Ухвала

від 17.12.2020 по справі 910/17033/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/17033/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" Метрополія" про розстрочення виконання судового рішення

у справі №910/17033/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕДНА Н"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" Метрополія"

про стягнення 470 209,71 грн.

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕДНА Н" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" Метрополія" про стягнення 470 209, 71 грн, з яких 409 870, 69 грн сума основного боргу, 4 851,07 грн 3% річних, 2 025,09 грн інфляційних, 53 462,86 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на виконання робіт та поставку матеріалів №07/19-Ц від 04.03.2019 щодо оплати виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" Метрополія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕДНА Н" суму основного боргу в розмірі 409 870, 69 грн , 3% річних в розмірі 4 851, 07 грн, суму інфляційних в розмірі 53 462, 86 грн та судовий збір в розмірі 7 053,15 грн.

26.05.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 видано наказ.

18.09.2020 до відділу діловодства суду від відповідача (боржника) надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення від 04.02.2020 у справі 910/17033/19, яка обґрунтована тим, що товариство перебуває у скрутному фінансовому становищі, що сума стягнення є досить великою, в також, враховуючи обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, зокрема запровадження карантину на усій території України та пов`язаних з ним низки обмежувальних заходів.

В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що не має фінансової можливості одразу та у повному обсязі виконати судове рішення, у зв`язку з тим, що сума стягнення є досить великою, з огляду на обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, якими є запровадження карантину на усій території України та пов`язаних з ним низки обмежувальних заходів. При цьому, виконання рішення одразу і в повному обсязі у справі поставить Товариство з обмеженою відповідальністю "НТК" Метрополія" у дуже скрутне становище, що завдасть шкоду інтересам самого товариства, його контрагентів, зокрема в частині виконання товариством зобов`язань за укладеними договорами, а також інтересам працівників товариства, у зв`язку з реальною загрозою скорочення чи виникнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" Метрополія" про розстрочення виконання судового рішення призначено до розгляду на 19.11.2020.

Судове засідання, призначене для розгляду заяви на 19.11.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н. І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд заяви призначено на 17.12.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 17.12.2020 проти задоволення заяви заперечив та надав письмові пояснення, у яких повідомив, що після набрання рішенням законної сили Товариство з обмеженою відповідальністю "НТК" Метрополія" веде активну господарську діяльність, зокрема, звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕДНА Н" з пропозицією укласти новий договір про виконання робіт та поставку матеріалів, на виконання умов якого пізніше сплатило на рахунок позивача 152797, 20 грн попередньої оплати, а також бере участь у тендерах на сайті prozzoro.gov.ua, при цьому карантин не перешкоджає відповідачу вести господарську діяльність, а отже належно виконати зобов`язання перед позивачем. До вказаних пояснень позивачем долучені відповідні докази.

Представник відповідача (заявника) у судове засідання 17.12.2020 не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату час і місце засідання повідомлявся належним чином.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв`язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.. , а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позаяк, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.

В свою чергу, частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також суд не приймає до уваги і посилання відповідача на сам факт запровадження на всій території України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що негативно впливає на діяльність відповідача, як виключну обставину, оскільки в рівній мірі запровадження карантину впливає і на господарську діяльність позивача.

Разом з цим, судом враховані доводи позивача, щодо продовження ведення відповідачем активної господарської діяльності, зокрема, після набрання рішенням законної сили Товариство з обмеженою відповідальністю "НТК" Метрополія" укладало нові господарські договори та виконувало за ними грошові зобов`язання, на підтвердження чого позивачем надані відповідні докази.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" Метрополія" про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до частини 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" Метрополія" від 02.11.2020 про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.12.2020.

Суддя Н.І. Ягічева