару Продавцем здійснюється протягом 5-ти робочих днів з моменту надання заявки від Покупця. У випадку недопоставки Товару в кількості вказаній у Рахунку-фактурі до даного договору Продавець зобов`язаний поставити недопоставлений Товар протягом 5-ти робочих днів з дня виявлення недопоставки.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що оплата здійснюється на підставі рахунків, рахунків-фактур, виставлених Продавцем за Товар, що поставляється.

Строк дії договору. Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2020. (пункт 11.1.).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу №11 від 15.05.2018 є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором та поставив Відповідачу Товар, що підтверджується:

- видатковою накладною № Б-00000204 від 16.05.2018р. на суму 182481,30 грн.;

- видатковою накладною № Б-00000226 від 24.05.2018р. на суму 28896,00 грн.;

- видатковою накладною № Б-00000282 від 20.06.2018р. на суму 109328,00 грн.;

- видатковою накладною № Б-00000400 від 17.08.2018р. на суму 47200,00 грн.;

- видатковою накладною № Б-00000596 від 17.09.2018р. на суму 98687,00 грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем у розмірі 445 977,11грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 695 від 18.06.2018, № 35 від 15.08.2018, № 753 від 16.08.2018, № 61 від 29.08.2018 та №813 від 30.10.2018.

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків від 16.04.2020, який підписано сторонами, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар становить 234 160,25грн.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (статті 174 Господарського кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (статті 692 Цивільного кодексу України).

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що строк оплати за отриманий відповідачем товар є таким, що настав.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання умов Договору.

Господарський суд дійшов висновку, що конклюдентними діями відповідач визнав себе зобов`язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відноситись дії з часткової оплати спірної заборгованості.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу №11 від 15.05.2018 становить 234 160,25грн.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги в частинні стягнення основного боргу у розмірі 234 160,25грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.1. договору визначено, що у разі прострочення оплати товару, покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення за кожен день прострочення.

Позивачем (з урахуванням, поданих 23.11.2020 до суду, пояснень) до сплати відповідачу було нараховано пеню у розмірі 40 335,32грн. за період з 04.05.2019 по 04.11.2019.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано за неналежне виконання відповідачем зобов`язань по Договору до сплати 3 % річних у розмірі 10 546,83грн. за період з 31.10.2020 по 30.04.2020 та інфляційні втрати у розмірі 14 629,32 грн. за період з 31.10.2018 по 30.04.2020.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Щодо суми витрат на правничу допомогу.

Також, позивач просив суд про відшкодування на його користь з відповідача витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 9 000,00 грн.

Статтею 1 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи останнім надано наступні документи:

- копію договору № 11/04 про надання юридичних послуг від 15.05.2020 року;

- рахунок №14 від 27.04.2020 на суму 5 000,00грн.;

- платіжне доручення №250 від 20.05.2020 на суму 5 000,00грн.

Господарський суд констатує, що позивачем понесені витрати на професійну допомогу на суму 5 000,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, враховуючи подані позивачем докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи пов`язаність цих витрат з розглядом справи; пропорційність до предмета спору, порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, Господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення понесених витрат позивача на професійну допомогу у розмірі 5 000,00грн.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд прийшов до висновку про покладення судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей-ІІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖСТИЛЬ" про стягнення боргу у розмірі 234 160,25грн., пені у розмірі 40 335,32грн., інфляційних втрат у розмірі 14 629,32грн. та 3% річних у розмірі 10 546,83грн. (з урахуванням зменшення) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖСТИЛЬ" (50005, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд.4, код ЄДРПОУ 33575339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей-ІІ" (28500, м. Долинська, вул. Нова, буд. 54, кв. 63, код ЄДРПОУ 35897466) основний борг у розмірі 227 160,25 грн. (двісті двадцять сім тисяч сто шістдесят грн. 25 коп.), пеню у розмірі 40 335,32грн. (сорок тисяч триста тридцять п`ять грн. 32 коп.), інфляційні втрати у розмірі 14 629,32грн. (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять грн. 32 коп.), 3% річних у розмірі 10 546,83грн. (десять тисяч п`ятсот сорок шість грн. 83 коп.), судовий збір у розмірі 4 495,07грн. (чотири тисячі чотириста дев`яносто п`ять), витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей-ІІ" (28500, м. Долинська, вул. Нова, буд. 54, кв. 63, код ЄДРПОУ 35897466).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖСТИЛЬ" (50005, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд.4, код ЄДРПОУ 33575339).

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2020.

Суддя Н.Е. Петренко