Рішення

від 24.12.2020 по справі 904/5771/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2020м. ДніпроСправа № 904/5771/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В., розглянув спір

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ливарна,6", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Косенко Вікторії Олександрівни, м. Дніпро

про стягнення грошових коштів в сумі 16 000,02 грн.

Представники:

від позивача Орел В.Ю.

від позивача Сушко М.П.

від відповідача Романенко П.В.

СУТЬ СПОРУ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ливарна,6" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення грошових коштів в сумі 16 000,02 грн., що складають вартість оплаченого та непоставленого товару на підставі рахунку № 129 від 29.05.2019 згідно платіжного доручення № 303 від 30.05.2019.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо повної та своєчасної поставки товару, який був оплачений згідно виставленого рахунку.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує у повному обсязі, з огляду на таке.

Від імені позивача до відповідача звернувся Абовян Т.А., після попереднього обговорення загальних параметрів замовлення, був сформований рахунок на попередню оплату № 129 від 29.05.2019 на суму 16 000,02 грн., що був наданий ОСОБА_1 особисто.

Вказані кошти були сплачені позивачем за платіжним дорученням № 303 від 30.05.2019.

Проте, як вказує відповідач, того ж дня до магазину останнього прибув ОСОБА_1 та повідомив, що ОСББ Ливарна, 6 вирішили відмовитися від купівлі товару.

Громадянин ОСОБА_1 наддав лист від ОСББ Ливарна, 6 за вих. № 18/06-19/1 від 30.09.2019, в якому було зазначено про відмову від замовлення та прохання повернути сплачені кошти шляхом їх видачі особисто ОСОБА_1 .

Відповідач зазначає, що на виконання вказаного листа, останній видав зазначеній особі з каси кошти, в тому числі кошти в сумі 16 000,02 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером, підписаним особисто Абовяном Т.А., а також копією паспорта серії НОМЕР_1 цього громадянина.

На думку відповідача, оскільки позивач 30.05.2019 скасував своє замовлення, що підтверджується листом ОСББ Ливарна, 6 від 30.05.2019 за вих.№ 18/06-19/1, видатковим касовим ордером № 210 від 30.05.2019, договір між сторонами фактично був розірваний, у зв`язку з чим, у відповідача припинилося зобов`язання з поставки товару, а сплачені за нього грошові кошти були повернуті позивачеві.

Отже, відповідач вважає, що позовні вимоги про стягнення коштів у сумі 16 000,02 грн. є безпідставними та незаконними.

Крім того, відповідач заперечує щодо вимоги про відшкодування витрат позивача на сплату послуг адвокату.

Ухвалою від 28.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.11.2020, з наступним відкладенням до 22.12.2020.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.12.2020, представниками сторін подані клопотання про залучення до матеріалів справи заяв свідків, а також представником відповідача - клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 22.12.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.12.2020.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.12.2020, судом встановлено, що клопотання відповідача про витребування доказів та клопотання сторін про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, подані сторонами після закінчення процесуальних строків, у зв`язку з чим, відповідно до статті 118 ГПК України залишаються без розгляду.

24.12.2020 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи за первісним позовом, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної передачі товару.

Як зазначає позивач, останній в травні 2019 року звернувся до Фізичної особи-підприємця Косенко Вікторії Олександрівни з метою придбання металопластикових вікон.

29.05.2019 відповідачем був виставлений рахунок на оплату № 129 на суму 16 000,02 грн. (а.с. 8).

Вказаний рахунок був оплачений відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 303 від 30.05.2019, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 9).

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За приписом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають із підстав встановлених статтею 11 цього кодексу.

Дії позивача по сплаті коштів на підставі виставленого рахунку № 129 від 29.05.2019 Фізичною особою-підприємцем Косенко В.О. на загальну суму 16 000,02 грн., та дії відповідача по отриманню оплати, свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з постачання товару.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач свого зобов`язання щодо поставки оплаченого товару не виконав.

Документального підтвердження яке б спростовувало зазначене вище, відповідачем надано не було.

Позивач зазначає, що у зв`язку із простроченням поставки товару більш ніж на рік, останній втратив необхідність у товарі, що мав бути поставлений відповідачем.

Претензією № 28/09-20/1 від 28.09.2020 позивач просив відповідача повернути аванс за непоставлений товар.

У відповіді на претензію відповідач визнав факт отримання коштів від позивача та зазначив, що ним були повернуті грошові кошти в сумі 16 000,00 грн. представнику ОСББ Ливарна, 6 - Абовяну Т.А. за видатковим касовим ордером, у зв`язку з чим останній вважає, що відсутні підстави для задоволення претензії та повернення авансу.

Враховуючи те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань згідно Договору та не повернув отриманого авансу в розмірі 16 000,02 грн., позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, покупцю законом надано право відмовитись в односторонньому порядку від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

В матеріалах справи наявна претензія від № 28/09-20/1 від 28.09.2020 (а.с. 10) адресована відповідачу, про відмову позивача прийняття виконання зобов`язання та вимога про повернення грошових коштів.

У відповідності до пункту 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана претензія (вимога) була отримана відповідачем, про що свідчить відповідь останнього на вказану претензію.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу 16 000,02 грн. сплачених в якості попередньої оплати за поставку товару, яка фактично виконана не була.

За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 ГПК України.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене вимоги позивача, щодо стягнення суми попередньої оплати, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача стосовно того, що після перерахування позивачем авансу в сумі 16 000,02 грн., до відповідача звернувся громадянин ОСОБА_1 та повідомив, що ОСББ Ливарна, 6 вирішили відмовитися від купівлі товару, у зв`язку з чим, останнім надано лист від ОСББ Ливарна, 6 за вих. № 18/06-19/1 від 30.09.2019, в якому було зазначено про відмову від замовлення та прохання повернути сплачені кошти шляхом їх видачі особисто Абовяну Т.А.

На підставі чого, відповідач видав зазначеній особі з каси кошти, в тому числі кошти в сумі 16 000,02 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером, підписаним особисто Абовяном Т.А., а також копією паспорта серії НОМЕР_1 цього громадянина, судом до уваги не приймаються, оскільки останнім не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що громадянин ОСОБА_1 є уповноваженим представником ОСББ Ливарна, 6 .

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частиною 1 статті 77 ГПК України).

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначає позивач, у зв`язку із розглядом у Господарському суді Дніпропетровської області справи № 904/5771/20, ним були понесені витрати на професійну правову допомогу адвоката у загальному 6000,00 грн.

Платіжні доручення, якими позивач підтверджує понесені витрати на професійну правничу допомогу датовані 21.11.2019, 12.12.2019, 05.06.2020, проте, з позовом до суду останній звернувся 23.10.2020.

З платіжних доручень вбачається, що призначення платежу на суми 2 400,00 грн. та 1 200,00 грн. - гонорар за послуги адвоката, згідно угоди № 14.11.2019 від 14.11.2019, на суму 1 200,00 грн. - надання правової допомоги в Індустріальному ВП ДВПГУНП в Дніпропетровській області 05.06.2020 за вказаною угодою.

Також суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження надсилання на адресу відповідача акту від 14.11.2020 приймання-передачі наданих послуг угоди про надання правової допомоги №14/11/19 від 14.11.2019, у зв`язку з чим останній судом до розгляду не приймається.

Зазначене вище, позбавляє суд можливості прийти до висновку про те, що суми за вказаними платіжними документами, сплачені позивачем адвокату, за послуги, пов`язані з розглядом саме цієї справи.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ливарна,6 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 86, 87, 88, 129, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Косенко Вікторії Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ливарна,6" (49000, м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 6 ЛІТ А-10; код ЄДРПОУ 26049446) 16 000,02 грн. (шістнадцять тисяч гривень 02 коп.) - суму попередньої оплати, 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) - судового збору.

В частині покладання на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 29.12.2020.

Суддя І.Ф. Мельниченко